Рішення

від 04.09.2018 по справі 921/185/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:НОМЕР_1, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 вересня 2018 року м.Тернопіль Справа №921/185/18 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Сиротюк К.

розглянув справу

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дзвін , с.Жеребки Підволочиського району Тернопільської області

до відповідача: Підволочиської селищної ради, смт.Підволочиськ Тернопільської області

про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю (з урахуванням заяви про уточнення без номеру від 07.08.2018 (вх.№15778 від 16.08.2018)),

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Документообіг господарського суду . Для оригіналу звукозапису надано CD-R диск за серійним № N120UG21D8040545C2. У зв'язку з відсутністю представників сторін звукозапис судового засідання 04.09.2018 не здійснювався.

Позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дзвін , с.Жеребки Підволочиського району Тернопільської області, звернувся 24.05.2018 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції господарського суду за вх.№214) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Підволочиської селищної ради, смт.Підволочиськ Тернопільської області, про визнання права власності за набувальною давністю на приміщення тракторної майстерні, площею 1021,6м 2 , що знаходиться за адресою: вул.Січових Стрільців, 3а в с.Жеребки Підволочиського району Тернопільської області (з урахуванням заяви про уточнення без номеру від 07.08.2018 (вх.№15778 від 16.08.2018)).

Позов, з посиланням на п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , заявлено до Підволочиської селищної ради, оскільки Жеребківська сільрада Підволочиського району є припиненою внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Підволочиської селищної територіальної громади Тернопільської області з адміністративним центром в смт.Підволочиськ Тернопільської області (дані облікової картки Жеребківської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, розміщеної на офіційному порталі Верховної Ради України (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=31506)).

В обґрунтування заявленого позову сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дзвін вказує, зокрема на те, що зборами уповноважених членів КСП Медобори вирішено на базі колишнього сільськогосподарського підприємства утворити товариство з обмеженою відповідальністю (протокол №3 від 31.01.2000), тому позивач є правонаступником майнових прав реорганізованого КСП Медобори , в тому числі щодо спірної будівлі тракторної майстерні. Зазначає, що з 2000 року товариство відкрито та безперервно володіє і користується, використовує у своїй господарській діяльності, несе усі витрати по утриманню в належному стані спірної будівлі; у 2015-2017 роках ТОВ Дзвін виготовило технічну документацію на приміщення тракторної майстерні з присвоєнням адресного номеру будівлі. У Підволочиському районному БТІ відомості щодо наявності власників будівлі тракторної майстерні відсутні, Підволочиська селищна рада не заперечує факту належності товариству вказаної будівлі. Тому, з огляду на давність користування зазначеним нерухомим майном та відсутністю правовстановлюючих документів, які б дали змогу здійснити реєстрацію права власності у встановленому законом порядку, товариство просить суд визнати за ним право власності на приміщення тракторної майстерні за набувальною давністю.

Ухвалою суду від 12.06.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.07.2018, котре неодноразово відкладалося, востаннє на 17.08.2018.

Строк підготовчого провадження у даній справі продовжувався на 30 днів, з урахуванням клопотання позивача (ухвала від 07.08.2018).

В підготовчому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позові, а також у заяві пор уточнення позовних вимог без номеру від 07.08.2018 (вх.№15778 від 16.08.2018) з посиланням на долучені до справи докази.

Відповідач, згідно поданого 05.08.2018 відзиву на позов №03-784/01-14 від 27.06.2018 (вх.№13724), позовні вимоги товариства не заперечив та просив розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника селищної ради.

Ухвалою суду від 17.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/185/18 до судового розгляду по суті на 04.09.2018.

Уповноважений представник позивача в судове засідання не з'явився. Згідно поданої 03.09.2018 заяви без номеру від 03.09.2018 (вх.№16537) просив позов задовольнити повністю, а розгляд справи здійснювати без його участі у зв'язку з необхідністю здійснення представництва 04.09.2018 за договором без номеру від 01.02.2018 про надання правової допомоги у Підволочиському районному суді Тернопільської області по справі №604/142/18 (підтверджуючі документи долучено до заяви).

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення від 27.08.2018. Будь-яких клопотань, в тому числі в порядку господарського процесуального законодавства України, не заявив.

