Рішення

від 10.09.2018 по справі 700/562/18

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/562/18

Провадження № 2-о/700/31/18

10 вересня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря Бондарчук Т.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в смт. Лисянка справу за заявою заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Семенівської сільської ради Лисянського району про визнання майна безхазяйним ,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Семенівської сільської ради Лисянського району звернувся до суду із заявою про визнання майна безхазяйним.

В підтвердження заявлених вимог в заяві зазначив, що Звенигородською місцевою прокуратурою встановлено, що відповідно до актового запису про смерть № 6 від 21.09.1996 року ОСОБА_2 померла 19.09.1996 року у с. Семенівка Лисянського району Черкаської області. Таким чином, місцем відкриття спадщини згідно ст..526 ЦК України 1963 року є с. Семенівка Лисянського району Черкаської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, зокрема, відповідно до Книги записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) на території Семенівської сільської ради ОСОБА_2 за життя отримала сертифікат серії ЧР №022290 на земельну ділянку площею 4,01 га. Вартість даної земельної ділянки відповідно до висновку про експертну оцінку земельної ділянки від 06.08.2018 становить 395618 грн.

Відповідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 52758118 від 26.07.2018 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, заповіт нею не складався.

Крім цього, відповідно до інформації Лисянського державного нотаріального архіву № 1359/01-16 від 01.08.2018 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 також не заводилася.

Згідно довідки Семенівської сільської ради № 194 від 23.07.2018 року ОСОБА_2 на день смерті проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відтак, враховуючи те, що з часу смерті ОСОБА_2 минуло майже 22 роки, а спадкоємці, якщо навіть такі і наявні, не прийняли спадщину, тому просить визнати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 на земельну частку (пай) розміром 4,01 га в адміністративних межах Семенівської сільської ради Лисянського району Черкаської області вартістю 395618 грн. безхазяйним майном та передати її у власність територіальної громади с. Семенівка Лисянського району Черкаської області в особі Семенівської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Начальник Лисянського віділу Звенигородської місцевої прокуратури в судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав повністю і просив заяву задоволити.

Заінтересована особа: представник Семенівської сільської ради в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з телефонограмою в якій просить заяву задоволити повністю та розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч.3ст.211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

ОСОБА_2 померла 19.09.1996 року, що підтверджується актовим записом про смерть №6 від 21.09.1996 року. Після її смерті залишилося спадкове майно у виді земельної ділянки, площа якої становить 4,01 га, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 022290 зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів по Семенівській сільській раді.

Згідно висновку про експерту оцінку земельних ділянок від 06.08.2018 року вартість земельної ділянки, становить 395618 грн.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №365/01-16 від 14.03.2017 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємці за законом чи за заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини до Лисянської державної нотаріальної контори не зверталися.

На даний час спадщина після смерті ОСОБА_2 не прийнята. Свідоцтво про право на спадщину після її смерті нікому не видавалося, відсутні відомості про наявні заповіти, спадкові договори що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, що підтверджує той факт, що вже більше 20 років на спадщину померлої ніхто не претендує.

Невизначеність правового земельної ділянки, що залишилась після смерті ОСОБА_2 не дає змоги органу місцевого самоврядування використовувати її за призначенням з метою наповнення місцевого бюджету для забезпечення виконання власних та делегованих функцій.

В абзаці 3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7 надано роз'яснення з приводу застосування правила книги шостої ЦК України до спадкових правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року . Так, у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується вчинене на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР , у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, до матеріальних правовідносин необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини, а щодо процесуальних правовідносин, то законодавство здійснюється відповідно до законів чинних на час виникнення процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, а саме, ст..ст.269-273 ЦПК України.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину.

ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави. Отже, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК , згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР .

Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 555 ЦК Української РСР 1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, та якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

За ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України 1990 року суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України , цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 137 ЦК УРСР майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів. Оскільки законодавство, повноваження органів і процедура визнання майна безхазяйним змінились, вбачається за необхідне визнати не успадковану земельну ділянку безхазяйним майном і передати її у власність територіальної громади с. Семенівка, в особі Семенівської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Згідно ст. 333 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної речі у власність відповідної територіальної громади.

З виписки з рішення Семенівської сільської ради №14-6/VІІ від 28.04.2017 року вбачається, що земельна ділянка площею 4,01 га, в адміністративних межах Семенівської сільської ради, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 була взята на облік.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Про взяття безхазяйної речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Згідно ч. 2 ст. 327 ЦК України , управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Таким чином, заявником дотримано визначеної ст. 335 ЦК України процедури набуття права власності на безхазяйну нерухому річ. З дня взяття на облік вказаного безхазяйного нерухомого майна минуло більше року.

Як вбачається з матеріалів справи, даних про можливих власників майна не встановлено, тому заява підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12 , 13 , 81 , 264-265 ,333, 334 , 337-338 ЦПК України , ст. ст. 137 , 555 ЦК УРСР , ст. ст. 327 , 335 ЦК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури (місцезнаходження: Черкаська область м.Звенигородка вул.. Софії Терещенко, 40 а , код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави в особі Семенівської сільської ради Лисянського району Черкаської області (місцезнаходження: Черкаська область Лисянський район с. Семенівка вул.. Слави 56/1 код ЄДРПОУ 34116743) про визнання майна безхазяйним - задоволити.

Визнати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, яка померла 19.09.1996 року, на земельну частку (пай) розміром 4,01 га в адміністративнимх межах Семенівської сільської ради Лисянського району Черкаської області вартістю 395618 грн. безхазяйним майном.

Передати у власність територіальної громади с. Семенівка в особі Семенівської сільської ради Лисянського району Черкаської області земельну ділянку площею 4,01 га згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР № 022290 в адміністративних межах Семенівської сільської ради, вартістю 395618 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча -