Рішення

від 05.09.2018 по справі 914/991/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 Справа №914/991/18

місто Львів

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПроЕко Сервіс", до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський будівельний холдинг", предмет позову: стягнення 13'567,80 грн. СуддяОСОБА_1 Секретар судового засіданняОСОБА_2 Представники: позивача:не з'явився, відповідача:не з'явився. Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПроЕко Сервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський будівельний холдинг" про стягнення 13'567,80 грн. Ухвалою суду від 01.06.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для виправлення недоліків. До суду надійшли матеріали, якими позивач усунув виявлені недоліки. У зв'язку з виправленням позивачем виявлених недоліків, ухвалою від 19.06.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 18.07.2018. Ухвалою від 09.07.2018 перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.07.2018.

У судове засідання 25.07.2018 сторони не з'явилися. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач причин неявки не повідомив суд, ухвал суду не отримав за офіційною адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 79022, місто Львів, вулиця Городоцька, 174. У в'язку із зазначеним, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 15.08.2018.

У судове засідання 15.08.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив суду, ухвали про виклик у судове засідання від 26.07.2018 не отримав за офіційною адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У в'язку із зазначеним, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 05.09.2018.

У судове засідання 05.09.2018 сторони не з'явилися. Позивач перед судовим засіданням подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та заяву про зменшення позовних вимог. Відповідач про причини неявки не повідомив суд, відомості про отримання відповідачем ухвали суду від 15.08.2018 відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на вищезазначене, а також відсутність підстав, передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору оренди не виконав своїх обов'язків з повної сплати орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 10'123,38 грн.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Суду представлено Договір №0000182 про надання послуг з оренди та обслуговування обладнання від 13.09.2016 (а.с. 11-12 ) (далі - Договір). Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 та 3.2 Договору в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, виконавець (позивач у справі) передає замовнику (відповідач у справі) в тимчасове платне користування обладнання згідно з актом прийому-передачі, який вважається невід'ємною частиною цього Договору. Орендар сплачує орендодавцю попередню оплату за договором, яка включає орендну плату за передані в оренду кабіни та плату за обслуговування орендованих кабін. Загальна місячна вартість послуг, в тому числі місячна сума договору визначається відповідними додатками зважаючи на кількість переданого замовнику обладнання та необхідної кількості їх обслуговування протягом такого календарного місяця.

З наявної в матеріалах справи копії Договору вбачається, що такий не підписаний відповідачем.

Суду представлено замовленням №1 від 13.09.2016 (а.с. 13 зворотня сторона), а також акт прийому-передачі трьох одиниць обладнання (МТК ОСОБА_3) (а.с. 12, зворотня сторона). Проте і ці документи не підписано відповідачем.

Однак, з інших матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався наданим позивачем обладнанням. Так, вартість оренди впродовж вересня 2016 року - травня 2017 року становила 20' 903,38 грн. , що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 76):

- №ОУ-0000466 від 30.09.2016 на суму 900,00 грн. (а.с. 36);

- №ОУ-0000540 від 31.10.2016 на суму 900,00 грн. (а.с. 37);

- №ОУ-0000542 від 31.10.2016 на суму 580,80 грн. (а.с. 37);

- №ОУ-0000606 від 30.11.2016 на суму 900,00 грн. (а.с. 38);

- №ОУ-0000607 від 30.11.2016 на суму 1'800,00 грн. (а.с. 38);

- №ОУ-0000715 від 31.12.2016 на суму 900,00 грн. (а.с. 39);

- №ОУ-0000716 від 31.12.2016 на суму 1'800,00 грн. (а.с. 39);

- №ОУ-0000070 від 31.01.2017 на суму 1'800,00 грн. (а.с. 40);

- №ОУ-0000069 від 31.01.2017 на суму 900,00 грн. (а.с. 40);

- №ОУ-0000146 від 28.02.2017 на суму 1'800,00 грн. (а.с. 14);

- №ОУ-0000145 від 28.02.2017 на суму 900,00 грн. (а.с. 14);

- №ОУ-0000240 від 31.03.2017 на суму 1'800,00 грн. (а.с. 15);

- №ОУ-0000239 від 31.03.2017 на суму 900,00 грн. (а.с. 15);

- №ОУ-0000328 від 30.04.2017 на суму 900,00 грн. (а.с. 16);

- №ОУ-0000329 від 30.04.2017 на суму 1'800,00 грн. (а.с. 16);

- №ОУ-0000441 від 31.05.2017 на суму 1'800,00 грн. (а.с. 17);

- №ОУ-0000440 від 31.05.2017 на суму 522,58 грн. (а.с. 17).

Наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000542 від 31.10.2016 на суму 580,80 грн. (а.с. 37) та №ОУ-0000540 від 31.10.2016 на суму 900,00 грн. (а.с. 37) не підписані відповідачем. Однак наявність таких підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 76), який підписаний обома сторонами. Тому суд приймає такі докази до уваги.

Відповідач перерахував відповідачу кошти у розмірі 10'780,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями:

- №3019 від 13.09.2016 на суму 900,00 грн. (а.с. 31);

- №3386 від 21.10.2016 на суму 580,00 грн. (а.с. 32);

- №3483 від 31.10.2016 на суму 5'700,00 грн. (а.с. 33);

- №3858 від 05.12.2016 на суму 2'700,00 грн. (а.с. 34);

- №4536 від 24.02.2017 на суму 900,00 грн. (а.с. 35).

Позивач надіслав відповідачу претензію про повернення боргу №13 від 16.08.2017, яку відповідач отримав 23.08.2017 (а.с. 19), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19, зворотня сторона). Докази надання відповідачем відповіді на зазначену претензію в матеріалах справи відсутні.

Позивач 27.04.2018 повторно надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості (а.с. 20), що підтверджується фіскальним чеком публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 20, зворотня сторона). Докази надання відповідачем відповіді на зазначену претензію в матеріалах справи відсутні.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічні положення містить стаття 180 Господарського кодексу України.

Зважаючи на ту обставину, що представлений суду примірник договору не підписано відповідачем, суд не має підстав вважати, що такий дійсно був укладений між сторонами та що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов Договору. За таких обставин суд не бере до уваги текст представленого письмового договору.

Разом з тим, між сторонами у справі фактично виникло цивільно-правове зобов'язання з найму (оренди) в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Адже позивач "надав послуги з оренди і обслуговування біотуалету з дворазовим обслуговуванням на місяць", а відповідач прийняв такі послуги, зокрема, підписав акти здачі-приймання робіт (надання послуг), частково здійснив оплату наданих позивачем в оренду біотуалетів, про що свідчать платіжні доручення з призначенням платежу: "за оренду біотуалетів…".

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлюють, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки суд не бере до уваги зміст представленого письмового договору, необхідно керуватися частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у пункті 1.7 постанови від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Як установлено судом, позивач надсилав відповідачу претензії. Зокрема, претензія №13 від 16.08.2017 отримана відповідачем 23.08.2017. Після отримання претензії відповідач не перераховував позивачу жодних коштів на погашення заборгованості. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 10'123,38 грн. є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги частково підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у розмірі 1'762,00 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський будівельний холдинг" (адреса: 79022, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 174; ідентифікаційний номер 36416850 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПроЕко Сервіс" ( 79035, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер 38582754 ) 10'123 (десять тисяч сто двадцять три) грн. 38 коп. заборгованості та 1'762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.09.2018.

Суддя Рим Т.Я.