Рішення

від 30.08.2018 по справі 914/1083/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2018р. Справа №914/1083/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ферозіт , м. Теребовля,

до відповідача ОСОБА_2 громадської організації творчих архітектурно-проектних майстерень Львівархпроект Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України, м. Львів,

про стягнення 50000 грн. боргу у вигляді попередньої оплати за договором підряду

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - представник,

від відповідача: ОСОБА_4 - представник.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Ферозіт , м. Теребовля, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 громадської організації творчих архітектурно-проектних майстерень Львівархпроект Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України, м. Львів, 50000 грн. боргу у вигляді попередньої оплати за договором підряду.

Стислий виклад позиції позивача.

У позовній заяві, відповіді на відзив та у поясненнях позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що він на виконання умов Договору підряду № 04-07/14 на виготовлення проектної продукції від 14 липня 2014 р. перерахував відповідачу часткову оплату за виконання розділу проектної продукції Робочий проект Стадія Проект в розмірі 50000 грн. Вказане підтверджується платіжними дорученнями № 5454 від 09.02.2015 р., № 13397 від 27.04.2015 р., № 6604 від 12.05.2015 р.

Позивачем 10 червня 2015 р. надіслано відповідачу повідомлення № 242 від 08 червня 2015 р. про розірвання договору підряду № 04-07/14. У цьому повідомленні позивач просив відповідача повернути часткову оплату за виконання проектної продукції розділу Робочий проект Стадія Проект в розмірі 50000 грн. Відповідач вказане повідомлення не отримав, воно повернуто відділенням поштового зв язку позивачу з зазначенням причини повернення: За зазначеною адресою не проживає . Позивач вказує, що на підставі п. 8.13. Договору підряду відповідач несе ризик настання негативних наслідків, пов язаних із несвоєчасним повідомленням позивача про зміну своєї адреси, а також посилається з цього питання на п. 3 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 р.

Позивач вважає, що відповідно до норм ч. 4 ст. 849 ЦК України та п. 5.3.3. Договору він вправі в односторонньому порядку відмовитись від Договору підряду № 04-07/14 на виготовлення проектної продукції від 14 липня 2014 р. (розірвати договір). На думку позивача, зобов язання сторін за вищевказаним договором підряду є припиненими за наслідками направлення ним повідомлення про розірвання договору вих. № 242 від 08 червня 2015 р., яке за своєю правовою природою є одностороннім правочином, спрямованим на припинення зобов язання. Позивач вважає, що ч. 4 ст. 849 ЦК України передбачено право замовника без будь-яких причин відмовитися від договору і така відмова від договору підряду не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює розірвання договору.

Позивачем 04 грудня 2015 р. надіслано відповідачу повторне повідомлення про розірвання договору підряду.

Позивач вважає, що сплачені ним відповідачу 50000 грн. авансових платежів за договором підлягають поверненню, оскільки вони не підтверджені виконаними роботами. При цьому позивач вказує, що застосуванню підлягає аналогія закону, а саме: норми статті 693 ЦК України.

На думку позивача, аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, її перераховують згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). У разі невиконання зобов язання, за яким передавався аванс, він підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Позивач посилається на норми ст. 653 ЦК України та вказує, що цю норму слід розуміти так, що не підлягає поверненню виконане, у разі, якщо мало місце виконання зобов язання, що становить предмет договору, кожною зі сторін такого договору.

Позивач стверджує, що внаслідок реалізації передбаченого законом права на односторонню відмову від договору підряду, встановленого ч. 4 ст. 849 ЦК України, він має право на повернення авансу в тому розмірі, який фактично не був реалізований як плата за виконану частину робіт до моменту розірвання договору та за вирахуванням збитків, завданих підряднику внаслідок розірвання договору (у випадку понесення таких).

Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17, згідно з якою у разі невиконання зобов язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, авнс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Позивач вважає, що задоволення позову не позбавляє відповідача права звернення до суду із самостійними вимогами, в тому числі про стягнення збитків, завданих розірванням договору, в разі їх доведення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ферозіт у поясненнях вих. № 533/1 від 27 серпня 2018 р. визнає, що основною умовою початку виконання відповідачем робіт за договором було надання останньому позивачем необхідної документації (затвердженого завдання на проектування та технічних умов), чого позивачем зроблено не було. Позивач звертає увагу суду, що сама проектна продукція до акту № 2 від 01.12.2015 р. не додавалась та відповідачем не надсилалась. Позивач вважає, що оплаті підлягають лише прийняті ним та належно оформлені результати проведених робіт. Станом на день отримання позивачем акту № 2 від 01.12.2015 р. Договір підряду № 04-07/14 припинив свою дію в зв язку з відмовою позивача від нього в односторонньому порядку.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач позовні вимоги вважає безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Позивач в порушення умов договору не надав відповідачу технічних умов та Завдання на проектування, які передбачені пунктами 2.4., 2.5. Договору та Додатком № 1 до Договору підряду, не сплатив повної суми авансу (70000 грн.), перерахувавши відповідачу лише 50000 грн. Наведені порушення умов договору позивачем спричинили зміну відповідачем термінів виконання робіт, право на яку встановлено п.п. 1.6., 2.5. Договору. Тому відповідач зазначає у відзиві, що в силу приписів ст. 612 ЦК України прострочення боржника (відповідача) не настало, оскільки зобов язання за договором підряду не могло бути виконане внаслідок прострочення кредитора (позивача), а саме: ненадання позивачем відповідачу технічних умов, передбачених договором підряду. Відповідач посилається також на приписи ст.ст. 613, 851 ЦК України.

Щодо посилання позивача на норми ч. 4 ст. 849 ЦК України як на підставу відмови від договору підряду в односторонньому порядку, відповідач зазначає, що вказаною нормою Цивільного кодексу України замовнику надано право відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Відповідач здійснив підготовчі роботи, необхідні для виконання ним договору підряду, після отримання від позивача ОСОБА_5 умов та обмежень забудови земельної ділянки та до відмови позивача від договору. Вартість цих робіт склала 50100 грн. та підтверджується актом № 2 здачі-приймання проектної документації виконаних робіт від 01.12.2015 р., який надіслано позивачу поштою. Цей акт виконаних робіт позивач не підписав, посилаючись на те, що ще 08 червня 2015 р. повідомив відповідача про відмову від договору в односторонньому порядку.

На думку відповідача, повідомлення позивача вих. № 242 не може вважатись відмовою від договору з підстав, встановлених ч. 4 ст. 849 ЦК України, оскільки у ньому сам позивач посилається на ч. 2 ст. 849 ЦК України як на підставу відмови від договору підряду.

Відповідач вважає, що він не був належним чином повідомлений про розірвання договору підряду з 08 червня 2015 р., оскільки повідомлення позивача вих. № 242 ним не було отримане. Крім цього, у повідомленні вих. № 242 йшлося про відмову від договору з підстав, встановлених ч. 2 ст. 849 ЦК України. Наявність таких підстав відповідач заперечує та не визнає, посилаючись на неподання позивачем технічних умов. За відсутності технічних умов відповідач не міг завершити розпочаті роботи по розділу Робочий проект ( Стадія Проект ).

Відповідач вказує, що роботи, зазначені у акті здачі-приймання від 01.12.2015 р., є прийнятими відповідно до п.п. 4.3., 4.4., 4.5. Договору підряду і підлягають до оплати. При цьому відповідач посилається на рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/3203/15 від 15 березня 2015 р., яким встановлено, що спірна сума не є такою, що отримана безпідставно, а тому відсутні підстави для її повернення за приписами ст. 1212 ЦК України. За наведених обставин, відповідач вважає, що ним не припинялось виконання робіт за Договором, зобов язання за договором ним виконані у тій мірі, у якій він міг їх виконати за відсутності технічної документації, необхідної для повного виконання робіт. Відповідач вважає посилання позивача на постанову Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17 безпідставними.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач просив його розпочати виконання робіт по розділу Робочий проект (Стадія Проект ) ще до отримання ОСОБА_5 умов та обмежень забудови земельної ділянки, підтвердженням чого є сплата позивачем 30000 грн. ще до затвердження таких ОСОБА_5 умов.

Позовна заява залишалась без руху та розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах суду ухвалах.

Відповідачем подано заяву від 30 липня 2018 р. про стягнення з позивача 8000 грн. судових витрат у справі, пов язаних з розглядом справи. Ці витрати становлять вартість оплачених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Факт їх понесення відповідач підтверджує квитанцією № ПН2483 від 27 липня 2018 р. та Договором про надання правової допомоги № 07-07/18 від 23 липня 2018 р.

У ході судового розгляду, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами у справі 14 липня 2014 укладено Договір підряду № 04-07/14 на виготовлення продукції з додатками (а.с. 16-23). Як вбачається з позовної заяви та відзиву, а також з пояснень представників сторін у судових засіданнях, спір у справі між сторонами виник на стадії виконання розділу проектної продукції Робочий проект, Стадія Проект (п.п. 1.2.2.1. п. 1.2. Договору). У пунктах 1.6., та 2.5. Договору підряду сторони погодили, що терміни виконання робіт, передбачені календарним планом, можуть бути анульовані або перенесені відповідачем в односторонньому порядку у випадках несплати попередньої оплати (авансу), зміни позивачем проектних рішень, ТУ за період проектування, зриву терміну подання відсутніх вихідних даних, що визначені графіком. Затримка надходження авансу та ненадання вихідних даних для проектування у визначені строки спричиняє зміну відповідачем термінів виконання робіт.

Відповідно до п. 5.4.1. позивач зобов язувався у розумний строк вчинити дії, необхідні для початку виконання робіт відповідачем, зокрема передати завдання на проектування, їх вихідні дані. Відповідно до календарного плату робіт, який є додатком № 1 до договору (а.с. 22), сторони погодили, що роботи на стадії Робочий проект Стадія Проект починаються після надання містобудівних умов та обмежень, технічних умов, а завершуються через 45 календарних днів після отримання містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази передачі відповідачу технічних умов відповідно до умов Договору. Відповідачем факт передачі йому технічних умов позивачем заперечується.

Відповідно до п.п. 2.1., п.п. 2.3.1., 2.3.3. Договору сторони встановили вартість робіт згідно договору 312199 грн. При цьому оплата робіт мала проводитись у такому порядку: попередня оплата (аванс) у розмірі 30000 грн. (в т.ч. ПДВ), що складає 50 % від суми по містобудівному розрахунку. 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) - після закінчення етапу та підписання акту виконаних робіт; 126099,5 грн. (в т.ч. ПДВ), що складає 50 % від суми РП - до початку робіт по робочому проекту; 126099,5 грн. (в т.ч. ПДВ) - після завершення робіт, підписання акту виконаних робіт та позитивного висновку по робочому проекту.

На виконання вимог п.п. 2.3.3. Договору позивач перерахував відповідачу 50000 грн. платіжними дорученнями № 5454 від 09.02.2015 р., № 13397 від 27.04.2015 р., № № 6604 від 12.05.2015 р. (а.с. 24-26) з призначенням платежу: оплата авансового платежу за РП згідно рахунків: № 8 від 04.11.2014 р., № 2 від 30.03.2015 р., № 4 від 29.04.2015 р. Рахунки № 8 від 4 листопада 2014 р. та № 4 від 29 квітня 2015 р. стосувались авансового платежу розділ Проект та РД Договору № 04-07/14 від 14.07.14 р. (а.с. 64, 65, 140, 141).

Позивач листом від 08.06.2015 р. за вих. № 242 (а.с. 62), який відповідно до відомостей копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 63), подано поштовому відділенню для відправки 10.06.218 р., звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання з 15 червня 2015 р. Договору підряду № 04-07/14 на виготовлення проектної продукції від 14 липня 2014 р. При цьому позивач послався на норми п. 5.3.3. Договору, ст. 849 ЦК України, а також на те, що станом на 05 червня 2015 р. відповідач не приступив до виконання етапу робіт Проект , тоді як термін виконання цього етапу робіт сплив 12 червня 2015 р. Тому позивач вказував, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України). Позивач просив повернути на його рахунок 50000 грн. в термін до 15 червня 2015 р.

Лист позивача від 08.06.2015 р. за вих. № 242 відповідачем не отримано та повернено відправнику з відміткою поштового відділення: за зазначеною адресою не проживає . Вказане підтверджується Довідкою поштового відділення на поштовому конверті (а.а. 63, 130, 131). Згаданий лист направлено відповідачу на адресу: 79008, м. Львів, вул. Шевська, 14а. Вказана адреса є юридичною адресою відповідача, що підтверджується детальною інформацією про юридичну особу на офіційному сайті Міністерства юстиції України (а.с. 40-44). Ця адреса вказана відповідачем й у Договорі підряду № 04-07/14 (а.с. 21).

Позивачем 04.12.2015 р. надіслано на юридичну адресу відповідача (79008, м.Львів, вул. Шевська, 14а) Повторне повідомлення (а.с. 29) про розірвання договору підряду № 04-07/14 від 27 листопада 2015 р. вих. № 504. У цьому повторному повідомленні позивач уже посилався на норму ч. 4 ст. 849 ЦК України як на підставу своєї односторонньої відмови від Договору підряду. Вказане поштове відправлення повернуто відправнику з Довідкою поштового відділення: за закінченням терміну зберегання . Наведене підтверджується змістом повторного повідомлення, фіскальним чеком УДППЗ Укрпошта від 04.12.2015 р., описом вкладення у цінний лист № 7900200588190 (а.с. 30) та поштовим конвертом, в якому направлялось повторне повідомлення (а.с. 139).

