Ухвала

від 07.09.2018 по справі 610/2625/18

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2625/18 № 1-кс/610/958/2018

м. Балаклія 07.09.2018 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 за кримінальним провадженням № 12018220190000725 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Предметом клопотання є майно: рослини соняшника, що ростуть на земельній ділянці площею згідно картографічних матеріалів 15,76га, найближча ділянка має кадастровий № 6320284800:03:000:0283; рослини соняшника, що ростуть на земельній ділянці площею згідно картографічних матеріалів 2,036га, найближча земельна ділянка має кадастровий № 6320284800:05:000:1328; рослини соняшника, що ростуть на земельній ділянці площею згідно картографічних матеріалів 18,168га найближча земельна ділянка має кадастровий № 6320284800:05:000:0595, без кадастрових номерів, розташовані за межами населених пунктів, на території Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування за ч. 1 ст. 197-1 КК України 06.07.2018р. при огляді місць події було виявлено вказане майно, що відповідає критеріям, зазначеним у ч.ч. 2, 4 ст. 167 КПК України, а саме зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Також необхідність арешту вказаного майна зумовлюється тим, що воно буде відігравати доказову роль у кримінальному провадженні, в подальшому буде забезпечено проведення судово-економічної та інших експертиз.

Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути відчужене, спотворене чи взагалі знищене (а.с. 1, 2).

В суді слідчий клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділенням Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220190000725. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 197-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 18.07.2018р.

За інформацією ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 14.06.2018р., в результаті проведеного заходу державного контролю встановлено, що на земельних ділянках поруч з кадастровими номерами 6320284800:05:000:0584, 6320284800:03:000:0283, 6320284800:05:000:1328, 6320284800:05:000:0595, 6320284800:05:000:0595 загальною орієнтованою площею 70,0000га, які знаходяться за межами населених пунктів, на території Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, колективної форми власності, проведено посів сільськогосподарських культур соняшник (44га) та озима пшениця (26га) посів 2017-2018р.р. Наявність посіву сільськогосподарських культур вказує на те, що земельні ділянки використовуються для ведення сільськогосподарського виробництва без документів, що посвідчують право власності чи користування ними. Зі слів землевпорядника Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області зазначені земельні ділянки використовуються ОСОБА_4 . Також зазначено, що розмір шкоди складатиме 100921,09грн. (а.с. 8).

З акту обстеження земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Харківській області вбачається, що 11.06.2018р. було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, у зв`язку з необхідністю розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 70,0000га. За результатами обстеження встановлено, що земельні ділянки поруч з кадастровими номерами 6320284800:05:000:0584, 6320284800:03:000:0283, 6320284800:05:000:1328, 6320284800:05:000:0595, 6320284800:05:000:0595 загальною орієнтованою площею 70,0000га використовуються для ведення сільськогосподарської діяльності без правовстановлюючих документів на землю (а.с. 9-10).

Також додано картографічні матеріали щодо вищевказаних земельних ділянок (а.с. 10, 11, 13, 14, 16,17).

При огляді місць події від 06.07.2018р. на земельній ділянці площею 15,76га, без кадастрового номеру, найближча ділянка має кадастровий № 6320284800:03:000:0283; на земельній ділянці площею 2,036га, без кадастрового номеру, найближча земельна ділянка має кадастровий № 6320284800:05:000:1328; на земельній ділянці площею 18,168га, без кадастрового номеру, найближча земельна ділянка має кадастровий № 6320284800:05:000:0595, були виявлені посіви рослин соняшника (а.с. 12, 15, 18), які визнані речовими доказами (а.с. 19).

Це майно не вилучалося.

П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

6) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

7) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 ст. 197-1 КК України злочином визнається самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди законному володільцю або власнику.

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК України, є земельна ділянка, як об`єкт права власності, а не врожай, що на ній знаходиться. Вказаний злочин є злочином з матеріальним складом, тобто полягає не тільки у самовільному зайнятті земельної ділянки, але й у настанні суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди, яка відповідно до примітки ст.197-1КК України визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Разом з цим, ані в клопотанні слідчого, ані в доданих до клопотання документах не міститься відомостей,якіб вказували на те, що будь-якій особі, яка є законним володільцем або власником земельних ділянок, унаслідок кримінального правопорушення, про яке зазначає слідчий, спричинено значну шкоду, а отже і не доведено співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Рослини соняшника не є ні об`єктом ні предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а отже немає жодних підстав вважати що майно, на яке просить накласти арешт слідчий відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

До того ж, ч. 1 ст. 197-1 КК України такий вид покарання, як спеціальна конфіскація, або конфіскація майна не передбачений.

За викладених обставин, доводи слідчого, що рослини соняшника, які засіяні на спірних земельних ділянках, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, одержані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення та/абоє доходамивід них необґрунтовані.

Також слідчий в своєму клопотанні не визначив точну кількість майна, про арешт якого йдеться у клопотанні, фактично не з`ясував його вартість, індивідуальні характеристики, що не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України, та позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

Не конкретизовано і зміст цього арешту, спосіб його реалізації (заборонити обробляти, збирати, реалізовувати, тощо).

Досудове розслідування здійснюється ще з 18.07.2018р., однак досі, протягом майже 2-х місяців вищенаведені юридично значимі обставини для кваліфікації та вирішення цього клопотання не були встановлені і не підтверджено, що досудове розслідування проведено з дотриманням вимог ст. 2, ч.ч. 1-2 ст. 9, ст. 36, ч. 4 ст. 38, ст.ст. 39, 40, ст.ст. 91-94 КПК України, застосовані всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, стороною обвинувачення в повній мірі використані їх повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Враховуючи наслідки арешту майна, так як земельна ділянка засіяна рослинами соняшника, який має ваду псуватися, та врожай має бути зібраний у відповідний термін, а доказів того, що посіви рослин соняшнику, на які слідчий має намір накласти арешт, будуть збережені, суду не були надані, не розумним та не співрозмірним завданням даного кримінального провадження буде обмеження права власності шляхом накладення арешту.

При розгляді клопотання не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Повністю відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала виконується неґайно, може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1