Рішення

від 31.07.2018 по справі 911/2032/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2032/17

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Першого заступника прокурора Київської області

01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996

в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/12

до 1) Гостомельської селищної ради

08290, Київська область, м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Свято-Покровська, буд. 125, код ЄДРПОУ 04360617

2) Приватного підприємства "Лакі"

01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55, код ЄДРПОУ 30226482

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство "Київська лісова науково-дослідна станція"

07352, Київська обл.,Вишгородський район, село Лютіж, код ЄДРПОУ 00152595

про визнання недійсними рішень ради, договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

за участю представників:

прокурора - Підяш О.С. (службове посвідчення № 028911 від 17.09.2014);

позивача - не з'явився;

відповідача 1 - Афоніна В.В. (довіреність № 03-02/1723 від 06.07.2018);

відповідача 2 - Нетяга В.В. (довіреність № 7 від 28.05.2018); Гурнік А.І. (довіреність № 8 від 25.09.2018);

третьої особи - не з'явився;

обставини справи:

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради та Приватного підприємства "Лакі" про визнання недійсними рішень ради, договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що за результатами вивчення законності розпорядження землями лісогосподарського призначення виявлено порушення вимог законодавства при відведенні Гостомельською селищною радою земельних ділянок в оренду для будівництва культурно-оздоровчого комплексу.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2017 позов задоволено повністю.

13.11.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Київської області від 12.09.2017 у справі № 911/2032/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

01.03.2018 постановою Верховного Суду касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 12.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 у справі № 911/2032/17 скасовано повністю, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2018 за вх. № 2035/17 справу розподілено на суддю Саванчук С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2018 прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.05.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача-2 надішли письмові пояснення (вх. № 9997/18 від 29.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшли письмові пояснення (вх. № 10056/18 від 29.05.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 12.06.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 10328/18 від 31.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 1104418/18 від 04.06.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 11122/18 від 12.06.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача -1 надійшли письмові пояснення (вх. № 11119/18 від 26.06.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2018 відкладено підготовче судове засідання на 03.07.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 12412/18 від 02.07.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 24.07.2018.

У судовому засіданні 24.07.2018 оголошено перерву до 31.07.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 14431/18 від 25.07.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 14466/18 від 26.07.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача - 2 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 14911/18 від 31.07.2018).

У судове засідання 31.07.2018 з'явився прокурор та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог, представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатами розгляду матеріалів справи, виступів присутніх представників учасників судового процесу, дослідження доказів та їх оцінки у сукупності, суд -

встановив:

Рішенням Гостомельської селищної ради від 22.07.2004 №588-31-ХХІV "Про передачу до земель запасу земельної ділянки Першотравневого лісництва Київської ЛНДС" виведено земельну ділянку площею 1,2 га Першотравневого лісництва ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" (далі - Київська ЛНДС) квартал 150, виділ 15 із державного лісового фонду та передано її до земель запасу селищної ради для рекреаційного використання з подальшою передачею вказаної земельної ділянки Приватному підприємству "Лакі" (далі - ПП "Лакі") для будівництва культурно-оздоровчого комплексу.

Також, рішенням Гостомельської селищної ради від 06.07.2004 №566-30-ХХІV надано дозвіл ПП "Лакі" на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва культурно-оздоровчого комплексу з кафе площею 1,2 га в смт Гостомель.

У подальшому, рішенням Гостомельської селищної ради від 23.09.2004 № 613-32-ІV "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду ПП "Лакі" в сел. Гостомель" вилучено з земель запасу Гостомельської селищної ради земельну ділянку площею 1,2 га, затверджено проект відведення земельної ділянки та передано її в оренду строком на 49 років ПП "Лакі" для будівництва культурно-оздоровчого комплексу.

На підставі вказаного рішення, 01.10.2004 між Гостомельською селищною радою та ПП "Лакі" укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Ірпінському міському відділі земельних ресурсів за № 99. У подальшому, на підставі додаткових угод, до зазначеного договору оренди вносились зміни від 27.10.2005, від 23.03.2006, від 02.03.2009, від 30.11.2010, від 11.03.2011, від 19.11.2011.

Рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради від 04.03.2009 № 42 земельній ділянці присвоєно адресу: вул. Леніна, 1-б (нова назва вулиці - Свято-Покровська).

Відповідно до умов Договору оренди від 01.10.2004 №99 (зі змінами) земельну ділянку площею 1,2 га по вул. Свято-Покровська, 1-б передано в оренду ПП "Лакі" строком на 49 років для будівництва культурно-оздоровчого комплексу, цільове призначення - землі рекреаційного призначення.

Короткий зміст позовних вимог

Прокурор зазначає, що рішення Гостомельської селищної ради від 22.07.2004 року №588-31-ХХІV та від 23.09.2004 року №613-32-ІV, якими спірну земельну ділянку вилучено із земель лісового фонду та надано в оренду ПП "Лакі", суперечать вимогам земельного та лісового законодавства України, оскільки, спірна земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення державної власності, у зв'язку з чим, її вилучення та зміна її цільового призначення належала до компетенції органів виконавчої влади, а не місцевого самоврядування, відтак, прокурор заявляє про визнання недійсними вказаних рішень селищної ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що укладений між Гостомельською селищною радою та ПП "Лакі"та витребування на користь держави, в особі позивача, спірної земельної ділянки.

Узагальнені доводи учасників справи

Аргументи прокурора та позивача

1. Рішення від 23.09.2004 № 613-32-ІV прийнято всупереч вимог статей 93, 122, 124 Земельного кодексу України, оскільки Гостомельська селищна рада як орган місцевого самоврядування не є розпорядником (орендодавцем) спірної земельної ділянки, що є державною власністю - землями лісогосподарського призначення.

Земельна ділянка площею 1,2 га Першотравневого лісництва (квартал 150, виділ 15), яку спірним рішенням Гостомельської селищної ради виведено із Державного лісового фонду до земель запасу ради, відносилась до земель лісогосподарського призначення державної власності, оскільки перебувала у постійному користуванні Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція", що підтверджується інформацією виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" від 20.03.2017 №34, фрагментом з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 150, виділу 15 та межами спірної земельної ділянки, а також матеріалами лісовпорядкування ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" 2003-2005 років.

Відповідно до Статуту вказаного державного підприємства, воно організоване наказом Мінлісгоспу УРСР від 24.04.1985 №92 та є правонаступником всіх прав та обов'язків Старопетрівської науково-дослідної станції по селекції та підвищенню продуктивності лісів, основною метою діяльності якого є розробка наукових основ ведення лісового господарства та проведення наукових досліджень з біоекології лісу та охорони навколишнього природного середовища.

Підприємство підпорядковується Українському науково-дослідному інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького Державного комітету лісового господарства України (орган управління майном).

Згідно з спільним наказом Національної академії наук України та Держкомлісгоспу України від 05.04.2004 №111/58, з метою сприяння ефективному впровадженню в практику екологічно безпечного господарювання результатів фундаментальних наукових досліджень, пов'язаних з вирішенням лісівничих проблем, Українському науково-дослідному інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького надано статус подвійного підпорядкування Держкомлісгоспу України та Національній академії наук України.

Законність припинення речового права державного підприємства у зв'язку з наявністю передбачених земельним законодавством погоджень на вилучення (припинення права) спірних лісових земель, зміни категорії землі за цільовим призначенням спростовується інформацією Державного агентства лісових ресурсів України від 21.02.2017 №02-33/952-17, за якою упродовж 2003-2004 років державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, зазначені у статті 42 Лісового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), діяли лише в Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. В інших областях вищевказані державні органи лісового господарства були утворені пізніше, і, зокрема, Київське обласне управління лісового господарства було утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №676, яка набрала чинності з 01.01.2005.

Таким чином, ні ДП "Київська лісова науково-дослідна станція", ні Київське державне лісогосподарське об'єднання "Київліс" не були наділені повноваженнями щодо надання будь-яких погоджень на вилучення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, що спростовує обґрунтованість посилання на дотримання встановленого статтями 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України порядку припинення землекористування.

2. Рішення Гостомельської селищної ради №588-31-ХХІV від 22.07.2004 про виведення із земель Державного лісового фонду Київської лісової науково-дослідної станції земельної ділянки площею 1,2 га взагалі не відповідає положенням глави 22 Земельного кодексу України, оскільки такої процедури припинення права на земельну ділянку як "виведення" не існує в чинному законодавстві.

Вилучення земель лісогосподарського призначення державної власності та зміна їх цільового призначення належала до компетенції органів виконавчої влади. У даному випадку, рішення про передачу відповідачу - 2 земельної ділянки прийнято не уповноваженим на це органом - Гостомельською селищною радою, чим порушено право держави на спірну земельну ділянку.

Крім того, згідно з статтями 12, 122 та частниною 3 статті 149 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 16 Лісового кодексу України, селищні ради взагалі не наділені повноваженнями щодо вилучення та зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення державної форми власності.

3. Зміна цільового призначення земельної ділянки із земель лісового фонду на землі рекреаційного призначення здійснена спірним рішенням Гостомельської селищної ради без розробки проекту землеустрою та без проведення землевпорядної експертизи. Крім того, спірне рішення Гостомельської селищної ради №588-31-ХХІV від 22.07.2004 не містить належних картографічних зображень цієї земельної ділянки, встановлених меж земельної ділянки, що вилучається із земель лісового фонду тощо. В додатках до рішення наявні лише листи ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" та Київського державного лісогосподарського об'єднання "Київліс" із зазначенням лісового кварталу та виділу, приблизної площі цієї лісової земельної ділянки.

Зміна цільового призначення земельної ділянки державної і комунальної власності здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідного рішення та затвердження розробленого і погодженого у встановленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, який отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи.

Спірну земельну ділянку відведено в тимчасове користування ПП "Лакі" з попереднім вилученням її зі складу земель лісогосподарського призначення та зміною її цільового призначення на рекреаційне призначення, а саме: для будівництва культурно-оздоровчого комплексу.

4. Договір оренди земельної ділянки укладений з порушенням вимог чинного на той час законодавства, оскільки орендарем набуто право користування спірною земельною ділянкою, яка незаконно вибула із власності держави на підставі рішень, що суперечать вимогам земельного та лісового законодавства.

Здійснення Гостомельською селищною радою права власності, зокрема, розпорядження землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, укладення договору оренди щодо спірної земельної ділянки не може оцінюватися як вираження волі держави.

Земельна ділянка орендарем за цільовим призначенням з 2004 року не використовувалась, а, на даний час, відповідачами вчиняються узгоджені дії для подальшої зміни цільового призначення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, наданої для рекреаційних цілей, на землі для розміщення багатоповерхової забудови, що, на думку прокурора, ставить під сумнів дійсний намір використання земельної ділянки орендарем за рекреаційно-оздоровчим призначенням.

5. У матерілах справи наявна заява позивача - Кабінету Міністрів України (вх. № 19031/17 від 12.09.2017) про поновлення строку на звернення до суду.

Аргументи Гостомельської селищної ради

1. Складовою рішення Гостомельської селищної ради від 22.07.2004 № 588-31- XXIV Про передачу до земель запасу земельної ділянки Першотравневого лісництва Київської ЛНДС є листи Київської лісової науково-дослідної станції від 19.04.2004 № 86 та від 26.05.2004 відповідно до яких вказаний орган надає погодження на передачу до земель запасу Гостомельської селищної ради земельної ділянки державного лісового фонду у кварталі 150 виділ 15 Першотравневого лісництва площею 1,2 га.

2. Враховуючи те, що рішення передбачає виведення земельної ділянки із державного лісового фонду та передачу до земель запасу селищної ради на підставі погоджувальних листів, то рішення від 22.07.2004 № 588-31-XXIV Про передачу до земель запасу земельної ділянки Першотравневого лісництва Київської ЛНДС , яким виведено земельну ділянку площею 1,2 га Першотравневого лісництва Київської ЛНДС квартал 150, виділ 15 із державного лісового фонду та передано до земель запасу селищної ради для рекреаційного використання з подальшою передачею вказаної земельної ділянки ПП Лакі для будівництва культурно-оздоровчого комплексу було прийнято без порушень вимог чинного законодавства.

3. Подано заяву про застосування строків позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами, що заявлені.

Аргументи Приватного підприємства Лакі

1. Гостомельською селищною радою дотримано компетенції та порядку вилучення спірної земельної ділянки до земель запасу та подальшої передачі її в оренду.

2. На момент прийняття у 2004 році спірних рішень не було проведено розмежування земель на землі державної власності і землі комунальної власності.

Спірна земельна ділянка перебувала у користуванні Державного підприємства Київська лісова науково-дослідна станція та відносилася до земель лісогосподарського призначення (лісового фонду).

Таким чином, приймати рішення щодо припинення права постійного користування та рішення шодо розпорядження даною земельною ділянкою площею 1,2 га, яка знаходилась в межах населеного пункту Гостомель відповідно до закону, на той момент, мала право відповідна селищна рада.

3. Київською лісовою науково-дослідною станцією, як попереднім землекористувачем, надано заяву про відмову від землекористування, вилучення земельної ділянки відбулось відповідно до статті 142 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішень) у зв'язку з добровільною відмовою від права власності або права постійного користування земельною ділянкою.

4. З огляду на статті 13, 149 Земельного кодексу України , у редакції, чинній на момент прийняття рішень, Кабінет Міністрів України не був наділений правом розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

5. Прокурором не долучено до матеріалів справи державний акт на право постійного користування, виданий Державному підприємству Київська лісова науково-дослідна станція , що дає підстави вважати, що спірна земельна ділянка, на момент прийняття спірних рішень, перебувала у комунальній власності.

6. Рішенням Гостомельської селищної ради від 06.07.2004 року № 566-30-ХХІV надано дозвіл ПП Лакі на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва культурно-оздоровчого комплексу з кафе площею 1,2 га в смт Гостомель.

На замовлення ПП Лакі Дочірнім підприємством Ірпінське регіональне земельно-кадастрове бюро був розроблений Проект відведення земельної ділянки в оренду ПП Лакі для будівництва культурно-оздоровчого комплексу в межах Гостомельської селищної ради та проведено його землевпорядну експертизу.

Рішенням Гостомельської селищної ради від 23.09.2004 № 613-32-ІV Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду ПП Лакі в сел. Гостомель вилучено з земель запасу Гостомельської селищної ради земельну ділянку площею 1,2 га, затверджено проект відведення земельної ділянки та передано її в оренду строком на 49 років ПП Лакі для будівництва культурно-оздоровчого комплексу.

На підставі вказаного рішення, 01.10.2004 між Гостомельською селищною радою та ПП Лакі укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Ірпінському міському відділі земельних ресурсів за № 99.

У подальшому, на підставі додаткових угод, до зазначеного договору оренди вносились зміни від 27.10.2005, від 23.03.2006, від 02.03.2009, від 30.11.2010, від 11.03.2011, від 19.11.2011.

Рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради від 04.03.2009 № 42 земельній ділянці присвоєно адресу: вул. Леніна, 1-б (нова назва вулиці - Свято-Покровська).

Відповідно до умов договору оренди від 01.10.2004 № 99 (зі змінами) земельну ділянку площею 1,2 га по вул. Свято-Покровська, 1-б передано в оренду ПП Лакі строком на 49 років для будівництва культурно-оздоровчого комплексу, цільове призначення - землі рекреаційного призначення.

На підставі рішення Гостомельської селищної ради від 18.08.2016 № 213-11-VII розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж вищевказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3210945900:01:096:0367.

Рішенням Гостомельської селищної ради від 21.04.2016 № 136-7-VІІ надано дозвіл на виготовлення детального плану забудови території вищевказаної земельної ділянки площею 1,2 га для будівництва багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями соціальної інфраструктури.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у реєстрі відсутні відомості щодо земельної ділянки. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 3210945900:01:096:0367, площею 1,2 га, перебуває у комунальній власності.

6. Пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даними позовними вимогами, позивачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано жодного доказу та підтвердження того, що Кабінет Міністрів України, до повноважень якого відноситься організація державного контролю за використанням і охороною земель, протягом 13 років з моменту спірних правовідносин не міг довідатись про порушення свого цивільного права.

Норми права, що підлягають застосуванню

На момент спірних правовідносин, Лісовий та Земельний кодекси України, у відповідних редакціях, містили норми, що передбачали переважне застосування до спірних у справі правовідносин Лісового кодексу України як спеціального нормативного акту порівняно з загальними нормами Земельного кодексу України.

У час прийняття спірних рішень селищної ради та укладання спірного договору оренди між відповідачами діяли редакції Лісового кодексу України від 27.11.2003 та Земельного кодексу України від 12.05.2004, які і будуть взяті до уваги судом під час перевірки законності спірних правовідносин.

Так, частиною 2 статті 1 Лісового кодексу України передбачалось, що земельні, водні та гірничі відносини, а також відносини щодо охорони, використання і відтворення рослинного і тваринного світу, в частині, не врегульованій цим Кодексом, регулюються відповідним законодавством України.

У свою чергу, частиною 2 статті 3 Земельного кодексу України передбачалось, що земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Враховуючи, що норми Земельного кодексу України регулюють правовідносини стосовно всіх земельних ділянок в Україні, а норми Лісового кодексу України - лише правовідносини стосовно земельних ділянок лісового фонду, першочерговим підлягає застосування до спірних правовідносин Лісового кодексу України, порівняно з Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 6 Лісового кодексу України усі ліси в Україні є власністю держави; від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України; Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства, ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.

Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом."

Згідно з пунктами 1, 2 статті 16 Лісового кодексу України до відання селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить: 1) надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування в межах селищ і сіл та припинення права користування ними; 2) надання в межах селищ і сіл земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, а також за їх межами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та припинення права користування цими ділянками".

Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування, яким за визначенням і є оренда (частина 1 статті 93 Земельного кодексу України у відповідній редакції), провадиться без їх вилучення у постійних користувачів, у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 42 Лісового кодексу України переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства. Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Згідно з статтею 43 Лісового кодексу України переведення лісових земель до нелісових у цілях, пов'язаних із веденням лісового господарства, спеціальним використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, здійснюється з дозволу відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за погодженням з відповідними державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 44 Лісового кодексу України, у разі переведення земельних ділянок з лісового фонду до інших категорій земель та передачі їх у власність або надання у користування для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників і про порядок використання одержаної при цьому деревини.

Таким чином, вищевказаними нормами було встановлено, що надання в межах селищ і сіл земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування, зокрема, в оренду, що має місце в даному випадку, переведення лісових земель до нелісових та переведення лісових земель до інших категорій відносилось до відання саме селищних і сільських Рад народних депутатів, отже, законним розпорядником була саме Гостомельська селищна рада.

Згідно з частиною 1 статті 4 Лісового кодексу України усі ліси на території України становлять її лісовий фонд.

Відповідно до частини 1 статті 5 Лісового кодексу України землі лісового фонду поділяються на: а) лісові: вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю; не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо; б) нелісові: зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо; зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства); зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

В силу вказаних частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 Лісового кодексу України усі ліси, а також як лісові, так і нелісові, землі на території України становили її лісовий фонд, з чого вбачається, що переведення лісових земель до нелісових не передбачало їх виведення з державного лісового фонду взагалі та передання, у тому числі, до земель запасу селищних чи сільських рад.

З 29.03.2006, тобто, після виникнення спірних правовідносин, набрала чинності нова редакція Лісового кодексу України.

Відповідно до статті 7 Лісового кодексу України, у редакції, станом на момент звернення з позовом прокурора, ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Згідно зі статтею 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до статті 9 Лісового кодексу України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 11 Лісового кодексу України право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Відповідно до пункту1, підпункту "б" пункту 3, абзацу 3 підпункту "а" пункту 4, пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.092012 №5245-VI, цей Закон набирає чинності з 01.01.2013, з дня набрання чинності цим Законом, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу; у державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук. З дня набрання чинності цим Законом, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Разом з тим, відповідно до пунтку 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, в редакції, станом на момент звернення з позовом прокурора, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Однак, даний пункт Прикінцевих положень з'явився в Лісовому кодексі України лише з 29.03.2006, тобто, після виникнення спірних правовідносин, коли набрала чинності нова редакція Лісового кодексу України

Згідно з частинами 1-4 статті 20 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970, відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768, в редакції, станом на момент прийняття спірних рішень, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 126 вказаного Кодексу, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи, висновки суду за результатами розгляду справи

Надаючи правову оцінку доказам, що надані суду, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд зазначає таке.

Враховуючи, що, на момент прийняття спірних рішень та укладення спірного договору оренди, нормами Лісового кодексу України регулювались лише правовідносини стосовно земельних ділянок лісового фонду, нормами Земельного кодексу України регулювались правовідносини стосовно всіх земельних ділянок в Україні, суд дійшов висновку, що спеціальним нормативним актом, норми якого підлягають першочерговому застосуванню до спірних правовідносин в даному випадку, є саме Лісовий кодекс України, порівняно з загальними нормами Земельного кодексу України.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень Гостомельської селищної ради, суд керується нормами Лісового кодексу України у редакції, що діяла на момент їх прийняття - від 27.11.2003.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка знаходилась, на той момент, в межах населеного пункту Гостомель, що підтверджується інформацією виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" від 20.03.2017 №34, фрагментом з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 150, виділу 15 та межами спірної земельної ділянки, а також матеріалами лісовпорядкування ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" 2003-2005 років.

Першим рішенням (від 22.07.2004 № 588-31-ХХІV) Гостомельська селищна рада, розглянувши звернення ПП Лакі , враховуючи погодження Київської ЛНДС на переведення земельної ділянки до земель запасу Гостомельської селищної ради, інші додані матеріали, керуючись статтею 42 Лісового кодексу України, Земельним кодексом України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні вирішила вивести спірну земельну ділянку із Державного лісового фонду та передати до земель запасу селищної ради для рекреаційного використання з подальшою передачею ПП Лакі для будівництва культурно-оздоровчого комплексу, відведення земельної ділянки провести відповідно до чинного законодавства за участю працівників Київської ЛНДС з обов'язковим відшкодуванням збитків землекористувача і втрат лісогосподарського виробництва.

З урахуванням частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка, до прийняття вищевказаного рішення, входила до лісового фонду - лісових земель, у разі необхідності її використання для рекреаційних цілей, можливим було її переведення до нелісових земель того ж лісового фонду, тобто, без виведення з державного лісового фонду, отже, без передання до земель запасу селищної ради, у тому числі.

Такі дії передбачені частиною 1 статті 42 Лісового кодексу України та статтею 43 Лісового кодексу України, в залежності від цілей використання: пов'язаних із веденням лісового господарства, спеціальним використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду чи не пов'язаних. І лише, якщо переведення відбувається для використання у цілях, пов'язаних із веденням лісового господарства, спеціальним використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду, воно здійснюється з дозволу відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за погодженням з відповідними державними органами охорони навколишнього природного середовища.

У спірних правовідносинах переведення здійснювалось для рекреаційного використання - будівництва культурно-оздоровчого комплексу, тобто, для використання у цілях, не пов'язаних із веденням лісового господарства, спеціальним використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду, отже, не потребувало дозволу та віднесено до компетенції відповідача-1, згідно з статтею 42 Лісового кодексу України на підставі висновків суду, що селищна рада, на той момент, була уповноваженим органом на надання земельних ділянок у користування, згідно з пунктами 1, 2 статті 16 Лісового кодексу України.

Проте, за результатами аналізу змісту рішення селищної ради та погоджувальних документів, на підставі яких воно прийнято, суд дійшов висновку, що вказаним рішенням вчинено дії, що передбачені частиною 2 статті 42, статтею 44 Лісового кодексу України - переведення земельних ділянок з лісового фонду до інших категорій земель та передача їх у власність або надання у користування для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства, за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, що підтверджується змістом рішення: відведення провести за участю працівників Київської ЛНДС з обов'язковим відшкодуванням збитків землекористувача і втрат лісогосподарського виробництва та листа-погодження Київської ЛНДС від 19.04.2004 № 86.

Відповідно до статті 44 Лісового кодексу України у разі переведення земельних ділянок з лісового фонду до інших категорій земель та передачі їх у власність або надання у користування для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників і про порядок використання одержаної при цьому деревини.

У матеріалах справи наявна копія листа № 86 від 19.04.2004 за підписом директора Київської лісової науково-дослідної станції відповідно до якого не заперечується проти передачі до земель запасу Гостомельської селищної ради земельної ділянки у кварталі 150 виділ 15 Першотравневого лісництва Київської ЛНДС площею 1,2 га.

Також, листом Київської ЛНДС від 26.05.2004 №04-87/80 надано згоду не на переведення лісових земель до нелісових, а саме на передачу спірної земельної ділянки з лісового фонду до інших категорій земель із прямою вказівкою на статтю 44 Лісового кодексу України, що визначає, у даному випадку, правову природу відносин, що склались у зв'язку з прийняттям спірного рішення.

При цьому, зміст документів, що надані як погодження спірного рішення селищної ради Київською ЛНДС та їх обсяг, дає підстави вважати, що вони за своєю правовою природою є згодою відповідного державного органу лісового господарства на переведення земельної ділянки з лісового фонду, а не згодою землекористувача на вилучення такої земельної ділянки у нього.

Відповідно до статті 6 Лісового кодексу України, у відповідній редакції, усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами. Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Зважаючи на вказане та викладені вище у рішенні судом норми Лісового кодексу України, рішення Гостомельської селищної ради від 22.07.2004 № 588-31-ХХІV прийнято уповноваженим органом місцевого самоврядування, у передбаченому порядку та з підстав, визначених лісовим законодавством, на підставі делегованих повноважень.

Відносно аргументів прокурора, що рішення Гостомельської селищної ради №588-31-ХХІV від 22.07.2004 про виведення спірної земельної ділянки із земель Державного лісового фонду взагалі не відповідає положенням глави 22 Земельного кодексу України, оскільки такої процедури припинення права на земельну ділянку як "виведення" не існує в чинному законодавстві, суд зазначає, що вказаним рішенням вчинено переведення земельних ділянок з лісового фонду до інших категорій земель, що за висновками суду відбулось відповідно до вимог лісового господарства, суд, звертає увагу на те, що виведення та переведення , звичайно, є різними словами, проте, не являються різними термінами законодавства, оскільки такої процедури як виведення дійсно не передбачено, суд дійшов висновку, що вказані слова у даному контексті мають однорідний зміст, переведення належить до компетенції відповідача - 1, відтак, суд відхиляє зазначені аргументи прокурора, що помилкове зазначення однорідних слів виведення замість вірного переведення є достатньою правовою підставою для визнання рішення, що прийнято більше 14 років тому, недійсним у цілому.

Другим рішенням (від 23.09.2004 № 613-32-ІV) Гостомельська селищна рада, розглянувши звернення директора ПП Лакі , проект відведення земельної ділянки в оренду для будівництва культурно-оздоровчого комплексу, враховуючи позитивні висновки відповідних служб, висновки депутатської комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури, керуючись статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статтями 123, 124 Земельного кодексу України, вирішила вилучити із земель запасу спірну земельну ділянку, затвердити проект відведення цієї земельної ділянки в оренду ПП Лакі для будівництва культурно-оздоровчого комплексу, передати її в оренду строком на 49 років ПП Лакі , укласти договір оренди, ПП Лакі використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Оскільки, спірну земельну ділянку попереднім рішенням ради переведено з державного лісового фонду до земель інших категорій - земель запасу, правовідносини щодо спірної земельної ділянки вже регулювались Земельним кодексом України, у чинній, на той момент, редакції, від 12.05.2004.

Згідно з статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок; умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України; юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради; до клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування; відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки; проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Як вбачається з другого оскаржуваного рішення селищної ради, воно прийнято уповноваженим органом з підстав, що був встановлений чинним, на той момент, земельним законодавством, земельна ділянка перебувала у комунальній власності та передавалась з земель запасу селищної ради.

З огляду на вказане, твердження прокурора, що вилучення земель лісогосподарського призначення державної власності та зміна їх цільового призначення належала, на час прийняття спірних рішень, до компетенції органів виконавчої влади і, у даному випадку, рішення про передачу відповідачу - 2 земельної ділянки прийнято не уповноваженим на це органом - Гостомельською селищною радою, чим порушено право держави на спірну земельну ділянку, спростовується.

Судом досліджено, хто саме, на підставі яких норм відповідного законодавства або правовстановлюючих документів, виданих відповідно до такого законодавства, був постійним користувачем спірної земельної ділянки на момент прийняття спірних рішень, і чи був такий постійний користувач взагалі.

Прокурор та третя особа, стверджують, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція", що підтверджується інформацією виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" від 20.03.2017 №34, фрагментом з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 150, виділу 15 та межами спірної земельної ділянки, а також матеріалами лісовпорядкування ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" 2003-2005 років.

Відповідно до Статуту вказаного державного підприємства останнє організоване наказом Мінлісгоспу УРСР від 24.04.1985 №92 та є правонаступником всіх прав та обов'язків Старопетрівської науково-дослідної станції по селекції та підвищенню продуктивності лісів, основною метою діяльності якого є розробка наукових основ ведення лісового господарства та проведення наукових досліджень з біоекології лісу та охорони навколишнього природного середовища.

Підприємство підпорядковується Українському науково-дослідному інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького Державного комітету лісового господарства України (орган управління майном).

Згідно з спільним наказом Національної академії наук України та Держкомлісгоспу України від 05.04.2004 №111/58, з метою сприяння ефективному впровадженню в практику екологічно безпечного господарювання результатів фундаментальних наукових досліджень, пов'язаних з вирішенням лісівничих проблем, Українському науково-дослідному інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького надано статус подвійного підпорядкування Держкомлісгоспу України та Національній академії наук України.

Відповідачами зазначено, що прокурором не надано підтвердження права користування Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція" спірною земельною ділянкою.

Згідно з частинами 1-4 статті 20 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970, відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік, відповідно до частин 1, 3 статті 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, відповідно до частини 1 статті 125, статті 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768, право користування землею засвідчується актом, якого суду щодо Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція" чи суб'єктів, правонаступником якого воно являється, не надано, відтак, суд не може встановити факт, що цьому лісогосподарському підприємству ці землі вже були надані у постійне користування, відтак, не доведено належними доказами, що Державне підприємство "Київська лісова науково-дослідна станція" було постійним користувачем спірної земельної ділянки на момент прийняття спірних рішень.

Крім того, судом досліджено, у якій власності, державній чи комунальній, мала перебувати спірна земельна ділянка на момент звернення з позовом прокурора, за умови відсутності першого оскаржуваного рішення ради, яким спірна земельна ділянка переведена до земель запасу селищної ради, інакше кажучи - хто являється належним позивачем за позовними вимогами щодо неї у даній справі.

З 29.03.2006, тобто, після виникнення спірних правовідносин, набрала чинності нова редакція Лісового кодексу України.

Згідно зі статтею 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до статті 9 Лісового кодексу України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 11 Лісового кодексу України право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Відповідно до пункту1, підпункту "б" пункту 3, абзацу 3 підпункту "а" пункту 4, пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.092012 №5245-VI, цей Закон набирає чинності з 01.01.2013, з дня набрання чинності цим Законом, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу; у державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук. З дня набрання чинності цим Законом, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

З огляду на встановлене у рішенні вище, розташування спірної земельної ділянки в межах смт Гостомель та згідно з вказаними нормами законодавства, спірна земельна ділянка не може перебувати у комунальній власності, а знаходитись у державній, станом на 01.01.2013, виключно у разі: перебування її у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, що, як вказано судом вище, прокурором, не доведено, доказів надання спірної земельної ділянки у постійне користування вказаним органам держави, не надано.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про те, що спірна земельна ділянка перебувала б в комунальній власності, відтак, належним позивачем у справі мала б бути Гостомельська селищна рада.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

Твердження прокурора про те, що ні ДП "Київська лісова науково-дослідна станція", ні Київське державне лісогосподарське об'єднання "Київліс" не були наділені повноваженнями щодо надання будь-яких погоджень на вилучення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, що спростовує дотримання встановленого статтями 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України порядку припинення землекористування, відхиляються судом, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 149 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент прийняття рішень, встановлено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Юридичні особи, зацікавлені у вилучені (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації (частина 5 статті 151 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент прийняття рішень).

У частині 9 статті 149 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент прийняття рішень, зазначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні: ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Отже, розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,2 га не відносилось до повноважень Кабінету Міністрів України.

Відносно тверджень прокурора, що зміна цільового призначення земельної ділянки площею 1,2 га із земель лісового фонду на землі рекреаційного призначення здійснена спірним рішенням Гостомельської селищної ради без розробки проекту землеустрою та без проведення землевпорядної експертизи, а також того, що спірне рішення Гостомельської селищної ради №588-31-ХХІV від 22.07.2004 не містить належних картографічних зображень цієї земельної ділянки, встановлених меж земельної ділянки, що вилучається із земель лісового фонду тощо, у додатках до рішення наявні лише листи ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" та Київського державного лісогосподарського об'єднання "Київліс" із зазначенням лісового кварталу та виділу, приблизної площі цієї лісової земельної ділянки, суд зазначає таке.

У матеріалах справи наявне рішення Гостомельської селищної ради Київської області № 588/29-ХХІV від 01.06.2004, яким надано відповідачу - 2 дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування спірної земельної ділянки.

Листами: Ірпінського міського відділу земельних ресурсів № 454 від 18.06.2004, Відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради Київської області № 557 від 22.06.2004, Ірпінської міської санітарно - епідеміологічної станції від 21.06.2004, Обласного центру з охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Київської обласної державної адміністрації управління культури № 3/1870 від 22.06.2004, Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області від 29.06.2004 № 06-13/4974 погоджено місце розташування спірної земельної ділянки.

Рішенням Гостомельської селищної ради від 06.07.2004 № 566-30-ХХІV погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл ПП Лакі на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва культурно-оздоровчого комплексу з кафе площею 1,2 га в сел. Гостомель.

На замовлення ПП Лакі Дочірнім підприємством Ірпінське регіональне земельно-кадастрове бюро розроблений Проект відведення земельної ділянки в оренду ПП Лакі для будівництва культурно-оздоровчого комплексу в межах Гостомельської селищної ради.

У матеріалах справи наявні висновки: Ірпінського міського відділу земельних ресурсів № 565 від 29.07.2004, Відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради № 721 від 28.07.2004, Головного державного санітарного лікаря м. Ірпінь № 01/02-01-319 від 13.06.2004, Обласного центру з охорони пам'яток історії, археології та мистецтва управління культури Київської обласної державної адміністрації № 11/1871 від 09.08.2004, Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області № 06-13/6228 від 12.08.2004, якими погоджено проект відведення земельної ділянки площею 1,2 га за рахунок земель Київської лісової науково-дослідницької станції Держкомлісгоспу України в кварталі 150, виділ 15 Першотравневого лісництва ПП Лакі для будівництва культурно-оздоровчого комплексу з кафе в смт Гостомель Київської області.

Частинами 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент прийняття рішень, було встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачами, органом по земельним ресурсам, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи подається до відповідної державної адміністрації або сільської, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

У матерілах справи є посилання відповдіча -2, що землевпорядна експертиза була проведена, що підтверджується висновком № 313-05, що підписаний начальником відділу державної землевпорядної експертизи Держкомітету України по земельним ресурсам ОСОБА_1, проте, зазначений висновок не додано до матеріалів справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутній висновок державної землевпорядної експертизи, суд приймає зазначені доводи прокурора.

Проте, відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, а відповідно до частини 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на вказане, позов, у цій частині, не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що його заявлено в інтересах неналежного позивача - Кабінету Міністрів України, оскільки спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади смт Гостомель.

Відносно тверджень прокурора, що договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням вимог чинного, на той час, законодавства, оскільки орендарем набуто право користування земельною ділянкою, яка незаконно вибула із власності держави на підставі рішень, що суперечать вимогам земельного та лісового законодавства, суд зазначає таке.

Рішенням Гостомельської селищної ради від 23.09.2004 № 613-32-ІV Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду ПП Лакі в сел. Гостомель вилучено із земель запасу Гостомельської селищної ради земельну ділянку площею 1,2 га, затверджено проект відведення земельної ділянки та передано її в оренду строком на 49 років ПП Лакі для будівництва культурно-оздоровчого комплексу.

На підставі рішення Гостомельської селищної ради від 23.09.2004 № 613-32-ІV між Гостомельською селищною радою та ПП Лакі укладено договір оренди землі від 01.10.2014, який зареєстровано в Ірпінському міському відділі земельних ресурсів за № 99. У подальшому, на підставі додаткових угод до зазначеного договору оренди вносились зміни від 27.10.2005, від 23.03.2006, від 02.03.2009, від 30.11.2010, від 11.03.2011, від 19.11.2011.

Відповідно до умов Договору оренди від 01.10.2004 № 99, зі змінами, земельну ділянку площею 1,2 га по вул. Свято-Покровська, 1-б передано в оренду ПП Лакі строком на 49 років для будівництва культурно-оздоровчого комплексу, цільове призначення - землі рекреаційного призначення.

Рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради від 04.03.2009 № 42 земельній ділянці присвоєно адресу: вул. Леніна, 1-б (нова назва вулиці - Свято-Покровська).

Рішенням Гостомельської селищної ради від 21.04.2016 № 136-7-VІІ надано дозвіл на виготовлення детального плану забудови території вищевказаної земельної ділянки площею 1,2 га для будівництва багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями соціальної інфраструктури.

На підставі рішення Гостомельської селищної ради від 18.08.2016 № 213-11-VII розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж вищевказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3210945900:01:096:0367.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у реєстрі відсутні відомості щодо земельної ділянки. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 3210945900:01:096:0367, площею 1,2 га перебуває в комунальній власності.

Статтею 125 Земельного кодексу України, у редакції на момент спірних правовідносин, встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. А згідно частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави або суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім того, за змістом частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі", у редакції, станом на момент укладання спірного договору оренди, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частина 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Прокурором стверджується, що Гостомельска селищна рада не є належним орендодавцем стосовно спірної земельної ділянки, власником і розпорядником, оскільки вважає її земельною ділянкою державної власності, відтак, відповідач - 1 не може бути стороною спірного договору, у зв'язку з чим, прокурор заявляє про визнання договору недійсним.

Проте, як встановлено судом у рішенні вище, Гостомельска селищна рада була належним розпорядником спірної земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи в межах заявлених вимог, відтак, тільки з підстав визнання договору недійсним, що визначені прокурором.

За висновками суду про наявність у Гостомельскої селищної ради повноважень на надання спірної земельної ділянки у тимчасове користування, чим, у тому числі, є оренда, вказана рада є належним орендодавцем і договір з цих підстав не підлягає визнанню недійсним.

Стосовно позовної вимоги про витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ПП Лакі спірної земельної ділянки, суд дійшов таких висновків.

Прокурором заявлено цю позовну вимогу на підставі статті 387 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння та обґрунтоване тим, що воля держави як власника спірного майна щодо його відчуження могла бути виражена у делегуванні цих повноважень органам виконавчої влади, відтак, здійснення Гостомельською селищною радою права власності, зокрема, розпорядження землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, укладання договору оренди спірної земельної ділянки не може оцінюватись як вираження волі держави, що є підставою для витребування державою її майна.

Проте, судом встановлено, що, на момент прийняття спірних рішень, повноваження щодо розпорядження такими землями були надані органам місцевого самоврядування, отже, Гостомельска селищна рада діяла у межах своїх повноважень, а також, що спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності, відтак, власником є територіальна громада смт Гостомель, на користь якої і може витребовуватись спірна земельна ділянка, за наявності достатніх правових підстав.

Зважаючи на вказане, позовна вимога про витребування спірної земельної ділянки на користь держави задоволенню не підлягає.

З огляду на вказані висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, дослідження доводів учасників судового процесу стосовно пропущення строку позовної давності є передчасним.

Крім того, оскільки, постановою Верховного Суду від 01.03.2018 у даній справі рішення господарського суду Київської області від 12.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 скасовані повністю, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, суд, керуючись частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України вирішує питання відносно розподілу судових витрат.

У зв'язку з висновком суду про відмову у позові, судовий збір, що сплачений прокурором покладається на Прокуратуру Київської області, судовий збір за подання апеляційної скарги, що сплачений відповідачами підлягає відшкодуванню їм Прокуратурою Київської області.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. У задоволенні позову (вх. № 2035/17) Першого заступника прокурора Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/12 до Гостомельської селищної ради (08290, Київська область, м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Свято-Покровська, буд. 125, код ЄДРПОУ 04360617) та Приватного підприємства "Лакі" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55, код ЄДРПОУ 30226482) про визнання недійсними рішень ради, договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовити повністю.

2. Стягнути з Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) на користь Гостомельської селищної ради (08290, Київська область, м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Свято-Покровська, буд. 125, код ЄДРПОУ 04360617 ) 16348,20 грн . (шістнадцять тисяч триста сорок вісім гривень двадцять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Стягнути з Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) на користь Приватного підприємства "Лакі" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55, код ЄДРПОУ 30226482) 16348,20 грн. (шістнадцять тисяч триста сорок вісім гривень двадцять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.09.2018.

Суддя С.О. Саванчук