Ухвала

від 10.09.2018 по справі 826/14453/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 10 вересня 2018 року                              м. Київ                                        № 826/14453/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК «Агросфера» про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В: Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК «Агросфера» (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 27/35, офіс 8, код ЄДРПОУ: 39896213), в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 200910,00 грн. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Так, з позовною заявою позивачем заявлено клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке, з посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», обґрунтоване відсутністю коштів, призначених на оплату судового збору. Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає про наступне. Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Державна фіскальна служба України та його територіальні органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач, є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № К/9901/854/17. Водночас, слід зазначити, що до клопотання не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які унеможливлюють сплату судового збору заявником. Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити. Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як видно з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 200910,00 грн., з огляду на що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3013,65 грн. (1,5% від 200910,00 грн) на платіжні реквізити Окружного адміністративного суду м. Києва, викладені на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (адреса: https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/gromadyanam/tax/). Отже, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі. Відповідно до частин першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул.   Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 3013,65   грн. Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя - У Х В А Л И В: 1. У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення від сплати судового збору – відмовити. 2. Позовну заяву залишити без руху. 3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. 5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою. Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується. Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Суддя                                                                                          О.А. Кармазін