За даних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в даному судовому засіданні, з огляду на положення ст. 202 ГПК України, враховуючи наявні клопотання сторін про розгляд справи без їхньої участі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Предметом спору у даній справі позивачем визначено визнання права власності за набувальною давністю (ст.344 Цивільного кодексу України) на об'єкт нерухомості - приміщення тракторної майстерні, площею 1021,6м 2 , що знаходиться за адресою: вул.Січових Стрільців, 3а в с.Жеребки Підволочиського району Тернопільської області. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дзвін обґрунтовуючи свої позовні вимоги стверджує, зокрема, що даним приміщенням володіє та користується безперервно, відкрито, з 2000 року по даний час та несе усі витрати по його утриманню, що підтверджується господарськими договорами, зокрема будівельного підряду №04/07/2007 від 04.06.2007, №1/7 від 11.06.2007, №2/7 від 02.07.2013, №3/4 від 15.06.2017, №4 від 21.05.2009, договорами про охорону об'єкта №-Ф645 від 04.01.2010, №-Ф645 від 05.02.2007;

- у Підволочиської селищної ради немає заперечень щодо приналежності будівлі тракторної майстерні товариству на праві власності (лист № 03-784/01-14 від 27.06.2018);

- відмовою органу реєстраційної служби в оформленні права власності на спірну будівлю за товариством з підстав відсутності у заявника правовстановлюючих документів на підтвердження факту набуття у власність спірного об'єкту нерухомості;

- даними органу БТІ щодо відсутності в реєстрах будь-якої інформації стосовно власників спірного майна, що вбачається з довідки № 26 від 10.05.2018 .

Таким чином, зважаючи на характер спору та визначену позивачем підставу набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, суду в даному випадку необхідно дослідити обставини, що мають юридичне значення при наданні оцінки правомірності заявленого позову та набуття права власності на об'єкт нерухомого майна у незаборонений законом спосіб.

Як вбачається з Виписки з історичної довідки колгоспу ім.Енгельса села Жеребки Підволочиського району №37 від 30.06.2016 (фонд №79) на загальних зборах уповноважених членів колгоспу 23.01.1989 прийнято рішення про роз'єднання колгоспу ім.Енгельса і створення двох колгоспів: колгоспу Колос в с.Галущинці та колгоспу ім.Енгельса в с.Жеребки. У 1991 році на загальних зборах уповноважених членів колгоспу змінено назву колгоспу на колгосп Медобори (протокол №2 від 25.09.1991). У 1992 році колгосп реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство. На загальних зборах уповноважених членів КСП Медобори 14.02.2000 прийнято рішення, оформлене протоколом №4, про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства Медобори в товариство з обмеженою відповідальністю Дзвін .

Також, як вбачається з протоколу загальних зборів КСП Медобори №3 від 31.01.2000 на зборах було вирішено підготувати документи для створення на базі КСП Медобори товариства з обмеженою відповідальністю.

Однак, юридичну особу колективного сільськогосподарського підприємства Медобори (ідентифікаційний код 03782032 , с.Жеребки Підволочиського району) було ліквідовано шляхом припинення на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.11.2006 у справі №15/287-4385, про що державним реєстратором Підволочиської РДА здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи 29.12.2006 за №16441110003000020; відомості про існування правонаступників КСП у Державному реєстрі відсутні (ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004019351 від 25.05.2018).

З долученого до матеріалів справи Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дзвін , зареєстрованого у Підволочиській РДА 20.03.2000, слідує, що товариство є підприємством, створеним на засадах угоди (установчого договору) громадян шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку; майно товариства становлять основні фонди та обігові кошти, земля, а також інші цінності, вартість яких відображена у самостійному балансі товариства. Джерелом формування майна товариства є: вклади учасників; доходи від реалізації продукції, робіт, послуг; доходи від випуску цінних паперів; інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

Відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дзвін (ідентифікаційний код 30786802) , відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ОСОБА_1 №1004018999 від 25.05.2018).

Окрім того, КСП Медобори , котре ліквідовано за судовим рішенням у грудні 2006 (справа №15/287-4385) було іншою юридичною особою з іншою організаційно-правовою формою та з іншим ідентифікаційним кодом, що вказує на відсутність правонаступництва ТОВ Дзвін прав та обов'язків ліквідованого КСП.

ТОВ Дзвін створено як юридичну особу 20.03.2000 і на даний час засновниками товариства є 8 фізичних осіб, про що свідчить запис в Реєстрі за №16441760000000794.

Позивач вказує, що приміщенням тракторної майстерні товариство користується з моменту його створення, що додатково підтверджує Актом інвентаризації основних засобів сільськогосподарського товариства Дзвін , затвердженим протоколом позачергових зборів учасників товариства №2 від 30.05.2001 . Згідно наявної у матеріалах справи Відомості інвентаризації основних засобів, оборотно-сальдової відомості ТОВ Дзвін по рахунку №10 за 2001 рік вартість тракторної майстерні становила 165597грн.

Утім, будь-яких документів, які б підтверджували факт передачі (підстави набуття) сільськогосподарському ТОВ Дзвін у власність приміщення тракторної майстерні, позивачем не надано із зазначенням про відсутність даного доказу (довідка без номеру від 02.06.2018).

Поряд з цим, позивач стверджує, що він з 2000 року і по даний час відкрито та безперервно володіє і користується спірним приміщенням тракторної майстерні.

