Рішення

від 30.08.2018 по справі 922/2118/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2118/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська охоронна компанія "Професійний захист", м. Запоріжжя

до Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард", с.Пономаренки

про стягнення 18816,00 грн.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1, керівник (витяг з ЄДРПОУ за № НОМЕР_1 від 24.04.2018)

відповідач - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Дніпровська охоронна компанія "Професійний захист", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Дочірнього підприємства "Зоря" ПАТ "Агрохолдинг Авангард", про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 18816,00 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання охоронних послуг № 20/11/17ДП від 20 листопада 2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2018 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі № 922/2118/18, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.

14.08.2018 відповідачем на адресу суду надано відзив на позов (вх. 23433), в якому останній заперечуючи проти позову, наголошує, що під час надання ТОВ "Дніпровська охоронна компанія "Професійний захист" послуг охорони було проведено позапланову інвентаризацію устаткування ТМЦ на пташнику Б-3 ДП "Зоря", за результатами якої було виявлено крадіжку 43 редукторів і 2 газових балонів, кожен по 40 літрів, про що складено акт, протокол огляду місця події та інші дії. Згідно накладної довідки гол. інженера ОСОБА_2 ринкова вартість викрадених ТМЦ складає 68800,00 грн., тобто на цю суму заподіяна шкода підприємству, у зв'язку з чим позивачу була 7направлена претензія № ПР-07/12-17 від 07.12.2017 року з вимогою відшкодування збитків, яка залишена без відповіді. Посилаючись на такі фактичні обставини та п. 5.3. договору, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

В свою чергу, позивачем 28.08.2018 р. до суду надано відповідь на відзив, згідно з якою, зокрема позивач заперечує доводів відповідача, вказує на їх безпідставність та вважає їх пов'язаними з небажанням виконувати зобов'язання за договором.

Надані учасниками справи заяви по суті спору з доданими до них доказами, досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Розгляд справи по суті, в порядку приписів ч. 2 ст. 252 ГПК України, розпочато у судовому засіданні 22.08.2018.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та з урахуванням пояснень зазначених у відповіді на відзив.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, у наданому 23.08.2018 до канцелярії суду клопотанні (вх. 24234) підписаному директором ОСОБА_3, відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у щорічній відпустці, на підтвердження чого надано копію відповідного наказу.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що відповідач не обмежений законодавством при виборі особи, уповноваженої представляти його інтереси та відповідачем не доведено, що неможливість юрисконсульта ОСОБА_4 з'явитися у судове засідання перешкоджає розгляду справи по суті. При цьому судом враховано, що відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому викладені заперечення проти позовних вимог, а у клопотанні про відкладення розгляду справи не назначено обставин які перешкоджають розгляду справи по суті та не наведено доказів, які можуть бути подані у майбутньому та не були надані до суду у встановлений законом строк з об'єктивних причин.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 листопада між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська охоронна компанія" "Професійний захист" та Дочірнім підприємством "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" укладено договір № 20/11/17 ДП про надання охоронних послуг (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п.2.1. Договору Охорона зобов'язується забезпечити недоторканність Об'єкту охорони, що передається Замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (Додаток 4 до Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до Договору та його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.3. Договору охорона об'єкту здійснюється у дні і години, вказані в дислокації (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до глави 3 Договору в обов'язки Охорони входить організація та забезпечення цілодобової охорони Об'єкту охорони згідно даного договору та інструкції по охороні об'єкту від розкрадань, зокрема, шляхом контролю за цілісністю об'єкту та схоронністю майна (в тому числі ТМЦ), що на ньому зберігається, здійснення заходів оперативного регулювання при посяганні на майно Замовника на об'єкті, порушення режиму роботи об'єкта охорони, спробах викрадення ТМЦ.

Відповідно до п.5.1. Договору Охорона несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань, зокрема, але не виключно, заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей під час знаходження об'єкту під охороною, здійснені шляхом крадіжки, грабежу, в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання Охороною встановленого на об'єкті порядку вносу-виносу (ввозу-вивезення) товарно-матеріальних цінностей.

Цей Договір набирає чинності з 20 листопада 2017 року і діє до 20 листопада 2018 р. (пункт 10.1 Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві, позивачем у листопаді та грудні 2017 року відпрацьовано не повні місяці (надані послуги охорони), у зв'язку з чим у листопаді за 288 відпрацьованих годин нараховано плату у розмірі 9216,00 грн. та у грудні за 300 відпрацьованих годин нараховано плату у розмірі 9600,00 грн. З метою оплати відповідач за надані послуги, ТОВ "Дніпровська охоронна компанія" "Професійний захист" складені акти виконаних робіт та розрахунки, які направлені на адресу ДП "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард", проте оплата за надані послуги відповідачем не здійснена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за правовим змістом сторін є договором надання послуг.

