Постанова

від 07.09.2018 по справі 704/1234/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1428/18Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: 23 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4

учасники справи:

позивач - заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури;

відповідачі: - Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області;

- ОСОБА_5;

третя особа - Приватне акціонерне товариство Науково-виробнича фірма Урожай ;

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - заступник прокурора Черкаської області Ковтун Ю.;

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Ковтуна Ю. на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 червня 2018 року у складі судді Фролова О.Л.,:

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області та ОСОБА_5, третя особа ПрАТ Науково-виробнича фірма Урожай про визнання незаконними і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди недійсними.

Позов обґрунтований тим, що наказом ГУ Держземагенства від 07.02.2014 року №ЧК/7124087400:01:001/00002021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 15,5802 га; наказом ГУ Держземагенства від 07.02.2014 року №ЧК/7124087400:01:001/00002037 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 7,3444 га; наказом ГУ Держземагенства від 04.03.2014 року №ЧК/7124087400:01:001/00002460 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 5,462 га; наказом ГУ Держземагенства від 07.02.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00002020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 4,5539 га; наказом ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003390 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 4,22 га; наказом ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003389 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 3,9298 га; наказом ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003392 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 1,8391 га.; наказом ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003391 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 0,892 га.

ОСОБА_5 з 17.10.2008 року обіймав посаду керівника Звенигородської філії ПрАТ НВФ Урожай . Тому, на думку позивача, ОСОБА_6 отримав земельні ділянки як громадянин для ведення фермерського господарства, при цьому являючись керівником раніше створеної Звенигородської філії ПрАТ НВФ Урожай з метою уникнення проведення земельних торгів.

03.09.2014 року ОСОБА_5 засновано фермерське господарство ОСОБА_5П. . Незважаючи на це, ОСОБА_5, як фізична особа, уклав з ГУ Держземагенством у Черкаській області договори оренди вищезазначених земельних ділянок. Дані договори були зареєстровані 21.08.2014 року.

В подальшому ОСОБА_5 договорів суборенди з ФГ ОСОБА_5П. не укладав, а між ФГ ОСОБА_5П. та ПАТ НВФ Урожай були укладені договори суборенди вищезазначених земельних ділянок.

Також позивач зазначає, що земельні ділянки, надані в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства, розташовані не єдиним масивом, а у різних, віддалених одне від одного місцях.

Звенигородська місцева прокуратура просила суд:

- визнати незаконними і скасувати накази ГУ Держземагенства про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду

№ЧК/7124087400:01:001/00002021 від 07.02.2014 року, №ЧК/7124087400:01:001/00002037 від 07.02.2014 року, №ЧК/7124087400:01:001/00002460 від 04.03.2014 року, №ЧК/7124087400:01:001/00002020 від 07.02.2014 року, №ЧК/7124087400:01:001/00003390 від 15.04.2014 року, №ЧК/7124087400:01:001/00003389 від 15.04.2014 року, №ЧК/7124087400:01:001/00003392 від 15.04.2014 року, №ЧК/7124087400:01:001/00003391 від 15.04.2014 року;

- визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між ГУ Держземагентва у Черкаській області та ОСОБА_5:

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:0947 площею 15,5802 га, що укладений 07.02.2014 року та зареєстрований 21.08.2014 року;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:0946 площею 7,3444 га, що укладений 07.02.2014 року та зареєстрований 21.08.2014 року;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:0943, площею 5,462 га, що укладений 04.03.2014 року та зареєстрований 21.08.2014 року;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:0948, площею 4,5539 га, що укладений 07.02.2014 року та зареєстрований 21.08.2014 року;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:1250, площею 4,22 га, що укладений 15.04.2014 року та зареєстрований 21.08.2014 року;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:1253, площею 3,9298 га, що укладений 15.04.2014 року та зареєстрований 21.08.2014 року;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:1257, площею 1,8391 га, що укладений 15.04.2014 року та зареєстрований 21.08.2014 року;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:1248, площею 0,892 га, що укладений 15.04.2014 року та реєстрований 21.08.2014 року;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Тальнівського районного суд у Черкаської області від 20 червня 2018 року позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Черкаської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тальнівського районного суд у Черкаської області від 20 червня 2018 року та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, про пропуск прокурором строку позовної давності при зверненні з даним позовом до суду, оскільки Звенигородська місцева прокуратура звернулася з даним позовом в інтересах держави в статусі позивача, тому строк позовної давності необхідно обраховувати з моменту, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення права державної власності та/або про особу, яка його порушила.

Скаржник зазначає, що цивільні права та обов'язки суборендаря, третьої особи ПрАТ НВФ Урожай на оспорювані земельні ділянки виникли лише 17.11.2014 року (дата державної реєстрації права суборенди на них), а відтак прокурор не міг дізнатись про порушення права держави раніше цього моменту, адже сам факт невикористання земельних ділянок орендарем ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства, передача їх в суборенду підтверджує відсутність у нього дійсного наміру використовувати їх для виду діяльності, що була підставою для їх отримання.

ГУ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, ОСОБА_5 та ПАТ НВФ Урожай не скористалися своїм правом для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав спливу позовної давності, оскільки оскаржувані накази були прийняті ГУ Держземагенства в період 3 07.02.2014 по 15.04.2014 і договори оренди укладені в той же самий період. Договори зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції 21.08.2014 року, а до суду заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури з позовом звернувся 25 вересня 2017 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ Держземагенства від 07.02.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00002021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 15,5802 га.; наказом ГУ Держземагенства від 07.02.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00002037 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 7,3444 га; наказом ГУ Держземагенства від 04.03.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00002460 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 5,462 га; наказом ГУ Держземагенства від 07.02.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00002020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 4,5539 га; наказом ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003390 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 4,22 га; наказом ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003389 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 3,9298 га; наказом ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003392 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 1,8391 га; наказом ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003391 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 0,892 га.

На підставі наказу ГУ Держземагенства від 07.02.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00002021 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_5 07.02.2014 року було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124087400:01:001:0947 площею 15,5802 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_7 21.08.2014 року за індексним номером 15288456.

На підставі наказу ГУ Держземагенства від 07.02.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00002037 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_5 07.02.2014 року було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124087400:01:001:0946 площею 7,3444 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_7 21.08.2014 року за індексним номером 15290439.

На підставі наказу ГУ Держземагенства від 04.03.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00002460 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_5 04.03.2014 року було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124087400:01:001:0943 площею 5,462 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_7 21.08.2014 року за індексним номером 15287261.

На підставі наказу ГУ Держземагенства від 07.02.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00002020 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_5 07.02.2014 року було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124087400:01:001:0948 площею 4,5539 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_7 21.08.2014 року за індексним номером 15295968.

На підставі наказу ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003390 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_5 15.04.2014 року було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124087400:01:001:1250 площею 4,22 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_7 21.08.2014 року за індексним номером 15285705.

На підставі наказу ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003389 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_5 15.04.2014 року було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124087400:01:001:1253 площею 3,9298 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_7 21.08.2014 року за індексним номером 15294000.

На підставі наказу ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003392 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_5 15.04.2014 року було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124087400:01:001:1257 площею 1,8391 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_7 21.08.2014 року за індексним номером 15295048.

На підставі наказу ГУ Держземагенства від 15.04.2014 року № ЧК/7124087400:01:001/00003391 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_5 15.04.2014 року було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124087400:01:001:1248 площею 0,892 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_7 21.08.2014 року за індексним номером 15292971.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів - нерухомого майна, земельних ділянок з кадастровими номерами 7124087400:01:001:0947, 7124087400:01:001:0946, 7124087400:01:001:0943, 7124087400:01:001:0948, 7124087400:01:001:1250, 7124087400:01:001:1253, 7124087400:01:001:1257, 7124087400:01:001:1248 , які сформовані 06.09.2017 року начальником Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури та відповідно до яких Звенигородською місцевою прокуратурою встановлено факт передачі зазначених земельних ділянок державної власності створеним ОСОБА_5 03.09.2014 року ФГ ОСОБА_5П. в суборенду ПрАТ НВФ Урожай за договорами від 09.09.2014 року, право суборенди за яким внесено 17.11.2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції ОСОБА_8

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема на умовах оренди.

Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Статтею 123 ЗК України врегульовано загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначено вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлено загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Закон України Про фермерське господарство визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац другий частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Відповідно до статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону вимог та умов. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен надати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів (правовий висновок Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 2354цс16).

Вбачається, що зазначені 8 земельних ділянок ОСОБА_5 передано в суборенду ПрАТ НВФ Урожай за договорами від 09.09.2014 року, укладеними між створеним ним 03.09.2014 року ФГ ОСОБА_5П. та ПрАТ НВФ Урожай за письмовим погодженням з орендодавцем, ГУ Держземагенства в Черкаській області від 08.09.2014 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 100299642, що був сформований прокурором Звенигородської місцевої прокуратури, встановлено, що ОСОБА_5 з 17.10.2008 року обіймав посаду керівника Звенигородської філії ПрАТ НВФ Урожай , тобто станом на 01.02.2014 року, дату прийняття оспорюваних наказів ГУ Держземагенства в Черкаській області про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які в подальшому він передав цій юридичній особі в суборенду протягом місяця після укладення 21.08.2014 року договорів оренди цих земельних ділянок.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру в Черкаській області від 01.09.2017 року за № 10-23-0.3-7909/2-14, на запит Звенигородської місцевої прокуратури від 19.08.2017 року № (25-28) 3548 вих.17, було відмовлено в наданні інформації щодо обставин надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 та засвідчених копій наказів ГУ Держземагенства в Черкаській області, договорів оренди землі.

З інформаційної довідки, що була надана ГУ Держпродспоживслужби у Черкаській області від 12.09.2017 року, вбачається, що за ОСОБА_5 сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що надання ГУ Держземагенства в Черкаській області погодження на укладення договорів суборенди земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства суперечить самій суті мети створення фермерського господарства та виданих цим же органом державної влади наказам про надання земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Крім того, варто зазначити, що земельні ділянки отримані громадянином для створення фермерського господарства у вигляді юридичної особи або фізичної особи-підприємця мають використовуватися виключно такими фермерським господарством з метою, визначеною у ст. 1 ЗУ Про фермерське господарство .

В свою чергу ГУ Держземагенства в Черкаській області, як орендодавець земель державної власності, не має дискредиційних повноважень погоджувати передачу таких земельних ділянок в суборенду на весь строк дії договорів оренди, не з метою ведення фермерського господарства та не фермерському господарству.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

Також вбачається, що спірні земельні ділянки отримані громадянином поза аукціоном до 03.04.2015 року, тобто у порядку ст. 134 ЗУ Про внесення змін ЗУ Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів від 18.02.2016 року № 1012-VIII.

З огляду на вищезазначене вбачається, що ГУ Держземагенства в Черкаській області, видаючи накази про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та передаючи земельні ділянки із земель державної власності в оренду, не здійснило належної перевірки дійсності волевиявлення ОСОБА_5 на створення фермерського господарства, з метою отримання прибутку, шляхом ведення фермерського господарства.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади має відповідати цьому акту.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Тобто, укладення договору оренди землі є похідним від правового акту, на підставі якого він укладається.

Встановлені обставини справи свідчать, що накази ГУ Держземагенства у Черкаській області № ЧК/7124087400:01:001/00002021 від 07.02.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00002037 від 07.02.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00002460 від 04.03.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00002020 від 07.02.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00003390 від 15.04.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00003389 від 15.04.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00003392 від 15.04.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00003391 від 15.04.2014 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду були прийняті без дотримання положень статті 7 Закону України Про фермерське господарство , який є спеціальним для даних правовідносин, щоє підставою для визнання їх незаконними.

Враховуючи, що договори оренди землі від 07.02.2014 року, 04.03.2014 року, 15.04.2014 року, що зареєстровані 21.08.2014 року, були укладені на підставі вищезазначених наказів ГУ Держземагенства у Черкаській області, які є незаконними, то вказані договори оренди землі, що є похідними від наказів ГУ Держземагенства у Черкаській області також підлягають визнанню недійсними.

Суд першої інстанції, в порушення вимог чинного законодавства, не надавши належної правової оцінки наказам ГУ Держземагенства у Черкаській області та договорам оренди землі, за якими землі державної власності були передані в оренду ОСОБА_5, застосував строк позовної давності.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру (в редакції, чинній на час розгляду справи) передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно п.1 ч. 6 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно із частиною першою статті 46 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення з позовом) органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Прокурор, який бере участь у справі, має обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Отже, якщо в передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор в інтересах відповідного органу (підприємства), то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме позивач, а не прокурор.

На такі позови поширюються положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Закон пов'язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з часом, коли стало відомо про порушення закону та у зв'язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів.

З огляду на зазначене вбачається, що при зверненні з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області та ОСОБА_5, третя особа ПАТ Науково-виробнича фірма Урожай про визнання незаконними і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди недійсними, прокурор виступає в якості позивача, та користується правами та обов'язками якими наділений позивач.

Отже, строк позовної давності необхідно обчислювати саме з моменту коли прокурор дізнався або міг дізнатися про порушення права держави, а не з моменту коли дані порушення були допущенні ГУ Держземкадастру у Черкаській області.

Обставини на які посилається позивач при обґрунтуванні позовних вимог виникли лише 17.11.2014 року (з дати державної реєстрації права суборенди на спірні земельні ділянки), а відтак прокурор не міг раніше дізнатися про порушення права держави, адже сам факт невикористання земельних ділянок оренди ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства, передача їх в суборенду підтверджується відсутністю у нього дійсного наміру використовувати їх для виду діяльності, що була підставою для їх отримання.

Тому, висновок суду першої інстанції про те, що державі через утворені нею органи, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було і могло бути відомо про порушення права власності держави на землю з часу вчинення цього порушення, є помилковим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене колегія суддів приходить, до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування, оскільки судом безпідставно було застосовано строк позовної давності, без з'ясування чи порушено право та охоронювані інтереси позивача, за захистом яких він звернувся.

Позовні вимоги Звенигородської місцевої прокуратури підлягають до задоволення з підстав доведеності порушення вимог чинного законодавства при винесенні наказів ГУ Держземагенства про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду.

Частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення суду та прийняттям нової постанови про задоволення позову - із Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області та з ОСОБА_5 необхідно стягнути на користь прокуратури Черкаської області судові витрати, понесені за сплату судового збору при подачі позовної заяви (25600 грн.) та при подачі апеляційної скарги (38400 грн.) в сумі по 32 000 грн. ((25600+ 38400): 2) з кожного.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області - задовольнити.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 червня 2018 року у даній справі - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури - задовольнити.

Визнати незаконними і скасувати накази Головного управління Держземагенства про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду № ЧК/7124087400:01:001/00002021 від 07.02.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00002037 від 07.02.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00002460 від 04.03.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00002020 від 07.02.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00003390 від 15.04.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00003389 від 15.04.2014 року, № ЧК/7124087400:01:001/00003392 від 15.04.2014 року; № ЧК/7124087400:01:001/00003391 від 15.04.2014 року.

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладених між Головним управлінням Держземагентва у Черкаській області та ОСОБА_5:

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:0947 площею 15,5802 га, що укладений 07.02.2014 року та зареєстрований 21.08.2014 року за індексним номером 15288456;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:0946 площею 7,3444 га, що укладений 07.02.2014 року та реєстрований 21.08.2014 року за індексним номером 15290439;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:0943 площею 5,462 га, що укладений 04.03.2014 року та реєстрований 21.08.2014 року за індексним номером 15287261;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:0948 площею 4,5539 га, що укладений 07.02.2014 року та реєстрований 21.08.2014 року за індексним номером 15295968;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:1250 площею 4,22 га, що укладений 15.04.2014 року та реєстрований 21.08.2014 року за індексним номером 15285705;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:1253 площею 3,9298 га, що укладений 15.04.2014 року та реєстрований 21.08.2014 року за індексним номером 15294000;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:1257 площею 1,8391 га, що укладений 15.04.2014 року та реєстрований 21.08.2014 року за індексним номером 15295048;

на земельну ділянку з кадастровим номером 7124087400:01:001:1248 площею 0,892 га, що укладений 15.04.2014 року та реєстрований 21.08.2014 року за індексним номером 15292971.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області (ЄДРПОУ 39765890) та з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь прокуратури Черкаської області (код ЄДРПОУ 02911119, МФО 820172, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) судові витрати в розмірі по 32 000 гривень з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: В.Г. Бородійчук

ОСОБА_2

ОСОБА_4