Постанова

від 26.06.2007 по справі 14/140-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/140-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 червня 2007 р.                                                                          Справа № 14/140-07

Господарський суд Вінницької області у складі:  судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання  Гриневичі В.С., розглянувши в приміщенні суду справу  з участю представників сторін

позивача          - Куций Р.А.

відповідача      - Сисак Л.В., Сніцар О.О., Гелетюк М.М.

справу за позовом ТОВ "Нейва" ЖЕК-27 (вул. Червоноармійська, 31-А, м. Вінниця, 21007)  до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21000)     про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про скасування рішення №1 від 02.02.07 Управління Пенсійного фонду у Ленінському  районі м. Вінниці  про застосування фінансових санкцій в розмірі 29063,58 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що  суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору  на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях №681/06-23-1/08  від 30.05.07, зазначивши, що Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» поширюється на податкові правовідносини, а згідно з ч.4 ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему  оподаткування, тому незалежно від того, яку систему оподаткування  обрав позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності, він повинен сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування на загальних підставах.

Разом  із позовною заявою позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальник  має право оскаржити рішення про застосування фінансових санкцій  до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи, що  строки позовної давності встановлюються нормами процесуального закону та беручи до уваги, що позивач подав даний позов в межах встановленого КАС України строку  на звернення, суд вважає, що позивачем не пропущено строк на оскарження.

Заявлене представником позивача клопотання про зупинення провадження у справі  до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ТОВ «Нейва»ЖЕК-27 до посадових осіб управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці судом відхилено з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Однак, позивач не надав суду  обґрунтувань  того, яким чином розгляд справи щодо оскарження дій  посадових осіб  може вплинути  чи унеможливить розгляд  справи, де   предметом спору  є оскарження  рішення.

До того ж,  з  наданої представником позивача ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.05.07  про відкриття провадження у справі вбачається, що  позов  подано  з порушенням правил предметної підсудності, що не виключає  закриття провадження у справі  до вирішення якої позивач просить  зупинити провадження.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Працівниками управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Вінниці проведено документальну перевірку з дотримання ТОВ "Нейва" ЖЕК-27 вимог чинного законодавства щодо порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за період з 01.01.04 по 22.01.07р., за наслідками  якої складено акт.

На підставі даного акту начальником управління прийнято рішення №1 від 02.02.2007р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, а саме: про застосування на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" штрафних санкцій в розмірі 29063,58 грн. за затримку сплати страхових внесків в сумі 30780,38 грн.

З  матеріалів справи вбачається,  що за даним актом позивач заперечень не надав, прийняте на його підставі  рішення  в строки, передбачені ст. 106  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не оскаржив.

Як випливає з акту перевірки, позивачем за період з квітня по вересень  2005 року  не проводилось нарахування  страхових внесків в розмірі  32,3% та 4 % , внаслідок чого за вказаний період  позивачу   донараховано суму внесків в розмірі 32,3 %  та 4%  на суму 30780,38 грн. та на підставі пункту 4 частини 9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовано штрафні санкції з донарахованої суми в розмірі 5% за кожний звітний період до дати донарахування.

Порядок сплати страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, врегульований Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058), який набрав чинності з01.01.2004 року.

Згідно зі ст.58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Даний Закон передбачає перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи, що означає залежність розмірів пенсій від страхового стажу і заробітку застрахованої особи, з якого обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України.

Статтею 5 Закону №1058 встановлено, що він регулює правовідносини між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права і обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону №1058 страхувальниками і платниками страхових внесків, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону.

Обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески визначений п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058.

Посилання позивача на  неузгодження Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727 та  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно конституційного принципу верховенства права, Указ Президента України не має пріоритету перед Законом та застосовується лише в частині, що не суперечить йому.

Крім того, Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727 регулює податкові правовідносини. Суб'єкти малого підприємництва звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування , а не від сплати страхових внесків. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування –платіж, який ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»віднесено до загальнодержавних податків і зборів, сплачується в порядку , передбаченому Законом України «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові  внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Вони не включаються до складу податків,  інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Відповідно до ст. 5 вказаного закону, визначення платників страхових внесків, їх прав та обов'язків,   порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків регулюється виключно цим законом.

Таким чином, на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.01.2004 року не поширюється дія Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Аналогічні правові позиції  викладені  в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.06.06, від  03.04.07 у справі №9/238-05.

За таких обставин, позивачем не доведено неправомірності оскаржуваного рішення, а обґрунтування підстав його скасування не  відповідає нормам діючого законодавства та не підтверджуються матеріалами справи.  

Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.69, 70, 86-98, 159-163, 167, прикінцевими та перехідними  положеннями КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Постанову направити сторонам.

Судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку

Відповідно до ст.186. КАСУ про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі, яка подається до суду апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі

відповідно до ч.3 ст.160 КАС України 27.06.07р.

Суддя                                                    Залімський І.Г.