Рішення

від 25.07.2018 по справі 759/3190/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3190/17

пр. № 2/759/917/18

25 липня 2018 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна лізингова компанія "Люкскар" (місце знаходження: 04119, м.Київ, вул.Зоологічна,4-А, оф.139) про захист прав споживачів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2017 року між нею та ТОВ Національна лізингова компанія Люкскар було укладено договір ревардингу №76887-39 з Додатками, згідно якого предметом ревардингу по даному договору є: KIA Sportage . Відповідно до умов договору постачальник (відповідач) зобов'язується придбати та передати на умовах ревардингу у користування майно (KIA Sportage), а отримувач (позивач) зобов'язується прийняти товар та сплачувати ревардингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору. На виконання умов договору нею було сплачено 53400,00 грн, які вона вважала частиною вартості автомобіля. Після ознайомлення з умовами договору стало зрозуміло, що призначення платежу винагорода лізигодавцю за організаційні заходи, повязані з підготовкою, перевіркою, розглядом та укладенням договору. В порушення вимог законодавства, договір не містить положень про можливість його розірвання з ініціативи отримувача без втрати грошових коштів. Вважає, що в момент укладення договору ними не було додержано форми договору, оскільки договір фінансового лізингу за участю фізичної особи предметом якого є транспортний засіб є змішаним договором і підлягає нотаріальному посвідченню.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 02.03.2017 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року визначено подальший розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.

Відповідачем відзиву не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З положень ст. 15 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 1-1 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Судом встановлено, що 06.02.2017 року між ТОВ Національна лізингова компанія Люкскар та позивачем було укладено ревардингу №76887-39 (надалі Договір) (а.с. 10-15).

Відповідно до п.2.1 Договору постачальник зобовязується придбати та передати на умовах ревардингу у користування майно, а отримувач зобовязується прийняти товар та сплатити ревардингові платежі згідно з умовами Договору. В п.3.1, 3.2 Договору визначено, що предметом даному договору є автомобіль KIA Sportage . Вартість товару на момент укладання даного Договору та розмір Першого ревардингового платежу вказується в Додатку №2 до даного договору.

Згідно додатку №1 до Договору №76886-39 вартість товару становить 267000,00 грн. (а.с. 16). Згідно додатків № 2 та № 3 до Договору №76887-39 від 06.02.2017 р. вартість товару становить 267000,00 грн., відсоток платежів 50%, сума виплат 133500,00 грн, вартість фінансування 53400,00 грн, платіж за передачу 8010,00 грн. (а.с. 17, 18).

В розділі І Договору визначено, що вартість фінансування розуміє під собою одноразову плату за організацію та оформлення договору отримувача постачальнику при укладенні договору.

06.02.2017 позивачем було сплачено на рахунок відповідача 53400,00 грн, що підтверджується копією квитанції № 137 (а.с. 20).

Аналізуючи зміст даного договору, можна дійти висновку, що відносини, які виникають за договором ревардингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, купівлю-продаж, Закон України "Про фінансовий лізинг", оскільки містять елементи вказаних договорів, а також імперативні норми Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки договір укладено з метою набуття права власності на автомобіль для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

У ст.1 ЗУ Про фінансовий лізинг зазначено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Істотними умовами договору фінансового лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту положень ст.ст.798, 799 ЦК України вбачається, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Такий договір не породжує тих прав і обовязків, настання яких бажали сторони.

У ст.216 ЦК України визначено наслідки недійсності правочину, зокрема у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своєю природою договір лізингу є змішаним договором і містить ознаки договорів оренди (найму), купівлі-продажу чи договору поставки.

Аналіз положень Цивільного кодексу України у їх системному зв'язку, дає можливість зробити висновки про те, що у випадку, коли предметом договору фінансового лізингу є транспортний засіб, а стороною договору фізична особа, договір має бути нотаріально посвідчений і у випадку недодержання сторонами вимог щодо нотаріального посвідчення договору він є нікчемним.

Спірний ревардингу №76887-39 від 06.02.2017 року укладено в простій письмовій формі, а тому він є нікчемним.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 цього ж закону, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Враховуючи те, що Договір ревардингу №76887-39 від 06.02.2017 року є нікчемним, суд вважає, що визнання його недійсним через несправедливість умов не має правового значення.

Зі змісту ст.216 ЦК України вбачається, що суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідачем не було надано суду доказів на спростування вимог позивача.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, а отже, позов підлягає задоволенню.

Також, з метою захисту прав позивача, суд вважає за можливе застосувати до даних правовідносин наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з відповідача на користь позивач 53400,00 грн.

Судовий збір сплачений позивачем у розмірі 640 грн. 00 коп. покласти на відповідача.

Витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката в сумі 4500 грн., відповідно до ст. 137 ЦПК України, підля гають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.15, 203, 215, 216, 626, 627, 628, 806, 807 ЦК України, ст.ст.1-1, 4, 15, 18, 19, 21 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 1, 2 ЗУ "Про фінансовий лізинг", ст.ст.6, ч. 13 ст. 7, 8-13, 18, 19,77-79, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна лізингова компанія "Люкскар" (місце знаходження: 04119, м.Київ, вул.Зоологічна,4-А, оф.139) про захист прав споживачів та стягнення коштів, задовольнити.

Визнати недійсним договір ревардингу № 76887-39 з додатками від 06.02.2017 укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна лізингова компанія "Люкскар".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна лізингова компанія "Люкскар" (ЕДРПОУ 37034873, п/р 26009630989502 в ПАТ УкрСиббанк , МФО 351005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 53400 (п'ятдесят три тисячі чотириста) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Суддя І.Ю. Миколаєць