Оборотно-сальдовою відомістю за 9 місяців 2016 року та довідками без номеру від 14.05.2018 та 02.06.2018 підтверджується факт знаходження будівлі тракторної майстерні, площею 1021,6 кв.м. на балансі у товариства з відображенням балансової вартості майна - 433170грн у документах фінансової звітності.

Як стверджує позивач, товариство тривалий час здійснює правомочності власника щодо спірної будівлі (утримує нерухоме майно, здійснює поточні ремонти, забезпечує охорону, тощо), що підтверджується наданими суду копіями договорів будівельного підряду №04/07/2007 від 04.06.2007, №1/7 від 11.06.2007, №2/7 від 02.07.2013, №3/4 від 15.06.2017, №4 від 21.05.2009, договорів про охорону об'єкта №-Ф645 від 04.01.2010, №-Ф645 від 05.02.2007.

Станом на 25.04.2018, згідно Висновку про вартість майна, виконаного оцінювачами ОСОБА_1 (посвідчення №340 від 07.06.2003) та ОСОБА_2 (посвідчення №670 від 14.10.1999) ринкова вартість приміщення тракторної майстерні становить 400880грн.

Рішенням Жеребківської сільської ради №18 від 11.06.2015 приміщенню майстерні тракторної бригади присвоєно адресу: вул.Січових Стрільців, 3а, сЖеребки, та за даними Підволочиської селищної ради даний об'єкт нерухомості не перебуває на обліку безхазяйних об'єктів (довідка №01-592/01-14 від 18.05.2018).

Окрім того, з огляду на відсутність інвентарних справ, у 2017 році сільськогосподарським ТОВ Дзвін виготовлено Технічний паспорт на будівлю тракторної майстерні по вул.Січових Стрільців, 3а в с.Жеребки Підволочиського району Тернопільської області, під літерою Д , загальною площею 1021,6м 2 , в тому числі: 1-1 склад, площею 26,6м 2 , 1-2 склад, площею 48м 2 , 1-3 коридор, площею 15,2м 2 , 1-4 склад, площею 30,6м 2 , 1-5 слюсарний цех, площею 31,6м 2 , 1-6 господарське приміщення, площею 49,5м 2 , 1-7 господарське приміщення, площею 15,6м 2 , 1-8 склад, площею 32м 2 , 1-9 приміщення майстерні, площею 536,7м 2 , 2-1 приміщення, площею 78,6м 2 , 2-2 сходова, площею 4,1м 2 , 2-3 приміщення, площею 71м 2 , 2-4 побутове приміщення, площею 32,5м 2 , 2-5 санвузол, площею 11,8м 2 , 2-6 сходова, площею 4,2м 2 , 2-7 приміщення, площею 33,6м 2 .

Відповідно до довідки БТІ Підволочиського району №26 від 10.05.2018 згідно реєстрових книг у бюро відсутня інформація стосовно власників нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул.Січових Стрільців, 3а, с.Жеребки Підволочиського району Тернопільської області.

Позивач, з метою оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права) на приміщення тракторної майстерні звернувся з відповідною заявою до державного реєстратора, однак рішенням від 30.09.2016 було відмовлено Товариству в державній реєстрації права власності (рішення №31643456 долучено до позову) з підстав відсутності документів, що дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відсутність у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дзвін правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно та іншого правового механізму узаконення майнових прав послугувало підставою звернення Товариства до суду з даною позовною заявою.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду та таке.

Згідно ст.41 Конституції України та ст.328 Цивільного Кодексу України право власності набувається в порядку та на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка встановлює право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, набуття права власності на нерухоме майно за правилами набувальної давності можливе з січня 2011 року.

Водночас, частиною 2 ст.344 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Разом з тим, згідно приписів ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З матеріалів справи випливає, що на момент виникнення у позивача права на спірну будівлю тракторної майстерні відносини власності регулювалися Цивільним кодексом Української РСР (1963 року) та Законом України Про власність . З набуттям 01.01.2004 чинності Цивільним кодексом України відносини щодо реалізації права власності регулюються нормами даного Кодексу. Відповідно до п.п.4, 8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, винятком з загального правила про застосування норм Цивільного кодексу України у часі є застосування норм ЦК України щодо строків набувальної давності, якщо володіння почалося за три роки до набрання ним законної сили та триває надалі.

Така позиція щодо застосування даної правової норми матеріального права викладена у п.11 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних №5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , а також в ухвалах Верховного Суду України від 21.11.2007, від 20.02.2008 у справі №6-27245св07, від 10.06.2009 у справі №6-1942св09.

Судом встановлено, що позивач володіє спірним об'єктом нерухомості з 2001 року і дане майно обліковується на балансі Товариства, що випливає, зокрема з Акту інвентаризації основних засобів, Відомості інвентаризації основних засобів, оборотно-сальдової відомості ТОВ Дзвін по рахунку №10 за 2001 рік. Отже, приміщенням тракторної майстерні сільськогосподарське ТОВ Дзвін володіє з 2001 року, тобто, - до набрання чинності Цивільним кодексом України. Втім, правовідносини щодо володіння та користування даним об'єктом нерухомості тривають і по даний час, що підтверджується угодами про проведенню ремонтних робіт приміщення, угодами по охороні об єкту, а тому в даному випадку суд застосовує положення чинного Цивільного кодексу України (2004 року).

Документів, які б достовірно свідчили про перебування у володінні товариства тракторної майстерні до 2001 року позивачем не надано, навпаки підтверджено, що такі документи відсутні (довідка від 02.06.2018).

З урахуванням наведених норм матеріального права та враховуючи встановлені обставини на підставі поданих доказів, суд доходить висновку, що перебіг десятирічного строку володіння сільськогосподарським ТОВ Дзвін спірною будівлею тракторної майстерні розпочався в 2001 році, тобто за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України.

Задоволення вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст.334 ЦК України можливе при наявності необхідних умов: добросовісності володіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший, передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Крім того, оскільки право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду, то на момент прийняття рішення право володіння позивача не має бути припинено (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі №3-87гс15).

Фактичне володіння чужим майном згідно статті 397 Цивільного кодексу України вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду, а володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту використання спірного приміщення тракторної майстерні іншою особою, окрім позивача, а також не містять доказів того, що на приміщення тракторної майстерні претендує інший (в тому числі колишній) власник.

В підтвердження факту відкритого та безперервного володіння позивачем нерухомим майном у період з 2001 року надано документи, які свідчать про використання спірного приміщення тракторної майстерні в господарській діяльності товариства. Це свідчить і про фактичне користування позивачем зазначеним нерухомим майном.

Таким чином, доводи позивача, котрі ґрунтуються на твердженні про давність, відкритість, безтитульність володіння та користування спірною будівлею майстерні, загальною площею 1021,6м 2 , розташованою за адресою: вул.Січових Стрільців, 3а, с.Жеребки Підволочиського району Тернопільської області, з 2001 року по даний час, і його використання Товариством у господарській діяльності, понесення останнім витрат по утриманню та обслуговуванню майна є підтвердженими документально, не спростованими відповідачем, навпаки визнаними селищною радою у поданих поясненнях від 27.06.2018 (вх.№13724 від 05.07.2018), а тому визнаються судом обґрунтованими.

Отже, твердження позивача, котрі ґрунтуються на положеннях статті 344 ЦК України про добросовісність володіння майном; відкритість, безтитульність такого володіння більше десяти років є документально підтвердженими матеріалами справи, не запереченими відповідачем у справі, відповідно, суд вважає, що у позивача наявні усі передбачені ст.344 Цивільного кодексу України ознаки володіння, котрі є необхідними для набуття права власності на майно за набувальною давністю, у зв'язку з цим, доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Водночас, надаючи оцінку доводам позивача щодо його правонаступництва майнових прав КСП Медобори в тому числі щодо прав на спірне приміщення тракторної майстерні, то такі доводи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, а тому не приймаються судом до уваги.

Так, судом встановлено, що КСП Медобори було ліквідовано за рішенням суду від 29.11.2006 у справі №15/287-4385, на підставі якого й здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи КСП. При цьому, ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №№1004019351, НОМЕР_2 від 25.05.2018 переконливо свідчать про відсутність правонаступників у КСП Медобори . Долучений до справи Статут сільськогосподарського ТОВ Дзвін свідчить про створення нової юридичної особи з іншим ідентифікаційним кодом на підставі установчого договору шляхом об'єднання майна і підприємницької діяльності його засновників.

Долучені копії договорів складського зберігання зерна від 05.08.2008, 22.07.2011, 10.08.2012, 22.08.2014, 20.07.2016 судом оцінюються критично в якості доказів користування товариством приміщенням тракторної майстерні, оскільки стосуються іншого об'єкту нерухомості - будівлі зерносховища, котре не є предметом даного спору.

Господарським судом в процесі розгляду справи не встановлено вчинення неправильних дій з боку відповідача, а також враховуючи, що за нормами ст.344 ЦК України, позивач є заінтересованою особою щодо набуття права власності на спірне нерухоме майно, тому судовий збір судом покладається на позивача у справі.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.2, 11-13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 219, 220, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дзвін (с.Жеребки Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30786802) право власності на нерухоме майно: будівлю під літерою Д - тракторну майстерню, площею 1021,6м 2 , що знаходиться за адресою: вул.Січових Стрільців, 3а, с.Жеребки Підволочиського району Тернопільської області.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський апеляційний господарський суд в порядку, визначеному ст.ст.256, 257 ГПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 11.09.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 ГПК України.

Суддя Н.О. Андрусик