Рішення

від 11.04.2018 по справі 309/1182/17

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/1182/17

Провадження № 2/309/190/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук'янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Орос В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи - Відділ опіки і піклування служби у справах дітей Хустської РДА, Хустський РВ ГУ Державної міграційної служби, про надання тимчасового дозволу на виїзд дітей за кордон без згоди батька,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, посилаючись на те, що:

-з 12 вересня 2009 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем, який між ними було розірвано 24 січня 2017 року;

-від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1;

-відповідач протягом останнього часу участі у вихованні та догляді за дітьми не бере, розвитком дітей не цікавиться, матеріальної допомоги на їх утримання не надає;

-також відповідач безпідставно відмовляється надати дозволи на виїзд неповнолітніх дітей за кордон для відпочинку та оздоровлення;

-неповнолітні діти сторін часто хворіють застудними захворюваннями, для лікування та профілактики за рекомендацією лікарів, необхідне періодичне перебування на морі;

-неповнолітній ОСОБА_4 перебуває на Д /диспансерному/ обліку з діагнозом: рахітична деформація грудної клітки;

-крім того, виїзд дітей за кордон вочевидь сприятиме розширенню їх світогляду, добре позначиться на їх духовному та інтелектуальному розвитку як особистостей;

-ОСОБА_1 зверталась до Хустського РВ Головного управління Державної міграційної служби для виготовлення проїздних документів для дітей, однак їй було відмовлено та повідомлено, що необхідна згода батька дітей або рішення суду;

-відповідач безпідставно не надає згоди на виїзд дітей за межи України, при цьому жодних аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували його відмову не наводить,

звернулася до суду з позовом та просила: надати дозвіл на виготовлення закордонних паспортів та віз для неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди батька - ОСОБА_3; надати дозвіл на тимчасовий виїзд з України за кордон і повернення на територію України неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме до: Угорщини, Чехії, Хорватії, Німеччини, протягом двох років з моменту набрання рішенням законної сили у супроводі матері - ОСОБА_1, без згоди батька - ОСОБА_3.

Під час розгляду справи в суді представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги /а.с.44-45/ та просив, оскільки позивач уклала шлюб та змінила прізвище: надати дозвіл на виготовлення всіх необхідних документів для виїзду за кордон неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди батька - ОСОБА_3; надати дозвіл на тимчасовий виїзд з України за кордон та повернення на територію України неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до Угорщини протягом двох років з моменту набрання рішенням законної сили у супроводі матері - ОСОБА_1 або іншої уповноваженої нею особи, без згоди батька - ОСОБА_3.

В судове засідання позивач та її представник не з'явилися. Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав до суду заяву /а.с.71/, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та просив розглянути справу у його відсутність та у відсутність позивача.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з'являвся, про день та час слухання справи в суді неодноразово був повідомлений належним чином, у тому числі і особисто /а.с.26,33,49,53,66,69/, а також через оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України від 26 березня 2018 року /а.с.67-68/, про причини неявки суд не повідомив. 9 червня 2017 року ОСОБА_3 подав до суду заперечення /а.с.27/, а 20 березня 2018 року - заяву /а.с.59/, в яких просив розглядати справу у його відсутність та просив відмовити у задоволенні позову. В своєму запереченні на позов /а.с.27/ відповідач пояснив, що дійсно заперечує проти виїзду його неповнолітніх дітей за кордон, оскільки вважає, що позивач, з якою у нього склалися неприязні стосунки, має намір вивезти дітей за кордон до Угорщини на постійне місце проживання.

Представник третьої особи - Відділу опіки та піклування служби у справах дітей Хустської РДА в судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву /а.с.70/, згідно якої просила розглянути справу в суді у її відсутність, підтримала висновок органу опіки та піклування від 13 вересня 2017 року, згідно якого комісія прийшла до висновку, що у наданні дозволу на виїзд дітей за кордон без дозволу та супроводу батька - слід відмовити, оскільки:

-ОСОБА_3 не заперечує щодо лікування та оздоровлення дітей за кордоном, однак сам бажає супроводжувати дітей та бути присутнім під час проходження лікування;

-мати дітей - ОСОБА_1 пояснила, що у них з колишнім чоловіком - ОСОБА_3 склалися неприязні стосунки, вона має вже іншу сім'ю, тому не бажає їздити за кордон у супроводі колишнього чоловіка - ОСОБА_3;

-комісія вважає, що вимоги ОСОБА_3 та бажання супроводжувати дітей за кордон у ході виїзду та лікування цілком обґрунтовані та правомірні /а.с.42-43/.

Ніяких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Представник третьої особи - Хустського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в судові засідання не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлявся належним чином /а.с.32,63/, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи у його відсутність від представника третьої особи - Хустського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби до суду не надходило.

Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження по справі тощо/ у справі не проводилися.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд проводить судове засідання 11 квітня 2018 року у відсутності сторін та представників третіх осіб, без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи - сторони з 12 вересня 2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Хустського районного суду від 24січня 2017 року, від якого мають двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем, що підтверджується: витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб /а.с.8/, рішенням Хустського районного суду від 24 січня 2017 року /а.с.7/, свідоцтвами про народження дітей /а.с.9-10/, довідкою виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області №1901 від 3 квітня 2017 року /а.с.11/, та актом обстеження матеріально-побутових умов від 3 квітня 2017 року /а.с.12/.

Неповнолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на Д /диспансерному/ обліку з діагнозом: Рахітична деформація грудної клітки /а.с.13/.

21 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 вийшла заміж за ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 /а.с.46-47/.

Між ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком - ОСОБА_3 склалися неприязні стосунки, що підтверджується сторонами: позивачем - в позовній заяві, відповідачем - в запереченні.

Відповідач ОСОБА_3 в своєму запереченні на позов /а.с.27/ підтвердив той факт, що він дійсно заперечує проти виїзду його неповнолітніх дітей за кордон, оскільки бажає бачитись з дітьми, брати участь у їх вихованні. Він вважає, що задоволення цього позову сприятиме позивачу вивезти дітей на постійне місце проживання в Угорщину.

Згідно висновку органу опіки та піклування Хустської райдержадміністрації /а.с.42-43/: надання дозволу на тимчасовий виїзд дітей за кордон без згоди батька - комісія вважає, що вимоги ОСОБА_3 та бажання супроводжувати дитину у ході виїзду за кордон та її лікування цілком обґрунтовані та правомірні. Комісія також звернула увагу на той факт, що представник ОСОБА_1 не зміг пояснити та обґрунтувати причини не звернення його довірительки з метою лікування дітей у заклади охорони здоров'я на території України. Комісія прийшла до висновку, що у наданні дозволу на виїзд дітей за кордон без дозволу та супроводу батька - слід відмовити.

Право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, та повертатися в Україну, а також право на охорону здоров'я, медичну допомогу гарантуються Конституцією України /ст.ст.33,49/. Згідно зі ст.3 п.1 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року і ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року, ст.7 ч.8 СК України, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами,…судами, адміністративними…органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Конвенція передбачає, що Держави-учасниці: поважають право дитини та її батьків залишати будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну, щодо права залишати будь-яку країну діють лише такі обмеження, які встановлені законом і необхідні для охорони державної безпеки, громадського порядку (order public), здоров'я чи моралі населення або прав і свобод інших осіб і сумісні з визнаними в цій Конвенції іншими правами /ст.10 п.2/; визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я; намагаються забезпечити, щоб жодна дитина не була позбавлена свого права на доступ до подібних послуг системи охорони здоров'я /ст.24 п.1/.

Право на свободу пересування, що включає і право на виїзд за межі України, право на охорону здоров'я та на медичну допомогу належать до особистих немайнових прав фізичної особи /ст.ст.269,270 ЦК України/. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою; фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав /ст.269 ч.3 ЦК України/. Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя; фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно, в інтересах малолітніх, неповнолітніх фізичних осіб, які за віком не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють, зокрема, батьки /ст.271, ст.272 ч.1 ЦК України).

Із указаними нормами кореспондуються положення:

-ст.313 ЦК України, відповідно до яких фізична особа має право на свободу пересування /ч.1/, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними /ч.3/, фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом /ч.4/; аналогічні положення ст.1 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України /далі Закон №3857-XII/;

-ст.ст.237 ч.ч.1,3, 242 ч.1, 272 ч.1, 283 ч.1, 284 ч.ч.1,2 ЦК України, відповідно до яких фізична особа має право на охорону її здоров'я та на надання їй медичної допомоги, дитина, в інтересах якої діє законний представник, має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій; аналогічні положення Преамбули та ст.ст.6, 38 Основ законодавства України про охорону здоров'я, які передбачають також вільний вибір закладу охорони здоров'я.

