Рішення

від 07.09.2018 по справі 824/572/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/572/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідач не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до Приватного підприємства "БСМ Будівельна компанія України", про надання дозволу на погашення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "БСМ Будівельна компанія України" (далі - відповідач), в якому просить:

- надати дозвіл на погашення податкового боргу ПП "БСМ Будівельна компанія України" в сумі 22613,36 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису № 7 від 23.03.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 22613,36гривень, який у добровільному порядку не сплачено.

У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку податкового боргу та відсутністю коштів на розрахунковому рахунку підприємства, позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

21.06.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі. Відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву, однак станом на 07.09.2018 р. до суду відзив відповідача не надходив. Лист, адресований відповідачу, з ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду, повернувся з відміткою пошти: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» .

В судовому засіданні 07.09.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, місце та час судового розгляду справи.

Згідно з частиною 8, 11 статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе та доцільне вирішити справу за наявними матеріалами, без участі представника відповідача.

Заслухавши вступну промову представника позивача, оцінивши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство "БСМ Будівельна компанія України" є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою місцезнаходження: 59200, Чернівецька область, Вижницький район, місто Вижниця, вулиця Українська, будинок 106, ідентифікаційний код - 14265529 (а.с. 12 - 13).

23.03.2018 р. позивачем описано майно відповідача (автомобіль ГАЗ-53Б), про що складено акт № 7 (а.с. 31).

Згідно даних інформаційних систем "Податковий блок" ДФС України, 16.05.2017 року ПП "Явір" змінено назву на ПП "БСМ Будівельна компанія України". (а.с.29)

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.06.2016 року №824/340/16-а, яка набрала законної сили - стягнуто з рахунків приватного підприємства фірми "Явір" у банках, обслуговуючих приватного підприємства фірми "Явір" податковий борг в сумі 40538,27 грн. (а.с. 27-28).

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 22613,3 6 грн. в розрізі платежів:

- по податку на прибуток приватних підприємств - 7130,26 грн., в тому числі основний платіж - 4744,00 грн., застосована штрафна санкція - 2354,31 грн.. та пеня - 31,95 грн.;

- по податку орендної плати з юридичних осіб - 1924,87 грн.;

- по податку на додану вартість в сумі 38,23 грн.;

- по транспортному податку з юридичних осіб в сумі 6250,00грн.;

- по податку на доходи фізичних осіб з доходів платника податку у вигляді з/п в сумі 510,00 грн.;

Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом, інтегрованою карткою платника податків та історією виникнення податкового боргу.

У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ю" №98-25 від 16.03.2015 року, яка отримана посадовою особою відповідача, однак у добровільному порядку заборгованість не сплачено (а.с.15).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до п. 87. 1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Положенням п.89.1 ст. 89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

Відповідно до п.89.2 зазначеної статті Кодексу право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що основними умовами для звернення до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Згідно абзацу 2 п.95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ю" №98-25 від 16.03.2015р.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача збільшилася, податкова вимога позивачем додатково не надсилалася.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, зазначеними статтями закріплений порядок застосування заходів, щодо погашення податкового боргу платника податків. Продаж майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, можливий лише тоді, коли коштів для погашення податкового боргу недостатньо або вони відсутні на рахунках платника податків.

Враховуючи те, що кошти відповідача, на які можливо було б стягнути - відсутні, суд дійшов висновку про доцільність застосування заходу погашення заборгованості у вигляді надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно частини 1 статті77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до Приватного підприємства "БСМ Будівельна компанія України", про надання дозволу на погашення податкового боргу задовольнити повністю.

2.Надати дозвіл на погашення податкового боргу Приватного підприємства "БСМ Будівельна компанія України" в сумі 22613,36 (двадцять дві тисячі шістсот тринадцять гривень) 36 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису № 7 від 23.03.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2018 р.

Судді Боднарюк О.В.