Рішення

від 04.09.2018 по справі 464/2752/18

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/2752/18

пр.№ 2/464/1113/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

04.09.2018 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Рудакова І. П.,

за участю: секретаря судових засідань Захарчук О. Ю.,

справа № 464/2752/18,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_2 не з'явилась,

відповідач ОСОБА_3 не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки і піклування,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Сихівська районна адміністрації Львівської міської ради як орган опіки і піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

за участю представників учасників справи: представник третьої особи Петришин О. І. - не з'явився,

в с т а н о в и в:

17 травня 2018 року позивачка ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3, у якому просить: позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду та до досягнення сином повноліття.

В обґрунтування позову покликається на те, що від шлюбних відносин у сторін народився син. Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати із матір'ю. Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, не бере участі у догляді за дитиною, не займається та не цікавиться розвитком дитини, не спілкується із дитиною, не приймає участі у фізичному, духовному, моральному розвитку та житті дитини. Відповідач перебуває у розшуку у межах кримінального провадження, яке перебуває на стадії досудового розслідування. За наявності таких обставин, третя особа прийняла висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Разом із тим, просить, у разі позитивного вирішення питання позбавлення батьківських прав, ухвалити рішення щодо стягнення аліментів на утримання дитини, що є прямою нормою ст. 166 СК України. Розмір аліментів стягувати у твердій грошовій сумі до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до ст. ст. 150, 165, 166, 180-182, 184 Сімейного кодексу України, просить позов задовольнити повністю. При цьому, вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідач не подав в суд відзив, який би містив заперечення на позов.

21 травня 2018 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху для усунення недоліку, які наведені в ухвалі.

04 червня 2018 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначеного підготовче засідання.

01 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

04 вересня 2018 року позивачкою ОСОБА_2 подано в суд заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

У судове засідання позивачка не з'явилась, хоча належним чином була повідомлено про місце, час та дату цього засідання, адже подала в суд заяву від 04.09.2018.

У судове засідання представник третьої особи не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, час та дату цього засідання.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву,а відтак, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст.281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, з 11 серпня 2007 року сторони перебували у шлюбі, який розірваний рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 грудня 2009 року № 2-2750/2009 р. та підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу від 28.01.2010 серії НОМЕР_3 /арк. спр. 6, 7/.

Від шлюбних відносин у сторін народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про народження від 11.03.2008 серії НОМЕР_4 /арк. спр. 8/.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо особистих прав і обов'язків батьків відносно дитини, що регулюється главою 13 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно з ст.150 цього Кодексу батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток; поважати дитину; забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 цього ж Кодексу, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Повертаючись до обставин справи, яка розглядається, суд відмічає, що дитина зареєстрована та проживає разом із матір'ю за адресою - АДРЕСА_1, що підтверджено довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописки ЛКП Старий Сихів /арк. спр. 9/.

Разом із тим, суд установив, що згідно з висновком органу опіки і піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.05.2018 № 16 на засіданні

комісії з питань захисту прав дитини розглянуто заяву ОСОБА_2 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини, ОСОБА_5 2008 р.н., який проживає з матір'ю; між сторонами припинено шлюбні відносини; батько шкільним життям сина не цікавиться та жодного разу не був присутній у школі; самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не дбає про духовний та фізичний розвиток дитини, матеріально не забезпечує сина, тривалий час перебуває у розшуку межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014140050000629 від 13.02.2014; на відмінно від відповідача позивачка активно займається вихованням сина. Так, комісія з питань захисту прав дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача відносно сина.

Таким чином, враховуючи обставини встановлені судом та які викладені у висновку третьої особи - всі вони підтверджують доводи позивачки, що наведені у позовній заяві щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, а відтак такі є обґрунтованими з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

У зв'язку із вищевикладеним, суд прийшов висновку, що відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки відносно свого сина, безпричинно та свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, матеріально не допомагає, не цікавиться її фізичним, духовним, моральним розвитком, а отже, позовна вимога про позбавлення батьківських прав обґрунтована, підставна, а відтак необхідно відповідача позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми статей 141, 150, 164 Сімейного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини та із врахування загальних положень на які посилався позивачка у позовній заяві.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, суд прийшов наступного.

Беручи до уваги зазначені вище висновки, суд прийшов переконання, що відповідач не бере участі в утриманні дитини.

Відтак, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які врегульовані нормами глави 15 (обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання) Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.ст.180, 166 ч. 2, 3 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Окрім цього, відповідно до ст.182 цього Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, суд прийшов переконання, що позовна вимога підставна та обґрунтована, оскільки батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Попри те, суд враховує матеріальне становище дитини, яку утримує позивачка, матеріальне становище відповідача, що в свою чергу не звільняє його від обов'язку утримування дитини, до досягнення нею повноліття, задоволення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини необхідно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.

Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми, які містяться у ст. ст. 181, 182, ч.3 ст. 166 Сімейного кодексу України та на які вірно посилалась позивачка у позовній заяві.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, аліменти необхідно присудити з 17 травня 2018 року.

Суд приймає аргументи позивачки ОСОБА_2, що наведені останньою як на підстави для стягнення аліментів, адже такі стверджуються належними і допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порушене право позивача щодо позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини підлягають захисту, шляхом задоволення позову повністю.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд прийшов наступного.

Позивачкою проведено попередній розрахунок суми судових витрат, що у сукупності становить 5000,00 грн., з яких: 704, 80 грн судовий збір за подання до суду позову про позбавлення батьківських прав та 4295,20 грн витрати за надання правничої допомоги у справі.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінет Міністрів України. Таким чином, оскільки позивачка за позовною вимогою про стягнення аліментів звільнення від сплати судового збору у відповідності до Закону України Про судовий збір , судом не встановлено інших осіб, які понесли судові витрати, а відтак судовий збір за такою вимогою компенсується за рахунок держави.

Разом із тим, суд установив, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір за позовною вимогою про позбавлення батьківських прав у сумі 704,80 грн, згідно з квитанції, що міститься у матеріалах справи, який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо суми судових витрат понесених у зв'язку із отримання правничої допомоги, пов'язану із справою, суд приходить висновку що у такій слід відмовити за недоведеністю у відповідності до ст. ст. 137, ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 137, 141, 259, 265, 273, 280-284, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 / дві тисячі п'ятсот / гривень 00 копійок на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКППФО НОМЕР_1;

відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання - АДРЕСА_2, РНОКППФО НОМЕР_2;

третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки і піклування, місце знаходження - місто Львів, проспект Червоної Калини, будинок № 66, код ЄДРПОУ 25258931.

Повне судове рішення складено 04 вересня 2018 року.

Суддя І. П. Рудаков