Рішення

від 22.08.2018 по справі 911/1312/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1312/18

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1312/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Цененко Оксани Олександрівни, м. Київ

до Державного підприємства Центр капітального будівництва , м. Ірпінь

про стягнення 146 615,61 грн.

Представники:

від позивача: Цененко О.О.;

Жигадло С.П., представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Цененко Оксана Олександрівна (позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Центр капітального будівництва (відповідач) про стягнення 146 615,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами Договору № 15/0403 від 03.04.2015, в частині своєчасної оплати отриманих послуг.

Ухвалою суду від 19.06.2018 відкрито провадження у справі № 911/1312/18, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 04.07.2018.

Ухвалою суду від 04.07.2018 відкладено підготовче засідання на 25.07.2018.

Ухвалою суду від 25.07.2018 закрито підготовче провадження, розгляд справи призначений по суті на 22.08.2018.

В судових засіданнях 04.07.2018, 25.07.2018, 22.08.2018 позивачем підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судові засідання 04.07.2018, 25.07.2018, 22.08.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, до суду не надіслав. Відповідач належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень щодо ухвал суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2015 між Фізичною особою-підприємцем Цененко Оксаною Олександрівною (виконавець, позивач) та Державним підприємством Центр капітального будівництва Міністерства доходів і зборів України (замовник, відповідач) укладений Договір № 15/0403, відповідно до умов п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати технічний нагляд, згідно з наведеним переліком по об'єкту Реконструкція незавершеного будівництва та допоміжних споруд для розміщення офісу Державного підприємства Державний фармакологічний центр Міністерства охорони здоров'я України та медико-реабілітаційного центру по вул. Смоленській, 10 у Солом'янському районі м. Києва, ІІ пускового комплексу .

Строк виконання робіт становить 9 місяців з моменту підписання сторонами даного договору та отримання виконавцем від замовника авансу у розмірі 20 % від вартості робіт (п. 1.2 договору).

Відповідно до розділу 2 договору, вартість робіт, за даним договором, визначається згідно з Протоколом погодження договірної ціни і складає 234 00,00 грн., без ПДВ. До початку виконання робіт за цим договором, замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 20 % від вартості робіт, що становить 52 000,00 грн., без ПДВ. Оплата вартості робіт за цим договором здійснюється у строк не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами Акта здачі-приймання виконаних робіт.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 договору).

15.05.2015 між сторонами підписана Додаткова угода № 2-15/0601, за якою погоджено внести зміни до умов Договору № 15/0403 від 03.04.2015, в частині реквізитів замовника, зокрема, змінивши на Державне підприємство Центр капітального будівництва .

01.07.2015 між позивачем та відповідачем підписана Додаткова угода № 2-15/0601 до Договору № 15/0403 від 03.04.2015, за якою між сторонами погоджено, що вартість робіт, визначається згідно з Протоколом погодження договірної ціни і складає 126 000,00 грн., без ПДВ (п. 2.1 договору в редакції внесених змін).

19.08.2015 між позивачем та відповідачем підписана Додаткова угода № 3-15/1908 до Договору № 15/0403 від 03.04.2015, за якою сторони дійшли згоди розірвати Договір № 15/0403 від 03.04.2015.

Так, під час дії договору, між позивачем та відповідачем підписані акти здачі-приймання виконаних робіт від 30.04.2015 на суму 26 000,00 грн., від 31.05.2015 на суму 26 000,00 грн., від 30.06.2015 на суму 26 000,00 грн., від 31.07.2015 на суму 8 000,00 грн., від 19.08.2015 на суму 4 000,00 грн., всього на загальну суму 90 000,00 грн.

Однак, як вказує позивач, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе за умовами договору зобов'язання в частині оплати отриманих послуг, внаслідок чого у відповідача, утворилась заборгованість в сумі 64 000,00 грн.

Між позивачем та відповідачем підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким, сальдо на користь позивача становить 64 000,00 грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 пункту 1.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, доказів оплати отриманих послуг або контррозрахунку заборгованості не надав. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та не спростований відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача, в частині оплати отриманих послуг, на підставі Договору № 15/0403 від 03.04.2015, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 64 000,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку із неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 20 864,00 грн. інфляційних втрат та 5 413,00 грн. 3 % річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат, наявний в матеріалах справи та здійснений позивачем є арифметично вірними, вимога позивача про стягнення 20 864,00 грн. інфляційних втрат, визнається судом та підлягає задоволенню.

Разом з цим, суд здійснивши розрахунок 3 % річних встановив, що за вірним розрахунком, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 5 370,74 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 28.08.2015 по дату, зазначену в позовній заяві.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 56 338,61 грн. пені, нарахованої від суми заборгованості.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки при вчинені правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені за несвоєчасну оплату отриманих послуг, з погодженням її розміру, позовні вимоги про стягнення з відповідача 56 338,61 грн. пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Центр капітального будівництва (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Північна, 48-а, код ЄДРПОУ 32626020) на користь фізичної особи-підприємця Цененко Оксани Олександрівни (03110, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 64 000 (шістдесят чотири тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 20 864 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 5 370 (п'ять тисяч триста сімдесят) грн. 74 грн. 3 % річних та 1 353 (одну тисячу триста п'ятдесят три) грн. 52 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 07.09.2018.

Суддя О.О. Христенко