Рішення

від 06.09.2018 по справі 922/1336/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1336/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім.Данила Галицького", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголдпром", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів", м.Львів (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголдпром", м. Харків, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 323 698,12 грн. з яких: 212 640,00 грн складає основний борг, 108 021,12 грн - пеня та 7% штраф у розмірі 3037,00 грн.

Позов обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу №ОД/2016/10/24/1 від 24.10.2016р., що укладений між позивачем та відповідачем. Також, судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2018 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1336/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.06.2018 о 12:30 год. (з урахування ухвали про виправлення описки від 04.06.2018)

16.07.2018 від позивача до суду надійшла заява про уточення позовних вимог (вх.№20507 ), яка за правовим змістом по суті є заявою про збільшення позовних вимог. У зазначеній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 335 545,92 грн. з яких: 212 640,00 грн складає основний борг, 108 021,12 грн - пеня та 7% штрафу у розмірі14 884,8 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 02.08.2018 об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.09.2018.

Позивач свого представника у судове засідання 06.09.2018 не направив, надав до суду клопотання (вх.№18062 від 22.06.2018) в якому просить розглядати справу по суті без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 02.08.2018р.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.10.2016 року між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького (покупець за договором, далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрголдпром" (продавець за договором, далі по тексту - відповідач), які в подальшому іменуються сторони, укладено договір купівлі-продажу №ОД/2016/10/24/1 (далі по тексту - договір).

На підставі вказаного договору Продавець зобов'язався поставити Покупцю товар згідно із Специфікацією (Додатком№1 до договору), а саме -Wheel, complete w/rim 7.50-10-14PR T523 M/NAV 42S колесо в комплекті з ободом, розмір 7.50-10-14PR T523 M/NAV у кількості 4 шт., загальною вартістю 212 640,00 грн. в т.ч. ПДВ., а Покупець в свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити Товар на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.2.1. договору загальна вартість Товару становить 212 640,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 35 440,00 грн.

Предоплата у розмірі 100% від вартості Товару оплачується Покупцем на підставі виставленого Продавцем рахунку, що виставляється протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання договору. (п.2.3.Договору).

У п.2.4. договору зазначено, що усі розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення.

В п.3.1. договору визначений обов'язок продавця поставити Товар на умовах - DDP (79000, Україна, Львівська область, м.Львів, Залізничний район, Аеропорт ЦА, склад) відповідно до офіційних правил з тлумачення термінів Інкотермс 2010 протягом 60 календарних днів з моменту отримання передоплати.

Відповідно до п.8.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2016 року.Зобов'язання сторін, що виникли в період дії даного Договору, але не були виконані на момент припинення його дії, продовжують існувати після припинення даного Договору до повного виконання таких зобов'язань Сторонами.

24.10.2016р. ТОВ "УКРГОЛДПРОМ" сформовано рахунок на оплату №СФ-102402 за постачання товару загальною вартістю 212640,00 грн., в тому числі ПДВ - 35 440,00 грн.

19.01.2018р. позивачем сплачено 212640,00 грн. по вказаному рахунку, що підтверджується платіжним дорученням №3514 від 26.10.2016 року.

Таким чином, позивачем взяті на себе зобов'язання за Договором №ОД/2016/10/24/1 від 24.10.2016 виконано в повному обсязі та сплачено 212640,00 грн. на рахунок відповідача (продавця), поряд із тим як відповідачем в порушення умов вказаного договору товар зазначений у специфікації позивачу так і не було поставлено.

Позивачем направлено відповідачу претензію за вих. № 2010 від 03.10.2017р. (аркуш справи №18-19) з проханням здійснити поставку товару або повернути суму перерахованої предоплати на що 06.11.2017 від ТОВ "Укрголдпром" було отримано відповідь вих№110201 від 02.11.2017 про визнання порушення строків поставки товару та прохання їх відтермінувати до 22.12.2017 включно.

На час звернення позивача з позовом до суду відповідачем вимоги за претензію позивача не задоволено, постачання товару згідно із специфікацією (додаток №1) до Договору №ОД/2016/10/24/1 від 24.10.2016 здійснено не було , суму попередньої оплати в розмірі 212 640,00 грн. не повернуто.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1-2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно ч.1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі 212640,00 грн. (сума попередньої оплати за договором) правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 108021,12 грн. та штраф у розмірі 14 884,8 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230, ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. договору, у разі порушення строку поставки Товару, зазначеного в п.3.1 Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% ціни Товару, строк виконання яких порушено, за кожен день прострочення.Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором включаючи день виконання такого зобов'язання.За порушення строку поставки Товару понад 30-ть календаних днів, додатково сплачується штраф у розмірі вартості Договору.

Пунктом 6.3. договору сторони визначили, що у разі прострочення строку поставки Товару, зазначеного в п.3.1 Договору, перевищить 30 календарних днів, Покупець має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє Продавця. При цьому, Продавець зобов'язани сплатити Покупцю штраф у розмірі 7% від вартості Договору.

Згідно ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вищевстановлено, згідно з п.6.2.,6.3 Договору за не поставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення більш 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Отже, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.01.2015 у справі № 910/23600/13/3-204гс14.

В даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Приймаючи до уваги те, що відповідач прострочив поставку товару понад 30 днів на суму 212 640,00 грн., позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 7 відсотків від вартості недопоставленого товару, що становить - 14 884,8 грн. та про стягнення пені у розмірі 108 021,12 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 5033,19 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. 11, 254, 258, 261, 267, 526, 611, 612, 623-629, 631, 662 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193, ст. 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголдпром" (61124, м.Харків, пр.Гагаріна, 127 А, к.201, код ЄДРПОУ 39885086) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" (79000, м.Львів, аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 33073442) 212 640 грн.00 коп. основної суми боргу, 108 021 грн. 12 коп. - пені, 14884 грн. 8 коп. штрафу, а також витрати з оплати судового збору в розмірі 5033,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 10.09.2018 р.

Суддя С.Ч. Жельне