ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2018Справа № 910/7445/18

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-авто" простягнення 139 790, 50 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" про стягнення 139 790, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки розмір заподіяних збитків, перевищує ліміт відповідальності страховика (50 000, 00 грн) за полісом № НОМЕР_6), тоді відповідно до ст. 1194 ЦК України на ТОВ "Союз-Авто" покладається обов'язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховим лімітом за шкоду майну, що складає суму в розмірі 139 790, 50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" про стягнення 139 790, 50 грн залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

27.06.2018 через канцелярію суду від позивача надійшли документи про усунення недоліків.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

18.07.2018 через загальний відділ суду на виконання вимог ухвали від 06.07.2018, від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.07.2018 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, незважаючи на те, що ухвалу суду від 06.07.2018 представником відповідача було отримано ще 12.07.2018, вимогу ухвали суду він не виконав та відзив на позов не надав.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2015 на Південному мосту в місті Києві, автомобілем марки "БОГДАН А091" д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1 було здійснено ДТП, в результаті якої застрахований позивачем автомобіль марки "HONDA CR-V" д.н.з. НОМЕР_5, який належить ТОВ "Перша лізингова компанія", під керуванням водія ОСОБА_2, отримав механічні ушкодження.

Факт скоєння ДТП підтверджується Довідкою ДАІ та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10.07.2015, ДТП мала місце з вини водія ОСОБА_1

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт № 274 від 24.06.2015, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "HONDA CR-V" д.н.з. НОМЕР_5 складає - 251 329, 93 грн.

За умовами договору страхування № 250502748.14, страхова компанія відшкодовує фактичну вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, тому на підставі рахунку № ЕС-0000000000015726 від 31.08.2015 року ТОВ "Автоцентр "Європа-сервіс", відповідно до страхового акту № 132923 від 21.09.2015 було сплачено страхове відшкодування в розмірі 189 290, 50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8197 від 09.10.2015.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто в зв'язку з одержанням страхувальником від позивача страхового відшкодування за договором майнового страхування, право вимоги страхувальника до винної особи, перейшло до позивача.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Автомобіль марки "БОГДАН А091" д.н.з. НОМЕР_4, був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, як особи, що керувала забезпеченим транспортним засобом, на момент ДТП, була застрахована в ТДВ Страхова компанії "Альфа-Гарант" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № НОМЕР_6.

Відповідно до Інформації з єдиної централізованої бази МТСБУ, поліс № НОМЕР_6 діяв з 29.04.2015 по 28.04.2016 (у тому числі й на момент ДТП 08.06.2015).

Згідно з умовами полісу № НОМЕР_6 ліміт страхової відповідальності ТДВ СК "Альфа-Гарант" становить 50 000, 00 грн, а франшиза 500, 00 грн.

Керуючись п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Автомобіль марки "БОГДАН А091" д.н.з. НОМЕР_4, яким керував водій ОСОБА_1 знаходився у володінні та користуванні ТОВ "Союз Авто", а водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Союз-Авто" та виконував їх у тому числі, на момент скоєння ДТП, що підтверджується наявними в матеріалах справи фактичними даними - довідкою ДАІ та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10.07.2015).

Враховуючи те, що розмір заподіяних збитків перевищує ліміт відповідальності страховика (50 000, 00 грн) за полісом № НОМЕР_6, то відповідно до ст. 1194 ЦК України на ТОВ "Союз-Авто" покладається обов'язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховим лімітом за шкоду майну, що складає суму в розмірі 139 790, 50 грн (189 290, 50 грн - 49 500, 00 грн = 139 790, 50 грн).

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Положеннями ст. 1194 ЦК України також передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди й страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Окрім того, що 20 січня 2016 року Верховний суд України у справі № 6-2808цс15 дійшов до наступного висновку.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36 , 37 Закону № 1961-IV ). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України .

Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України , але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Таким чином Верховний Суд України вказав, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наявні у матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" у повному обсязі.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 10-А, корпус 2, квартира 35; код ЄДРПОУ 30729545) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33; код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування в розмірі 139 790, 50 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 096, 86 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено та підписано 05.09.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко

Зареєстровано 07.09.2018
Оприлюднено 07.09.2018
Дата набрання законної сили 05.09.2018

Судовий реєстр по справі 910/7445/18

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Рішення від 05.09.2018 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 06.07.2018 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 15.06.2018 Господарський суд міста Києва Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону