Ухвала

від 11.09.2018 по справі 910/10983/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" вересня 2018 р.           м. Київ

Справа № 910/10983/18

Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макромакс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлассПро» про стягнення 9000,00грн та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макромакс» (далі – ТОВ «Макромакс») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлассПро» (далі – ТОВ «ГлассПро») про стягнення 9000,00грн та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.08.2018 вказану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду Київської області

Відповідна заява подана без дотримання вимог чинного на момент її подачі законодавства.

Так, у відповідності до пп. 8, 9, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема:

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Між тим, у поданій позовній заяві позивачем:

- не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви;

- не вказано попереднього орієнтованого розрахунку судових витрат.

- немає підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В якості доказів оплати судового збору позивачем до поданої заяви додано платіжне доручення № 301 від 16.08.2018 на суму 1 762,00грн. Між тим, судовий збір сплачено позивачем не у повному обсязі.

Так, у поднаій позовній заяві позиваче об'єднано дві вмоги: немайнового характеру - про зобов'язання вчинити певні дії; немайнового характеру - про стягнення пені у розмірі 9000грн.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч.1 ст.4 Закону, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб від якого вираховується сплата судового збору, встановлюється законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відовідно до ст.7 Закону України "Про державий бюджет на 2018 рік" з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб – 1 762,00грн.

При цьому, ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збіор" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом, позивач мав слатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1 762грн та вимогу немайнового характеру у розмірі 1762грн, що загалом становить 3524грн. Таким чином, позивачем недоплачено з поданої заяви судовий збір у розмірі 1 762,00грн.

Крім того, згідно ч.2 ст.164 ГПК позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ч.5 вказаної норми, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Між тим, до позовної заяви заявником надано засвідчені копії документів без зазначення дати такого засвідчення.

Окрім цього, в силу ч.1 ст.172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Позивач в якості доказів виконання вимог відповідної норми надав фіскальний чек з описом вкладення до поштового відправлення №01014144444068 від 16.08.2018, з якого вбаачється, що ним направлено відповідачу лише копія позовної заяви без додатків. Отже, не можна вважати повністю виконаним обов'язок позивача, визначений ч.1 ст.172 ГПК України.

Недотримання вимог ст.ст.162,164 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності з ч.1 ст.174 ГПК України.

Враховуючи, що позивачем не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання (з підтвердженням направлення відповідачу): доказів доплати судового збору у розмірі 1 762грн та доказів направлення додатків до поданої заяви відповідачу; надання інформації про знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивачем того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання письмових доказів, у підтвердження обставин, на які є посилання у позові в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

У разі не усунення встановлених недоліків заява вважається неподаною та може бути повернута відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Встановити строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає.

Суддя                               А.Р. Ейвазова