Рішення

від 04.09.2018 по справі 910/7618/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018Справа № 910/7618/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК ПРОФ

про стягнення 224789,35 грн.

Представники:

від позивача: Малеванчук І.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АКС-БУД звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК ПРОФ про стягнення 224789,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки здійснив перерахунок грошових коштів у розмірі 392957,86 грн. на рахунок відповідача, однак всупереч досягнутих домовленостей Товариство з обмеженою відповідальністю ТСК ПРОФ здійснило поставку товару частково, а саме на суму 168168,51 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 224789,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 суд ухвалив: позовну заяву залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення адреси місцезнаходження юридичної особи відповідача; надання доказів які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

25.06.2018 від позивача до відділу діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на ціну позову, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 суд ухвалив: відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 24.07.2018.

18.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи.

У підготовче засідання 24.07.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та. місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 24.07.2018 оголошено перерву до 07.08.2018.

У підготовче засідання 07.08.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та. місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 07.08.2018 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.09.2018.

У судове засідання 04.09.2018 з'явився представник позивача, який підтримав позов, представник відповідача не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 04.09.2018, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У судовому засіданні 04.09.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК Проф" (відповідач) було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АКС-БУД" (позивач) для оплати наступні рахунки-фактури: №П-0489 від 09.03.2017 року на суму 31137, 60 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1485 від 22.05.2017 року на суму 45101, 60 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1488 від 22.05.2017 року на суму 18491, 40 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1759 від 08.06.2017 року на суму 588, 46 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1854 від 14.06.2017 року на суму 157621, 46 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1893 від 16.06.2017 року на суму 41885, 10 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1970 від 21.06.2017 року на суму 42158, 96 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-2259 від 10.07.2017 року на суму 2454, 62 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-2817 від 14.08.2017 року на суму 864, 79 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-2930 від 21.08.2017 року на суму 18748, 20 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-3031 від 29.08.2017 року на суму 1324, 80 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-3364 від 21.09.2017 року на суму 1314, 00 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-3482 від 29.09.2017 року на суму 3932, 93 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-3753 від 26.10.2017 року на суму 22950, 00 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-4070 від 30.11.2017 року на суму 4383, 94 грн. (в т.ч. ПДВ).

Судом встановлено, що всього Товариством з обмеженою відповідальністю ТСК ПРОФ на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД виставлено рахунків на загальну суму 392 957, 86 грн. (в т.ч. ПДВ).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю АКС-БУД було здійснено перерахування грошових коштів відповідачу в розмірі 392 957, 86 грн., зокрема: 09.03.2017 року - 31137, 60 грн.; 22.05.2017 року - 63593, 00 грн.; 16.06.2017 року - 200095, 02 грн.; 22.06.2017 року - 42158, 96 грн.; 11.07.2017 року - 2454, 62 грн.; 15.08.2017 року - 864, 79 грн.; 21.08.2017 року - 18748, 20 грн. (в т.ч. ПДВ); 31.08.2017 року - 1324, 80 грн.; 28.09.2017 року - 1314, 00 грн.; 03.10.2017 року - 3932, 93 грн.; 26.10.2017 року - 22950, 00 грн.; 30.11.2017 року - 4383, 94 грн. Наведене підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку позивача, копії яких долучені до позову.

За змістом ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами з приводу виставлення відповідачем рахунків на оплату позивачеві та їх оплату останнім, суд дійшов висновку про укладення сторонами договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідачем частково здійснено поставку товару за рахунками, оплаченими позивачем, а саме поставлено позивачеві товару на суму 168168,51 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується наступними видатковими накладними: №П-0275 від 27.03.2017 року на суму 31137, 63 грн.; №П-996 від 29.06.2017 року на суму 42158, 96 грн.; №П-001488 від 12.07.2017 року на суму 18491, 40 грн.; №П-01305 від 28.07.2017 року на суму 2454, 62 грн.; №П-01315 від 31.07.2017 року на суму 45101, 60 грн.; №П-01419 від 08.08.2017 року на суму 27499, 50 грн.; №П-01643 від 31.08.2017 року на суму 1324, 80 грн.

Судом встановлено, що 22.05.2018 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. №25 від 22 травня 2018 року щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю ТСК ПРОФ поставки товару вартістю 224789, 35 грн. (в т.ч. ПДВ) протягом семи днів від дня пред'явлення даної вимоги. Докази направлення вказаної вимоги долучені до позову.

Враховуючи те, що відповідачем не було виконано вимоги позивача щодо поставки товару, позивачем 30.05.2018 направлено відповідачу вимогу за вих. №26 від 30 травня 2018 року щодо повернення сплачених коштів в розмірі 224789, 35 грн. (в т.ч. ПДВ), за товар який не поставлено за оплаченими позивачем рахунками. Докази направлення вказаної вимоги долучені до позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що позивач на виконання умов договору поставки здійснив перерахунок грошових коштів у розмірі 392957,86 грн. на рахунок відповідача, однак всупереч досягнутих домовленостей Товариство з обмеженою відповідальністю ТСК ПРОФ здійснило поставку товару частково, а саме на суму 168168,51 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 224789,35 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК Проф" (відповідач) було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АКС-БУД" (позивач) для оплати наступні рахунки-фактури: №П-0489 від 09.03.2017 року на суму 31137, 60 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1485 від 22.05.2017 року на суму 45101, 60 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1488 від 22.05.2017 року на суму 18491, 40 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1759 від 08.06.2017 року на суму 588, 46 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1854 від 14.06.2017 року на суму 157621, 46 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1893 від 16.06.2017 року на суму 41885, 10 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-1970 від 21.06.2017 року на суму 42158, 96 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-2259 від 10.07.2017 року на суму 2454, 62 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-2817 від 14.08.2017 року на суму 864, 79 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-2930 від 21.08.2017 року на суму 18748, 20 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-3031 від 29.08.2017 року на суму 1324, 80 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-3364 від 21.09.2017 року на суму 1314, 00 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-3482 від 29.09.2017 року на суму 3932, 93 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-3753 від 26.10.2017 року на суму 22950, 00 грн. (в т.ч. ПДВ); №П-4070 від 30.11.2017 року на суму 4383, 94 грн. (в т.ч. ПДВ).

Як встановлено судом, всього Товариством з обмеженою відповідальністю ТСК ПРОФ на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД виставлено рахунків на загальну суму 392 957, 86 грн. (в т.ч. ПДВ).

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю АКС-БУД було здійснено перерахування грошових коштів відповідачу в розмірі 392 957, 86 грн., зокрема: 09.03.2017 року - 31137, 60 грн.; 22.05.2017 року - 63593, 00 грн.; 16.06.2017 року - 200095, 02 грн.; 22.06.2017 року - 42158, 96 грн.; 11.07.2017 року - 2454, 62 грн.; 15.08.2017 року - 864, 79 грн.; 21.08.2017 року - 18748, 20 грн. (в т.ч. ПДВ); 31.08.2017 року - 1324, 80 грн.; 28.09.2017 року - 1314, 00 грн.; 03.10.2017 року - 3932, 93 грн.; 26.10.2017 року - 22950, 00 грн.; 30.11.2017 року - 4383, 94 грн. Наведене підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку позивача, копії яких долучені до позову.

Як встановлено судом, відповідачем частково здійснено поставку товару за рахунками, оплаченими позивачем, а саме поставлено позивачеві товару на суму 168168,51 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується наступними видатковими накладними: №П-0275 від 27.03.2017 року на суму 31137, 63 грн.; №П-996 від 29.06.2017 року на суму 42158, 96 грн.; №П-001488 від 12.07.2017 року на суму 18491, 40 грн.; №П-01305 від 28.07.2017 року на суму 2454, 62 грн.; №П-01315 від 31.07.2017 року на суму 45101, 60 грн.; №П-01419 від 08.08.2017 року на суму 27499, 50 грн.; №П-01643 від 31.08.2017 року на суму 1324, 80 грн.

За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 22.05.2018 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. №25 від 22 травня 2018 року щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю ТСК ПРОФ поставки товару вартістю 224789, 35 грн. (в т.ч. ПДВ) протягом семи днів від дня пред'явлення даної вимоги. Докази направлення вказаної вимоги долучені до позову.

Водночас, суду не надано доказів здійснення відповідачем поставки товару за оплаченими позивачем рахунками на суму 224789,35 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи із змісту вищевикладених норм, покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.

Враховуючи те, що відповідачем не було виконано вимоги позивача щодо поставки товару, позивачем 30.05.2018 направлено відповідачу вимогу за вих. №26 від 30 травня 2018 року щодо повернення сплачених коштів в розмірі 224789, 35 грн. (в т.ч. ПДВ), за товар який не поставлено за оплаченими позивачем рахунками. Докази направлення вказаної вимоги долучені до позову.

За таких обставин, з огляду на волевиявлення позивача щодо повернення суми попередньої оплати за договором, яке одночасно є односторонньою відмовою покупця від договору поставки (зобов'язання на суму 224789,35 грн.) через невиконання продавцем обов'язку з поставки обумовленого сторонами товару, що отримало вираз у вимозі позивача щодо повернення коштів №26 від 30 травня 2018 року, такий договір (зобов'язання щодо поставки) в силу ст. 651 Цивільного кодексу України є розірваним, а зобов'язання сторін з цього моменту є припиненим.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд зазначає, що наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, однак відповідачем не надано суду доказів виконання такого обов'язку - доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 224789,35 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК ПРОФ (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 38 літ. А, поверх 3; ідентифікаційний код: 38040322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 19, оф. 510; ідентифікаційний код: 34580879) грошові кошти у розмірі 224789 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 3371 (три тисячі триста сімдесят одна) грн. 84 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.09.2018

Суддя Ю.В. Картавцева