Постанова

від 11.09.2018 по справі 373/874/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/874/18 Головуючий у І інстанції Рева О.І. Провадження № 22-ц/780/3306/18 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц. Категорія 46 11.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області в складі судді Реви О.І., постановлену в м. Переяслав-Хмельницькому 13 червня 2018 року у справі за позовом заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_5, третя особа Хоцьківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання недійсним наказу,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

В травні 2018 року заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду із позовом в інтересах держави про визнання недійсним наказу, просив визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності та поновити його, визнати недійсним наказ Управління Держземагентства у Київській області від 10 липня 2013 року № КИ/3223387800:02:002:002/00002403 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку пл. 2,0000 га., кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Заявлений позов мотивував тим, що оспорюваний наказ від 10 липня 2013 року, який став підставою для виникнення у ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку, виданий із порушенням ст. ст. 19, 58 Конституції України, ст. ст. 2, 19, 81 ЗК України 1990 року, ст. ст. 5, 22, 31, 33-37, 116, 118, 149, 198, п. 1 Перехідних положень ЗК України 2001 року, ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування , ст. ст. 33, 37 50, 52 Закону України Про землеустрій , ст. 21 Закону України Про державний земельний кадастр , рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2008 року № 5-рп/2005, у зв'язку з чим зазначений наказ підлягає визнанню незаконним та недійсним у судовому порядку.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року позовну заяву передано на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва за територіальною підсудністю.

Позивач заступник керівника Бориспільської прокуратури Київської області, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що позов безпосередньо пов'язаний з нерухомим майном та стосується визнання відсутності законних підстав для виникнення у ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку та скасування цього права, а отже справа має розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, направляючи позовну заяву за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що місцем проживання відповідача ОСОБА_5, і місцезнаходженням відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області є м. Київ; позовна вимога не стосується безпосередньо земельної ділянки, визнання чи скасування права власності на неї, позовної вимоги до ОСОБА_5 не пред'явлено. Прохальна частина позовної заяви містить позовну вимогу лише про визнання недійсним наказу, а отже позов виник із приводу видання суб'єктом владних повноважень акту індивідуальної дії про визнання його недійсним.

Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).

Відповідно до п. п. 41, 42 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК у попередній редакції) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК у попередній редакції). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, виходячи із викладеного, віднесення позовів до виключної підсудності здійснюється, виходячи із критерію їх виникнення з приводу нерухомого майна, навіть коли вимоги не заявлені безпосередньо відносно самого нерухомого майна.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, тобто скасування реєстрації права власності передбачено законом і без пред'явлення додаткових позовних вимог про це.

З огляду на викладене, оскільки спір виник з приводу правомірності набуття відповідачем ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку на території Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і оскарження рішення органу державної влади, на підставі якого нею набуто зазначене право власності, а отже в межах територіальної підсудності Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, суд при вирішенні питання щодо відкриття провадження в справі мав керувався правилами ст. 30 ЦПК України щодо виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, однак помилково не зробив цього.

Відтак, висновки суду першої інстанції про те, що справа підсудна Святошинському районному суду м. Києва, не відповідають обставинам справи, зроблені судом за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та із порушенням норм процесуального права.

Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року не можна вважати законною та обґрунтованою.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області задовольнити.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---