Рішення

від 07.09.2018 по справі 469/468/17

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.09.2018 Справа № 469/468/17

2/469/42/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі : головуючої судді - Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.

прокурора - Маковецкого Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області, третя особа без самостійних вимог Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство» , про визнання незаконними та скасування пунктів рішення (в частині), визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області 08 квітня 2017 року звернувся до Березанського районного суду з позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_3, у якому просив:

- визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2 рішення Коблівської сільської ради № 6 від 01 липня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1 з кадастровим номером 4820982200:12:040:0028 в межах населеного пункту села Коблеве для індивідуального дачного будівництва;

-визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності № 28403890 на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:040:0028, видане 21 жовтня 2014 року реєстраційною службою ОСОБА_1 районного управління юстиції у Миколаївській області на ім'я ОСОБА_3;

- витребувати від ОСОБА_3 у власність держави в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації вказану земельну ділянку.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що надана відповідачу ОСОБА_3 земельна ділянка належала до земель державної власності (державного лісового фонду), перебувала у постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ» та була вилучена у постійного користувача на підставі рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 01 липня 2014 року за №6.

Таким чином, спірна земельна ділянка фактично належить до земель лісогосподарського призначення, відведення яких у приватну власність заборонено.

Крім того, спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря на відстані від південної межі 1-1,152 км, від північної 1-1,261 км. від урізу води, а тому, відповідно до ст.ст.85, 88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 ЗК України, може перебувати виключно у державній та комунальній власності і надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей, до яких не відноситься індивідуальне дачне будівництво.

При цьому розміщення об'єктів індивідуального дачного будівництва в межах трикілометрової прибережної захисної смуги Чорного моря та в зоні рекреаційних закладів с.Коблеве забороняється існуючими будівельними нормами та містобудівною документацією.

Усупереч вимогам ч.3 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки, розташованої в межах прибережної захисної смуги, не погоджено із структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Тому прокурор вважає, що оскаржуване рішення Коблівської сільської ради суперечить законодавству та порушує інтереси держави, що, згідно із ст.ст.16, 21 ЦК України, ст.152 ЗК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є підставою для визнання його недійсним (в частині щодо надання ОСОБА_3 земельної ділянки у власність) у судовому порядку, що, у свою чергу, відповідно до ч.1 ст.21, ст.393 ЦК України призводить до недійсності свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку, яке є похідним документом і лише посвідчує виникнення права власності.

Оскільки вибуття земельної ділянки відбулось без волі власника - держави в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації, прокурор на підставі ч.3 ст.388 ЦК України просив витребувати земельну ділянку від нинішнього власника ОСОБА_3 на користь належного власника.

07 квітня 2017 року ухвалою судді відкрито провадження у справі у порядку, визначеному ЦПК України (2004 року), та призначено судове засідання.

Ухвалою судді від 25 квітня 2017 року за заявою прокурора забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку площею 0,1 га із кадастровим номером 4820982200:12:040:0028, та заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

У зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_3 ухвалою суду від 05 вересня 2017 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_3.

18 квітня 2018 року ухвалою судді відновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, за правилами нині діючої редакції ЦПК України (що набрала чинності 15 грудня 2017 року) та первісного відповідача ОСОБА_3 замінено на його правонаступника - ОСОБА_2 сільську раду Лиманського району Одеської області.

Ухвалою суду від 04 червня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 вересня 2018 року.

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_1 РДА, представники відповідачів - Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області, представник третьої особи - Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» , у судові засідання не з'явилися та не повідомили про причину своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

ОСОБА_1 районною державною адміністрацією направлено до суду заяву про розгляд справи без участі її представника та підтримання заявлених вимог у повному обсязі.

Зі згоди прокурора суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

У судовому засіданні встановлено, що пунктами 1, 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №6 від 01 липня 2014 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для індивідуального дачного будівництва із земель, не наданих у власність та постійне користування, в межах території населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та надано відповідачу ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею до 0,1000 га (забудовані землі, землі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток), для індивідуального дачного будівництва в с.Коблеве (а.с.14).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 отримано свідоцтво № 28403890 від 21 жовтня 2014 року про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4820982200:12:040:002, що підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.23).

На час прийняття оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка належала до земель державної власності, перебувала у постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ» (раніше - Очаківське державне лісомисливське господарство), та відносилась до земель лісового фонду Березанського лісництва квартал 35, виділ 1,2 урочище Коблеве Березанського району, про що свідчать повідомлення ВО Укрдержліспроект від 17 лютого 2017 року (а.с.30) та ДП Очаківське ЛМГ Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 09 лютого 2017 року (а.с.29).

Таким чином, ДП Очаківський ЛМГ є постійним користувачем земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 у власність.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті , індивідуального дачного будівництва.

У комунальній власності перебувають, зокрема , усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (п."а" ч.2 ст.83 ЗК України).

Підпунктом "а" пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності передбачено, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук, державних галузевих академій наук.

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч.1 ст.55 ЗК України, ч.1 ст.5 ЛК України)

Таким чином, спірна земельна ділянка входила до складу земельної ділянки лісогосподарського призначення, що знаходилась у користуванні державного підприємства "Очаківське ЛМГ", та на підставі п.п."а" п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності перебувала у державній власності, повноваження щодо розпорядження якою належать ОСОБА_1 районній державній адміністрації, а тому Коблівською сільською радою надано земельну ділянку у приватну власність відповідачу ОСОБА_3 поза волею належного власника.

Підпунктом "ґ" частини 4 статті 84 ЗК України передбачено, що землі лісогосподарського призначення належать до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (ч.2 ст.56 ЗК України).

Тому передача спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва суперечить діючому законодавству.

Відповідно до норм ч.5 ст.116 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття рішення), земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Всупереч зазначеним вимогам вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП "Очаківське ЛМГ" не відбулося, заяви про відмову від права користування чи згоду на вилучення земельної ділянки ДП "Очаківське ЛМГ" не надавались, відповідних рішень ОСОБА_1 РДА не приймалось (а.с.29,33).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року №610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування; для розміщення кладовищ та за рішенням Кабінету Міністрів України - для: будівництва та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок); видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами; облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього; забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування; будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; створення та забезпечення функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства; розміщення інших об'єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Таким чином, вилучення земель лісогосподарського призначення з передачею їх у власність громадян заборонено.

Відповідно до Проекту планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затвердженого постановою Державного комітету УРСР з питань будівництва № 112 від 23.10.1985 року, та повідомлення Управління містобудування та архітектури Миколаївської облдержадміністрації (а.с.28), відведена у власність ОСОБА_3 земельна ділянка розташована у зоні рекреації, можливість розміщення індивідуального дачного будівництва в якій не передбачено.

Аналогічна заборона щодо будівництва індивідуальних будинків у трикілометровій зоні узбережжя Чорного та Азовського морів встановлена п.10.17 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , затверджених наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992 року.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про основи містобудування" основою для вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб є містобудівна документація.

Розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів (ч.2 ст.48 Закону України "Про охорону земель").

Невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст.118 ЗК України).

Таким чином, індивідуальне дачне будівництво на виділеній ОСОБА_3 земельній ділянці суперечить містобудівній документації, будівельним нормам та правилам.

За положеннями ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до ст.ст.85, 88 Водного кодексу України, ст.ст.59, 84 Земельного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Отже, надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря у приватну власність для індивідуального дачного будівництва законодавством не передбачено.

Надана відповідачу ОСОБА_3 у власність земельна ділянка розташована у прибережній смузі Чорного моря, відстань від урізу води Чорного моря до південної межі складає 1-1,252 км, до північної межі 1-1,261 км, що підтверджується інформаційною довідкою Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Миколаївської області (а.с.24 на звороті), а тому її надання у приватну власність для індивідуального дачного будівництва суперечить зазначеним нормам законодавства.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає погодженню з органом лісового господарства, а земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги - з природоохоронним органом (ч.3 ст.186-1 ЗК України).

Як вбачається з повідомлень управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації (а.с.27) та Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства (а.с.2*9), проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_3 на розгляд не надходив, висновки про погодження (відмову) не надавалися.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 01 липня 2014 року № 6 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення індивідуального дачного будівництва суперечить зазначеним нормам законодавства, воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню на підставі ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Згідно зі ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Відповідно до п.8-1 ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Враховуючи, що рішення Коблівської сільської ради Березанського району №6 від 01 липня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва видані з порушенням норм чинного законодавства, свідоцтво про право власності, видане відповідачу реєстраційною службою ОСОБА_1 районного управління юстиції на спірну земельну ділянку, необхідно визнати недійсним та скасувати.

Згідно з ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Про наявність правових підстав для витребування в добросовісного набувача в порядку ст.388 ЦК України спірної земельної ділянки, що належить до земель лісового фонду та яка на час прийняття незаконного рішення про її відчуження перебувала в державній власності і вибула з володіння власника - держави поза його волею, зазначено в правовій позиції Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі №6-99цс14.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги прокурора щодо витребування у відповідачки спірної земельної ділянки, яка вибула з володіння держави незаконно, та повернення земельної ділянки на користь держави в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем заявлено три позовних вимоги, які оплачено судовим збором в сумі 4800,00 грн. (по 1600,00 грн. кожна з вимог), одна з вимог задоволена в частині витребування у відповідача ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області земельної ділянки, з ОСОБА_2 сільської ради підлягає стягненню судовий збір в сумі 800,00 грн. (1600,00:2=800,00грн.), залишок судових витрат підлягає стягненню з Коблівської сільської ради Березанського району, тобто 1600,00грн.+1600,00грн.+800,00 грн.+800,00 грн.= 4800,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №6 від 01 липня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею до 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно №28403890, видане 21 жовтня 2014 року реєстраційною службою ОСОБА_1 районного управління юстиції у Миколаївській області на ім'я ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:040:0028.

Витребувати від ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05384560, місцезнаходження: 67562, Одеська область, Лиманський район, с.Крижанівка, вул. Ветеранів, 5) у власність держави в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04056693, місцезнаходження: 57400, Миколаївська область, Березанський район, смт.Березанка, вул.Центральна, 33) земельну ділянку площею 0,1 га нормативною грошовою оцінкою 89025,49 грн., кадастровий номер 4820982200:12:040:0028, розташовану в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області.

Стягнути з Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04375748, місцезнаходження: Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул. Одеська, 4, 57456) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір в сумі 4800 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05384560, місцезнаходження: 67562, Одеська область, Лиманський район, с.Крижанівка, вул. Ветеранів, 5) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір в сумі 800 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: