Рішення

від 03.09.2018 по справі 912/1725/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 рокуСправа № 912/1725/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Волошиної О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1725/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біом-Центр", м. Черкаси

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Енерджі", м. Кропивницький

про стягнення 9 661,40 грн

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Біом-Центр" (далі - ТОВ "Біом-Центр", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Енерджі" (далі - ТОВ "Бізнес-Енерджі", відповідач) про стягнення збитків в сумі 9 661,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було порушено порядок та строки реєстрації податкової накладної № 105 від 16.11.2017, у зв'язку з чим позивач зазнав збитки в розмірі 9 661,40 грн у вигляді застосованих контролюючими органами штрафних санкцій.

Ухвалою від 16.07.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1725/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначив на 14.08.2018.

03.08.2018 до суду надійшла заява позивача про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Ухвалою від 14.08.2018 господарський суд відклав судове засіданні на 03.09.2018 та витребував додаткові докази.

Позивач 27.08.2018 подав суду витребувані докази та заяву про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 03.09.2018 представники сторін участі не брали.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Чміленка, 63, кв. 8, м. Кропивницький, 25006.

Вказані ухвали надсилались рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Разом з тим, конверти із вкладенням (примірники ухвал у справі від 16.07.2018 та від 14.08.2018) повернуто органом поштового зв'язку із відміткою "За закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

З залучених до матеріалів справи листів, у яких відповідачу направлялись копії ухвал суду, убачається, що дані листи було суду повернуто поштою з поміткою "За закінченням терміну зберігання".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з відповідною поміткою є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Також, господарський суд телефонограмою № 1153 від 28.08.2018, що міститься в матеріалах справи, повідомив представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Енерджі" Монзуль Ю.С. про призначене судове засідання 03.09.2018 о 14:00.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за його відсутності і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 , ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2017 між ТОВ "Біом-Центр" (далі - покупець) та ТОВ "Бізнес-Енержді" (далі - продавець) укладено договір № 68 купівлі-продажу (далі - Договір, а.с.12-13).

У додатку № 1 від 14.11.12017 до Договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.1. Договору), сторонами погоджено кількість товару, його номенклатуру, ціну, строки та умови поставки, зокрема - селітра аміачна у кількості 67 т на загальну суму 569 634,00 грн (а.с. 14).

Сторонами виконано умови Договору, зокрема 16.11.2017 товар повністю оплачений позивачем (попередня оплати) на підставі рахунку на оплату № 110 від 14.11.2017, згідно платіжного доручення № 732 та поставлений продавцем згідно видаткової накладної № 96 від 28.12.2017.

Позивач у позові зазначає, що 16.11.2017 відповідач, як постачальник, за результатами вказаної господарської операції, склав податкову накладну № 105 від 16.11.2017 на загальну суму 569 634,00 грн, з них ПДВ 94 939,00 грн.

Проте, позивач посилаючись на норми п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, стверджує, що відповідач в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) зареєстрував податкову накладну № 105 від 16.11.2017 лише 18.12.2017 - з порушенням граничного строку реєстрації 15.12.2017.

Позивач реалізував придбаний у відповідача товар контрагенту. За результатами такої господарської операції позивач як постачальник склав податкову накладну № 14 від 16.11.2017 на загальну суму 579 684,00 грн, з яких ПДВ 96614,00 грн. Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України кінцевий термін для реєстрації податкової накладної позивача в ЄРПН - також 15.12.2018.

Однак, позивач вказує, що з вини відповідача він отримав можливість зареєструвати вказану податкову накладну у ЄРПН лише 18.12.2017 (після реєстрації податкової накладної № 105 від 16.11.2017, складеної відповідачем) в порушення вимог законодавства, що призвело до збитків позивача в розмірі 9 661,40 грн у вигляді застосованих контролюючими органами штрафних санкцій, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Розглядаючи позов по суті господарський суд виходить з наступного.

З матеріалів позовної заяви вбачається слідуюче.

Відсутність реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 105 від 16.11.2017, складеної відповідачем, перешкоджала, на думку позивача, зареєструвати у ЄРПН податкову накладну № 14 від 16.11.2017 з огляду на наступне.

Згідно п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (у редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірка, в тому числі на відповідність податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України.

Згідно п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. № 567 (чинний на момент реєстрації податкових накладних, далі - Критерії), визначено перелік критеріїв, за якими ДФС здійснюється такий моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування.

Відповідно до пп. 1 п. 6 Критеріїв одним із критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема, є невідповідність обсягу постачання товару/послуги, зазначеного у податковій накладній, та обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги.

Враховуючи вказані норми та алгоритм роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМКОР), відсутність факту реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 105 від 16.11.2017 на придбання товару призвело б до настання для позивача негативних наслідків у вигляді блокування податкової накладної № 14 від 16.11.2017 на постачання такого товару.

При цьому, процес відновлення реєстрації податкових накладних в адміністративному/судовому порядку є затратним як матеріально, так і по часу, а відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН впливає на правовий стан і позивача, і його контрагентів. Зокрема, контрагент - покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, що може завдати шкоду діловій репутації Позивача.

Крім того, статтею 200-1 Податкового кодексу України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569, регламентуються правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ.

Так, відповідно до п. 4 вказаного Порядку рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на реєстраційну суму, обчислену за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України та п. 9 Порядку № 569.

Зокрема, при розрахунку показників враховується загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п.208.2 ст. 208 Податкового кодексу України та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.

При цьому, для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у такій податковій накладній. Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, у реєстрації такої податкової накладної буде відмовлено.

Водночас для забезпечення реєстрації в ЄРПН податкових накладних збільшення реєстраційної суми може бути здійснено за рахунок:

- отриманих податкових накладних, складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

- поповнення рахунка платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі.

Таким чином, за відсутності реєстрації відповідачем податкової накладної № 105 від 16.11.2017, для реєстрації податкової накладної № 14 від 16.11.2017, позивач зазначає про необхідність з власного поточного рахунку поповнити рахунок в системі електронного адміністрування на загальну суму 94 939,00 грн.

В результаті за порушення строків реєстрації податкової накладної № 14 від 16.11.2017 до позивача на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України контролюючими органами застосовано штрафні санкції в розмірі 9 661,40 грн. (10% від суми ПДВ) (а.с.19-22).

Крім того, з вини відповідача позивач не зміг вчасно включити ПДВ в сумі 94 939,00 грн до податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до частини 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Грошовим вираженням шкоди є збитки, до складу яких згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України включаються:

-вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

-додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

-неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

-матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.

Суд не вбачає наявність у спірних правовідносинах усіх чотирьох елементів відповідальності, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, згідно абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Абз. 24 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Позивачем на виконання вказаних вимог не додано до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на ТОВ "Бізнес-Енерджі", тому, оскільки платник - позивач не скористався правом подати заяву зі скаргою, ДФС проведено перевірку та нараховано штрафні санкції.

Тому, докази, додані позивачем до позовної заяви при зверненні в суд та надані ним у процесі розгляду справи і наявні у матеріалах справи, не є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу, а також достовірно не підтверджують наявність будь-якого причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Продаж позивачем товару контрагенту без реєстрації податкової накладної в реєстрі є певними ризиками діяльності.

Отже, у суду відсутні правові підстави для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, через відсутність всього складу цивільного правопорушення, а тому позовна вимога позивача про стягнення із відповідача 9 661,40 грн збитків, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.09.2018.

Суддя В.Г. Кабакова