Рішення

від 06.09.2018 по справі 910/8843/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2018Справа № 910/8843/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСС Інтернешнл" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 38)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікел Клінік "Столиця" (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 22)

про стягнення 80 545,53 грн.

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСС Інтернешнл" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікел Клінік "Столиця" (надалі - відповідач) про стягнення 80 545,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди нежитлового приміщення № 1/06 від 10.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8843/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 09.07.2018 була надіслана на адреси учасників справи рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу і третій особі та поверненням на адресу суду поштового конверту у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/8843/18 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікел Клінік "Столиця", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 22.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

10.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСС Інтернешнл" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікел Клінік "Столиця" (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №1/06 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежиле приміщення (нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №224 (в літ.А)) (Свідоцтво на право власності серія САЕ № 539734 від 13 2012 року. (Приватна власність 100% Орендодавця) загальною площею 100,6 метрів квадратних, що знаходяться на першому та другому поверхах в Будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Олександра Мишуги, № 8 - іменований далі Об'єкт оренди , під розташування Аптеки на першому поверсі.

Відповідно до п. 2.1 Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 30 січня 2019 року.

За приписами п.п. 2.1, 2.2 Договору, строк оренди у відповідності до умов цього Договору починається з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі Об'єкта оренди і закінчується в момент підписання Сторонами Акта приймання-передачі (повернення) Об'єкта оренди та фактичного повернення Орендодавцю Об'єкта оренди. Акт приймання-передачі Об'єкта оренди підписується Сторонами не пізніше 10 травня 2016 року. Обов'язок по підготовці вказаного в даному підпункті Договору Акта покладається на Орендодавця.

Як встановлено у п.п. 5.1 - 5.5 Договору, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату (ОП) за Об'єкт оренди у такому порядку:

ОП = А* (помножити) 8), де:

А - орендна ставка за користування 1 (одним) кв. м. Об'єкту оренди за один місяць.

S- площа Об'єкту оренди, що дорівнює 100,6 квадратних метрів.

Сторони домовились, що з 10 травня 2016 року розмір орендної ставки за один квадратний метр площі Об'єкту оренди ь: 146,41 грн. що є еквівалентом 11 доларів 00 центів СІЛА за 1 м 2 за один календарний місяць, але не нижче ніж 13,31 . цілих тридцять одна сота) грн. 00 коп. за 1 (один) долар США.

Сторони дійшли згоди, що при зміні встановленого Національним Банком України курсу української гривні до долару США в сторону збільшення, розмір щомісячної орендної плати, зазначеної вище в даному Договорі визначається пропорційно зміні курсу української гривні до долару США, установленого Національним Банком України на момент здійснення щомісячної орендної плати.

Розмір орендної плати за весь Об'єкт оренди за один календарний місяць визначається згідно формули наведеної в п. 5.1. цього Договору на дату оплати, без врахування ПДВ та інших податків і зборів, передбачених чинним законодавством України, які сплачуються Орендарем додатково.

Сторони домовилися про те, що орендна плата не індексується, збільшення розміру орендної плати, передбачене п. 5.5 даного Договору, не вважається індексацією і здійснюється незалежно від будь - яких обставин та умов.

Орендна плата, встановлена п. 5.1 цього Договору, нараховується Орендарю та сплачується ним починаючи з моменту підписання Акту приймання-передачі Об'єкту оренди за повний календарний місяць використання Об'єкта оренди.

Сторони, після закінчення кожного календарного місяця, в якому надавалися послуги з оренди Об'єкта оренди, складають Акт надані послуги.

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно до 15-го числа місяця, що передує оплачуваному на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем та переданих уповноваженому представнику Орендаря та/або з використанням засобів факсимільного (номер факсу 044____) та електронного (е-mail___) зв'язку на поточний рахунок Орендодавця або готівкою з каси Орендаря.

В разі ненадання рахунків Орендодавцем, Орендар зобов'язаний сплатити орендну плату на підставі даного Договору.

З метою забезпечення виконання Орендарем своїх зобов'язань по сплаті Орендної плати, Орендар не пізніше 31 травня 2016 року, перераховує на рахунок Орендодавця аванс в розмірі 16 863 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривень 06 копійок без урахування ПДВ та інших податків і зборів, передбачених чинним законодавством України, який зараховується орендодавцем як орендна плата за перший та останній календарні місяці оренди починаючи з 01 червня 2016 року.

