Рішення

від 10.09.2018 по справі 915/671/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року Справа № 915/671/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

без виклику сторін

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Вищого професійного училища суднобудування м.Миколаєва, 54052, м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 6-а

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНКОР» , 65078, м.Одеса, вул.Космонавтів, 36, офіс 313

про: стягнення 6 520,00 грн.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області №151 від 02.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/671/18, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Коваля Ю.М. Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, автоматизований розподіл не відбувся, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області №179 від 02.07.2018 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/671/18, визначено, що підставою призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/671/18 є те, що під час попереднього автоматизованого розподілу справи не відбулося визначення головуючого судді у справі (не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу судової справи), у зв'язку з відсутністю (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження у період з 02.07.2018 до 04.07.2018 для участі у кваліфікаційному оцінюванні) всіх суддів, які розглядають спори між господарюючими суб'єктами, окрім справ про банкрутство та інші спори, пов'язаних із банкрутством, що унеможливлює визначення серед суддів відповідної спеціалізації головуючого судді для розгляду справи, автоматизований розподіл судової справи №915/671/18, здійснити 05 липня 2018 року. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2018 - справу №915/671/18 призначено головуючому судді Семенчук Н.О.

27.06.2018 Вище професійне училище суднобудування м.Миколаєва звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №111 від 27.06.2018 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНКОР» заборгованості у розмірі 6 520,00 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНКОР» умов Договору №13/03/17 від 13.03.2017 в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг з проживання працівників відповідача.

Також, Вище професійне училище суднобудування м.Миколаєва в позовній заяві просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч.5 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтись також за місцем виконання цих договорів.

Оскільки, спір виник з договору який можливо виконувати в м.Миколаєві, то позовна заява подана до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2018 була направлена відповідачеві та повернулась до суду з зазначенням причин невручення. Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався, заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження суду не надано.

У відповідності до п.п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Судом встановлено, що направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНКОР» (65078, м.Одеса, вул.Космонавтів, 36, офіс 313) копія ухвали від 09.07.2018 повернута органом зв'язку 11.08.2018 із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на наведене, судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНКОР» про розгляд справи.

У відповідності до ч.5 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтись також за місцем виконання цих договорів.

Оскільки, спір виник з договору який можливо виконувати в м.Миколаєві, то позовна заява подана до господарського суду Миколаївської області.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

13 березня 2017 року між Вищим професійним училищем суднобудування м.Миколаєва (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНКОР» (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір №13/03/17 (далі - Договір), у відповідності до умов якого виконавець надає замовнику житло в гуртожитку за адресою: м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 6а, а замовник зобов'язується сплачувати виконавцю за надані послуги (п.1.1 Договору).

У відповідності до п.1.2 Договору, підставою для взаєморозрахунків вважається підписаний сторонами акт виконаних робіт та виставлений рахунок.

Згідно п. 2.1 Договору, замовник перераховує виконавцю суму за надані послуги згідно рахунку та акту виконаних робіт у розмірі 40 грн. за одне ліжно - місце. Оплата за послуги здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунку замовником.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що сторони погоджуються застосовувати погоджену законодавством досудову процедуру врегулювання спорів, шляхом пред'явлення претензій.

Відповідно до п.6.5 Договору, цей договір вступає в силу з 6 березня 2017 року і діє до 6 липня 2017 року.

На виконання зобов'язань за Договором позивач надав відповідачеві послуги з проживання в гуртожитку за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 на загальну суму 6 520,00 грн., що підтверджується актом здачі - приймання послуг від 30.06.2017, який підписаний сторонами без зауважень та містить печатки підприємств.

Відповідач оплату за надані позивачем послуги у червні 2017 року по Договору не здійснив, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 6 520,00 грн.

З метою отримання заборгованості за надані послуги по Договору, позивач направив на адресу відповідача претензію №54 від 22.08.2017 в якій просив погасити заборгованість за надані позивачем послуги. Вказана претензія була отримана відповідачем 11.11.2017, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №54050 04640916.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, за надані позивачем послуги в повному обсязі не розрахувався, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6 520,00 грн. за надані позивачем послуги по Договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати позивачеві вартості наданих послуг згідно умов та в строки визначених Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача заборгованості за надані в період з 01.06.2017 по 30.06.2017 послуги за договором у розмірі 6520,00 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись п.13 ст. 8, ч.5 ст.29, ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНКОР» (65078, м.Одеса, вул.Космонавтів, 36, офіс 313, код ЄДРПОУ 37894223, р/р26005402578 в АТ ОСОБА_1 Аваль у м.Києві, МФО 3885) на користь Вищого професійного училища суднобудування м.Миколаєва (54052, м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 6-а, код ЄДРПОУ 02545927, р/р3543288006189 в ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013) заборгованості у розмірі 6 520,00 грн. та 1762,00 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 10.09.2018.

Суддя Н.О. Семенчук