Рішення

від 31.08.2018 по справі 804/4807/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року Справа № 804/4807/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/4807/18 за позовом Приватного підприємства "Паккас" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство Паккас (далі- ПП Паккас , підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Паккас" на підставі наказу від 19.06.2018 року №3462-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Паккас";

скасувати наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.06.2018 року №3462-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Паккас".

Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 804/4807/18.

Ухвалою суду від 02.07.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/4807/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/4807/18 у спрощеному провадженні.

В обґрунтування позовних вимог уповноважений за довіреністю представник ПП Паккас у позовній заяві зазначив, що підприємством було отримано від податкового органу запити щодо надання документального підтвердження господарських відносин з ТОВ Юрнеро за жовтень 2017 року, у зв'язку з тим, що дані запити, на думку позивача, були складені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з порушенням встановлених податковим законодавством вимог до таких запитів п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (зокрема, запити не містять конкретних фактів щодо порушення позивачем вимог законодавства та складаються лише з припущень), підприємство направило відповідачу лист, у якому зазначило про неможливість надання витребуваної інформації (пояснень та їх документальних підтверджень). Однак позивач стверджує, що, не зважаючи на відсутність законодавчо визначених підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодекс України, відповідачем винесено спірний наказ про проведення відповідної перевірки. 25.06.2018р. позивач отримав копію оскаржуваного наказу, направлення, у якому відсутні реквізити відповідного наказу, та власноруч складений ревізором запит щодо надання документів до перевірки, у зв'язку з чим 26.06.2018р. вручив перевіряючому фахівцю Головного управління ДФС у Дніпропетровській області лист із повідомленням про недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки. Крім того, у відповіді на відзив представник позивача заперечує позицію відповідача, що ПП Паккас було допущено фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, оскільки жодних документів підприємством відповідачу не надавалось, податковим органом отримано лист позивача, де висловлено не згоду ПП Паккас на проведення перевірки, позивачем також оскаржуються в адміністративному порядку викладені в акті №35544/04-36-14-21/219022152 від 10.07.2018р. висновки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Позиція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відображена у відзиві на адміністративний позов, у якому відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог. Відповідач зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов'язок контролюючого органу зазначати у запиті, аналіз якої саме податкової інформації став підставою для направлення запиту, а у випадку не надання платником пояснень та документальних підтверджень на такий запит податковий орган вправі у відповідності до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України здійснити документальну позапланову виїзну перевірки. Так, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області направлялись до ПП Паккас запити щодо надання пояснень та їх документального підтвердження, проте зі змісту отриманої від позивача відповіді слідує, що запитувана інформації та документи підприємством не були надані. Також, відповідач стверджує, що 25.06.2018р. фахівцем Головного управління ДФС у Дніпропетровській області здійснено вихід за податковою адресою платника та вручено директору ПП Паккас наказ №3462-п від 19.06.2018р. та пред'явлено направлення на перевірку №3608 від 20.06.2018р. під підпис. Тобто, 25.06.2018р. ПП Паккас , на думку відповідача, було допущено посадових осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до проведення відповідної перевірки, призначеної згідно спірного наказу, тому з огляду на правову позицію Верховного Суду, допуск податкового органу до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки, що не є обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов'язку. При цьому, відповідач зауважує, що на момент виходу 25.06.2018р. посадової особи контролюючого органу за податковою адресою платника, вручення спірного наказу та пред'явлення направлення на перевірку та проведення перевірки - жодних усних або письмових зауважень щодо наказу у посадових осіб ПП Паккас не було.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

ПП Паккас (код ЄДРПОУ 21902215) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу та взято на облік у контролюючих органах від 06.01.1994р. за №39738741.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області направлено на адресу підприємства:

- запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) за вих. №14836/10/04-36-14-12-12 від 28.03.2018р.;

- запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) за вих. №19042/04-36-12-12 від 16.04.2018р.

У вищезазначених запитах контролюючий орган зазначає, що ним виявлено факти про недостовірність визначення ПП Паккас даних податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Юрнеро за жовтень 2017 року в сумі 236 020, 00 грн., посилаючись на аналіз податкової інформації (зокрема, відомості в інформаційних базах даних ДФС України та податкової звітності по ТОВ Юрнеро та по його контрагентам-постачальника).

