Рішення

від 06.09.2018 по справі 387/446/18

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/446/18

Номер провадження по справі 2/387/263/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Цоток В.В.

при секретарі Придатченко О.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи на стороні позивача Ващенко С.А.

представника відповідача Атопкіна С.В.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виробничого підрозділу служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна" регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору Первинна профспілкова організація Помічнянського локомотивного депо про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення невиплаченої заробітної плати за вимушений прогул, в якому зазначив, що з 13.12.2012 року працював на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі "Локомотивне депо Помічна" служби локомотивного господарства регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" . Наказом № 81/ОС від 30.04.2018 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП. Позивач вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки волевиявлення на звільнення за угодою сторін він не мав, а заяву про звільнення із вказаних підстав написав під психологічним тиском начальника депо. Звільнення позивача було проведено 30.04.2018 року, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 1-р "Про перенесення робочих днів у 2018 році" вважається неробочим днем. З огляду на незаконність свого звільнення, вважає що має право на поновлення на роботі, а також отримання заробітної плати за вимушений прогул.

Сторона позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та обґрунтувала їх обставинами, викладеними в позовній заяві. Позивач додав, що непричетний до подій, пов'язаних із замахом на викрадення палива з локомотива, а заяву на звільнення за угодою сторін він написав під тиском головного інженера локомотивного депо ОСОБА_5 Через кілька хвилин, після складання вказаного документа, ОСОБА_1 вирішив відкликати подану ним заяву. Однак, коли звернувся по даному питанню до ОСОБА_5 то отримав відмову з тих підстав, що заяву він передав начальнику депо. Під час проведення оперативної наради, що мала місце 30.04.2018 року, позивач вказував на свою непричетність до злочину та звертався до начальника депо з проханням не звільняти його із займаної посади. Однак, його звернення було залишене поза увагою . Сторона позивача наголошувала на тому, що в ОСОБА_1 не існувало передумов для звільнення за угодою сторін. Доказом того вважають його позитивну характеристику в трудовому колективі, відсутність іншого місця роботи та джерел доходів, перебування його дружини в стані вагітності .

Представники відповідача в судовому засіданні заявлених вимог не визнали повністю. Обґрунтовуючи свої доводи, пояснили, що виробничий підрозділ Служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна" регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" не є належним відповідачем по справі, оскільки являється структурним підрозділом ПАТ "Українська залізниця" та не має статусу юридичної особи . Вважають, що оскаржуваний наказ винесений з дотримання вимог законодавства, без порушення прав ОСОБА_1 і без будь-якого тиску на останнього. Додали, що в добу з 29 на 30 квітня 2018 року позивач знаходився на зміні. Згідно вказівки чергового по депо перемістив локомотив ЧМЕ-3 на колію, вказану черговим по депо, а після цього, всупереч вимог п.1.16 посадової інструкції № ЦТ - 0106 залишив кабіну машиніста та пішов в кімнату явок локомотивних бригад, де знаходився певний час. Після цього, був запрошений працівником охорони до локомотива, де надав пояснення щодо своєї причетності до крадіжки палива. Після надання пояснень правоохоронцям, ОСОБА_1 був запрошений до головного інженера депо, де йому було запропоновано написати заяву на звільнення за угодою сторін або чекати рішення суду по кримінальній справі. При цьому, позивачеві було роз'яснено, що в разі ухвалення обвинувального вироку він буде звільнений з роботи за негативною статтею КЗпП України . Після зазначеної бесіди ОСОБА_1: власноручно написав заяву про звільнення за угодою сторін ; поставив свій підпис в наказі про звільнення, не зазначивши при цьому будь-яких заперечень; отримав трудову книжку; поставив свої підписи в книзі руху трудових книжок, картках форми Ф.2. Зазначені дії, на думку сторони відповідача, свідчать про те, що волевиявлення позивача було вільним. Також вважають безпідставними доводи сторони позивача з приводу того, що його звільнення відбулося у вихідний день та на спростування таких доводів надали відповідні письмові докази ( копії наказів, заяви працівників, та інше). Також, при обґрунтуванні своїх доводів, сторона відповідача зазначила, що при домовленості між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст. 36 КЗпП України договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Звернули увагу на те, що згідно поданої ОСОБА_1 заяви, останній просив його звільнити з роботи саме 30.04.2018 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Представник третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору в судовому засіданні підтримав позицію сторони позивача. Вважає, що ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за угодою сторін під тиском адміністрації підприємства . Охарактеризував позивача виключно з позитивної сторони .

Дослідивши заяви по суті спору та письмові докази, допитавши свідків, заслухавши усні пояснення сторін, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини .

З трудової книжки БТ-ІІ № 5901575 від 30.06.1998 року, виданої на ім'я ОСОБА_1, встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем з 27.12.2007 року по 30.04.2018 року. Починаючи з 13.12.2012 року ОСОБА_1 працював на посаді машиніста тепловоза ( а.с. 6 -7).

30.04.2018 року позивачем на ім'я начальника виробничого підрозділу Служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ " Українська залізниця" було подано заяву про його звільнення із займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України з 30.04.2018 року ( а.с. 127 ).

Наказом начальника виробничого підрозділу Служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ " Українська залізниця" від 30.04.2018 року № 81/ос ОСОБА_1 звільнено з посади машиніста тепловоза за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України ( а.с. 128 ).

З наказом позивач ознайомився 30.04.2018 року .

Власну трудову книжку ОСОБА_1 отримав у день звільнення тобто 30.04.2018 року.

05.05.2018 року, за вх. №50, позивач подав заяву про відкликання своєї заяви від 30.04.2018 року про звільнення за угодою сторін, мотивуючи тим, що остання була складена ним під тиском керівництва (а.с.10) .

З аналогічною заявою ОСОБА_1, 05.05.2018 року звернувся і до Первинної профспілкової організації Помічнянського локомотивного депо.

З протоколу № 133 від 30.04.2018 року оперативної наради при в.о. начальника виробничого підрозділу "Локомотивне депо Помічна " служби локомотивного господарства регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", встановлено, що на порядку денному знаходився розбір випадку спроби скоєння крадіжки дизельного палива з тепловоза ЧМЕЗ № 5885, що мало місце 30.04.2018 року на території локомотивного депо Помічна, до якої могли бути причетні черговий по депо ОСОБА_6 та локомотивна бригада в складі машиніста тепловоза ОСОБА_1 та його помічника ОСОБА_7 По даному факту до ЄРДР 30.04.2018 року були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України за № 12018120140000270. За наслідками наради, серед іншого, вирішено : згідно поданої особистої заяви звільнити з роботи машиніста тепловоза ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.36 КЗпП України ( а.с.129-131).

З довідки № 1540/129-2018 від 30.07.2018 року, виданої Добровеличківським ВП Новоукраїнського ВП ГУНП України в Кіровоградській області, встановлено, що до зазначеного відділення поліції від виробничого підрозділу "Локомотивне депо Помічна" Служби локомотивного господарства РФ "Одеська залізниця ПАТ "Українська залізниця" надходила заява про вчинення кримінального правопорушення за фактом крадіжки дизельного палива з баків потягу. Вказані відомості 30.04.2018 року були внесені до ЄРДР за № 12018120140000270 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. Матеріали кримінального провадження були направлені за підслідністю до СУ ГУНП в Кіровоградській області для подальшого розслідування. ( а.с. 98)

Свідок сторони позивача ОСОБА_7 під час допиту повідомив, що він працював помічником машиніста тепловоза. 30.04.2018 року, близько 09 години, він, разом із машиністом тепловоза ОСОБА_1, прийшли в кабінет головного інженера локомотивного депо, де на той час знаходилась начальник відділу кадрів ОСОБА_8 Остання повідомила їм, щоб вони написали заяви про звільнення за власним бажанням, або їх звільнять по статті, що вони і зробили під диктовку ОСОБА_8І . Орієнтовно через 30 хвилин, обдумавши свої дії, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вирішили забрати свої заяви і з цією метою повернулися до кабінету головного інженера депо. На їх прохання повернути заяви про звільнення, отримали відповідь, що вказане питання буде вирішувати начальник депо . Під час оперативної наради при начальнику депо ОСОБА_7 та ОСОБА_1 пояснили ситуацію, що склалася та повідомили, що не мають намірів звільнятися з роботи. Просили повернути їх заяви. У відповідь, начальник депо дав вказівку підготувати документи на звільнення.

Свідок сторони позивача ОСОБА_9 під час допиту повідомив, що він, 30.04.2018 року, був присутній в якості представника профспілкової організації під час проведення оперативної наради при начальнику локомотивного депо Помічна, де серед інших, були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_7. Зі слів начальника депо свідку стало відомо, що останніх підозрюють у спробі крадіжки 300 літрів дизельного палива з локомотива. ОСОБА_1 пояснив, що він, за вказівкою чергового по депо, перемістив тепловоз на іншу колію, а після цього повернувся до приміщення явок зміни. ОСОБА_7 зізнався у крадіжці. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 запропонували написати заяви про звільнення за угодою сторін, оскільки, у разі доведення їх вини в скоєнні злочину, їх буде звільнено по негативній статті. На оперативній нараді свідок висловив свою думку, з приводу того, що ОСОБА_1 вчинив службову недбалість, яка полягає в залишенні тепловоза без нагляду, за що має бути більш м'яка юридична відповідальність, аніж звільнення. Однак його зауваження не були прийняті до уваги . В присутності свідка ОСОБА_1 просив його не звільняти з роботи .

Свідок сторони позивача ОСОБА_6, під час допиту повідомив, що в квітні місяці 2018 року працював черговим по локомотивному депо. В ніч з 29 на 30 квітня він знаходився на чергуванні та дав вказівку машиністу тепловоза ОСОБА_1 перемістити локомотив на іншу колію, що останній і вчинив. Після того, як тепловоз був закріплений, за вказівкою свідка, ОСОБА_1 пішов до кімнати явок зміни. Свідок вважає, що вказаними діями позивач не порушив вимог жодного нормативно-правового акта, оскільки в локомотиві залишився його помічник. Крім того, тепловоз знаходився на території локомотивного депо, був закріплений належним чином і двигун був заглушений.

Свідок сторони відповідача ОСОБА_10 , під час допиту повідомила, що вона працює начальником технічного відділу локомотивного депо Помічна . 30.04.2018 року, близько 11 години, вона була присутня на оперативній нараді у кабінеті начальника депо з приводу крадіжки палива із тепловоза, де були присутні машиніст тепловоза ОСОБА_1 та його помічник ОСОБА_7 Вона особисто здійснювала фіксування наради. В її присутності тиск на ОСОБА_1 не здійснювався. При написані позивачем заяви про звільнення вона не була присутня. Вона не чула щоб ОСОБА_1, під час наради, звертався до начальника депо з проханням не звільняти його.

Свідок сторони відповідача ОСОБА_8, під час допиту повідомила, що працює помічником начальника локомотивного депо Помічна з кадрових питань. 30.04.2018 року, близько 07 години 15 хвилин, до неї зателефонував головний інженер депо ОСОБА_5 та повідомив , що їй необхідно прибути на роботу, оскільки затримано локомотивну бригаду при спробі крадіжки дизельного палива. Потім, він вдруге зателефонував до ОСОБА_8 та консультувався з приводу правильності складання заяви про звільнення. Близько 08 години, свідок прибула на робоче місце, де на той момент були присутні ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9, які чекали виконуючого обов'язки начальника депо. Під час оперативної наради , свідок дізналася, що в ніч 29.04.2018 на 30.04.2018 року працівники депо були затримані службою безпеки залізниці та поліцією при крадіжці палива. ОСОБА_7 детально розповів про обставини вчинення крадіжки. ОСОБА_1 пояснив, що в момент крадіжки він обідав . Свідок та в.о.начальника депо роз'яснили останнім про переваги звільнення за угодою сторін, від звільнення на підставі обвинувального вироку суду. Заяви про звільнення у її присутності не писалися. Вони були написані до початку оперативної наради. Накази про звільнення були видані після наради. Під час наради ОСОБА_1 просив його не звільняти. Начальник депо поставив резолюцію на заявах та віддав їх до відділу кадрів. Через декілька днів ОСОБА_1 приходив до начальника депо та просив його не звільняти.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, сторона позивача посилалася на ті обставини, що він не мав вільного волевиявлення на звільнення із займаної посади за угодою сторін, а вимушений був написати вказану заяву під тиском .

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору визначені ст. 36 КЗпП України.

Однією з таких підстав є угода сторін ( п.1 ст.36 КЗпП України ).

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП України договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП України, мають бути з'ясовані наступні обставини : чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Як встановлено з пояснень сторін та показань свідків, написанню ОСОБА_1 заяви про звільнення передував розбір ситуації, пов'язаної з крадіжкою дизельного палива з тепловоза під час робочої зміни позивача, де останнього підозрювали в причетності до скоєного кримінального правопорушення. При цьому, керівництвом локомотивного депо в особі головного інженера ОСОБА_5 вчинявся вплив на позивача, спрямований на спонукання останнього до написання заяви про звільнення за угодою сторін під загрозою звільнення за негативною статтею КЗпП України.

Наведені обставини підтверджуються і протоколом оперативної наради №133 від 30.04.2018 року, із змісту якого вбачається, що на порядку денному знаходилося єдине питання - розбір випадку спроби скоєння крадіжки дизельного палива з тепловоза ЧМЕЗ № 5885, що мало місце 30.04.2018 року на території локомотивного депо Помічна. При цьому, судом звертається увага на ті обставини, що питання про звільнення ОСОБА_1 з роботи за угодою сторін не розглядалося взагалі.

З показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а також з пояснень представника відповідача ОСОБА_5, встановлено, що після написання зави про звільнення за угодою сторін ОСОБА_1 намагався її відкликати . Під час проведення оперативної наради заявляв начальнику депо про відсутність у нього бажання звільнятися.

За таких обставин, суд вважає, що при припиненні трудового договору між позивачем та відповідачем за п.1 ст.36 КЗпП України дійсно : домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою була досягнута під тиском представника відповідача; було відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; позивач заявляв про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Отже , оскаржуваний наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Доводи позивача про незаконність оскаржуваного наказу з тих підстав, що він був виданий в офіційний вихідний день, є необґрунтованими та спростовуються наданими відповідачем письмовими доказами, а саме наказом від 30.04.2018 року № ТЧ-4-01/614, заявами працівників та іншими письмовими доказами ( а.с. 121-126,132-135,142-152).

Доводи сторони відповідача про те, що виробничий підрозділ Служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна" регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" є неналежним відповідачем, на переконання суду, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.5,10 п.5.5. Положення про виробничий підрозділ служби локомотивного господарства локомотивне депо Помічна регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" ( далі по тексту Положення) саме начальник виробничого підрозділу наділений повноваженнями : приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Виробничого підрозділу згідно зі штатним розписом та урахуванням вимог абзацу 2 пункту 5.1 цього Положення укладати, змінювати та розривати трудові договори, приймати рішення з питань оплати праці та робочого часу працівників Виробничого підрозділу, застосовувати заходи заохочення та/або притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників Виробничого підрозділу, відповідно до встановленого порядку; видавати розпорядчі документи з поточних питань діяльності Виробничого підрозділу, обов'язкові для всіх працівників Виробничого підрозділу, які не повинні суперечити рішенням, наказам та/або розпорядженням товариства

Відповідно до ч.1,2 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З огляду на незаконність звільнення позивача підлягають задоволення позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі та про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом враховується розмір середньоденної заробітної плати позивача, зазначений в довідці № 98 від 06.09.2018 року, який становить 630 гривень 68 копійок.

При ухваленні вказаного рішення суд керується правовим висновком ВСУ, який викладений у постанові від 26.10.2016 року в справі за №6-1269цс16.

На підставі п.1 ст.36,232,235, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов'язки начальника виробничого підрозділу Служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна" регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" № 81/ОС від 30.04.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади машиніста тепловоза відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі Служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна " регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з 01.05.2018 року.

Стягнути з виробничого підрозділу Служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна " регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.05.2018 року по 06.09.2018 року в сумі 58022 ( п'ятдесят вісім тисяч двадцять дві ) гривні 56 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді машиніста тепловоза у виробничому підрозділі Служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна " регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Допустити негайне виконання рішення в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі виплат за один місяць.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

відповідач - виробничий підрозділ Служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Помічна " регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" ( 27030, Кіровоградська область, Добровеличківський район, місто Помічна, вулиця Вокзальна,24, код ЄДРПОУ 01071893 );

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - Первинна профспілкова організація Помічнянського локомотивного депо ( 27030, Кіровоградська область, Добровеличківський район, вулиця Вокзальна,24, код ЄДРПОУ 24717702 ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлений судом до 17 години 11 вересня 2018 року.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Цоток В. В.