Законом №3857-XII встановлено, що оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон; за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду /ст.4 ч.2/; Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до зазначеного Закону та інших законів України /ст.3/. Згідно із Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою КМ України від 31.03.1995 року №231, оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально; за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду /п.18/. За Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою КМ України від 27.01.1995 року №57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення певних документів або їх нотаріально засвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків /п.4 пп.2 абз.9/.

Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених Конституцією України, можливе лише у випадках, передбачених нею; обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених ЦК України та іншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними /ст.274 ЦК України/. Закони України не містять заборон чи обмежень прав фізичної особи на охорону здоров'я, на медичну допомогу, що включають в себе і право на вибір лікувального закладу, не пов'язують здійснення таких прав виключно із територією України та не містять заборони для фізичної особи одержати медичну допомогу, лікування за межами України, не обмежують можливість реалізації таких прав певним переліком іноземних держав. Вищезгадані Правила оформлення документів та Правила перетинання державного кордону не пов'язують оформлення проїзних документів та перетинання дитиною державного кордону із наявністю у відповідному рішенні суду вказівки на конкретну іноземну державу, для виїзду в яку належить оформити документи чи в яку саме належить здійснити виїзд. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб /ст.275 ч.1 ЦК України/.

Зміст вищенаведених норм у сукупності вказує на те, що дитина не може бути необґрунтовано обмежена у здійсненні особистих немайнових прав, у т.ч., у праві виїзду за кордон для одержання медичної допомоги, консультацій лікарів, лікування, реабілітації тощо, законодавчих підстав для обмеження права дитини, матері, яка діє в інтересах дитини, на вибір лікаря, лікувального закладу за кордоном немає. Позивач пов'язала відповідні вимоги саме з необхідністю забезпечення лікування та оздоровлення дітей, позивач поставила вимогу про визначення конкретної країни - Угорщини для тимчасового виїзду дітей, чим визначила відповідні межі позову.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що відповідач не надав суду ніяких доказів тих обставин, на які він посилається в своїх запереченнях. Заперечення батька щодо виготовлення дітям проїзних документів та їх тимчасового виїзду за кордон не відповідають положенням законодавства, не ґрунтуються на конкретних нормах закону, на фактах, пов'язаних саме з дітьми, які б слугували підставами для застосування відповідних обмежень, загалом заперечення проти позову ґрунтуються тальки на припущеннях. Тож необґрунтована відсутність згоди батька на виготовлення дітям документів та на їх виїзд за кордон на лікування, оздоровлення та відпочинок - це фактичне обмеження і порушення прав дітей нічим не обґрунтованим розсудом батька.

Суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування Хустської райдержадміністрації /а.с.42-43/, оскільки він не відповідає вищевказаним положенням законодавства, не ґрунтується на конкретних нормах закону, а навпаки обмежує право дітей на охорону здоров'я, яке передбачає також вільний вибір закладу охорони здоров'я, у тому числі і за кордоном, а також право на медичну допомогу.

З врахуванням обставин справи та встановлених доказів, а також враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та доведеними, а тому суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, ст.ст.237,242,269-272,283-284,313 ЦК України, ст.7 СК України, Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Законом України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою КМ України від 31.03.1995 року №231, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою КМ України від 27.01.1995 року №57, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1/ до ОСОБА_3 /місце проживання: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серія паспорта невідомі/, треті особи: відділ опіки та піклування служби у справах дітей Хустської РДА /місце знаходження: 90400, м.Хуст Закарпатської області, вулиця Карпатської Січі, будинок №21; код в ЄДРПОУ 04053861/, Хустський РВ ГУ Державної міграційної служби /місце знаходження: 90400, м.Хуст Закарпатської області, вулиця 900-річчя Хуста, будинок №29; код в ЄДРПОУ 08782440/, про надання тимчасового дозволу на виїзд дітей за кордон без згоди батька, - задовольнити повністю.

Надати дозвіл на виготовлення всіх необхідних документів для виїзду за кордон неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди батька - ОСОБА_3.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд з України за кордон і повернення на територію України неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до Угорщини протягом двох років з моменту набрання рішенням законної сили, у супроводі матері - ОСОБА_1, або іншої уповноваженою нею особи, без згоди та супроводу батька дітей - ОСОБА_3.

Рішення в повному обсязі виготовлено 20 квітня 2018 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково - у відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, - до Апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: Лук'янова О.В.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: Лук'янова О.В.