Рішення

від 29.08.2018 по справі 908/1253/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/77/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2018 Справа № 908/1253/18

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича,

при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши матеріали

за позовом Концерну Міські теплові мережі , 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137

до відповідача Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Офіс-Центр , 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 80, прим. 62

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Свинухов В.В., довіреність № 219/20-19 від 21.02.2018; в минулому судовому засіданні - Гак О.С., довіреність № 152/20-19 від 01.11.2017;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

02.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Офіс-Центр", м. Запоріжжя про стягнення суми заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 2309 від 23.09.2002 у розмірі 87 681,75 грн, з яких, сума основної заборгованості у розмірі 69 699,51 грн, сума пені у розмірі 686,82 грн, 3% річних у розмірі 3356,45 грн, інфляційні витрати у розмірі 13 938,97 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2018, справу № 908/1253/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 03.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1253/18, присвоєно справі номер провадження № 15/77/18. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 30.07.2018.

Ухвалою суду від 26.07.2018, враховуючи перебування судді Горохова І.С. 30.07.2018 у відрядженні, підготовче судове засідання перенесено з 30.07.2018 на 06.08.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2018, у зв'язку з тим, що відзив на позовну заяву до суду не надходив, відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 13.06.2018.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу Оберіг .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання та використання теплової енергії щодо оплати спожитої теплової енергії за період з березень 2015 по березень 2017 в сумі 69 699,51 грн Відповідно до умов договору позивач нарахував і просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 686,82 грн за період з 25.04.2017 по 25.10.2017. Також, приймаючи до уваги положення ст. 625 ЦК України позивач нарахував і просить стягнути 3% річних у розмірі 3356,45 грн за період з 25.04.2015 по 31.01.2018 та інфляційні втрати у розмірі 13 938,97 грн. за період з березень 2015 по березень 2017. Позов обґрунтовано ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, умовами Договору, Законом України Про теплопостачання від 02.06.2005 за № 2633-ІУ, Правилами користування тепловою енергією , затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 за № 1198.

Представник позивача присутній в судовому засіданні 29.08.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Матеріали справи містять поштові повідомлення від 04.07.2018, відповідно до яких уповноважена особа Приватного підприємства Спеціалізоване підприємство Офіс-Центр Ситародворская за довіреністю 06.07.2018 отримала примірник ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання. Таким чином відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в порядку ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

В судому засіданні 29.08.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

23.09.2002 Концерном Міські теплові мережі (енергопостачальна організація, позивач у справі) та приватним підприємством Спеціалізоване підприємство Офіс-Центр (споживач, відповідач у справі) укладено договір № 2309 про постачання та використання теплової енергії (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому об'ємах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору, енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію з 01.08.2002, з тепловим навантаженням на вказане приміщення, згідно умов Договору, складає 0,012327 Гкал/год.

Теплова енергія постачалась до нежилого приміщення № 62, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Патріотична 80, яке відповідач приватизував шляхом викупу, відповідно до договору про купівлю-продаж від 20.05.2008 № 95.

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за показаннями приладів обліку, або розрахунковим способом.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що усі грошові кошти перераховуються Концерну Міські теплові мережі .

Відповідно до п. 6.3. договору ціни (тарифи) на теплову енергію визначаються органами влади та управління відповідно до чинного законодавства України і можуть змінюватися в період дії цього договору.

01.08.2008 Концерном Міські теплові мережі та Приватним підприємством Спеціалізоване підприємство Спеціалізоване підприємство Офіс-Центр укладено додаткову угоду до договору № 2309 від 23.09.2002, відповідно до якого п. 6.3.доповнений наступним: У разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору, споживач сплачує за спожиту теплову енергію новими тарифами з дати їх введення. Про зміну тарифів теплопостачальної організації повідомляє споживача у письмовій формі або засобами масової інформації. Розрахунки із споживачем за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008 № 327.

Відповідно до п. 6.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.5. договору, споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Концерну Міські теплові мережі вартість зазначеної в договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно з п. 6.6. договору споживач розраховується за показаннями приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад планове та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче планового та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактично спожиту теплову енергію за показниками приладів обліку.

Згідно з п. 6.7. договору, споживачі, що не мають приладів обліку, розраховуються за кількість фактично спожитої теплової енергії, згідно з договірними навантаженнями розрахунковим методом. Термін оплати визначений у п.п. 6.5, 6.6. цього договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору, в період з березня 2015 по березень 2017 відпустив теплову енергію на потреби опалення на загальну суму 70 350,72 грн.

Факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2014-2015, 2015-2016, 2016-2017 років, відповідно до яких Концерном Міські теплові мережі було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Відповідач зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг здійснив частково, в розмірі 651,21 грн., чим порушив умови договору.

З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача було направлено листа № 210/09 від 02.02.2018 з вимогами терміново вирішити питання погашення заборгованості, з доданими до неї рахунками, актами прийому-передачі теплової енергії в гарячій воді, розрахунками заборгованості та актами звірки взаємних розрахунків за спірний період..

Претензії залишені відповідачем поза увагою, борг за надані послуги в сумі 69 699,51 грн. не погашений.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, наявність заборгованості, стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідачем не надано доказів оплати боргу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про постачання та використання теплової енергії № 2309 від 23.09.2002 у розмірі 69 699,51 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 686,82 грн. за період з 25.04.2017 по 25.10.2017.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3.3. договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, сплачує пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Наданий позивачем розрахунок пені суд визнав вірним, а вимогу про стягнення пені в розмірі 686,82 грн. такою, що підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 356,45 грн. за період з 25.04.2015 по 31.01.2018 та інфляційні втрати у розмірі 13 938,97 грн. за період березень 2015 по березень 2017.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 13 938,97 грн. інфляційних втрат за період з березень 2015 по березень 2017, такою, що підлягає задоволенню.

Перерахувавши заявлену до стягнення суму 3% річних, враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд відзначає, що вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 3327,70 грн. у зв'язку з помилковістю розрахунку наведеного позивачем.

В іншій частині позову про стягнення 3% річних слід відмовити внаслідок безпідставності нарахування.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості, штрафних та компенсаційних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Спеціалізоване підприємство Офіс-Центр (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 80, прим. 62; ідентифікаційний код 31037135) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; ідентифікаційний код 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957) основний борг у сумі 69 699,51 грн. (шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень 51 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства Спеціалізоване підприємство Офіс-Центр (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 80, прим. 62; ідентифікаційний код 31037135) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; ідентифікаційний код 32121458, на п/р № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957) суму пені у розмірі 686,82 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень 82 коп.), 3% річних у розмірі 3 327,70 грн. (три тисячі триста двадцять сім гривень 70 коп.), суму інфляційних витрат у розмірі 13 938,97 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 97 коп.), суму судових витрат у розмірі 1761,42 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня 42 коп.). Видати наказ,

У задоволені позову в частині стягнення 3% річних в розмірі 28,75 грн. (двадцять вісім гривень 75 коп.) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2018 року.

Суддя І.С. Горохов