Відповідач супровідним листом № 19-12/15 від 21.12.2015 р. надіслав на адресу позивача для підписання Акт № 2 від 01.12.2015 р. здачі-приймання проектної продукції (а.с. 27, 105, 106), який відповідач листом вих. № 02 від 04 січня 2015 р. (а.с. 28) відмовився підписувати та оплачувати в зв язку з розірванням договору у червні 2015 р. та неданням ним відповідачу усіх необхідних даних для виконання проектних робіт за договором, що унеможливлювало виконання будь-яких робіт за договором.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов з підстав, наведених у ньому, задоволенню не підлягає. Права та інтереси позивача на повернення 50000 грн. авансу не були порушені, оспорені чи не визнані відповідачем, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530, 531, 629, ч.ч. 2-4 ст. 849, ст.ст. 887, 888 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відмова позивача від договору підряду № 04-07/14 від 14 липня 2014 р., викладена у листі від 08.08.2015 р. за вих. № 242 (а.с. 62), не відповідає вимогам закону та є необгрунтованою. Відповідно до календарного плану проведення робіт за договором (а.с. 22) роботи Робочий проект Стадія Проект мали бути здійснені через 45 календарних днів після отримання містобудівних умов та обмежень, технічних умов (ТУ). У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази того, що станом на 10.06.2015 р. (дата надіслання листа відповідачу, а.с. 63) відповідач мав, надані йому позивачем, технічні умови. У матеріалах справи є отримані відповідачем ОСОБА_5 умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Варшавська, 112 у м. Львові, затверджені 28.04.2015 р. (а.с. 91-95). Однак, цей документ за своєю правовою природою не є тотожним Технічним умовам, оскільки у Наказі № 143 Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.04.2015 р. про затвердження вищезгаданих містобудівних умов та обмежень йдеться про необхідність додаткового отримання технічних умов на інженерне забезпечення проектованого об єкту (п. 2.1.). Докази отримання відповідачем цих технічних умов станом на день розгляду справи судом у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані. Таким чином, встановлений календарним планом проведення робіт, строк виконання робіт з виготовлення Робочого проекту Стадії Проект станом на день надіслання відповідачу листа від 08.08.2015 р. за вих. № 242, а також на день розгляду справи судом, ще не настав. Відповідач не протермінував строки виконання робіт за договором, які погоджено сторонами.

Посилання позивача на те, що листом від 08.08.2015 р. за вих. № 242 та Повторним повідомленням про розірвання договору підряду № 04-07/14 від 27 листопада 2015 р. вих. № 504, надісланим відповідачу 04.12.2015 р., він відмовився від Договору № 04-07/14 на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України судом до уваги не беруться. Суд дійшов висновку, що такі посилання позивача є безпідставними, відмова від Договору на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України, викладена у листі від 08.08.2015 р. за вих. № 242 та у Повторному повідомленні про розірвання договору підряду № 04-07/14 від 27 листопада 2015 р. вих. № 504, не відповідає вимогам вищезгаданої правової норми (ч. 4 ст. 849 ЦК України), а тому є незаконною.

Так, згідно з ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Законодавець встановлює право замовника (позивача) у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору. Однак, це право, встановлене законом, не є безумовним. Законодавець встановлює, що замовник має право відмовитись від договору, лише виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази того, що він, виплативши відповідачу плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, відмовився від цього Договору. Законодавцем у ч. 4 ст. 849 ЦК України вжито дієприслівники доконаного виду, минулого часу (виплативши та відшкодувавши). Вказане означає, що виплата замовником плати та відшкодування збитків жодним чином не можуть мати місце у майбутньому, після відмови від договору. Дієприслівники доконаного виду минулого часу в українській мові називають додаткову дію, що відбулася перед основною або одночасно з нею. Основною дією у даному випадку є відмова замовника від договору підряду. Таким чином, дії замовника з виплати плати та відшкодування збитків, за такої мовної конструкції правової норми, повинні передувати відмові від договору, або вчинятись одночасно з нею і на момент відмови бути доконаними.

З листів вих. № 242 та вих. № 504 не вбачається, що позивач намагався з ясувати у відповідача, якою є вартість, виконаних ним до моменту звернення 10.06.2015 р. та 04.01.2016 р. з листами, робіт, або які збитки завдано йому розірванням договору. Представник позивача у судових засіданнях лише бездоказово зазначав, що такі витрати відповідачем не зроблено та збитки не понесено, а також що відповідач вправі звернутись з відповідним позовом про відшкодування понесених витрат та збитків. Однак, такі доводи позивача не беруться судом до уваги, оскільки відповідач долучив до матеріалів справи належно завірену копію Акта № 2 від 01.12.2015 р. здачі-приймання проектної продукції згідно Договору № 04-07/14 від 14.07.2014 р., який надсилався позивачу супровідним листом від 21.12.2015 р. (а.с. 84, 105, 106). У матеріалах справи наявний лист-відповідь позивача вих. № 02 від 04 січня 2016 р. (а.с. 28), у якому позивач зазначає, що у зв язку з ненаданням ним відповідачу усіх необхідних даних для виконання проектних робіт, передбачених договором, він не мав правових підстав виконувати ці роботи, а тому позивач не вбачає можливості підписати акт № 2 та оплатити нібито виконані роботи. Судом встановлено, що у даті листа допущено описку, зокрема його помилково датовано січнем 2015 р., коли насправді він був складений у січні 2016 р. У листі йдеться про події червня 2015 р., які б об єктивно не могли бути відомими позивачу у січні 2015 р.

Крім цього, відповідачем 30.07.2018 р. долучено до матеріалів справи сам результат виконаних ним за договором робіт, проектної документації (а.с. 96-104). Представник відповідача у судовому засіданні стверджувала, що ці виконані роботи носили підготовчий характер, виконувались відповідачем, могли бути виконані ним за відсутності технічних умов та підлягають використанню і мають бути використані при здійсненні решти, передбачених договором робіт. Представник відповідача також стверджувала, що дострокове розірвання договору внаслідок односторонньої відмови від нього замовника, безумовно може спричинити збитки для відповідача, який залучав для виконання договору відповідних працівників та планував з урахуванням договору свою майбутню діяльність. Наведені доводи представника відповідача позивачем не спростовано.

Таким чином, на день вирішення спору суд дійшов висновку, що односторонні відмови позивача від Договору підряду № 04-07/14, викладені у його листах від 08.08.2015 р. за вих. № 242 та від 27 листопада 2015 р. за вих. № 504, є необгрунтованими та незаконними, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 849 ЦК України. Договір підряду № 04-07/14 станом на 30.08.2018 р. з підстав, встановлених ст. 849 ЦК України, не розірвано, він продовжує свою дію відповідно до норм пункту 9.1. до повного виконання сторонами своїх зобов язань. Згідно з Календарним планом проведення робіт та п.п. 1.6., 2.5. Договору термін виконання робіт під назвою Робочий проект Стадія Проект не настав. Суд вважає обгрунтованими у даному випадку посилання відповідача на те, що зобов язання за договором підряду не могло бути виконане повністю внаслідок ненадання позивачем відповідачу технічних умов, передбачених договором підряду.

За таких обставин, сплачені позивачем 50000 грн. авансу за виконання робіт по розділу Робочий проект Стадія Проект , за своєю правовою природою не є авансом, що підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у разі невиконання зобов язання, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17).

З огляду на викладене, суд не бере до уваги решта доводів позовної заяви, а також посилання позивача на норми ст.ст. 653, 693 ЦК України, як необгрунтовані.

Судові витрати у справі в частині 1762 грн. судового збору на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі в частині 8000 грн. витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача. При цьому суд виходить з того, що спір у справі частково виник внаслідок неправильних дій відповідача. Так, відповідачем безпідставно не отримувалась у поштовому відділенні поштова кореспонденція, яка надсилалась позивачем, а саме листи вих. № 242 та вих. № 504. Відповідно до п. 8.13. Договору відповідач взяв на себе ризик настання негативних наслідків, зумовлених неповідомленням позивача про зміну адреси, реквізитів. Крім цього, станом на день вирішення справи судом у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані докази передачі позивачу відповідно до вимог п. 4.6. Договору частково виконаної проектної продукції по розділу Робочий проект Стадія Проект .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74,76, 77, 78, 79, 86,129, 236-241, 247-252 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ферозіт (48100, м. Теребовля, Тернопільська область, вул. Шевченка, 171, ЄДРПОУ 37961273) до ОСОБА_2 громадської організації творчих архітектурно-проектних майстерень Львівархпроект Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України (79008, м. Львів, вул. Шевська, 14а, ЄДРПОУ 04861791) відмовити повністю.

2. Судові витрати у справі в частині 1762 грн. судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Ферозіт (48100, м. Теребовля, Тернопільська область, вул. Шевченка, 171, ЄДРПОУ 37961273).

3. Судові витрати у справі в частині 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу покласти на ОСОБА_2 громадської організації творчих архітектурно-проектних майстерень Львівархпроект Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України (79008, м. Львів, вул. Шевська, 14а, ЄДРПОУ 04861791).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.09.2018 р.

Суддя Бортник О.Ю.