ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/355/17 м. Одеса, проспект Шевченка, 29,
зал судових засідань Одеського апеляційного господарського суду №7
Одеський апеляційний господарський суд у складі :
головуючого судді Ярош А.І.,
суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,
секретар судового засідання - Бендерук Є.О.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Степанишина А.С., за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Токар А.С., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області від „21" березня 2018 року, повний текст якого складено та підписано „30" березня 2018 року
у справі № 916/355/17
за позовом Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
- Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
- Виконавчого комітету Одеської міської ради
про стягнення 8 277 498,14 грн.,
суддя суду першої інстанції: Щавинська Ю.М.,
час та місце прийняття рішення: 31.03.2018р. о 17-28, м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 04.09.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 4 912 936,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 978 430,58 грн., 3% річних у розмірі 386 131,03 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди від 25.06.2010р. в частині несплати орендної плати за ставкою, встановленою договором оренди на період експлуатації об'єкта.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2017 року у задоволенні позову Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 8 277 498,14 грн. відмовлено.
Приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що оскільки спірний об'єкт не прийнято в експлуатацію, то відсутні підстави для нарахування орендної плати за землю в розмірі 896243,15 грн. на рік як на період експлуатації, а відтак суд дійшов висновку про відсутність заборгованості у відповідача за спірним договором оренди землі на час звернення з даним позовом.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 року рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2017 року у справі № 916/355/17 залишено без змін з аналогічних підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 року рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 року у справі № 916/355/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Обґрунтовуючи прийняту постанову, Вищий господарський суд України зазначив, що судами при первісному розгляді справи не було надано належної оцінки умовам договору про визначення терміну будівництва до ІV кварталу 2010 року, не було мотивовано спростовано доводів позивача про правові наслідки закінчення цього терміну, не встановлено чи вносилися відповідні зміни до договору оренди землі щодо строків будівництва в порядку, передбаченому договором, а також не надано оцінки відповідності дій орендаря положенням статті 3 Цивільного кодексу України щодо добросовісності та розумності, як загальних засад цивільного законодавства.
Крім того, Вищий господарський суд України зауважив, що матеріали справи не містять оригіналів чи примірників листів, на яких ґрунтувалися висновки господарських судів, що унеможливлює висновок про те, що такі листи були предметом дослідження і оцінки господарськими судами, як того вимагають приписи процесуального законодавства.
При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Одеської області від „21" березня 2018 року у справі № 916/355/17 (суддя Щавинська Ю.М.) повністю відмовлено у задоволенні позову Одеської міської ради.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що договір оренди землі, виконання зобов'язання по якому є предметом спору, було укладено у зв'язку із наданням відповідачу права забудови земельної ділянки, що відносилося до делегованих повноважень виконавчого комітету, як органу позивача, і нормативний термін будівництва був визначений саме рішенням №573 від 14.06.2007р. "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг" на подальше проектування та будівництво торгово-офісного центру за адресою: м.Одеса, вул. Банківська, 139 ріг вул. Середньої".
Незважаючи на те, що зміни до договору оренди землі щодо строків будівництва не вносилися, а відповідні рішення виконавчого комітету не замінюють собою правочини щодо внесення змін до договору оренди землі, проте їх наявність достеменно свідчить про встановлення компетентним органом інших строків будівництва у порівнянні зі строками, на які є посилання у п.3.1 договору.
Враховуючи вищевикладене, а також бланкетність п.3.1 договору оренди землі відносно рішень виконавчого комітету про встановлення строків будівництва, виходячи також з того, що договір на пайову участь не було розірвано у зв'язку з його невиконанням, натомість, він неодноразово змінювався, суд вважає, що покладення на відповідача обов'язку сплати орендної плати у п'ятикратному розмірі (виходячи з коефіцієнтів використання) під час здійснення будівництва, призведе до явно несправедливого щодо сторін договорів результату.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська міська рада через Господарський суд Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Одеської міської ради задовольнити повністю.
Так, Одеська міська рада наголошує, що судом першої інстанції не були взяті до уваги вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 24.10.2017 року.
Одеська міськрада не погоджується з висновком суду щодо того, що строк будівництва входить до терміну, на який укладено договір - 49 років.
Апелянт наголошує, що сторони погодили термін завершення будівництва у вигляді конкретної кінцевої дати - 4 квартал 2010 року. Отже, відповідач після спливу цього терміну повинен платити 896 243,15 грн. на рік. Нездійснення відповідачем будівництва торгово-офісного центру є зловживанням правом з боку відповідача.
При укладенні договору Одеська міська рада очікувала на отримання після 4 кварталу 2010 року орендної плати за земельну ділянку у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки на період експлуатації.
Також апелянт зазначає, що погодження виконавчим комітетом Одеської міської ради строків будівництва у будь-якому випадку не змінює умов договору оренди землі, стороною якого не є виконавчий комітет Одеської міської ради. Повноваження Одеської міської ради стосовно внесення змін до договору оренди у будь-якому випадку не можуть бути делеговані виконкому ОМР.
Рішенням виконавчого комітету ОМР про внесення змін до рішення виконкому ОМР від 14.06.2007 №573 не є змінами до договору оренди землі, а зобов'язання відповідача за договором оренди землі щодо звернення проектування і будівництва до 4 кварталу 2010 року не були змінені у встановленому законом порядку.
Також скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно неможливості надати земельну ділянку в оренду іншій особі, зазначає, що будівництво до сих пір не розпочато, отже, Одеська міська рада мала змогу укласти договір оренди з іншою особою.
Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, хоча про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь в апеляційному перегляді справи, заяв чи клопотань від нього не надходило, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.
Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №579 від 14.06.2007р. ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" надано дозвіл на проектування та будівництво торгово-офісного центру за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 139 ріг вул. Середньої, після оформлення документів на землекористування у встановленому порядку. Пунктом 2.6. вказаного рішення визначено строки будівництва: початок - І квартал 2008р., завершення - IV квартал 2010р. Також вказаним рішенням було затверджено договір на пайову участь у розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" (т.3 а.с.29-34), предметом якого є надання права забудови земельної ділянки.
25.06.2010р. між Одеською міською радою (орендодавцем) та ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" (орендарем) був укладений договір оренди землі (т.1 а.с.15-17), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, загальною площею 6593 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 139-Г, для проектування, будівництва та експлуатації торгово-офісного центру й благоустрою території, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець - Одеська міська рада, на підставі рішення Одеської міської ради №3524-V від 09.10.2008р., яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" земельну ділянку, площею 0,6593 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 139-Г, у довгострокову оренду, терміном на 49 років (в тому числі до IV кварталу 2010 року на період проектування та будівництва), для проектування, будівництва та експлуатації торгово-офісного центру і благоустрою території.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6593 кв.м, у тому числі по угіддях: під тимчасовою забудовою - 307 кв.м; під проїздами, проходами, площадками - 1405 кв.м; інші - 4881 кв.м. На земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва, який належить ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" на підставі рішення господарського суду Одеської області від 16.07.2008 р. у справі №22/120-08-2690, право власності на який зареєстровано в КП "ОМБТІ та РОН" 07.08.2008 р. в книзі 1нс-22 за номером запису 15. Інженерне забезпечення об'єкту від існуючих міських мереж. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва становить: 1792518,48 грн., з урахуванням індексації за 2008-2009 роки, згідно з довідкою-витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 10.04.2008 р. №109-03/М, складеної Управлінням земельних ресурсів у місті Одеса Головного управління земельних ресурсів у Одеській області Державного агентства земельних ресурсів України. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить: 8962431,52 грн., з урахуванням індексації за 2008-2009 роки, згідно з довідкою-витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 10.04.2008р. №109-03/М, складеної Управлінням земельних ресурсів у місті Одеса Головного управління земельних ресурсів у Одеській області Державного агентства земельних ресурсів України.
Договір укладено терміном на 49 років (у тому числі до ІV кварталу 2010 року на період проектування та будівництва), для проектування, будівництва та експлуатації торгово-офісного центру й благоустрою території (пункт 3.1 договору).
Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.6 договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку, площею 6593 кв.м, розрахована у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 179251,85 грн. на рік (на період будівництва), з урахуванням індексації за 2008-2009 роки; 896243,15 грн. на рік (на період експлуатації), з урахуванням індексації за 2008-2009 роки. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно з рішення Одеської міської ради №4247-ІV від 15.07.2005 р. у відповідності розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні. Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця упродовж 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця на: БАНК ГУДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106 на рахунок одержувача - УДК у м. Одесі, ЄДРПОУ 23862106, місцевий бюджет Малиновського району №33211812700007, код бюджетної класифікації 13050200. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель". У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Пеня перераховується орендарем на рахунок, зазначений в пункті 4.3 цього договору.
Передача земельної ділянки в оренду здійснюється за проектом відведення. Підставою для розроблення проекту відведення є рішення Одеської міської ради від 22.01.2008 р. №2317-V. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (пункти 6.1-6.3. договору).
Пунктом 13.1 договору сторони передбачили, що орендар несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення земельного законодавства згідно із законами України. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Договір набирає чинності після нотаріального посвідчення та його державної реєстрації (пункт 14.1 договору).
Вказаний договір від 25.06.2010р. посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1696, а 20.10.2010 р. - зареєстровано в Одеській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041050500075.
Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 139-Г (т.1 а.с.64), ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" було передано в оренду земельну ділянку площею 0,6593 кв.м.
Таким чином, після державної реєстрації договору оренди землі та складання акту приймання-передачі земельної ділянки відповідач набув право оренди земельної ділянки площею 6593 кв.м.
Відповідачем ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" орендна плата сплачувалась в повному обсязі із розрахунку 179 251,85 грн. на рік з урахуванням індексації за 2008-2009р., тобто за ставкою встановленою на період будівництва.
Звертаючись до суду, позивач Одеська міська рада зазначає, що з 01.12.2010 року орендар повинен сплачувати орендну плату 896 243,15 грн на рік з урахуванням індексації, а сплачує 179 251,85 грн. на рік.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства
Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Так статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Частиною першою ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися, належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не і допускається.
Аналогічні положення зазначені в ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України "Про оренду землі".
Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
У відповідності з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було встановлено судом першої інстанції та перевірено в ході апеляційного розгляду, також і не заперечувалось сторонами в процесі апеляційного перегляду справи, ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" орендна плата сплачувалась в повному обсязі із розрахунку 179 251,85 грн. на рік з урахуванням індексації за 2008-2009р., тобто за ставкою встановленою на період будівництва.
Судом також встановлено, що станом на день звернення позивача до суду - 10.02.2017р., так і станом на момент апеляційного розгляду - 04.09.2018 року - об'єкт до експлуатації не прийнято.
Як зазначено вище, пунктом 4.1. договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку площею 6593 кв.м. розрахована у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 179 251,85грн. на рік (на період будівництва), з урахуванням індексації за 2008-2009роки; 896 243,15грн. на рік (на період експлуатації), з урахуванням індексації за 2008-2009роки.
Судова колегія зазначає, що зазначений пункт не допускає подвійного тлумачення його умов, та містить скасувальну обставину, а саме визначено різні розміри орендної плати на період будівництва, та на період експлуатації. При цьому, вказаний пункт не містить жодних посилань чи застережень щодо строку будівництва об'єкту.
Що стосується строків будівництва об'єкту, які погоджено сторонами у розділі "3. Строк дії договору", відповідно до п.3.1. якого договір укладено терміном на 49 років (у тому числі до ІV кварталу 2010 року на період проектування та будівництва), для проектування, будівництва та експлуатації торгово-офісного центру й благоустрою території, судова колегія враховує наступні обставини.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №573 від 14.06.2007р. "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Амарант-Лендтрейдінг" на подальше проектування та будівництво торгово-офісного центру за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 139 ріг вул. Середньої" надано дозвіл відповідачу на проектування та будівництво торгово-офісного центру, та зокрема, погоджено завершення будівельних робіт у 4 кварталі 2010 року.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №168 від 04.04.2012р. було внесено зміни до рішення №573 від 14.06.2007р. в частині терміну завершення будівництва: „завершення - 30.09.2013р. (т.3 а.с.48).
В подальшому рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №396 від 26.09.2013р. „Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №573 від 14.06.2007р. „Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю „Амарант-Лендтрейдінг" на подальше проектування та будівництво торгово-офісного центру за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 139 ріг вул. Середньої (т.3 а.с.52), внесено зміни до підпункту 2.6. пункту 2 в частині терміну завершення будівництва: „завершення - 31.12.2015р. (т.3 а.с.52-53).
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №383 від 25.12.2014р. підпункту 2.6. пункту 2 рішення №573 змінено в частині терміну завершення будівництва: „завершення - 01.03.2017р. (т.3 а.с.57-58).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2013р. №396 (т.3 а.с.52-53), окрім зміни термінів завершення будівництва (до 31.12.2015р.), затверджено новий договір про пайову участь замовників між Виконкомом Одеської міськради та ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг"; розірвано за згодою сторін договір пайової участі від 14.06.2007р. №371/кс, додаткову угоду від 23.04.2009р. №653/кс, додаткову угоду №2 від 04.04.2012р. №020/кс.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зміни до договору оренди землі щодо строків будівництва не вносилися, а відповідні рішення виконавчого комітету не замінюють собою правочини щодо внесення змін до договору оренди землі.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що апелянт - позивач у справі, посилається на порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині обов'язку сплати підвищеного розміру орендної плати починаючи з 01.12.2010 року, формально поставивши в залежність сплату підвищеного розміру орендної плати починаючи із зазначеної дати, погодженої сторонами.
При цьому, судова колегія вважає, що слід враховувати умови договору оренди щодо строків будівництва та оренди в цілому в сукупному зв'язку з іншими умовами цього договору щодо мети погодження сторонами розділу розміру орендної плати на період будівництва та на період експлуатації будівлі.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини поняття "майно" (possessions) може означати "існуюче майно" (existing possessions) або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" на отримання можливості ефективно здійснити майнове право.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 "У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання)" містить тлумачення принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом.
Судова колегія зазначає, що при вирішенні даного спору стосовно "законне сподівання" позивача на отримання підвищеного розміру орендної плати з відповідача починаючи з 01.12.2010 року, слід дотримуватись балансу інтересів сторін, та враховувати, що передбаченою договором оренди метою розподілу розміру орендної плати на період будівництва та на період експлуатації збудованої будівлі торгово-офісного центру є також "законне сподівання" відповідача на отримання прибутку від передачі в оренду чи продажу нежитлових приміщень та відповідно можливість сплачувати позивачу підвищений розмір орендної плати. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 05.07.2018 року у справі №916/2418/17.
Судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що враховуючи рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, який являється підпорядкованим органом позивача, про встановлення та зміну строків будівництва, виходячи також з того, що договір на пайову участь не було розірвано у зв'язку з його невиконанням, натомість, він неодноразово змінювався, покладення на відповідача обов'язку сплати орендної плати у п'ятикратному розмірі (виходячи з коефіцієнтів використання) під час здійснення будівництва, призведе до явно несправедливого щодо сторін договорів результату та порушить баланс інтересів сторін.
До того ж, судова колегія приймає до уваги звернення відповідача до позивача з пропозицією щодо внесення змін до договору оренди в частині продовження строку будівництва торгово-офісного центру (лист №20/2013 від 20.03.2013 року, лист голови комісії з припинення - в.о. начальника управління земельних ресурсів від 17.04.2013р. №01-18/600-04 (т.3 а.с.100-101), лист №29/04/13 від 29.04.2013р. (т.3 а.с.105), що свідчить про добросовісність та розумність дій орендаря та бездіяльність з боку орендодавця.
Крім того, обставини, встановлені в ході розгляду справи №916/1834/13, свідчать про те, що частина орендованої ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг" земельної ділянки перебуває у користуванні ГО "За рулем", тому позивачем було прийняте рішення про зміну проекту будівництва, в результаті чого загальна площа забудови та площа об'єкту будівництва істотно змінились в сторону зменшення.
Листом голови комісії з припинення - в.о. начальника управління земельних ресурсів 25.04.2013р. №01-18/675-07 (т.3 а.с.104) повідомлено ТОВ "Амарант-Лендтрейдінг", що за результатами перевірки було підтверджено факт зайняття частин земельної ділянки ГО "За рулем", однак, у зв'язку із відсутністю в управління спеціалістів, встановити площу зайнятою території не вбачається можливим. При цьому, відповідачу було запропоновано для належного реагування управління, провести геодезичні роботи, направлені на встановлення меж орендованої земельної ділянки в натурі з метою площі частини земельної ділянки, зайнятої ГО "За рулем".
Отже, враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, зважаючи на здійснення відповідачем заходів щодо внесення змін до договору оренди землі щодо строків будівництва, беручи до уваги встановлений факт того, що будівництво на орендованій земельній ділянці не завершено, об'єкт до експлуатації не прийнятий - судова колегія не вбачає підстав для нарахування відповідачу з 01.12.2010 року орендної плати у підвищеному розмірі, що становить 896243,15 грн. на рік.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції та не підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням відсутності порушеного права позивача, колегія суддів не застосовує наслідки спливу строку позовної давності, про який заявлено відповідачем.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладені висновки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції було проголошено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 21 березня 2018 року у справі № 916/355/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської міської ради - без задоволення.
Керуючись статтями 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від „21" березня 2018 року у справі № 916/355/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складений 10.09.2018р.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2018 |
Оприлюднено | 10.09.2018 |
Номер документу | 76325735 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні