Рішення

від 30.03.2016 по справі 761/38729/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38729/15-ц

Провадження № 2/761/2953/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бешировій Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська паливна група до Головного управління ДФС у Житомирській області про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська паливна група (далі - Позивач), в особі свого представника, 21 грудня 2015 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Відповідач) про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 квітня 2012 року у справі № 4-599/12, було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках № 26008013025484 євро, № 26008013025484 українська гривня та № 26008013025484 долар США, відкритих в установі ПАТ ВТБ Банк та належать Товариству з обмеженою відповідальністю Українська паливна група . Зазначене рішення було прийняте в ході розслідування кримінального провадження № 32012060000000003 з метою забезпечення цивільного позову та виконання вироку в частині конфіскації майна. Зауважив, що згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня 2012 року у справі № 4-616/12, постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Житомирській області Сидоржевського О.М. від 26 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи № 109004/12 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, скасовано. Однак питання про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову судом не вирішувалося. Зауважив, що 27 грудня 2012 року вказане кримінальне провадження було закрито за відсутністю у діянні службових осіб ТОВ Українська паливна група складу кримінального правопорушення. Постанову про закриття кримінальної справи оскаржено не було. Вважає, що вжиті заходи щодо забезпечення цивільного позову необхідно скасувати. Просив суд ухвалити судове рішення, яким зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на рахунках: № 26008013025484 євро, № 26008013025484 українська гривня та № 26008013025484 долар США, відкритих в установі ПАТ ВТБ Банк та належать Товариству з обмеженою відповідальністю Українська паливна група .

Представник Позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Позовні вимоги просив суд задовольнити у повному обсязі.

Від представника Відповідача на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання розглядати справу за відсутності сторони Відповідача. Водночас, представник Відповідача підтримав правову позицію, викладену в письмових запереченнях проти позову, де зазначено, що усі питання, які стосуються арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування) є кримінально-процесуальними відносинами і повинні вирішуватися судом, що розглядає кримінальну справу. Вважає, що спори щодо зняття арешту на майно, який накладено в порядку кримінально-процесуального судочинства і обтяження на який не знято, хоча провадження у кримінальній справі закінчено або закрито, належить розглядати в межах кримінального судочинства та вирішуватися ухвалою суду, який розглядав кримінальну справу. Тому, Позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права, отже, позов є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, а також оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 126 Кримінально - процесуального кодексу України у редакції 1960 року, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Судом встановлено, що згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 квітня 2012 року у справі № 4-599/12, було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках № 26008013025484 євро, № 26008013025484 українська гривня та № 26008013025484 долар США, відкритих в установі ПАТ ВТБ Банк та належать Товариству з обмеженою відповідальністю Українська паливна група . Зазначене рішення було прийняте в ході розслідування кримінального провадження № 32012060000000003 з метою забезпечення цивільного позову та виконання вироку в частині конфіскації майна.

Відповідно до частини 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня 2012 року у справі № 4-616/12, постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Житомирській області Сидоржевського О.М. від 26 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи № 109004/12 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, скасовано.

З матеріалів справи вбачається, що постановою ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у Житомирській області майору податкової міліції Яшина Г.Ю. від 27 грудня 2012 року, кримінальне провадження № 32012060000000003 щодо службових осіб ТОВ Українська паливна група за фактом скоєння злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, закрито за відсутністю у їх діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 360 7 Цивільного процесуального кодексу України, Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно правового висновку Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у спорі про звільнення майна з-під арешту, викладеного у постанові від 15 травня 2013 року за результатами розгляду справи № 6-26 цс 13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване в процесі кримінального провадження майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.

За змістом частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом статей 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з абзацом першим частини 1, частин 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до статей 1-3 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що Позивачем надано достатньо належних допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та арешт коштів, які знаходяться на рахунках № 26008013025484 євро, № 26008013025484 українська гривня та № 26008013025484 долар США, відкритих в установі ПАТ ВТБ Банк та належать Товариству з обмеженою відповідальністю Українська паливна група , накладений постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 27 квітня 2012 року, підлягає скасуванню.

Крім того, у відповідності зі статтею 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статті 126 Кримінально- процесуального кодексу України у редакції 1960 року, статей 15, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 13, 57, 60, 61, 88, 209, 212- 215, 224-226, 360 7 , Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська паливна група до Головного управління ДФС у Житомирській області про звільнення майна з-під арешту - з а д о в о л ь н и т и.

Скасувати арешт коштів, які знаходяться на рахунках № 26008013025484 (долар США), № 26008013025484 (Євро), № 26008013025484 (Українська гривня), відкритих у Публічному акціонерному товаристві ВТБ Банк (МФО 321767), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Українська паливна група (Код ЄДРПОУ 36863630), накладений постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 27 квітня 2012 року.

Стягнути із Головного управління ДФС у Житомирській області (Код ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська паливна група (Код ЄДРПОУ 36863630) судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :