Рішення

від 11.09.2018 по справі 910/8281/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 11.09.2018Справа №  910/8281/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" до                 товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" про               стягнення 4 623,98 грн. Представники сторін: не викликались. ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" про  стягнення 4 623,98 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки №Б-23 від 01.12.2013 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті поставлено товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 4 623,98 грн., а саме: 3 197,88 грн. - основний борг, 1 143,81 грн. інфляційні втрати, 282,29 грн. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання. Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.07.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Вищезазначена ухвала отримана відповідачем 09.07.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 47124453.   Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову. Відповідно до ч. 9 ст. 165  ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 01.12.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (покупець) укладено договір поставки №Б-23 з протоколом розбіжностей. Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Відповідно до п.1.1 договору, за умовами даного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах DDP (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) за адресами згідно з додатком №2 до даного договору продукцію торговельних марок Знаменівська, Біола, соки Біола, ретро-серія «Energo», Біола Ice Tea, Каліп, надалі - товар, згідно із замовленням покупця та товаро-супровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору. Згідно з п. 2.15 договору перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами покупця товарної або товарно-транспортної накладної. На виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 15    082,04 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками/штампами сторін накладними, а саме: -          №ДС-3003957 від 16.01.2015 року на суму 396,19 грн., -          №ДС-3008333 від 23.01.2015 року на суму 435,60 грн., -          №БИ-013974 від 27.02.2015 року на суму 1    684,78 грн., -          №БИ-017872 від 06.03.2015 року на суму 395,71 грн., -          №БИ-021826 від 13.03.2015 року на суму 601,82 грн., -          №БИ-026909 від 23.03.2015 року на суму 1    177,30 грн., -          №БИ-030149 від 27.03.2015 року на суму 756,75 грн., -          №БИ-035282 від 03.04.2015 року на суму 2    437,58 грн., -          №БИ-037761 від 10.04.2015 року на суму 775,30 грн., -          №БИ-044890 від 27.02.2015 року на суму 2    524,63 грн., -          №БИ-051763 від 08.05.2015 року на суму 2    051,95 грн., -          №БИ-060153 від 29.05.2015 року на суму 1    844,40 грн. Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до п.4.3 в редакції додаткової угоди № 4 до договору від 01.01.2014 року, оплата за товар здійснюється протягом 38 календарних днів від дати поставки товару. Обов'язковою умовою для оплати товару, поставленого за договором, є наявність у покупця належним чином оформлених відповідної накладної, податкової накладної та інших документів, передбачених Розділом 2.1 договору, а також відповідність цін в накладний діючій Специфікації.». В матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків за період з січень 2015р. – листопад 2015р. між ТОВ «Континент-Торг» та ТОВ «Біотрейд» підписаний та скріплений печаткою/штампом сторін, в якому зазначено, що за даними ТОВ «Континент-Торг» на 30.11.2015р. заборгованість на користь Біотрейд ТОВ 3    197,86 грн. Та міститься, запис, що за даними ТОВ «Біотрейд», кінцеве сальдо становить 3    198,44 грн. В письмових поясненнях позивачем зазначено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача залишкова сума боргу відповідача станом на 02.08.2018 року складає 3    198,44 грн., відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами та доданого до позовної заяви за даними відповідача заборгованість на користь позивач складає 3    197,88 грн. Позовні вимоги були сформовані відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків.   Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).   Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №Б-23 від 01.12.2013 року у відповідача перед позивачем в сумі 3    197,88 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню. У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 1    143,81 грн. інфляційних втрат та трьох процентів річних в розмірі 282,29 грн. за період з 06.07.2015 року по 14.06.2018 року. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши наданий позивачем розрахунком та встановивши, що фактично позивачем нараховано індекс інфляції та три проценти річних за період з 07.07.2018 року по 14.06.2018 року суд погоджується з наданим розрахунком та вимоги в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 1    143,81 грн. та трьох процентів річних в розмірі 282,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України      підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240-241, 252  Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (03146, м. Київ, вулиця Якуба Колоса, будинок 15, ідентифікаційний код 25642797) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" (49021, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Берегова, будинок 135, код ЄДРПОУ 30502509) основний борг в розмірі 3 197 (три тисячі сто дев'яносто сім) грн. 88 коп., індекс інфляції в розмірі 1    143 (одна тисяча сто сорок три) грн.81 коп., три проценти річних в розмірі 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 29 коп. та судовий збір в розмірі 1 726 (одна тисяча сімсот двадцять шість) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.                                                                            Суддя                                                                                                                           С.М. Мудрий