Рішення

від 03.09.2018 по справі 818/1990/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 р. Справа № 818/1990/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сєдєлєвої Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивачка, ОСОБА_3.) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області) про:

1) визнання протиправною та скасування відмови відповідача у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області, викладеної у листі від 03.05.2018 №С-3979-2605/21-18;

2) зобов'язання відповідача надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області.

Свої вимоги мотивувала тим, що відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою суперечить нормам Земельного кодексу України. Відмічає, що підставою для відмови в наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Однак, в даному випадку, відповідач жодної з них у відповіді не навів.

29.05.2018 ухвалою суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 21.06.2018.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву (а.с.26-27) в якому, з урахуванням поданих доказів, представник просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області на звернення позивача повідомило, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Сумської області від 03.05.2018 № 704/415-18 встановлено, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у іншої особи, а саме у ТОВ Українсько-Норвезьке підприємство Глобал Харвест на підставі договору оренди земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2009 за №040961300866. Вилучення земельної ділянки може бути здійснено виключно щодо земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні, у зв'язку з чим надання згоди на вилучення не поширюється на випадки, за яких земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди.

Крім того, у відзиві зазначила, що вимога зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд не вправі зобов'язати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Ухвалою від 21.06.2018 до участі у розгляді справи було залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-Норвезьке підприємство Глобал Харвест та відкладено розгляд справи на 03.09.2018 (а.с.42).

Від третьої особи 31.08.2018 до суду надійшло пояснення щодо позову (а.с.46-47), відповідно до якого представник третьої особи просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3, оскільки товариство не заперечує проти надання згоди ГУ Держгеокадастру в Сумській області на безоплатне вилучення частини земельної ділянки площею 2,0га, про що надало згоду у формі нотаріально завіреної заяви від 27.02.2018. Крім того, у вказаних поясненнях представник третьої особи просив проводити розгляд справи без участі представника.

Тому, враховуючи приписи статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав можливим судове засідання проводити у відсутності представника третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позов з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Крім того, зазначила, що надання дозволу вплине в подальшому на права та обов'язки учасників договору оренди, оскільки відбудеться зміна площі орендованої земельної ділянки, яка є предметом договору, а тому відповідач правомірно при відмові керувався нормами ст.ст. 141, 116 Земельного кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що землекористувачем спірної земельної ділянки є товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-Норвезьке підприємство Глобал Харвест відповідно до договору оренди землі від 11.02.2009, укладеного з Сумською районною державною адміністрацією та зареєстрованого 14.05.2009 за № 040961300866 (а.с.38-40).

Згідно нотаріально завіреної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Норвезьке підприємство Глобал Харвест (а.с.22) від 27.02.2018 товариство надало згоду ОСОБА_3 на безоплатне вилучення чистини земельної ділянки та її безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області.

В березні 2018року на адресу ГУ Держгеокадастру у Сумській області надіслала заяву від 28.03.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с.20) До клопотання було додано копію паспорту, графічні матеріали земельної ділянки, нотаріально завірену заяву землекористувача про надання дозволу позивачу на безоплатне вилучення частини земельної ділянки, площею 2,0 га, для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Норвезьке підприємство Глобал Харвест (а.с.21-22).

Листом від 03.05.2018 №3979-2605/21-18 (а.с.12,23) відповідач повідомив позивачку про неможливість задоволення поданої заяви, у зв'язку з тим, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Сумської області від 03.05.2018 № 704/415-18 встановлено, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у іншої особи. З посиланням на ч.ч.1,2 ст. 149, ст. 116 Земельного кодексу України, зазначає, що за згодою землекористувачів, на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських селищних, міських рад, може провадитися вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності. Враховуючи, що вилучення земельної ділянки може бути здійснено виключно щодо земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні, надання згоди на вилучення не поширюється на випадки, за яких земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди. А тому передача у власність чи користування земельної ділянки, що вже перебуває у власності чи користуванні, можлива лише після припинення права власності чи користування ними згідно чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. а ч.3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Згідно ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви. Однак, жодної з наведених у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем у листі-відмові не зазначено (а.с.12).

Відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру у Сумській області у листі від 03.05.2018 (а.с.12), посилається на те, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у іншої особи.

Однак, вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами ч.7 ст. 118 Земельного кодексу Україну. Також, в самому листі, всупереч вказаним вище приписам Земельного кодексу України, відповідачем не зазначено, в чому саме місце розташування земельної ділянки, що планується до відведення, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, чи генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_3, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст.118 Земельного кодексу України.

Дійсно, як зазначає відповідач, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Разом з тим, ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачає вичерпний перелік документів, які мають бути додані до заяви та встановлена пряма заборона вимагати будь-які інші, не передбачені ним документи. При цьому, в даній нормі зазначено, що у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, до клопотання додаються погодження землекористувача, однак, даними нормами не зазначено, що така згода надається у випадку саме постійного користування земельною ділянкою. На виконання вимог чинного законодавства таку згоду користувача, нотаріально завірену, було надано (а.с.22).

Щодо посилання на те, що надання згоди на розроблення проекту землеустрою вплине на права та обов'язки учасників договору оренди, не приймається до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст. 148-1 Земельного кодексу України саме до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди щодо такої земельної ділянки. Крім того, за приписами ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі від 16.10.1998 №161-ХІV, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Посилання на ст.116 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом, також не приймаються до уваги, оскільки, погодження користувача, як це передбачено ст.118 Земельного кодексу України була надана, при цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що узгоджується з позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (815/5987/14), постанові Верховного Суду від 27.08.2018 (545/808/12).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_3, в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не дотримався вимог Земельного кодексу України, відмова була надана з підстав, не передбачених ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, дане рішення не може відповідати приписам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про визнання відмови протиправною та її скасування, та про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про те, що суд не може зобов'язати орган владних повноважень до прийняття конкретного рішення, оскільки це буде фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає, що згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти відмову або надати дозвіл. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження такого суб'єкта владних повноважень.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.03.2018 (справа №823/795/17), від 27.02.2018 (справа №816/591/15-а).

Враховуючи, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з підстав, не передбачених Земельним кодексом України, суд вважає, що в даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Сумській області, а зобов'язання відповідача надати ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2.0га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області, буде обґрунтованим, повним та належним способом захисту порушеного права позивачки, оскільки відповідач протиправно надав формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 704,80грн., сплаченого нею за подання позовної заяви згідно квитанції від 22.05.2018 №24 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, Сумська область, м.Суми, вул.Петропавлівська, буд.108, код ЄДРПОУ 3976885), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Норвезьке підприємство "Глобал Харвест" (42310, Сумська область, Сумський район, с.Біловоди, вул.Радянська, буд.1, код в ЄДРПОУ 34362861) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області, викладеної у листі 03.05.2018 №С-3979-2605/21-18;

Зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, Сумська область, м.Суми, вул.Петропавлівська, буд.108, код ЄДРПОУ 3976885) за рахунок бюджетного асигнувань на корись ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в рахунок повернення сплачений при подачі до суду судовий збір в розмірі 704,80грн. (сімсот чотири грн. 80коп.).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07.09.2018.

Суддя І.Г. Шевченко