У відповідь на отримані від податкового органу запити підприємством складено та направлено до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області лист за вих. №11 від 25.04.2018р., у якому позивач зазначив, що дані запити податковий орган обґрунтовує можливими порушеннями не з боку ПП Паккас і, навіть, не з боку безпосереднього контрагента підприємства - ТОВ Юрнеро , а з боку інших платників податків (зокрема, ТОВ Інтроюсис , ТОВ Некс Еволюшин ), з якими позивач не мав жодних господарських взаємовідносин, в той час як дійсних законних підстав для направлення таких запитів ПП Паккас контролюючим органом не зазначено.

З огляду на вищенаведене, підприємство у листі за вих. №11 від 25.04.2018р. повідомило відповідача, що вважає отримані запити - такими, що складено з порушенням, що звільняє платника від обов'язку надання інформації та її документального підтвердження.

Зазначений лист підприємства був отриманий Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області - 24.05.2018р. згідно із наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.06.2018р. в.о. заступником начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 винесено наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Паккас (код ЄДРПОУ 21902215) за №3462-п від 19.06.2018р., у якому на підставі п. 19-1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 і п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України посадовою особою контролюючого органу наказано призначити з 25.06.2018р. провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП Паккас (код ЄДРПОУ 21902215) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Юрнеро (код ЄДРПОУ 41423084) за період з 01.10.2017р. по 31.10.2017р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ Юрнеро (код ЄДРПОУ 41423084) за період з 01.10.2017р. по 31.10.2017р. тривалістю - 5 робочих днів.

25.06.2018р. о 13 год. 18 хв. посадовою особою підприємства (директор ПП Паккас ) отримано копію визначеного наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та копію виписаного в.о. заступником начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 на ім'я головного державного ревізора-інспектора Відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 направлення на перевірку №3608 від 20.06.2018р., у якому не зазначено реквізити (зокрема номер та дата складання) наказу на проведення перевірки.

Крім того, посадовою особою підприємства (директор ПП Паккас ) 25.06.2018р. о 13 год 18 хв. отримано складений головним державним ревізором-інспектором Відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 запит про надання до перевірки документів, які платнику запропоновано надати до 26.06.2018р. о 09:00 год, а у разі ненадання таких документів - письмову відмову у їх наданні.

26.06.2018р. о 17 год 15 хв головним державним ревізором-інспектором Відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 отримано від ПП Паккас лист за вих. №17 від 26.06.2018р., у якому позивач зазначив, що в отриманій копії направлення на перевірку №3608 від 20.06.2018р. не вказано на підставі якого наказу це направлення складено, що згідно абз. 5 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Також позивач зауважив, що направив відповіді на отримані від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області запити, зазначивши у них, що в порушенням вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України у запитах податкового органу немає посилань на фактичні дані на підтвердження нереального характеру господарської діяльності позивача та його контрагента-постачальника (ТОВ Юрнеро ), тому підприємство звільнено від обов'язку надавати відповідь на такі запити. З огляду на те, що у контролюючого органу були відсутні, на думку платника, законодавчо визначені підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Паккас , підприємство вважає наказ №3462-п від 19.06.2018р. протиправним та таким, що не підлягає виконанню, тому підприємство відмовляє у допуску до проведення перевірки за зазначеним наказом посадовим особам Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

26.06.2018р. головним державним ревізором-інспектором Відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 складено Акт про ненадання документів до перевірки ПП ПАККАС (код ЄДРПОУ 21902215) за №33569/04-36-14-21/219022, ознайомившись з яким, директором ПП Паккас здійснено запис: Даний акт складено некоректно, з висновками акту не погоджуюсь, т.я. ми не допускаємо до перевірки, про що свідчить наданий нами лист вих. №17 від 26.06.18, а не надаємо документи. Обгрунтування викладені в акті не відповідають дійсності та суперечать як реальності, так і законодавству, Акт будемо оскаржувати .

