Рішення

від 04.09.2018 по справі 912/1963/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 рокуСправа № 912/1963/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Волошиної О.С. розглянув у підготовчому засіданні справу № 912/1963/18

за позовом: Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область, в інтересах держави в особі Синицівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, с. Синицівка, Благовіщенський район, Кіровоградська область

до відповідача ОСОБА_1 закладу "Благовіщенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", м. Благовіщенське, Благовіщенський район, Кіровоградська область

про звільнення та повернення приміщення

Представники сторін:

від прокуратури - ОСОБА_2 посвідчення прокурора № 042569 від 30.03.2016;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Синицівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 закладу "Благовіщенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про звільнення та повернення приміщення площею 210 кв.м, вартістю 110 200,00 грн, розташованого за адресою: вул. Миру, буд. 30, с. Синицівка, Благовіщенський район, Кіровоградська область, 26433, Синицівській сільській раді Благовіщенського району Кіровоградської області, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор, посилаючись на норми ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, зазначає, що відповідач користується комунальним майном без правової підстави, що є порушенням інтересів держави у сфері використання комунального майна, управління об'єктами комунальної власності.

Ухвалою від 06.08.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 912/1963/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 04.09.2018 о 14:30 год, встановив відповідачу та позивачу строк для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

27.08.2018 до господарського суду надійшла заява № 620 від 23.08.2018 відповідача, відповідно до якої останній позовні вимоги визнає, підтримує та погоджується з доводами та обставинами, які зазначені у позові.

Враховуючи важке матеріальне становище закладу, просить позов розглядати без участі повноваженого представника відповідача та ухвалити рішення у підготовчому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 27.08.2018 до господарського суду надійшла заява № 9941вих-18 від 23.08.2018 Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області ухвалити рішення у даній справі за результатами підготовчого провадження, керуючись ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення оперативності судового розгляду, дотримання принципу розумності процесуальних строків та прискорення поновлення державних інтересів у зв'язку з визнанням позову відповідачем.

До господарського суду 03.09.2018 надійшла заява № б/н від 22.08.2018 Синицівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про підтримання позовних вимог Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області з вимогою позовну заяву розглядати без участі вказаної сільської ради у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи викладене та з огляду на відсутність підстав для відкладення чи оголошення перерви, а також визнання відповідачем позову в повному обсязі, господарський суд вважає за можливе розглянути справу по суті з ухваленням рішення суду за результатами підготовчого провадження в підготовчому засіданні 04.09.2018.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2016 між Синицівською сільською радою Благовіщенського району Кіровоградської області (далі - Орендодавець) та комунальним закладом "Ульяновський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (далі-Орендар) (постановою Верховної Ради України від 19.05.2016 № 1377-VІІІ "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" перейменовано Ульяновський район на Благовіщенський) укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад села (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1 розділу 1 якого орендодавець на підставі рішення сесії Синицівської сільської ради передає, а орендар приймає в строкове користування нерухоме майно (далі - Майно) площею 210 кв.м., розміщене на земельній ділянці, площею 100 кв.м за адресою: с. Синицівка, вул. Леніна, 30, на 1 поверсі, вартість якого визначена на підставі балансу і становить балансову (залишкову) вартість у сумі 110 200,00 грн. Майно передається в оренду з метою надання медичних послуг населенню (а.с. 16-18).

Відповідно пункту 2.1. Договору орендар вступає у строкове користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада села, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2. Договору).

Згідно пункту 2.3. Договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, яка визначена в акті приймання-передачі орендованого майна.

У разі припинення Договору майно повертається орендарем орендодавцю аналогічно до порядку, встановленому при передачі майна орендарю за Договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. З цього дня припиняється нарахування орендної плати (пункт 2.4. Договору).

Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору (пункт 2.5. Договору).

Згідно пунктів 3.1., 3.2. Договору орендна плата становить 1,00 грн за рік та перераховується орендодавцю не пізніше 10 числа наступного місяця, після року, на який здійснюється платіж.

Договір укладено з 01.02.2016 до 31.12.2019. За ініціативою однієї із сторін Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Чинність Договору припиняється, зокрема за рішенням господарського суду. У разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендодавцю орендарем. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, обов'язок по складанню якого покладається на орендаря (пункти 10.1, 10.3., 10.8., 10.9. Договору).

01.02.2016 згідно акта приймання-передачі (а.с. 18 з обороту) майно за Договором передано відповідачу.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 793 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

За приписами ст. 794 Цивільного кодексу України, право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладено на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно п. 10.1 розділу 10 Договору останній укладено з 01.02.2016 по 31.12.2019, тобто строк оренди майна становить 3 роки 10 місяців.

Однак, в порушення наведених приписів законодавства, укладений між сторонами Договір нотаріально не посвідчено, як і не здійснено його державну реєстрацію, у зв'язку з чим відповідачеві надано в оренду майно за Договором без достатньої правової підстави, що і стало підставою звернення прокурора з даним позовом до господарського суду.

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з такого.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає право прокурору здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки. Охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки у їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що суб'єктом владних повноважень - органом місцевого самоврядування не було вжито заходів щодо повернення незаконно наданого у користування комунального майна, керівник Новоукраїнської місцевої прокуратури представляє інтереси держави в суді, так як суб'єкт владних повноважень не належним чином здійснює цей захист. Територіальна громада с. Синицівка в особі Синицівської сільської ради Кіровоградської області є власником спірного приміщення, тому набуває статусу позивача.

Враховуючи викладене, даний позов прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі позивача оскільки правовідносини, пов'язані з наданням у користування на умовах оренди нерухомого майна комунальної власності, становлять суспільний та публічний інтерес, а незаконність дій органу місцевого самоврядування, на підставі яких майно комунальної власності передано у користування, такому суспільному інтересу не відповідає.

Положеннями ст. 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Частиною 1 ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

При цьому, господарський суд враховує ч. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно якої не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 Цивільного кодексу України тощо).

Згідно із ст. 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовується до правочину, який не вчинено. Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої Цивільного кодексу України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки Синицівською сільською радою Благовіщенського району Кіровоградської області нерухоме майно за Договором передано відповідачу з порушенням приписів законодавства, і як наслідок відсутність у відповідача правових підстав для строкового користування таким майном, враховуючи визнання позову відповідачем, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повернення ОСОБА_1 закладом "Благовіщенський районний центр первинної медико-санітраної допомоги" нерухомого майна, переданого в оренду останньому згідно укладеного Договору Синицівською сільською радою Благовіщенського району Кіровоградської області.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частинами 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у даній справі, у зв'язку з визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При поданні позовної заяви до господарського суду прокурором сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. Отже, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 881,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення № 1167 від 11.07.2018 на загальну суму 1762,00 грн, оригінал якого залишається в матеріалах справи.

Решта судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 130, 185, 191, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

ОСОБА_1 закладу "Благовіщенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (26400, Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, буд. 2, оф. 7, ідентифікаційний код 37944783) звільнити та повернути приміщення площею 210 кв.м, балансовою вартістю 110 200,00 грн, розташоване за адресою: 26433, Кіровоградська область, Благовіщенський район. с. Синицівка, вул. Миру, 30, Синицівській сільській раді Благовіщенського району Кіровоградської області (26433, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Синицівка, вул. Миру, 30, ідентифікаційний код 22214115).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з комунального закладу "Благовіщенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (26400, Кіровоградська область, м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, буд. 2, оф. 7, ідентифікаційний код 37944783) на користь Прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В.Пермська, 4, ідентифікаційний код 02910025, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) 881,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - УК у м. Кроп./м.Кропивницький, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 38037409, р/р 31211206783002) Прокуратурі Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В.Пермська, 4, ідентифікаційний код 02910025, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) 881,00 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1167 від 11.07.2018 на загальну суму 1762,00 грн, оригінал якої залишається в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Керівнику Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (вул. Гагаріна, 9, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100), Синицівській сільській раді Благовіщенського району Кіровоградської області (вул. Миру, 30 с. Синицівка, Благовіщенський район, Кіровоградська область, 26433), ОСОБА_1 закладу "Благовіщенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (вул. Ореста Гуменюка, буд. 2, офіс 7, м. Благовіщенське, Благовіщенський район, Кіровоградська область, 26400) та прокуратурі Кіровоградської області (вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006).

Повне рішення складено 07.09.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.