Постанова

від 06.09.2018 по справі 825/2262/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2262/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Заяць О.В.

Суддя-доповідач : Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним рішення Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 23 квітня 2018 року № 24/03/4-11 про відмову в здійсненні перерахунку ОСОБА_3 пенсії у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснення ОСОБА_3 виплати пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків із застосуванням п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року; зобов'язання Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_3 з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. З ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серії НОМЕР_1.

19.04.2018 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 та відповідно до абзацу 3 ст. 59 Закону № 796 - XII, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Листом від 23.04.2018 № 24/03/Ч-11 позивача повідомлено про відсутність законних підстав для обчислення його пенсії відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами проходження ним дійсної строкової служби, не має права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Положення ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи стосуються військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (у редакції Закону № 231-V) було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, у ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року), було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Проте, у ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (у редакції Закону № 796-XII - чинній з 01 жовтня 2017 року), передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.

Відтак, Законом № 2148-VІІІ розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 08 травня 2018 року у справі № 820/1148/18, таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Отже, участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях (зборах) повинні збігатись у часі з проходженням дійсної строкової служби.

Згідно з копією довідки Семенівського районного військового комісаріату від 19.04.2018 № 97, позивач в період з 14.08.1986 по 08.09.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Разом з тим, строкову військову службу позивач проходив в період з 13.10.1982 по 28.10.1984.

Враховуючи, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами проходження ним дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

Таким чином, правомірним є висновок відповідача про те, що позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок, відповідно до положень ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Щодо посилання позивача у апеляційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України у справі №21-1887а15, колегія суддів зазначає таке.

У справі №21-1887а15 Верховний Суд України вирішував питання про наявність у особи права на пільгу, передбачену абз. 6 п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Натомість, суд у зазначеній справі не вирішував питання про застосування норм права, закріплених у ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Таким чином, колегія суддів не вважає доцільним посилання позивача на зазначене судове рішення при розгляді даної справи.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 07.09.2018