Рішення

від 03.09.2018 по справі 825/2268/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року м.Чернігів Справа № 825/2268/18

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ОСОБА_3 ЛТД» , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство «Валентина» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Приватного підприємства «ОСОБА_3 ЛТД» (далі- позивач, ПП «ОСОБА_3 ЛТД» ), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство «Валентина» (далі-ПП «Валентина» , третя особа) до Державної фіскальної служби України (далі-ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення від 17.01.2018 № 561263/31254311 про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 28.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31 від 28.11.2017.

Свої вимоги мотивує тим, що позивачем до ДФС України подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31. Рішенням Комісії від 17.01.2018 № 561263/312/54311 в такій реєстрації відмовлено, з огляду на те, що платником податку надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Однак позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки позивачем, на виконання вимог п. п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, направлено відповідачу письмові пояснення та копії документів, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ №567 від 13.06.2017.

21.06.2018 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та відповідачам встановлено строк для подання відзиву.

04.07.2018 представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а представником позивача у свою чергу подано клопотання про надання додаткового часу для підготовки заяви щодо поновлення строку звернення до суду з поважних причин.

06.07.2018 на адресу суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не в повному обсязі подані відповідні документи на підтвердження реальності господарської операції, що стало підставою для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 31від 28.11.2017.

06.07.2018 представником подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.

06.07.2018 ухвалою суду в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи відмовлено, водночас, провадження у справі зупинено до одужання представника позивача.

26.07.2018 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій остаточно просить: визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 17.01.2018 № 561263/31254311 про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 28.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31 від 28.11.2017; зобов'язати відповідача подати суду підтвердження про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили цим судовим рішенням. Також подана заява про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що директор ПП ОСОБА_3 ЛТД в період з 20.01.2018 по 15.02.2018 перебував у відрядженні, а з 15.02.2018 по 07.03.2018 - хворів, на підтвердження чого надано суду копію наказу від 18.01.2018 № 20/01 та довідку медичної установи від 19.07.2018 № 911.

20.08.2018 ухвалою суду поновлено провадження у справі № 825/2268/18.

03.09.2018 в судовому засіданні судом розглянута заява представника позивача про поновлення пропуску звернення до суду, та ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, визнано поважними причини пропуску звернення до суду з урахуванням доказів, наданих до заяви від 26.07.2018.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з доводів, наведених у відзиві.

Представник третьої особи через канцелярію суду надав клопотання від 02.07.2018 вх. № 12307/18 про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив таке.

ПП ОСОБА_3 ЛТД є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.03.2016. Основними видами діяльності за КВЕД 45.31 є: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. (а.с. 107).

21.11.2017 між ПП ОСОБА_3 ЛТД (далі-Продавець) та ПП Валентина (далі-Покупець) укладено договір поставки №211117/1, пунктами 3.2 та 3.2.1 якого передбачено, що платіж здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця 100% від загальної суми вартості запчастин (окремої партії Запчастин) протягом 3(трьох) банківських днів з моменту виставлення (отримання) рахунок-фактури на оплату. В межах вказаного в даному пункті строку допускається оплата запчастин частинами. Платіж вважається здійсненим з моменту надходження грошової суми на рахунок Продавця. Продавець здійснює передачу запчастин Покупцеві тільки після здійснення Покупцем повної переплати партії Запчастин на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов вказаного договору ПП ОСОБА_3 ЛТД виписано рахунок № 3011 від 24.11.2018 (а.с. 19).

28.11.2017 ПП Валентина здійснено частково оплату згідно рахунку № 3011 від 24.11.2018 та перераховано на рахунок позивача кошти в сумі 150000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 25000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №2355 (а.с.20).

28.11.2017 позивачем складено податкову накладу № 31 та подано на реєстрацію.

07.12.2017 ПП ОСОБА_3 ЛТД здійснено поставку товару ПП Валентина , шо підтверджується видатковою накладною (а.с. 21).

13.12.2017 ДФС України прийнято податкову накладну № 31 від 28.12.2018 о 19:16:38 за № НОМЕР_1, але реєстрація зупинена з тих підстав, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 4016, 8308, 8413, 8484 &?о;%REFINE%&?с; та запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення (а.с.22).

10.01.2018 ПП ОСОБА_3 ЛТД направлено в електронному вигляді повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація якої зупинена. До повідомлення надана копія рахунку№ 3011 від 24.11.2017, копія договору №211117/1 від 21.11.2017, копія платіжного доручення №2355 від 28.11.2017.

17.01.2018 рішенням Комісії ДФС № 561263/31254311 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 31 від 28.11.2017 з тих підстав, що платником податку надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

26.01.2018 позивачем подано скаргу на рішення комісії ДФС від 17.01.2018 № 561263/31254311, та документи на підтвердження реальності операції з ПП Валентина .

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС України № 11391/31254311 від 05.02.2018, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС № 561263/31254311 без змін (а.с.50).

Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 201.16. Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Критерія моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Цим же наказом затверджений Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567:

- для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/при дбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відповідно до пункту 201.16.3 ПК України підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить, що метою надання пояснень та копій документів є підтвердження реальності господарської операції. Тобто визначальним в даних правовідносинах є зміст документів та пояснень.

Як вже встановив суд, на підтвердження реальності господарської операції позивачем надано ДФС України повідомлення та всі документи щодо постачання товару, а саме копію рахунку№ 3011 від 24.11.2017, копію договору №211117/1 від 21.11.2017, копію платіжного доручення №2355 від 28.11.2017. При цьому суд зазначає, що часткова оплата за поставлений товар передбачена умовами договору від 21.11.2017 №211117/1, що не суперечить положенням частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Проте Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказане повідомлення позивача та додані до нього документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленні, рішенням № 561263/31254311 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31 від 28.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо правомірності рішення № 561263/31254311, оскільки зазначене рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

В рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, оскаржувана відмова комісії ДФС України не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо ненадання відповідачу повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 31, оскільки конкретної причини та підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем не наведено.

Отже, спірне рішення прийнято необгрунтовано, без урахування усіх обставин справи, тобто з порушенням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2018 № 561263/31254311.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 28.11.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих положень, зобов'язання вчинити певні дії.

За приписами частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод, інтересів позивача , за захистом яких він звернувся до суду.

У свою чергу спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовну вимогу щодо зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від №31 від 28.11. 2017 слід задовольнити.

Відповідно до положень, закріплених статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити повністю.

Що ж до встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.

В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення, оскільки ознаки ухилення відповідача від обов'язку виконати судове рішення, що набуло законної сили відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 487 від 05.06.2018

Таким чином, судовий збір у сумі 1762,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

На підставі ст. 129-1 Конституції України, керуючись ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 17.01.2018 № 561263/31254311 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.11.2017 № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.11.2017 № 31.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 14000, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) на користь Приватного підприємства «ОСОБА_3 ЛТД» (вул. Шевченка, 33, смт. Варва, Чернігівська область, 17600, код ЄДРПОУ 31254311) відповідно до платіжного доручення від 05.06.2018 № 487.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Приватне підприємство «ОСОБА_3 ЛТД» (вул. Шевченка, 33, смт. Варва, Чернігівська область, 17600, код ЄДРПОУ 31254311).

Відповідач: Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 14000, код ЄДРПОУ 39292197).

Третя особа: Приватне підприємство «Валентина» (вул. Героїв України, 15, Бершадський район, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 30072467).

Повний текст рішення виготовлено 11 вересня 2018 року.

Суддя І.І. Соломко