Рішення

від 06.09.2018 по справі 817/1696/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2018 року м. Рівне №817/1696/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Профі" доДержавної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефест-Профі" (далі - ТОВ "Гефест-Профі", позивач) звернулося до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.01.2018 №530205/39785173 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.07.2017 №35 в Єдиному реєстрі податкових накладних та про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 03.07.2017 №35, подану ТОВ "Гефест-Профі".

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.07.2017 прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема наголошує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи, надані позивачем, складні з порушенням законодавства чи яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказує на те, що ДФС України фактично процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин. Крім того зазначає, що позивачем було надано контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій. Таким чином, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.08.2018 на 10 год.00 хв.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечував повністю. Зазначив, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем було чітко зазначено критерії оцінки ступеня ризику, які зумовили зупинення реєстрації податкової накладної, а рішення комісії є обґрунтованим, оскільки платником податків не надано всіх необхідних документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено (а.с.40).

Ухвалою суду від 20.08.2018 закрито підготовче провадження у справі №817/1696/18 та розпочато розгляд справи по суті. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 03.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест-Профі" (далі - Постачальник,) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТП-Комплекс" (далі - Підрядник) підписано договір купівлі-продажу №18/17 (далі - Договір, а.с.21-22).

Згідно п.1.1 Договору Постачальник продає, а Покупець купує Товар: автоматизований комплекс "Gefest-profi" А-500кВт, згідно комплектації моделі в кількості 2 шт. та автоматизований комплекс "Gefest-profi" А-1000 кВт, згідно комплектації моделі в кількості 1 шт.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що загальна вартість Товару за цим Договором становить 2 104 560,00 грн., в тому числі - ПДВ - 350 760,00 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору розрахунки за Товар здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку:

попередня оплата (аванс) у розмірі 50% загальної вартості Товару згідно рахунку на оплату (пп.3.1.1); Покупець проводить остаточну оплату у розмірі 50% від вартості Товару, згідно рахунку на оплату, не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання повідомлення від Постачальника про його готовність (пп.3.1.2).

03.07.2017, відповідно до платіжного доручення №284 ТОВ "ТП-Комплект" перерахувало для ТОВ "Гефест-Профі" кошти на часткову оплату вартості котлів у розмірі 1 054 560,00 грн., згідно рахунку №СФ-0000047 від 03.07.2017 (а.с.24-25).

03.07.2017 позивачем складено податкову накладну №35 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) (а.с.16).

Квитанцією від 28.07.2017 №1 зупинено реєстрацію податкової накладної №35. У графі "виявлені помилки" вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 (надалі - Критерії). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7322. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу (а.с.17).

Відповідно до видаткових накладних від 02.10.2017 №01/10 та від 04.10.2017 №03/10

ТОВ "Гефест-Профі" передало ТОВ "ТП-Комплект" вищевказані автоматизовані комплекси (а.с.26-27).

Остаточний розрахунок за поставлений товар в сумі 1050000,00 грн. ТОВ "ТП-Комплект" здійснено 28.09.2017 та 02.10.2017, що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції (а.с.28-29).

З метою прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної позивач надав відповідачу пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій, що вбачається з повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій від (а.с.18-20).

Згідно поданих позивачем пояснень ТОВ "Гефест-Профі" виготовляє та реалізує твердопаливні котли (основний вид економічної діяльності КВВЕД ДК 009:2010 25.21 Виробництво радіаторів і котлів центрального опалення). Виробництво проводиться на орендованому виробничому обладнанні, розміщеному в орендованій будівлі механічної майстерні. Всі продукція виготовляється по ТУ У 25.2-2460312437-001:2012 з використанням "Патенту на винахід". Договори оренди та ліцензійний договір додаються. Закупівля матеріалів для виробництва проводиться на основі договорів поставки та прихідних накладних. 100% матеріалів та комплектуючих придбавається у платників ПДВ, що має відображення у ЄРПН. Продаж продукції покупцям відбувається на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних та договорів купівлі-продажу. На кожен котел видається паспорт і "Інструкція по експлуатації котла" відповідно до його серії та потужності. Розрахунки з постачальниками та покупцями проводяться на р/р, відкритому в ОСОБА_1ПАТ КБ ПРИВАТБАНК. Більш детальні пояснення та документи, що розкривають зміст операції додані у вигляді сканованих копій (а.с.20).

Вказані документи прийняті ДФС України, про що свідчить квитанція №1 від 27.12.2017 (а.с.18).

03.01.2018 комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №530205/39785173 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.07.2017 №35, з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування (а.с.15).

Вважаючи вказане рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду зданим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем сформовано податкову накладну від 03.07.2017 №35, яка була надіслана до ЄРПН.

Відповідно до пункту 12 Порядку (в редакції, чинній на час формування та надіслання податкової накладної на реєстрацію) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 ПКУ; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 ПКУ; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містились і у п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату зупинення податкової накладної) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкової накладної від 03.07.2017 №35 критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, про що зазначено в квитанції.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом було порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не зазначено у такій квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд зазначає, що визначення конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі №567.

Також, зі змісту квитанції від 28.07.2017 встановлено, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Таким чином, фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату зупинення податкових накладних), не було вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату зупинення податкової накладної), письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. За правилами підпункт 201.16.3 цього пункту України (в редакції чинній на дату зупинення податкової накладної) письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, суд зазначає, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VIII від 07.12.2017. Вказаним Законом, пункт 201.16. Податкового кодексу України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

На виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України №2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

За правилами пунктів 18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В силу вимог пункту 21 цього Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі);

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У квитанції від 28.07.2017 про зупинення реєстрації податкової накладної №35 від 03.07.2017 контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність таких податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. При цьому, в квитанції вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7322 і запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію та/або таблицю даних платника податків.

Як встановлено судом, в наданих контролюючому органу поясненнях та документах позивач зазначає про здійснення господарської діяльності підприємства, зокрема щодо видів та обсягів діяльності, наявності спеціалізованих працівників та дозвільних документів, необхідних для виконання певних видів робіт.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказані повідомлення позивача і додані до нього документи, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Як встановлено судом, підставою для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем було надано контролюючому органу всі документи, які позивач мав у своєму розпорядженні і які підтверджують, як інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній, так і інформацію, яка вимагалася згідно з рішенням про зупинення реєстрації такої податкової накладної (а.с.21-30).

При цьому, що стосується останнього, то надані позивачем документи є цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 03.07.2017 №35, а відтак рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.01.2018 №530205/39785173 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в ЄРПН вищевказану податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява №28924/04) констатував: "що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачем будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним рішення від про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, так і шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати таку податкову накладну.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов'язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ТОВ "Гефест-Профі", в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору у розмірі 1762,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 21.06.2018 №615, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Профі" ( АДРЕСА_1,33000, код ЄДРПОУ 39785173 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8,м.Київ-53,04655, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.01.2018 №530205/39785173 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.07.2017 №35 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 03.07.2017 №35, подану ТОВ "Гефест-Профі".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Профі" суму судового збору у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.