Платіж зарахований як орендна плата за останній місяць оренди, використовується Орендодавцем як забезпечувальний у випадках невиконання Орендарем своїх обов'язків по Договору і може використовуватись для погашення будь - яких передбачених Договором платежів, оплата яких прострочена Орендарем. В такому разі, платіж зарахований, як орендна плата за останній місяць оренди, підлягає поповненню Орендарем до повного розміру протягом трьох днів з моменту отримання вимоги орендодавця.

Календарний місяць оренди, починаючи з моменту підписання Сторонами Акта приймання передачі починається першого числа та закінчується останнім числом календарного місяця.

У випадку, якщо дата початку нарахування Орендної плати не припадає на перше число календарного місяця, то авансовий платіж за перший календарний місяць оренди, сплачений Орендарем, розподіляється наступним чином: частина авансового платежу зараховується як орендна плата за фактичну кількість днів оренди в першому календарному місяці, починаючи з моменту підписання Сторонами Акта приймання передачі, а залишок авансового платежу зараховується як часткова орендна плата за наступний календарний місяць оренди.

Сторони погодили те, що починаючи з 3 (третього) календарного місяця, з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі об'єкта Оренди та кожні наступні 12 (дванадцять) місяців, розмір орендної плати, що вказаний в п. 5.1 даного Договору, збільшується на 7 (сім) відсотків від розміру орендної плати за останній місяць попереднього періоду.

У пункті 5.8 Сторони погодили інші платежі. Орендна плата не включає комунальні платежі, плату за теплопостачання, водовідведення, водопостачання, електроенергію, плату за землю, податок на нерухомість та інші податки і збори, які можуть буди введені законодавством тощо.

З моменту підписання Сторонами Акта приймання - передачі Об'єкта оренди, Орендар зобов'язаний протягом 7-ми банківських днів з моменту отримання рахунків від Орендодавця (складених на підставі показників індивідуальних засобів обліку, установлених на Об'єкті оренди, із розрахунку нормативно встановлених тарифів та лімітів на споживання відповідних послуг постачальниками таких послуг на території де знаходиться Об'єкт оренди), компенсувати витрати на комунальні послуги, які Орендар фактично спожив (електроенергія, водопостачання, водовідведення, теплопостачання) та інші послуги, які були надані постачальниками комунальних послуг та послуги ЖЕКу, протягом календарного місяця використання Об'єкта оренди. До суми компенсації вищевказаних витрат додається 3%, які компенсують банківські послуги.

Витрати на опалення обчислюються пропорційно площі Об'єкта оренди, зазначеної згідно даних БТІ, із розрахунку нормативно встановлених тарифів на опалення.

Показники лічильників на електроенергію фіксують з 20-го (двадцятого) до 25 (двадцятого п'ятого) числа звітного місяця у присутності уповноважених представників обох Сторін.

Плату за земельну ділянку Орендар зобов'язаний здійснити протягом трьох днів з моменту отримання рахунку від Орендодавця.

Згідно з п. 10.2 Договору, у випадку прострочення по сплаті орендної плати та/або інших платежів (як повністю так і частково) орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду Об'єкт оренди, що підтверджується Актом приймання - передачі Об'єкта оренди від 10.04.2016, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств.

Орендоване майно було повернуто з оренди за Актом приймання - передачі (повернення) Об'єкта оренди від 30.10.2017, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств.

У Додатковій угоді № 6 до Договору оренди нерухомого майна № 1/06 від 10.05.2016 сторони підтвердили невиконані зобов'язання з орендної плати за Договором за період з 01.07.2017 по 30.11.2017 в сумі 69 170,00 грн; невиконані зобов'язання з оплати комунальних послуг та компенсації вартості електроенергії за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 у сумі 7 813,60 грн., за період з 01.10.2017 по 30.10.2017 у розмірі 814,19 грн, а також орендар взяв на себе зобов'язання погасити борг вказаний в пунктах 2, 3, 4 цієї Додаткової угоди у термін не пізніше 08.11.2017.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання зі сплати орендної плати та з оплати комунальних послуг та компенсації вартості електроенергії, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з липня 2017 року по жовтень 2017 року у розмірі 52 306,94 грн та з оплати комунальних послуг та компенсації вартості електроенергії за період з 01.08.2017 по 30.10.2017 у розмірі 8 627,79 грн. Окрім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 346,39 грн, інфляційні у розмірі 4 767,52 грн та пеню у розмірі 13 496,89 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду Об'єкт оренди, що підтверджується Актом приймання - передачі Об'єкта оренди від 10.04.2016, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств.

Користування орендованим майном в період з липня 2017 по серпень 2017 року підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № оу-000072 від 31.07.2017, № ОУ-000071 від 31.08.2017, № ОУ-000070 від 30.09.2017, № ОУ-000068 від 21.09.2017, № ОУ-000073 від 23.10.2017, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Орендоване майно було повернуто з оренди за Актом приймання - передачі (повернення) Об'єкта оренди від 30.10.2017, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств.

У Додатковій угоді № 6 до Договору оренди нерухомого майна № 1/06 від 10.05.2016 сторони підтвердили невиконані зобов'язання з орендної плати за Договором за період з 01.07.2017 по 30.11.2017 в сумі 69 170,00 грн; невиконані зобов'язання з оплати комунальних послуг та компенсації вартості електроенергії за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 у сумі 7 813,60 грн., за період з 01.10.2017 по 30.10.2017 у розмірі 814,19 грн, а також орендар взяв на себе зобов'язання погасити борг вказаний в пунктах 2, 3, 4 цієї Додаткової угоди у термін не пізніше 08.11.2017.

Суд зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором по орендній платі у розмірі 52 306,94 грн за період з липня по жовтень 2017 року та з оплати комунальних послуг та компенсації вартості електроенергії за період з 01.08.2017 по 30.10.2017 у розмірі 8 627,79 грн підтверджується поданими позивачем доказами у повному обсязі.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем по орендній платі у розмірі 52 306,94 грн та оплати комунальних послуг та компенсації вартості електроенергії за період з 01.08.2017 по 30.10.2017 у розмірі 8 627,79 грн.

Обставин прострочення виконання своїх обов'язків за Договором відповідачем не заперечено та не спростовано.

Отже, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 346,39 грн та інфляційні втрати в розмірі 4 767,52 грн., розраховані за період прострочення здійснення відповідачем орендної плати за кожним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013)

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013)

Дослідивши поданий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, Суд звертає увагу, що У Додатковій угоді № 6 до Договору оренди нерухомого майна № 1/06 від 10.05.2016 сторони погодили, що орендар зобов'язаний погасити борг вказаний в пунктах 2, 3, 4 цієї Додаткової угоди у термін не пізніше 08.11.2017.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, у даному випадку, підписанням вказаної Додаткової угоди № 6, сторони змінили строк виконання зобов'язань із здійснення орендної плати та оплати комунальних послуг та компенсації вартості електроенергії за період з липня по жовтень 2017 року.

Відтак, виходячи з умов Додаткової угоди № 6 від 30.10.2017, період прострочення відповідача розпочався 09.11.2017 .

Здійснивши самостійно перерахунок 3% річних та інфляційних втрат з 09.11.2017 по 29.06.2018 (дату, самостійно визначену позивачем) за прострочення здійснення орендної плати, Суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 1 001,71 грн. 3% річних та 3 327,12 грн інфляційних втрат.

Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 13 496,89 грн, розраховану за період прострочення здійснення відповідачем орендної плати за кожним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013)

Згідно з п. 10.2 Договору, у випадку прострочення по сплаті орендної плати та/або інших платежів (як повністю так і частково) орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу.

Як було встановлено вище, виходячи з умов Додаткової угоди № 6 від 30.10.2017, період прострочення відповідача розпочався 09.11.2017 .

Здійснивши самостійно перерахунок пені за прострочення здійснення орендної плати з 09.11.2017 по 29.06.2018 (дату, самостійно визначену позивачем), Суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 10 590,36 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, позовні підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікел Клінік "Столиця" (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 22, ідентифікаційний код 40208496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСС Інтернешнл" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 38, ідентифікаційний код 35140735) заборгованість у розмірі 52 306 (пятдесят дві тисячі триста шість) грн 94 коп., 3% річних у розмірі 1 001 (одна тисяча одна) грн 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 327 (три тисячі триста двадцять сім) грн 12 коп., пеню у розмірі 10 590 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн 36 коп. та судовий збір у розмірі 1 470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн 63 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Ю.Трофименко