Рішення

від 27.08.2018 по справі 810/3061/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року           № 810/3061/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істочнік ВТ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Істочнік ВТ” (09000, м. Сквира, вул. Залізнична, 2) про стягнення податкового боргу у розмірі 167166,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, що виникла у результаті несплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, у розмірі 167166,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

У судове засідання, призначене на 13.08.2018, представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

23 липня 2018 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву надсилалась відповідачеві за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Київська область, м. Сквира, вул. Залізнична, 2 та була повернута з довідкою поштового зв'язку із зазначенням причини повернення «неправильно зазначена адреса одержувача».

Враховуючи, що ухвала суду надсилалась відповідачеві за адресою, зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2017 контролюючим органом було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Істочнік ВТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 22.10.2015 по 14.07.2017, результати якої були оформлені актом від 21.07.2017 №519/10-36-14-02-02/32892851.

Перевіркою встановлений факт порушення ТОВ «Істочнік ВТ» вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та пункту 1 статті 9 декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

На підставі акта перевірки від 21.07.2017 №519/10-36-14-02-02/32892851 контролюючим органом до ТОВ “Істочнік ВТ” застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 167166,00 грн., про що прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017 №0034291411 та №0034281411.

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачеві за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Київська область, м. Сквира, вул. Залізнична, 2 та були повернуті з довідками поштового зв'язку із зазначенням причини повернення “інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення” та “за закінченням терміну зберігання”, відповідно.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Жодних доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містяться, відтак суд дійшов висновку, що визначені ними грошові зобов'язання є узгодженими.

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 167166,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми “Ю” від 03.10.2017 №13871-17 на суму 167166,00 грн. Проте конверт з податковою вимогою форми “Ю” від 03.10.2017 №13871-17 не був вручений відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причини повернення “за закінченням встановленого строку зберігання”.

Відповідно до пункту 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.06.2017 №610, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 24.07.2017 за № 902/30770 (Порядок №610), податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Беручи до уваги, що вказану податкову вимогу не було вручено відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, вважається, що така податкова вимога була вручена відповідачеві належним чином.

Доказів оскарження податкової вимоги форми “Ю” від 03.10.2017 №13871-17 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач суду не надав.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 167166,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Істочнік ВТ» (ідентифікаційний код 32892851, місцезнаходження: 09000, Київська область, м. Сквира, вул. Залізнична, 2) на користь Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 167166 (сто шістдесят сім тисяч сто шістдесят шість) грн. 00 коп. у рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного судового рішення – 27.08.2018

Суддя                                                                                 Панченко Н.Д.