Справа № 1540/4549/18
УХВАЛА
10 вересня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови Таїровської селищної ради ОСОБА_2 про визнання дій щодо узгодження проведення газовідведення оздоровчого комплексу АДРЕСА_1, по території земель загального користування у селищі Лиманка протиправними.
Також, позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо проведення газовідведення оздоровчого комплексу АДРЕСА_1, по території земель загального користування у селищі Лиманка.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що у перших числах липня 2018 року в селищі почали проводити роботи з укладання газопроводу високого тиску з діаметром труби 219 мм, зі слів осіб, які безпосередньо проводять будівельно-монтажні роботи стало відомо, що газопровід прокладається по вулиці Миру в напрямку якому будується багатоповерховий будинок, що розташований по АДРЕСА_1. Позивачем та представниками громади безпосередньо з'ясовано, що будівництво здійснюється лише на підставі робочого проекту з єдиним підписом Сільського Голови Таїровської селищної ради ОСОБА_2, без встановлення відповідної дати (число, місяць, рік), яким він узгодив проведення газопроводу по території земель загального користування. Згідно технічних умов приєднання до газорозподільної системи № 1069 від 16.07.2018 року, замовником приєднання є Приватне підприємство " 7-Я", що має юридичну адресу: 65038, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 121. На цей час селище Лиманка повністю збудоване, в ньому відсутні порожні земельні ділянки і прокладання газопроводу високого тиску здійснюється в безпосередній близькості до житлових будинків, що ставить під загрозу не лише його життя як позивача, а і життя всіх жителів селища. Також, під земельною ділянкою, на якій заплановано будівництво знаходиться проблемний колектор стічних вод та водопровід, а централізована каналізація, взагалі відсутня, і це неминуче призведе до аварійних ситуацій пов'язаних з безпекою життя громадян.
Також позивач вказує, що під час розгляду його позову газопровід може бути прокладено, що призведе до непоправимих негативних наслідків з утворенням небезпеки здоров'ю та життю позивача та мешканців даного регіону (селища Лиманка), а також очевидним є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення прав свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду, оскільки відносно ОСОБА_2 проводилось службове розслідування у ГУ ДМС в Одеській області щодо належності до громадянства України та за результатами розслідування був наданий висновок № 239/2016 від 21.10.2016 року, яким встановлена недійсність паспорту громадянина України ОСОБА_2, з його подальшим вилученням та знищенням, а тому відповідно ОСОБА_2 не може виконувати функції голови Таїровської селищної ради та не мав права узгоджувати робочий проект на проведення газопроводу.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 154 КАС України заява позивача про забезпечення позову розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Так, предметом оскарження по даній справі є дії Голови Таїровської селищної ради ОСОБА_2 щодо узгодження проведення газовідведення оздоровчого комплексу АДРЕСА_1, по території земель загального користування у селищі Лиманка.
Отже, предметом спору є виключно правомірність чи неправомірність дій Голови Таїровської селищної ради ОСОБА_2 під час узгодження проведення газовідведення оздоровчого комплексу АДРЕСА_1, по території земель загального користування у селищі Лиманка, а відтак дослідженню підлягають виключно владні дії відповідача як суб'єкта владних повноважень.
При цьому, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо проведення газовідведення оздоровчого комплексу АДРЕСА_1, по території земель загального користування у селищі Лиманка.
Таким чином, задоволення заяви про забезпечення позову у даному випадку буде виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 150 КАС України, оскільки заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, не є відповідними позовним вимогам на забезпечення яких позивач просить їх вжити.
Крім того, в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
За таких підстав, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням обставин, зазначених позивачем в заяві про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявність зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності труднощів виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову у даному випадку буде виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені статтею 150 КАС України, оскільки заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, не є відповідними позовним вимогам на забезпечення яких позивач просить їх вжити. Таким чином, заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 07.09.2018 року (вхід. № 26225/18) у повному обсязі.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2018 |
Оприлюднено | 12.09.2018 |
Номер документу | 76376945 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Левчук О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні