Рішення

від 05.09.2018 по справі 665/147/18

ЧАПЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення набрало чинності "___"

---

20____р. Справа № 665/147/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді - Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко Л.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт родинних відносин між нею та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4, як дочки та матері та визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку, площею 4.44 га, яка розташована на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та належала померлій на підставі державного акту від 12.06.2000 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина, до якої ввійшла належна померлій земельна ділянка, площею 4.44 га, розташована на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області. Звернувшись до нотаріуса з метою оформлення спадкового майна, позивачу було відмовлено у заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину, через наявність помилки у написанні по-батькові матері у документах що підтверджують родинні зв'язки з померлою. Так у свідоцтві про смерть, державному акті на право власності на земельну ділянку, копії паспорта померлої її по-батькові зазначено як Євгеніївна, тоді як у свідоцтві про народження позивачки по-батькові матері вказано Євгенівна. Вказана розбіжність у написанні по-батькові матері заявниці, перешкоджає їй підтвердити факт споріднення між нею та матір'ю.

У свою чергу позивач у встановленому порядку звернулася, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у встановлений законом строк, однак нотаріального збору вона не сплачувала, оскільки вважає, що наявність вказаної помилки призведе до відмови нотаріуса у вчинені нотаріальної дії, що матиме наслідком винесення постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та спадкова справа відповідно не заводилася. Тому отримала довідку про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того вказує, що на момент смерті матері, остання проживала разом з нею в с. Антонівка Скадовського району Херсонської області, а отже вона є спадкоємцем який спадщину прийняв. Однак через розбіжність даних спадкодавця у документах що підтверджують родинні відносини з позивачем не має можливості підтвердити наявність споріднення з матір'ю.

Просить суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року як дочки та матері. Визнати за нею право власності на спадкове майно, земельну ділянку, площею 4.44 га, яка розташована на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту від 12.06.2000 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не з'явилася, не повідомивши суд про причини неявки.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, зокрема встановити факт родинних відносин між померлою та позивачем та визнати за останньою право власності на земельну ділянку, що належала померлій ОСОБА_5, оскільки інших спадкоємців немає, а вона в силу ст.. 1268 ЦК України є таким спадкоємцем, що спадщину прийняв, оскільки на момент смерті спадкодавця проживала разом з ним. При цьому, зазначив, що позивач у шестимісячний строк після смерті матері, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак оскільки в неї немає оригіналу державного акту на землю, тому вирішила нотаріальний збір не сплачувати та спадкова справа не заводилася. Припускає, що державний акт на землю знаходиться в орендаря земельної ділянки.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про визнання вимог позивача та розгляд справи за відсутності представника Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, покази свідків та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року та від народження мала прізвище ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2. Відповідно до вказаного свідоцтва матір'ю позивача вказана ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3, 15 травня 1993 року, внаслідок реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, позивач змінила своє дошлюбне прізвище на ОСОБА_6.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5.

З копії державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, вбачається, що ОСОБА_5 на підставі рішення 8 сесії ХХІІІ скликання Григорівської сільської ради народних депутатів від 24 грудня 1999 року № 37, стала власником земельної ділянки, площею 4.44 га, яка розташована на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до копії реєстраційної справи щодо надання в оренду земельної ділянки, 18 липня 2005 року між ОСОБА_5 та ТОВ Вішва Ананда було укладено договір оренди земельної ділянки, розміром 4.44 га, розташованої на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, кадастровий номер НОМЕР_6, яка на підставі державного акту НОМЕР_7 на праві приватної власності належить ОСОБА_5

З метою спадкування майна після смерті матері, позивач звернулась до нотаріуса як спадкоємець першої черги спадкування за законом, який спадщину прийняв, оскільки на момент смерті спадкодавця проживала разом з ним та вела спільне з померлою господарство, на що їй було надане роз'яснення, що для спадкування необхідно підтвердити родинний зв'язок позивача з померлою ОСОБА_5, оскільки по-батькові останньої вказане у свідоцтві про народження позивача та свідоцтві про смерть є відмінними через написання літери ї , що перешкоджає позивачу підтвердити родинні відносини зі своєю матір'ю.

З листа приватного нотаріуса Скадовського районного нотаріального округу Власенко І.І. від 18.09.2017 року № 369/01-16 вбачається, що ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до суду із позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, у зв'язку з розбіжністю у написанні по-батькові у документі, що підтверджує родинні відносини з ОСОБА_5

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №5 Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для неї юридичне значення, оскільки надає правові підстави для спадкування та від його встановлення залежить виникнення прав ОСОБА_2

В судовому засіданні факт родинних відносин між позивачем та померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 підтверджено наступними доказами: свідоцтвом про народження ОСОБА_2, вказані у якому дані, зокрема ім'я, по-батькові та прізвище матері співзвучне та співпадає з прізвищем, іменем та частково по-батькові померлої, вказаними у свідоцтві про смерть; також даними особи, вказаними у свідоцтві про народження ОСОБА_2 з даними вказаними у свідоцтві про його смерть та свідоцтві про народження заявника.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію, щодо предмета доказування, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні підтверджений факт родинних відносин позивача та померлої ОСОБА_5.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, а саме на земельну ділянку, розміром 4.44 га., яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, ділянку серії НОМЕР_5, то суд вважає, що позов в даній частині задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 34 Закону України Про нотаріат , видання свідоцтва про право на спадщину є нотаріальною дією та відноситься до повноважень нотаріуса.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.. 67 Закону України Про нотаріат , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Крім того, п. 4.14 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (чинного на час виникнення спірних відносин) встановлено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Пунктами 1, 2 глави 10 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України відповідно до ст.. 46 Закону України Про нотаріат нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Статтею 49 Закону України Про нотаріат визначено підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України Про нотаріат нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 державним нотаріусом було надане роз'яснення про порядок оформлення спадщини, в якому зазначено, що для спадкування необхідним є підтвердити родинний зв'язок позивача з померлою ОСОБА_5 В оформленні права на спадщину державним нотаріусом відмовлено не було, тому спір про це фактично відсутній, а тому вимоги позову про визнання права власності в порядку спадкування задоволенню не підлягають.

Як передбачено ст.. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, акти цивільного законодавства, а згідно ст.. 1220 ЦК України встановлено, що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини.

Як передбачено ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять всі права та обов'язки, які належали спадкоємцю на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або заповітом,право на спадкування мають особи,які визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини,право на спадкування за законом одержують особи,визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Як передбачено ст.. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, зокрема зі змісту позовної заяви та пояснень наданих в судовому засіданні представником позивача, ОСОБА_2 звернулася із заявою про прийняття спадщини, у встановленому законом порядку до компетентних органів, а тому не позбавлена можливості отримати відповідний документ у нотаріальних органах.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених правових норм, суд вважає, що вимоги спадкоємця про визнання права власності на спадкове майно можуть бути предметом розгляду в позовному провадженні судом після завершення процедури нотаріального розгляду письмової заяви спадкоємця, в порядку, установленому цивільним законодавством, яка завершується винесенням нотаріусом відповідної постанови про вчинення нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, чи/або постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст.. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте з урахуванням положення ЦПК України, щодо компетенції суду, останній не може підміняти інший орган державної влади і перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, а тому суд вважає, що позивачка передчасно звернулася до суду з даним позовом, оскільки остання не отримувала відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-263, 268, 315, 319, 354 ЦПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко