Ухвала

від 06.09.2018 по справі 803/1195/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

06 вересня 2018 рокуЛуцькСправа № 803/1195/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого підприємства «Сатурн» до ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Сатурн» (далі - МП Сатурн ) звернулось з позовом до ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 30 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №1162, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надбання» .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 12 червня 2007 року між МП Сатурн та Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк (далі - ТзОВ Укрпромбанк ) було укладено кредитний договір №35/К-07, відповідно до умов якого МП Сатурн , як позичальнику, було надано кредит у формі відновлюваної кредитної лінії у розмірі 1 000 000 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТзОВ Укрпромбанк та МП Сатурн було укладено договір іпотеки № 35/Zкін-07 від 12 червня 2007 року. На виконання умов вказаного договору іпотекодавцем передано іпотекодержателю земельну ділянку площею 0,8га, яка знаходиться за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Бринського, 4.

На підставі договору про передачу активів ТзОВ Укрпромбанк в рахунок погашення заборгованості, укладеним між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) та ТзОВ Укрпромбанк , право вимоги останнього за кредитним договором №35/К-07, за договором іпотеки № 35/Zкін-07 від 12 червня 2007 року передано ПАТ Дельта Банк .

30 вересня 2014 року між ПАТ Дельта Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надбання (далі - ТзОВ Фінансова компанія Надбання ) було укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Відповідно до умов вказаного договору первісний кредитор - ПАТ Дельта Банк передав, а новий кредитор - ТзОВ Фінансова компанія Надбання прийняв право вимагати належного виконання зобов'язань МП Сатурн за кредитним договором №35/К-07 від 12 червня 2007 року. Також, до нового кредитора перейшли права іпотеко держателя за договором іпотеки № 35/Zкін-07 від 12 червня 2007 року. Сторони також домовились, що ціна відступлення права вимоги за основним договором, що підлягає сплаті новим кредитором на користь первісного кредитора становить 1 200 000 грн.

30 вересня 2014 року новий кредитор - ТзОВ Фінансова компанія Надбання виконав зобов'язання щодо сплати ціни договору від 30 вересня 2014 року.

Однак, у червні 2018 року МП Сатурн стало відомо, що договір про відступлення права вимоги від 30 вересня 2014 року, укладений між ПАТ Дельта Банк та ТзОВ Фінансова компанія Надбання , відповідачами 18 травня 2018 року в односторонньому порядку визнано нікчемним, а до Господарського суду Волинської області подано позов про застосування наслідків нікчемності правочину.

Позивач вважає протиправним рішення від 18 травня 2018 року про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 30 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №1162, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надбання» .

У відзиві на позов від 13 липня 2018 року відповідач ОСОБА_1 особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 позовних вимог не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. При цьому відповідач-1 посилався на те, що в силу Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення нікчемних правочинів. Протоколом № 52 від 22 вересня 2015 року засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями договір про відступлення права вимоги від 30 вересня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №1162, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надбання» віднесено до нікчемних на підставі пунктів 1, 2, 3, 7 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Відповідач-1 звертає увагу, що він не визнавав вказаний правочин нікчемним,оскільки ознак нікчемності правочин набув в силу закону; відповідачем було лише зафіксовано такий факт у відповідному протоколі.

Окрім того, відповідач-1 13 липня 2018 року подав суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У відзиві на позов від 24 липня 2018 року відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб позовних вимог не визнав, посилаючись на вимоги статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вказав, що перевірку правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення нікчемних правочинів здійснено на підставі вказаної норми. Окрім виявлених підстав для віднесення до нікчемних правочинів договору про відступлення права вимоги від 30 вересня 2014 року в силу пунктів 1, 2, 3, 7 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб було виявлено, що в результаті здійснення господарської операції на підставі такого договору, реального надходження коштів на рахунок ПАТ Дельта Банк не відбулось, а було вчинено коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань. Наведене також свідчить про невідповідність договору від 30 вересня 2014 року вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 09 липня 2018 року було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03 серпня 2018 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом малого підприємства «Сатурн» до ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що клопотання про закриття провадження належить задовольнити з таких мотивів і підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При визначенні юрисдикції справи суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, суб'єктного складу сторін.

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України (НБУ) від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51, згідно з яким з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та ОСОБА_1 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» призначено ОСОБА_2 Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року №71 внесено зміни до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02 березня 2015 року №51 та тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року №147 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» та повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 до 02 жовтня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» . Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» , призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» , визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , ОСОБА_2 на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно. 20 лютого 2017 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб своїм рішенням №619 продовжила строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки до 04 жовтня 2019 року.

Інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам АТ «Дельта Банк» опубліковано в газеті «Голос України» №187(6191) 08 жовтня 2015 року. Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua).

Таким чином, з 03 березня 2015 року до 02 жовтня 2015 року здійснювалася тимчасова адміністрація АТ «Дельта Банк» , а з 05 жовтня 2015 року розпочата процедура ліквідації банку, діяльність якого за таких обставин здійснюється на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

За змістом статті 36, 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

Системний аналіз наведених нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноваження органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Визначений статтею 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правовий статус Фонду, відповідно до якої він є, зокрема, юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, - не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.

Такий правовий статус Фонду, визначений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , дає підстави для висновку про те, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №910/8132/17.

Оскільки позивач оскаржує дії уповноваженої особи Фонду не як суб'єкта владних повноважень, а як органу управління банком, такий спір не є публічно-правовим, а тому провадження у справі необхідно закрити.

За приписами статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зважаючи на те, що даний спір має не публічно-правовий, а приватноправовий характер, то з огляду на суб'єктний склад, характер спірних правовідносин та предмет спору він має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 5 частини першої, частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв'язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, тому позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір в сумі 1 762 грн, сплачений відповідно до квитанції №0.0.1068903444.1 від 23 червня 2018 року.

Керуючись статтями 4, 19, 238, 239, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом Малого підприємства «Сатурн» до ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.

Повернути Малому підприємству «Сатурн» (Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, 30, ідентифікаційний код юридичної особи 13358720) з бюджету судовий збір в сумі 1 762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), сплачений відповідно до квитанції №0.0.1068903444.1 від 23 червня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ф. А. Волдінер