Рішення

від 07.09.2018 по справі 910/7723/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2018Справа № 910/7723/18

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича

до Приватного підприємства Науково-технологічний центр Промавтосварка

про стягнення 120 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Томчук Андрій Михайлович (надалі - ФОП Томчук А.М.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Науково-технологічний центр Промавтосварка (надалі - ПП Науково-технологічний центр Промавтосварка ) про стягнення 120 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було оплачено вартість товару згідно договору №2/18-НТЦ від 15.01.2018, а відповідачем поставлено товар неналежної якості, у зв'язку з чим позивач просить повернути на його користь суму попередньої оплати у розмірі 120 00,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі вручена відповідачу 11.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103046181089, а відтак, враховуючи встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву, суд був позбавлений можливості розглянути дану справу в межах шістдесяти днів.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 19.06.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Більш того, через канцелярію суду представником відповідача подана заява про ознайомлення з матеріалами справи, з якими уповноважений представник ПП Науково-технологічний центр Промавтосварка був ознайомлений 31.08.2018.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

За таких обставин, на переконання суду, відповідачу надано достатньо часу для сформування своєї позиції та подання відзиву на позовну заяву, проте ПП Науково-технологічний центр Промавтосварка своїм правом не скористалось, відзиву на позовну заяву до суду не подало.

19.07.2018 через канцелярію суду від ФОП Томчука А.М. надійшли додаткові докази, які долучені до матеріалів справи, однак не прийняті до уваги з огляду на положення ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутнє підтвердження надсилання (надання) їх копій відповідачу.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

15.01.2018 між ФОП Томчуком А.М. (покупець) та ПП Науково-технологічний центр Промавтосварка (постачальник) був укладений договір №2/18-НТЦ (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар згідно специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, зазначених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормам, стандартам якісних показників і технічних вимог (ГОСТ, ДСТУ, ТУ), установленими чинними нормативними актами України й умовами цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачена передоплата у розмірі 100% вартості товару.

Строк поставки товару становить 3 дні після отримання передоплати (п. 5.2 Договору).

Відповідно до Специфікації №1 до Договору сторони дійшли згоди про поставку комплексу електродугової металізації КЕМ-1 без випрямляча типа ВДУ-506, вартістю 120 000,00 грн., включаючи ПДВ, при цьому, покупець забезпечує справність випрямляча і відповідність його характеристик паспортним даним.

На виконання умов Договору позивачем сплачено відповідачу 120 000,00 грн., а відповідачем поставлено позивачу комплекс електродугової металізації КЕМ-1 , що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами.

Спір у справі виник у зв'язку із поставкою відповідачем товару неналежної якості, на думку позивача, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача повернути сплачені за такий товар кошти у розмірі 120 000,00 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача суму вартості товару у розмірі 120 000,00 грн. на підставі Договору, що також не заперечується відповідачем.

В свою чергу, ПП Науково-технологічний центр Промавтосварка поставлено ФОП Томчуку А.М. комплекс електродугової металізації КЕМ-1 , що підтверджується видатковою накладною №25 від 05.02.2018.

19.02.2018 позивачем було направлено відповідачу листи №№ 641 та 673, в яких ФОП Томчук А.М. наголошував на тому, що поставлений згідно Договору товар не відповідає конструктивним вимогам позивача, у зв'язку з чим наполягав на поверненні сплачених грошових коштів у сумі 120 000,00 грн.

Листами №71/18-НТЦ від 19.02.2018 та №74/18-НТЦ від 20.02.2018 відповідач повідомив позивача про відсутність можливості повернення грошових коштів.

Листом №21/02 від 21.02.2018 ФОП Томчук А.М. просив ПП Науково-технологічний центр Промавтосварка направити свого представника для прийняття продукції або повідомити про неможливість виїзду останнього.

Натомість, представник відповідача для прийняття продукції не прибув, що вбачається із Акту приймання продукції по якості №27/02-2012 від 27.02.2018, який складений та підписаний ФОП Томчуком А.М., юрисконсультом позивача Гаркавим М.В. та експертом Житомирської торгово-промислової палати Міщуком Ю.В.

У вказаному акті зазначено, що при огляді комплексу електродугової металізації КЕМ-1 було виявлено наступне: в блоці керування комплексу частково відсутня ізоляція, на інших складових частинах, проводках та контактних з'єднаннях ізоляція виконана за допомогою ізоляційної стрічки; наявні відкриті (не захищені) електричні з'єднання з допоміжними частинами; електропроводка всередині блоку розташована в хаотичному порядку, регулятор напруги не закріплений на посадочному місці і вільно тримається на проводці; наявні тріщини проводів безпосередньо в блоці комплексу; на трансформаторі, який знаходиться в головному блоці керування комплексу наявна іржа, відшарування захисних матеріалів; електродуговий металізатор має тріщини пластикових з'єднувачів механізму через які безпосередньо здійснюється подача проволоки.

Аналогічні факти зафіксовані в Експертному висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-1778 від 28.02.2018.

Згідно із частинами 5, 6, 8 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Частиною 2 ст. 678 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Листом від 14.05.2018 позивач вимагав повернути сплачені грошові кошти у розмірі 120 000,00 грн. внаслідок того, що поставлений згідно Договору товар був неналежної якості.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, врахувавши розподіл обов'язків доказування, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що поставлений ПП Науково-технологічний центр Промавтосварка товар мав недоліки, які постачальник відмовився усунути, внаслідок чого придбаний товар не міг бути використаний за призначенням.

Таким чином, суд вважає правомірними дії позивача, які полягали у відмові від прийняття товару та вимозі повернення грошових коштів, яка відповідачем задоволена не була.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 120 000,00 грн. згідно ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

За таких обставин, позовні вимоги ФОП Томчука А.М. про стягнення з ПП Науково-технологічний центр Промавтосварка заборгованості у розмірі 120 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Науково-технологічний центр Промавтосварка (03151, м. Київ, вул. Ушинського, будинок 40; ідентифікаційний код 25324229) на користь Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий