Рішення

від 06.09.2018 по справі 902/443/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2018 р. Cправа № 902/443/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ВІН АГРО", м.Вінниця

до : Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька область

про стягнення 87 871,05 грн.

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 06.04.2018 р. діє строком на три календарних роки; паспорт АВ № 367088 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 02.04.2002 р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 781 від 10.08.2018 р. дійсна до 10.08.2019 р.; паспорт АВ № 694157 виданий Бершадським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.03.2006 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ВІН АГРО" подано позов до Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" про стягнення 84 982 грн 05 коп., з яких 58 432 грн 40 коп. - основного боргу, 18 339 грн 08 коп. - пені, 1 730 грн 53 коп. - 3 % річних, 6 480 грн 04 коп. - інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 19-2017 від 01.11.2017.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану позовну заяву розподілено до розгляду судді Лабунській Т.І., яка ухвалою від 01.08.2018 відкрила провадження у даній справі вирішивши здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 31.08.2018.

В подальшому на підставі заяви судді Лабунської Т.І. від 20.08.2018 р. та розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2018 у зв'язку з тим, що підстави для проведення автоматизованого розподілу без врахування спеціалізації відпали здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/443/18 за результатами якого справу передано на розгляд судді Банаську О.О.

Ухвалою суду від 23.08.2018 р. справу № 902/443/18 прийнято до провадження новим складом суду.

29.08.2018 р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява вих. № 28/8-18-1 від 28.08.2018 р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначає про погашення Приватним акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" заборгованості за поставлений товар в сумі 58 432 грн 40 коп. та вказує про збільшення позовних вимог в частинні стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 1 958 грн 61 коп. 3% річних, 6 480 грн 04 коп. інфляційних втрат та 21 000 грн 01 коп. пені.

В судове засідання 31.08.2018 р. представник відповідача не з'явився, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

За результатами підготовчого судового засідання 31.08.2018 р. суд з огляду на процесуальні позиції сторін, характер спірних правовідносин дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Крім того в судовому засіданні прийнято до розгляду заяву позивача вих. № 28/8-18-1 від 28.08.2018 р. про збільшення розміру позовних вимог як таку, що узгоджується із приписами ст. 42, 46 ГПК України.

Також ухвалою суду від 31.08.2018 р. призначено судове засіданні у справі для її розгляду по суті на 06.09.2018 р.

06.09.2018 р. на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" надійшов відзив на позовну заяву вих. № 794 від 05.09.2018 р. відповідно до якого відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 58 432 грн 40 коп. та зменшити розмір пені нарахованої за прострочення оплати за Договором.

Розгляд справи здійснюється із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення з відповідачем договору поставки № 19-2017 від 01.11.2017 р., відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ВІН АГРО" поставлено Приватному акціонерному товариству "Птахокомбінат "Бершадський" товар на загальну суму 2 089 898 грн 16 коп., який відповідачем оплачено частково в розмірі 2 031 465 грн 76 коп., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по оплаті отриманого товару, що складає 58 432 грн 40 коп.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 84 982 грн 05 коп., з яких 58 432 грн 40 коп. - основного боргу, 18 339 грн 08 коп. - пені, 1 730 грн 53 коп. - 3 % річних, 6 480 грн 04 коп. - інфляційних втрат.

Відповідач у поданому до суду відзиві визнав прострочення сплати заборгованості за Договором, зазначивши про її оплату в повному обсязі після звернення позивача з позовом до суду, зв'язку з чим просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 58 432 грн 40 коп.

Крім того, посилаючись на складне фінансово-економічне становище та погашення заборгованості за Договором перед позивачем в повному обсязі, відповідач просив суд зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені нарахованої за прострочення оплати боргу за Договором.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 01.11.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ВІН АГРО" (Постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" (Покупець, відповідач) укладено договір поставки № 19-2017 (Договір), відповідно до якого п. 1.1. постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити шрот соняшниковий ДСТУ 4638:2006, в подальшому товар, в кількості та за ціною, яка вказується в додатковій угоді сторін, специфікаціях до договору, та/або видаткових накладних, що невід'ємною частиною Договору (а.с. 12, т. 1).

Датою поставки партії товару є дата розвантаження товару на складі покупця. Право власності і ризики на товар передається від постачальника до покупця з дати поставки на підставі видаткової накладної, що її виписав постачальник проти довіреності покупця (п.п. 3.4., 3.5. Договору).

Згідно із п.п. 4.2., 4.3. Договору покупець здійснює оплату партії поставленого товару, згідно умов, які викладені в додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною договору. Рахунок на необхідну кількість товару, який поставляється згідно Договору, постачальник надає покупцеві протягом 1 робочого дня засобами електронного або факсимільного зв'язку. У випадку якщо фактично буде відвантажений товар на суму, яка є більшою або меншою суми передоплати, що її здійснив покупець, сторони зобов'язуються скласти акт звірки взаєморозрахунків і здійснити остаточний розрахунок протягом 5 робочих днів з дати поставки товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору товар вважається прийнятим за якістю та кількістю з моменту поставки товару за зазначеною адресою після ознайомлення та згодою прийняти товар покупцем або його уповноваженим представником.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 11.1. Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу у листопаді 2017 р. - березні 2018 р. товар (шрот соняшниковий) на загальну суму 2 089 898 грн 16 коп. на підтвердження чого у справі містяться обопільнопідписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні (а.с. 14-29, т. 1).

Відповідач в свою чергу за поставлений товар розрахувався частково в сумі 2 031 465 грн 76 коп. , що стверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями за період з 07.11.2017 р. по 13.07.2018 р. (а.с. 30-55, т. 1).

З огляду на вказане у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним Договором в сумі 58 432 грн 40 коп.

13.07.2018 р. позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу вих. № 13/7-18-1 від 13.07.2018 р. з проханням погашення заборгованості за Договором та сплати пені, 3 % річних та інфляційних втрат (а.с. 56-57, т. 1).

В подальшому, у зв'язку із невиконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з останнього заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивачем до канцелярії Господарського суду Вінницької області позовну заяву вих. № 23/7-18-1 від 23.07.2018 р. здано 27.07.2018 р.

Ухвалою суду від 01.08.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у даній справі.

Разом з тим, згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень слідує, що у період з 30.07.2018 р. - 10.08.2018 р. відповідачем було проведено повне погашення суми основного боргу в розмірі 58 432 грн 40 коп ., з яких 10 000 грн 00 коп. сплачено 30.07.2018 р., 10 000 грн 00 коп. - 31.07.2018 р., 10 000 грн 00 коп. - 01.08.2018 р., 10 000 грн 00 коп. - 03.08.2018 р., 10 000 грн 00 коп. - 06.08.2018 р. та 8 432 грн 40 коп. - 10.08.2018 р.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами Договору між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи № 902/443/18 позовна заява з додатками подана представником позивача до суду 27.07.2018 р., про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції канцелярії Господарського суду Вінницької області.

Разом з тим, як свідчать надані відповідачем платіжні доручення з 30.07.2018 р. по 01.08.2018 р. відповідачем на момент відкриття провадження у справі було проведено погашення суми основного боргу в розмірі 30 000 грн 00 коп. (платіжні доручення № 5266 від 30.07.2018 р., № 5297 від 31.07.2018 р. та № 5321 від 01.08.2018 р.).

В той же час, провадження у справі № 902/443/18 за вказаним позовом було відкрито 01.08.2018 р. , тобто момент відкриття провадження у справі предмет спору в частині стягнення 30 000 грн 00 коп. основного боргу між сторонами у даній справі був відсутній.

При цьому, решту суми основного бору в розмірі 28 432 грн 40 коп. відповідачем згідно платіжних доручень № 5369 від 03.08.2018 р. на суму 10 000 грн 00 коп., № 5376 від 06.08.2018 р. на суму 10 000 грн 00 коп. та № 5408 від 10.08.2018 р. на суму 8 432 грн 40 коп. відповідачем погашено після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент прийняття судом позову до розгляду та відкриття провадження по справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З урахуванням зазначеного, провадження у справі в частині стягнення 28 432 грн 40 коп. боргу підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині вимог позивача.

Разом з тим в частині решти заявленої позивачем до стягнення суми боргу в розмірі 30 000 грн 00 коп . права і охоронювані законом інтереси останнього відповідачем не були порушені, що вказує на безпідставність заявлення позовних вимог в цій частині, оскільки сума основного боргу вже була погашена відповідачем на момент відкриття провадження у даній справі.

Відтак, в задоволенні позову в частинні стягнення 30 000 грн 00 коп. основного боргу слід відмовити.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача з урахуванням заяви вих. № 28/8-18-1 від 28.08.2018 р. про збільшення розміру позовних вимог 1 958 грн 61 коп. 3% річних, 6 480 грн 04 коп. інфляційних втрат та 21 000 грн 01 коп. пені, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.п.3, 4 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Розділом 6 Договору сторони передбачили відповідальність сторін.

Зокрема, згідно із п. 6.5. Договору у випадку порушення строків, визначених Договором з оплати товару або його поставки, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої/недопоставленої партії товару або від суми несплаченої партії товару у відношенні якої мало місце прострочення, за кожну добу прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованим, оскільки відповідають умовам укладеного Договору вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат судом помилок не виявлено, в зв'язку з чим заявлені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ВІН АГРО" підлягають задоволенню судом у заявлених позивачем розмірах.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи викладене заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ВІН АГРО" позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням позиції відповідача, яка фактично зводиться до визнання відповідачем прострочення оплати товару за Договором.

Приймаючи рішення по даній справі, судом також розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру пені викладене ним у відзиві на позовну.

Вказане клопотання Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" мотивоване складним фінансово-економічним становищем товариства, погашенням відповідачем заборгованості за Договором перед позивачем в повному обсязі та відсутністю понесення збитків іншим учасником господарських відносин.

Надаючи оцінку зазначеному клопотанню відповідача судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і вирішується судом в контексті судової дискреції. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 р. у справі № 903/545/17 ).

Згідно ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Натомість, в супереч вищевикладеному та положень приписів ст.ст. 74, 76-79 ГПК України, відповідачем не наведено жодних доказів в обґрунтування підстав зменшення пені та не надано будь-яких доказів, які могли б бути враховані судом при вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, зокрема, не надано доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, доказів складно фінансово-матеріального становища та доказів невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення пені.

А відтак, суд не вбачає підстав для зменшення пені та відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про її зменшення.

При цьому суд відзначає, що ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Отже, укладаючи договір з позивачем та погоджуючи у відповідності до приписів ст.ст. 627, 628 ЦК України його умови та відповідальність за невиконання Договору, відповідач являючись юридичною особою, яка здійснює підприємницьку діяльність, заздалегідь був обізнаним про настання негативних для нього наслідків, в тому числі пені, зумовлених невиконанням зазначеного Договору.

Інші доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують обґрунтованості заявленого позову позивачем та на явності підстав для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з покладенням суми судового збору в частині в частині відмови в задоволенні 30 000 грн боргу на позивача.

При цьому у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 28 432 грн 40 коп. боргу в зв'язку із відсутністю предмета спору позивачу підлягає поверненню 570 грн 13 коп . судового збору для повернення якого ТОВ "ПОДІЛЛЯ ВІН АГРО" із врахуванням положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" необхідно подати до суду відповідне клопотання , оскільки за його відсутності у суду відсутнє повноваження на здійснення такої процесуальної дії.

06.09.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", вул.Соборна, 200, с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412 (ідентифікаційний код - 043366719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ВІН АГРО", вул.Стрілецька, 16А, офіс 7, м.Вінниця, 21007 (ідентифікаційний код - 41001063) - 1 958 грн 61 коп. - 3 % річних, 6 480 грн 04 коп. - інфляційних втрат, 21 000 грн 01 коп. - пені, 590 грн 31 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У стягненні 30 000 грн 00 коп. боргу відмовити.

4. Закрити провадження у зв'язку із відсутністю предмета спору в частині вимоги про стягнення 28 432 грн 40 коп. боргу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 10 вересня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул.Стрілецька, 16А, офіс 7, м.Вінниця, 21007.

3 - представнику позивача - ОСОБА_1 - вул. Академіка Янгеля (Фрунзе), 68, кв.26, м. Вінниця, 21009.

4 - відповідачу - вул. Соборна, 200, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412.