Рішення

від 07.09.2018 по справі 802/2048/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 вересня 2018 р. Справа № 802/2048/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

до: Великокрушлинецької сільської ради

про: вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Державна екологічна інспекція у Вінницькій області з адміністративним позовом до Великокрошлуницької сільської ради про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони використання Великокрушлинецькою сільською радою земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що знаходиться на території Великокрушлинецької сільської ради, під санкціонованим сміттєзвалищем, яке згідно з паспортом місця виділення відходів (ММВ) №07/12/00 від 18.12.2003 становить 0,40 га, до моменту державної реєстрації Великокрушлинецькою сільською радою права власності на земельну ділянку під зазначеним сміттєзвалищем. Крім того, позивач просить зобов'язати Великокрушлинецьку сільську раду на конкурсних засадах визначити виконавця послуг у сфері поводження з побутовими відходами на території населених пунктів, підвідомчій Великокрушлинецькій сільській раді.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 11.05.2016 по 16.05.2016 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання Великокрушлинецькою сільською радою вимог природоохоронного законодавства, під час якої встановлено, що Великокрушлицецькою сільською радою порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 21, 33 Закону України "Про відходи", Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів: діяльність здійснюється за відсутності відповідних дозвільних документів та порядку використання земельної ділянки під розміщення відходів, порушено порядок експлуатації діючого звалища твердих побутових відходів. Як зазначає позивач, 16.05.2016 Великокрушлинецькій сільській раді видано припис № 02/038 щодо усунення виявлених порушень. Однак, за результатами позапланової перевірки на виконання припису встановлено, що припис сільською радою не виконано, Великокрушлинецька сільська рада продовжує здійснювати діяльність з порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 21, 33 Закону України "Про відходи", Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів.

Ухвалою від 09.07.2018 прийнято позовну заяву Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 24.07.2018. Крім того, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов. Зі сторони відповідача відзиву на позовні вимоги не надходило.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.07.2018 відкладено розгляд справи та призначено наступне судове засідання на 30.08.2018.

В судове засідання, призначене на 30.08.2018, сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Поряд із на адресу суду від представника позивача 30.08.2018 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить висновку розглянути та вирішити справу у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив, що у період з 11.05.2016 по 16.05.2016 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання Великокрушлинецькою сільською радою вимог природоохоронного законодавства. Під час перевірки встановлено, що на території сільської ради є санкціоноване сміттєзвалище, яке відповідно до паспорта місця виділення відходів (ММВ) № 07/12/00 від 18.12.2003 становить 0,40 га, однак, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України на дане сміттєзвалище відсутні документи, які посвідчують право використання земельної ділянки під місце видалення відходів (сміттєзвалище). Встановлено, що вказане сміттєзвалище не обваловане та не обмежене нагірною канавою, відходи не ущільнені та не пересипані ізолювальним матеріалом; паспорт місця видалення відходів ведеться з порушенням: не забезпечено проведення перегляду та оновлення даних паспорта; не створено необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання окремих видів відходів як вторинної сировини; не забезпечено здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на території сільської ради.

16.05.2016 Великокрушлинецькій сільській раді видано припис № 02/038 щодо усунення виявлених порушень, шляхом: отримання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під сміттєзвалищем; забезпечення експлуатації сміттєзвалища (місця видалення відходів) відповідно до вимог законодавства: спорудження захисного валу, обмеження нагірною канавою, проведення ущільнення та пересипання відходів ізолювальним матеріалом; забезпечення ведення паспорту місця видалення відходів відповідно до вимог законодавства; проведення перегляду та оновлення даних паспорта; створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання окремих видів відходів як вторинної сировини; забезпечення здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на території сільської ради.

Крім того, за результатами перевірки відносно голови Великокрушлинецької сільської ради складено протокол про адміністративне правопорушення № 005665 від 11.05.2016 та прийнято постанову № 02/130 від 06.05.2016, якою визнано голову Великокрушлинецької сільської ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82, 82-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Встановлено, що штраф правопорушником сплачено.

За результати позапланової перевірки виконання припису (акт перевірки від 07.06.2018) встановлено, що припис сільською радою не виконано; Великокрушлинецька сільська рада продовжує здійснювати діяльність з порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 21, 33 Закону України "Про відходи", Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів: діяльність здійснюється за відсутності відповідних дозвільних документів та порядку використання земельної ділянки під розміщення відходів, порушено порядок експлуатації діючого звалища твердих побутових відходів.

За результатами перевірки відносно голови Великокрушлинецької сільської ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 008338 від 07.06.2018 та прийнято постанову № 02/181 від 11.06.2018, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративний штраф у розмірі 425 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить із такого.

Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Згідно з п. 1 Розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 (Положення №312) державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Відповідно до п.п. 2, 3 Розділу 1 Положення № 312 Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, обласних рад, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення № 312 Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Наказом Держекоінспекції України від 28.09.217 № 652 затверджено Положення про Державні екологічні інспекції у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській, Чернігівській областях, у містах Києві та Севастополі (далі - Положення № 652).

Підпунктами 3, 4 пункту 2. Розділу II Положення № 652 встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства з питань поводження з відходами, зокрема щодо:

дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

складення і ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів;

перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;

збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані);

ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;

дотримання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, під час виробництва продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;

дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;

дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;

своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.

Відповідно до ч. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Вирішуючи питання про наявність порушень відповідачем чинного законодавства, суд виходить з такого.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 21 Закону України "Про відходи" визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, зокрема, органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують:

а) виконання вимог законодавства про відходи;

б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів;

в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів;

г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням;

д) вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами;

е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами;

є) координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції;

з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території;

и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів;

і) сприяння роз'ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини;

ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України;

й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю;

м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.

Відповідно до п. 4.8 "Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів", затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 5 від 10.01.2006 встановлено, що територія полігону та звалища ТПВ має бути обмежена нагірною канавою, яка б запобігала витіканню за межі полігону території забруднених поверхневих вод. Не рідше ніж двічі на місяць слід проводити її огляд і за необхідності очищати.

Наявні у справі докази підтверджують, що Великокрушлицецькою сільською радою порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 21, 33 Закону України "Про відходи", Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів: діяльність здійснюється за відсутності відповідних дозвільних документів та порядку використання земельної ділянки під розміщення відходів, порушено порядок експлуатації діючого звалища твердих побутових відходів.

Відповідно до п. 5 Розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого Наказом Держекоінспекції України № 652 від 28.09.2017, Держекоінспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

За приписами ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони використання Великокрушлинецькою сільською радою земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що знаходиться на території Великокрушлинецької сільської ради, під санкціонованим сміттєзвалищем, яке згідно з паспортом місця виділення відходів (ММВ) №07/12/00 від 18.12.2003 становить 0,40 га, до моменту державної реєстрації Великокрушлинецькою сільською радою права власності на земельну ділянку під зазначеним сміттєзвалищем, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Великокрушлинецьку сільську раду на конкурсних засадах визначити виконавця послуг у сфері поводження з побутовими відходами на території населених пунктів, підвідомчій Великокрушлинецькій сільській раді, то суд зазначає таке.

Статтею 16 Закону України "Про відходи" визначено, що підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами мають право, зокрема, на участь у конкурсах на набуття права виконання послуг у сфері поводження з побутовими відходами на певній території.

Відповідно до ст. 35-1 Закону України "Про відходи" збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Частиною 4 ст. 46 КАС України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;

3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу держаної екологічної інспекції звертатись до суду з позовом про зобов'язання на конкурсних засадах визначити виконавця послуг у сфері поводження з побутовими відходами на території населених пунктів.

Враховуючи, що ч. 4 ст. 46 КАС України встановлено перелік, коли юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, а Інспекція, відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положень № 312 та № 652 не наділена повноваженнями щодо звернення до суду з позовними вимогами про зобов'язання на конкурсних засадах визначити виконавця послуг у сфері поводження з побутовими відходами на території населених пунктів, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Великокрушлинецької сільської ради у вигляді заборони використання Великокрушлинецькою сільською радою земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що знаходиться на території Великокрушлинецької сільської ради, під санкціонованим сміттєзвалищем, яке згідно з паспортом місця виділення відходів (ММВ) №07/12/00 від 18.12.2003 становить 0,40 га, до моменту державної реєстрації Великокрушлинецькою сільською радою права власності на земельну ділянку під зазначеним сміттєзвалищем.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, код ЄДРПОУ 37979894)

Великокрошлуницька сільська рада (23242, Вінницька область, Вінницький район, с. Великі Крушлинці, вул. Грушевського, 39, код ЄДРПОУ 04329760)

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович