Рішення

від 20.04.2010 по справі 2-1329/10

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа № 2-1329/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді -Кучиної Н.Г.

при секретарі - Цимбалюк А.І.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідачів страхова компанія „ Велта» та страхова компанія „Княжа» про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою,-

встановив:

13 жовтня 2009 року до Рівненського міського суду надійшов позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою.

Ухвалою Рівненського міського суду від 15 січня 2010 року Страхова компанія „Велта» була залучена до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою Рівненського міського суду від 15 січня 2010 року Страхова компанія „Княжа» була залучена до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Позивач в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, дав пояснення, що 04 червня 2009 року в місті Рівне на перехресті вулиць ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_4, керуючи належним ОСОБА_2 транспортним засобом „ Део- Ланос» державний номер НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з його автомобілем „ Форд-Фужіон» , державний номер НОМЕР_2. Дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_4 Відповідно до акту №117 П матеріальний збиток, який бувзаподіяний йому становить 38212,07. Оскільки його автомобіль був застрахований у страховій компанії,, Велта» , то йому даною страховою компанією було сплачено 11651,81 грн Цивільна відповідальність власника автомобіля „ Део- Ланос" була застрахована у страховій компанії ЗАТ УСК „ Княжа» , де йому було сплачено 24990 грн.

Однак, сплачена страховими компаніями сума, не покриває його реальних витрат на ремонт автомобіля, відповідно до квитанцій витрати на ремонт автомобіля складають 43029, 01 грн, в той час, як страховими компаніями йому було сплачено 36641, 81 грн, а тому залишок по відшкодуванню завданої йому шкоди становить 7287, 20 грн.

Крім того, вважає, що на його користь має бути стягнена і сума, яку він сплатив за експертну оцінку, що становить 740 грн.

Просить також суд стягнути і середньомісячний заробіток, що становить 2666,65 грн, обґрунтовуючи дану вимогу тим, що автомобіль використовував для своєї роботи, оскільки він є приватним підприємцем, здійснює торгівлю на ринку, а тому часто доводилось підвозити товар, а оскільки його автомобіль знаходився у ремонті, то ним було втрачено середньомісячний заробіток, що становить 2666, 65 грн .

Крім того, вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідачів йому заподіяно і моральну шкоду, яка полягає у тому, що він переніс сильний стрес, мав сильні душевні страждання у зв'язку з неможливістю протягом тривалого часу належним чином забезпечувати свою сім»ю. Його душевні страждання посилювались, оскільки був змінений йогозвичний спосіб життя, він був змушений позичати гроші у знайомих для ремонту автомобіля.Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в 20000 грн.

Просить суд, стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно 8 027, 20 грн. матеріальної шкоди , 2666, 65 грн - втраченого заробітку, 20000 грн- моральної шкоди, 120 грн- витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у суді та 51 грн-державного мита.

Представник відповідача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що його довіритель не може бути відповідачем у справі, оскільки згідно чинного шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом, оскільки ОСОБА_4 керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом на підставі тимчасового талона на право керування автомобілем, а тому позовні вимоги до ОСОБА_2 є безпідставними. Просить в задоволенні позовнихвимог відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що його цивільно- правова відповідальність була застрахована у СК „ Княжа» і дана страхова компанія в межах страховки сплатила заподіяний збиток, крім того, вважає, що наданий позивачемрозрахунок заподіяної шкоди не є належним доказом, оскільки він не був присутній при здійсненні огляду пошкодженого транспортного засобу. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача СК „ Велта» в судовому засіданні пояснив, що автомобіль „ Форд - Фужіон» д.н. з. ВК 6993 АН, що належить ОСОБА_5 був застрахований на підставі договору страхування. Відповідно до акту № 117-П про оцінку автомобіля „ Форд - Фужіон» від 22 червня 2009 сума заподіяного ОСОБА_1 збитку в результаті дорожньо - транспортної пригоди становила 38212, 07 грн. У відповідності до Правил добровільного страхування наземного транспорту ними було виплачено ОСОБА_5 - 11651, 81 грн. Оскільки, автомобіль винуватця ДТП був застрахований у страховій компанії „ Княжа» , то 24 990 грн було сплачено саме цією страховою компанією. Крім того, зазначив, що ОСОБА_4 вони запрошували, коли проводився огляд пошкодженого автомобіля, що належить ОСОБА_5, однак останній не з'явився . Рішення просить прийняти на розсуд суду.

Представник третьої особи СК „ Княжа» в судове засідання не прибув, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Оцінюючи пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Сукупністю досліджених в справі доказів, які неоспорені відповідачами та визнаються судом достовірними, підтверджується, що постановою Рівненського міського суду по справі № 3- 4977Ю9 від 09 червня 2009 року ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення приписів ст. 124 КУпАП. Судом встановлено, що 04 червня 2009 року о 07 годині 35 хвилин в місті Рівне на перехресті вулиць ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ОСОБА_4. керуючи транспортним засобом марки „ Део- Ланос» д.н. НОМЕР_1, в порушення п. 16.11 Правил дорожньогоруху, виїжджаючи з другарядної дороги , не надав переваги в русі та допустив зіткнення з транспортним засобом марш „ Форд- Фужіон» д.н. з. ВК 6993 АН під керуванням ОСОБА_1

З постанови Рівненського міського суду Рівненської області по адміністративній справі 4977\09 відносно ОСОБА_4, вбачається, що судом було встановлено докази, які вказували на наявність вини ОСОБА_4О, у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова суду набрала законної сили ( а.с.4)

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду № 6 від 27 березня 1992 року „ Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

З оглянутого в судовому засіданні тимчасового реєстраційного талону, виданого Костопільським ВРЕР УДАІ УМВС України у Рівненській області від 23 грудня 2008 року вбачається, що власником автомобіля НОМЕР_3 є ОСОБА_4, даний талон видано безстроко ( а.с.56)

За таких підстав суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом „ ДЕУ- Ланос» д.н.з. НОМЕР_1, з участю якого сталась дорожньо- транспортна пригода, а відтак, шкода заподіяна даним джерелом підвищеної небезпеки має відшкодовуватись саме ОСОБА_4

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що страхова компанія „ Велта" здійснила виплату страхового відшкодування по договору страхування, що був укладений між ними та ОСОБА_1 Я А. у відповідності до договору та п, 13.1-13.5 Правил добровільного страхування наземного транспорту від ЗО січня 2007 року. ( а.с.48-53).Даний факт сторонами в судовому засіданні визнавався і не оспорювавався.

Відповідно до ст. 5 Закону України „ Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі- Закон ) об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільна-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Приписи ст.6 Закону встановлюють визначення поняття "страховий випадок", а саме страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо- транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно із ст.22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_4 було визнано і ту обставину, що його цивільно- правова відповідальність була застрахована. Страховиком виступила СК „ Княжа» , ліміт страхової відповідальності за шкоду заподіяну майну ( на одного потерпілого ) складає 25000,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що страхова компанія ., Княжа" сплатила йому 24990 грн, що підтверджено оглянутими в судовому засіданні платіжним дорученням „ 12217 від 21 серпня 2009 року - на суму 11780 грн, та платіжним дорученням № 12216 від 21 серпня 2009 року- на суму 13210 грн. ( а.с.20-21)

З вищевказаного вбачається, що постановою суду встановлено винну особу, яка керувала забезпеченим транспортним засобом і факт ДТП, який є страховим випадком, оскільки водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_4 керував останнім відповідно до тимчасового талону.

Відповідно до статті 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування завжди зменшується на сумуфраншизи.

Як встановлено в судовому засіданні сума франшизи за вказаним договором з СК „ Княжа „ становить 510 грн, а відтак страховою компанією „Княжа" ОСОБА_1 було сплачено повністю страхове відшкодування за даним договором, а саме 25500 грн ( лімітстрахової відповідальності) - 510 грн( сума франшизи) = 249 90 грн ( сума сплаченавідповідно до платіжних доручень 12217 , 12216 від 21 серпня 2009 року) (а.с .20-21).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа , яка застрахувала свою цивільнувідповідальність, у разі недостатності і страхової виплати (страхового відшкодування) дляповного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)

Відповідно до оглянутих в судовому засіданні документів, а саме рахунок фактура № 107437 від 31 липня 2009 року вбачається, що ОСОБА_5 придбав запчастин на суму 13395 грн, 57 коп, рахунок- фактура № 107814 від 07.10. 2009 року ОСОБА_5 придбав запчастин на суму 10623, 16 грн, видаткова накладна № 507 від 30.09.2009 року сплатив за антифриз 120 грн, видаткова накладна № 412 від 05.08. 2009 року сплатив 438, 18 грн, товарний чек № 173 від 10 вересня 2009 року сплатив 7 грн. 50 коп, згідно заказу покупця № 2736 від 26 серпня 2009 року придбав запчастин на суму 7434 грн, згідно наряду № 085 від 25 червня 2009 року сплатив СТО „ Власт» 11780 грн - за виконані роботи, згідно видаткової накладної № 486 грн від 22 вересня 2009 року сплатив 25 грн, що становить 43029, 01 грн.( а.с.22-30)

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 страховими компаніями було сплачено 36641 грн. 81 грн, в той час як фактичні збитки становили 43029, 01 грн, а отже на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_4, володільця джерела підвищеної небезпеки, цивільна відповідальність якого була застрахована і страхова компанія сплатила повністю суму в межах ліміту страхового відшкодування, підлягає до стягнення 7287, 20 грн, у відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України

В судовому засіданні всупереч вимог ст. 60 ЦПК України, відповідачем ОСОБА_4 не доведено належними і допустимими доказами, що наданий позивачем розрахунок та платіжні квитанції не є допустимими доказами у справі, будь- яких клопотань про проведення повторної експертизи чи оцінки майна ним в судовому засіданні не було заявлено.

Суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 з приводу того, в поданих позивачем накладних, на підставі яких, він обраховує понесені збитки, містяться деталі, які відсутні в протоколі огляду транспортного засобу як пошкоджені, оскільки, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив, що саме всі запчастини і деталі були придбані ОСОБА_5 і саме вони були пошкоджені в автомобілі і підлягали заміні.

Крім того, з оглянутої в судовому засіданні довідки про відповідність придбаних по рахункам запчастин каталожним номерам запчастин в акті про оцінку автомобіля № 117 П, вбачається, що деталі, які включені як пошкоджені в акт про оцінку автомобіля та придбані співпадають і є тотожними, а відтак позивачем належним і допустими доказом спростовані доводи представника відповідача в цій частині ( а.с.12, 47)

Тому, враховуючи положення ч,1 ст. 60 ЦПК України, суд вважає доведеним суму матеріальних збитків в розмірі 7287, 20 грн.

Крім того, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 740 грн, що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 34 від 28 червня 2009 року де зазначено підставу - акт про оцінку автомобіля НОМЕР_4( а.с .28)

Суд вважає доведеним наявність шкоди, що виразилась у тому, що діями ОСОБА_4О, який керував автомобілем НОМЕР_5 та виразились в порушенні правил дорожнього руху і наслідками - механічними пошкодженнями автомобіля НОМЕР_6", що належить ОСОБА_5 є причинний зв'язок, а тому є всі підстави для відшкодування матеріальної шкоди.

Таким чином, всього з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 7287, 20 + 740 грн= 8027, 20 матеріальної шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою

При вирішенні питання про задоволення позову в частині моральної шкоди, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна, шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

Суд вважає доведеним наявність шкоди, що виразилась у тому, що внаслідок дорожньо- транспортної пригоди ОСОБА_5 був позбавлений можливості використовувати належний йому автомобіль для сімейних і виробничих цілей. На ремонт автомобіля він був змушений витрачати значні кошти, що ставило його і його сім'ю у скрутне матеріальне становище. Він втратив душевний спокій, багато часу витрачаючи на оформлення документів та проведення експертизи. Все це призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, необхідності у відшуканні додаткових зусиль для організації свого життя. Також суд вважає доведеною наявність протиправної поведінки відповідача, що виразилось в тому, що відповідач уникав зустрічей з позивачем для вирішення питання про добровільне відшкодування шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_5, суд виходить із глибини, характеру та обсягу фізичних та психічних хвилювань та страждань позивача, які виникли внаслідок ДТП та необхідності ремонту автомобіля, докладати значних зусиль для організації свого життя через раптову та термінову потребу в коштах на ремонт автомобіля. Дані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які ствердили, що у зв'язку з даною дорожньо- транспортною пригодою ОСОБА_5 став сильно знервований, він змушений був відшуковувати кошти для утримання сім'ї, шукати допомоги у родичів та друзів.

З урахуванням таких обставин, виходячи із засад розумності і справедливості, судвважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають до задоволення частково - на суму 500 гривен.

Що стосується позовних вимог про відшкодування втраченого заробітку за червень, липень, серпень та вересень 2009 року, то в судовому засіданні позивачем не доведено, що вказаний середньомісячний заробіток він втратив через неможливість експлуатації автомобіля, будь- яких належни х доказів, які б підтверджували характер його підприємницької діяльності і те, що саме вказаний автомобіль він використовував для здійснення вказаної діяльності, що відсутність автомобіля вплинула на його роботу в судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України не надано, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення, оскільки є безпідставними та недоведеними.

Що стосується позовних вимогпро стягнення солідарно коштів з ОСОБА_2 таОСОБА_4, то позовні вимоги до ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки ОСОБА_4 на відповідній правовій підставі керував автомобілем і у відповідності до чинного законодавства є відповідальним за відшкодування шкоди.

Згідно із ст. 88 ч.1 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Атому з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 підлягає до стягнення сума сплаченого судового збору (державного мита) в розмірі 51 гривня та 120 гривен витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в суді ( а.с.1, 2)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст..8,20 ЗУ „ Про страхування» , ст. 9, 22,24 ЗУ „ Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.23,1166,1167,1168,1187 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами провідшкодування шкоди» ст.ст.10,11,57-60,88, 212, 213-215,218,223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідачів страхова компанія „ Велта» та страхова компанія „ Княжа» про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5

Анатолійовича 7287, 20 грн ( сім тисяч двісті вісімдесят сім грн., 20 коп.) грн, матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 500 ( п»ятсот) грн. моральної шкоди

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5

Анатолійовича 740 (сімсот сорок) грн, - витрати за проведення експертної оцінки

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5

Анатолійовича 51 грн ( п'ятдесят одна / грн. - державне мито та 120 ( сто двадцять ) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржено і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Рівненського міського суду