Згідно визначення частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, позивач твердить, що надав відповідачу охоронні послуги в листопаді - грудні 2017 року, а відповідач не оплатив їх у встановленому умовами договору порядку та розмірі.

В той же час, відповідач твердить, що позивачем були порушені взяті на себе зобов'язання, відповідачем було виявлено факти зникнення матеріальних цінностей та відповідачу завдані матеріальні збитки. Проте обставини щодо заподіяння збитків ДП "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" не є предметом розгляду цього спору, а відтак дослідженню та правовій оцінці при розгляді даної справи підлягають обставини щодо надання відповідачем послуг охорони.

Відповідно до умов пунктів 7.2-7.4 договору, підставою для здійснення оплати є рахунок-фактура виконавця та Акт про надання охоронних послуг, підписаний сторонами.

Відповідно до п. 7.5 договору, замовник (відповідач) зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в Акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання замовником Акту про надання охоронних послуг протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

До справи залучено копії Актів надання послуг за листопад 2017 р. № 159 та за грудень 2017 р. № 174, які з боку замовника не підписано, відтак послуги замовником прийнято не було.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наведена норма матеріального права пов'язує обов'язок з оплати послуги замовником з обов'язковим наданням йому такої послуги.

Так, суд прийшов до висновку, що передання і прийняття послуг на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального надання послуг за договором.

Відтак, необхідно встановити факт надання/ненадання охоронних послуг позивачем відповідачу за період листопад - грудень 2017 року.

Суд зауважує, що за умовами п. 2.3. охорона об'єкта здійснюється згідно дислокації) Додаток 1 до договору), інструкції по охороні об'єкта замовника (додаток 2) та положень даного Договору; а відповідно до п. 2.5 сторонами узгоджено, що замовник передає об'єкт під охорону на підставі двостороннього акту (додаток 4).

Проте позивачем на підтвердження обставин викладених у позові не доведено виконання сторонами дій передбачених умовами договору та направлених на урегулювання відносин щодо передачі об'єкту замовника під охорону. Так позивачем, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надано до матеріалів справи доказів складання та підписання акту передачі об'єкту під охорону, в якому було б узгоджено об'єкти, які взяті виконавцем під охорону, як і не надано доказів узгодження сторонами інструкції по охорону об'єкта Замовника. Так, вказані Додатки до договору № 2, № 4, які є невід'ємною частиною договору, до суду не надані та за твердженнями позивача, сторонами не узгоджувались, що унеможливлює встановлення факту прийняття об'єкту під охорони та обставин того, які дії повинні були бути вчинені позивачем та відповідачем (складання журналів охорони, прийняття об'єктів під розпису, тощо) під час такого прийняття, а також дій які повинні були вчиняти особи, які безпосередньо надавали такі послуги, у разі їх надання.

Натомість до матеріалів справи не надано жодного документу, який би свідчив про надання позивачем послуг обумовлених спірним договором в період зазначений позивачем.

Крім того, згідно з п. 3.6. договору визначено, що для виконання договору позивач повинен виставити пости охорони на об'єкті згідно дислокації, забезпечивши ці пости необхідною кількістю охоронників із розрахунку не менше 1,5 (півтора) охоронника на 1 цілодобовий пост охорони протягом однієї доби.

Проте, позивачем не доведено виконання п. 3.6. договору, оскільки з наданих актів наданих послуг, складених самим позивачем, вбачається, що охорона надавалась в меншій кількості годин, ніж зазначено у вищезазначеному пункті договору. Більш того, з матеріалів справи взагалі неможливо встановити ані кількість годин наданих, ані сам факт надання таких послуг позивачем.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході розгляду спору судом було поставлено позивачу питання щодо наявності та можливості надати додаткові докази та пояснення, в обґрунтування своїх вимог.

Однак, позивач зазначив про відсутність у нього будь-яких інших доказів на підтвердження факту надання відповідних послуг відповідачу. При цьому, позивачем не заперечувались недоліки у оформленні договору, зокрема відсутність додатків № 2, 4 договору.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки в процесі судового розгляду позивачем належними та допустимими доказами не було доведено факту надання відповідачеві послуг охорони за визначений позивачем період тау заявленому розмірі, суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача боргу відсутні, та, відповідно, і відсутні підстави для задоволення позову.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України залишається за позивачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 04.09.2018 р.

Суддя ОСОБА_5