Як слідує зі змісту відзиву на позову заяву та відповіді на відзив, на підставі спірного наказу Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області складено Акт Про результати позапланової виїзної перевірки ПП Паккас (код за ЄДРПОУ 21902215) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Юрнеро (код ЄДРПОУ 41423084) за період з 01.10.2017р. по 31.10.2017р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ Юрнеро (код ЄДРПОУ 41423084) за період з 01.10.2017р. по 31.10.2017р. за №35544/04-36-14-21/219022152 від 10.07.2018р.

Даний акт оскаржується платником в адміністративному порядку, оскільки підприємством подано на ім'я начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення на акт №35544/04-36-14-21/219022152 від 10.07.2018р.

Не погодившись із вищезазначеними діями контролюючого органу та винесеним ним наказом про проведення перевірки, ПП Паккас звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано положеннями Податкового кодексу України (надалі у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено положеннями ст. ст. 78, 79 Податкового кодексу України.

Виходячи зі змісту положень п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

При цьому, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Обставини, за наявності хоча б однієї з них здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка передбачено положеннями п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, виходячи із змісту оскаржуваного наказу, даний наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було винесено у відповідності до п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі якщо контролюючим органом:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, наведеною нормою встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення саме платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, а також виявлення факту недостовірності даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- направлення письмового запиту контролюючим органом до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень, у якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства;

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту;

- ненадання платником податків протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень;

- після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на наступне.

Контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

У відповідності до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

-податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

-акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Проте, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом", яка розроблена у відповідності до пунктів 73.2 та 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, також встановлює, що у запиті щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин обов'язково зазначаються підстави для його надіслання.

У запиті за вих. №14836/10/04-36-14-12-12 від 28.03.2018р., так само як і у запиті за вих. №19042/04-36-12-12 від 16.04.2018р., Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, посилаючись на проведений аналіз податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, на проведений аналіз інформаційних баз контролюючих органів, прийшло до висновку про недотримання ПП Паккас норм п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а також інших норм податкового законодавства у зв'язку з тим, що позивач співпрацював із суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності (дані ознаки також були встановлені виключно шляхом аналізу податкових інформаційних баз).

Водночас, запити відповідача (вих. №14836/10/04-36-14-12-12 від 28.03.2018р. та вих. №19042/04-36-12-12 від 16.04.2018р.) всупереч приписам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України не містять жодного конкретного факту, що свідчить про порушення контрагентом ПП Паккас або позивачем податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також у вищезазначених запитах відсутні посилання на факт виявлення недостовірності даних, що містяться у поданих ПП Паккас та/або його безпосереднім контрагентом (ТОВ Юрнеро ) податкових деклараціях, податкових накладних тощо.

Натомість в обох запитах, надісланих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на адресу ПП Паккас , зазначено, що порушенням з боку позивача є сам лише факт участі в господарських операціях з придбання товару у контрагента-постачальника ТОВ Юрнеро в жовтні 2017 року, оскільки при подальшому дослідженні даного ланцюга постачання на певних етапах контролюючий орган не зміг встановити походження та виробника товару. При цьому, із інформації, наведеної, зокрема, в запиті (вих. №19042/04-36-12-12 від 16.04.2018р.) чітко вбачається, що контролюючий орган досліджував по ланцюгу не придбання товарів, а виконання робіт та послуг.

З вищенаведеного слідує, що у вищезазначених запитах контролюючим органом не зазначено конкретних підстав для отримання податковим органом інформації у контексті походження та змісту податкової інформації, на підставі якої податковий орган дійшов висновку про можливі порушення ПП Паккас вимог податкового законодавства, не вказано, за результатами аналізу якої саме інформації та в який спосіб отримані відомості про можливі порушення підприємством вимог податкового законодавства, і взагалі не наведено, які конкретні факти свідчать про порушення позивачем податкового законодавства.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 березня 2018 року по справі №810/1438/17 - ненадання відповіді на запит контролюючого органу, складеного з порушеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, не породжує жодних негативних наслідків для платника податків та не може бути підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків.

Крім того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про встановлення податковим органом сумнівності у фактах здійснення операцій між позивачем та ТОВ Юрнеро (контрагент позивача).

Отже, зважаючи на те, що відповідачем не зазначено у направлених позивачу запитах від 28.03.2018р. та від 16.04.2018р. конкретних фактів на підтвердження порушень ПП Паккас податкового та/або іншого законодавства всупереч вимогам п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, позивач був звільнений від обов'язку надавати пояснення та документи на вказані запити Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що зумовлює відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Паккас у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Зазначена правова позиція також узгоджується із висновками Верховного Суду, зробленими в постанові від 27.02.2018р. по справі №820/19845/14 (адміністративне провадження №К/9901/8919/18).

Таким чином, з наведеного слідує, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено наказ №3462-п від 19.06.2018р. за відсутності визначених п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстав для призначення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ПП Паккас , у зв'язку з чим суд доходить до висновку, що оскаржуваний наказ винесено протиправно.

Водночас, щодо викладених відповідачем у відзиві доводів щодо допуску позивачем посадових осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до проведення перевірки згідно спірного та обґрунтувань безпідставності заявлених ПП Паккас вимог з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 24.12.2010 року у справі № 21-25а 10, слід зазначити таке.

Процедура допуску посадових осіб до проведення, зокрема, фактичних перевірок врегульовано положеннями ст. 81 Податкового кодексу України.

У відповідності до положень статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Суд зазначає, що платник податків вправі не допускати посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, якщо контролюючим органом не дотримано умов, встановлених чинним законодавством, щодо проведення такої перевірки.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 по справі №21-25а10 за позовом ТОВ Foods and Goods L.T.D. до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - ДПА в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Так, з аналізу позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 24.12.2010 року у справі № 21-25а 10, та на яку у відзиві на позов посилається Головне управління ДФС у Дніпропетровській області слідує, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Слід зауважити, що наведену правову позицію також підтримує і Верховний Суд (постанова від 13.03.2018р. по справі №804/1113/16), зазначивши у постанові, що, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав платника, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення.

Отже, посилаючись на вищевикладену позицію Верховного Суду України, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області стверджує, що ПП Паккас було здійснено допуск головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 до перевірки, зважаючи на той факт, що останньою було вручено наказ № 3462-п від 19.06.2018р. та пред'явлено направлення на перевірку №3608 від 20.06.2018р. особисто під підпис директору підприємства.

Так, слід зазначити, що правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 24.12.2010р., містив наступне визначення допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки: позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно з направленнями; надав відповідні документи та дозволив здійснити перевірку, а також погодився із висновками, викладеними в акті перевірки .

Водночас, з матеріалів справи слідує та не спростовано відповідачем жодними доказами, що жодна із перелічених вище обставин не мала місця у правовідносинах, що розглядуються, оскільки:

- жодних документів до позапланової перевірки ПП Паккас не надавало (в т.ч. у відповідь на запити податкового органу від 28.03.2018р. та від 16.04.2018р.), про що відповідачем також складено Акт про ненадання документів до перевірки №33569/04-36-14-21/219022 від 26.06.2018р.;

-доказів згоди підприємства на проведення податковим органом позапланової перевірки відповідачем до суду не надано, та навпаки позивачем офіційно повідомлено контролюючий орган (лист ПП Паккас за вих. №17 від 26.06.2018р.) про недопущення посадових осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до перевірки у зв'язку з грубими порушеннями, допущеними відповідачем при призначенні перевірки;

-ПП Паккас не погодилось із висновками, викладеними у складеному на підставі оскаржуваного наказу №3462-п від 19.06.2018р. Акті Про результати позапланової виїзної перевірки ПП Паккас з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Юрнеро за період з 01.10.2017 року по 31.10,2017 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ Юрнеро за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року №35544/04-36-14-21/219022152 від 10.07.2018р., у зв'язку з чим позивач направив до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення на даний акт перевірки.

Отже, застосування постанови Верховного Суду України від 24.12.2010 року до ситуації, яка склалась в рамках розгляду даної справи, можливе за умови підтвердження факту допуску ПП Паккас посадових осіб контролюючого органу до перевірки, однак даний факт відповідачем не доведено.

Відповідно до абзацу 7 п. 81.1 ст.81 Податкового кодексу України, при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Втім, як чітко вбачається з положення абз.1 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, пред'явлення наказу та направлення є лише однією з умов виникнення у представника контролюючого органу права приступити до проведення документальної виїзної перевірки.

Так, позивач у відповіді на відзив підтверджує, що 25.06.2018р. директору ПП Паккас ОСОБА_4 25.06.2018 року дійсно було пред'явлено під особистий підпис головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 наказ №3462-п від 19.06.2018р. та направлення на перевірку №3608 від 20.06.2018р.

Однак, позивач заперечує факт допуску до перевірки, зазначивши, що дозволу на проведення вказаної перевірки директор ПП Паккас не надав, так само як не надав і запитувані документи - зважаючи на відсутність у відповідача обов'язкових підстав для проведення вказаної перевірки (зокрема, відсутність належно оформлених письмових запитів).

Натомість - було надано лист №17 від 26.06.2018 року про недопущення посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Крім того, ще однією обставиною, що свідчить про неможливість для посадових осіб відповідача розпочати позапланову перевірку ПП Паккас в момент пред'явлення наказу від 19.06.2018р. року та направлення від 20.06.2018р. директору підприємства є невідповідність направлення на перевірку №3608 від 20.06.2018р. вимогам законодавства України, а саме - не зазначення в ньому реквізитів наказу, на підставі якого дана перевірка була призначена, що грубо суперечить вимогам ст.81 Податкового кодексу України та виключає допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Отже, судом встановлено, що фактично до проведення перевірки посадова особа контролюючого органу не приступила, окрім того що головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було вручено посадовій особі ПП Паккас копію наказу та направлення на перевірку, інших дій нею не вчинено, крім того слід зазначити, що дана посадова особа була позбавлена можливості виконати свої посадові обов'язки, в зв'язку з вчиненням представником позивача низки дій, направлених на недопуск ревізора-інспектора до перевірки (зокрема, не надання для проведення документальної перевірки первинної документації підприємства.

Згідно з п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

При цьому, слід зауважити, що вручення наказу та направлення на перевірку не є фактом, що свідчить про початок проведення документальної перевірки, тим більш за наявності обставин, які фактично позбавили посадову особу контролюючого органу приступити до її проведення.

Таким чином, з вищенаведеного слідує, що позивач скористався своїм правом в частині не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тобто проведення перевірки підприємства позивача фактично не відбулось, у зв'язку з чим наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №3462-п від 19.06.2018р. не є реалізованим та не вичерпав свою дію, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти позову, не довів суду, що, при винесенні наказу Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Паккас №3462-п від 19.06.2018р., він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний нею спосіб, суд дійшов висновку, що порушені права має бути відновлено шляхом визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Паккас №3462-п від 19.06.2018р.

Водночас, щодо позовної вимоги ПП Паккас про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Паккас" на підставі наказу від 19.06.2018р. №3462-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Паккас", слід зазначити наступне.

Позивачем не наведено будь - яких процедурних порушень з боку посадових осіб ДФС, допущених в ході призначення проведення перевірки, які, на думку позивача, є протиправними.

Самі ж по собі дії посадових осіб контролюючого органу щодо призначення проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу, на думку суду, не потребують окремого окреслення судовим рішенням за встановлених обставин справи, оскільки вчинялись відповідно до наданих повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, позов Приватного підприємства Паккас до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування наказу - підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3524, 00 грн., що документально підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №0.0.1071255363.1 від 26.06.2018р. на суму 3524, 00 грн. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ПП Паккас - задоволено частково, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1762, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі №804/4807/18 (Головне управління ДФС у Дніпропетровській області).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Паккас (місцезнаходження: 50015, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 82/16; код ЄДРПОУ 21902215) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання дій протиправними та скасування наказу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Паккас №3462-п від 19.06.2018р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства Паккас (код ЄДРПОУ 21902215) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1762, 00 грн. (одна тисяча шістдесят дві гривні).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1