Постанова

від 05.09.2018 по справі 923/173/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/173/18 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів : Л.В. Поліщук, Т.А. Величко,

при секретарі судового засідання Р.О. Кияшко,

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Буд-2017"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 05.06.2018, прийняте суддею Н.О.Задорожною, м. Херсон, повний текст складено 13.06.2018,

у справі №923/173/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська Агро-Промислова компанія"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Буд-2017"

про стягнення 671900 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонська Агро-Промислова компанія (далі - ТОВ "ХАПК") звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Парус-Буд-2017 (далі - ТОВ "Парус-Буд-2017") про стягнення з останнього 671900 грн заборгованості за векселем.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати боргу за простим векселем №0198548 від 21.06.2012.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 22.03.2018 відкрито провадження у справі №923/173/18.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.06.2018 у справі №923/173/18 (суддя Н.О. Задорожна) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Буд-2017" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська Агро-Промислова компанія" 671900 грн заборгованості за простим векселем та 10078,50 грн витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що позивач є держателем простого векселя №0198548 від 21.06.2012 номінальною вартості 671900 грн, ТОВ "ХАПК здійснило заходи з пред'явлення до оплати вказаного векселя, однак відповідач виконання своїх зобов'язань за вказаним векселем не здійснив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Парус-Буд-2017" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 05.06.2018 у справі №923/173/18 скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що жодних договорів між ТОВ Укрсоц-капітал та ТОВ "АВС Інтер-Інвест" (на даний час ТОВ "Парус-Буд-2017") щодо поставлення товарів, виконання робіт, надання послуг не укладалося і як наслідок заборгованість перед ТОВ Укрсоц-капітал не виникала, а тому умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів не відображалася і не могла відображатися в балансовому обліку ТОВ "Парус-Буд- 2017", відтак вимога про стягнення заборгованості за безтоварним векселем задоволенню не підлягає.

Також, апелянт зазначає про те, що напис на векселі №0198548 від 21.06.2012 Сплатити наказу ТОВ ХАПК немає відношення до позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська Агро-Промислова компанія", код ЄДРПОУ 38480734, у зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення заборгованості за простим векселем не базується на безперервному ряді індосаментів і як наслідок задоволенню не підлягає.

Відповідач звертає увагу суду і на те, що сторонами не дотримано форму змін до строків сплати за векселем за пред'явленням, але не пізніше 30 червня 2018 року , оскільки вказані зміни вчинені не були і, як наслідок, на момент звернення позивача до суду минув річний строк позовної давності, передбачений статтею 70 Уніфікованого закону про переказний вексель та простий вексель.

В апеляційній скарзі скаржник вказує також на те, що засновник і власник ТОВ "ХАПК" ОСОБА_1 під час звільнення з посади директора ТОВ "АВС Інтер-Інвест" шляхом внесення змін до строків сплати за простим векселем і під час придбання його фірмою зазначеного векселя діяв свідомо на шкоду векселедавцю - ТОВ "АВС Інтер-Інвест", у своїх власних інтересах і не мав права вносити зміни до векселя, а тому позивач не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від підприємства відповідача, а повинен звернутися з даною вимогою до свого засновника - ОСОБА_1

Крім того, позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що простий вексель №01985498 від 21.06.2012 з терміном пред'явлення не пізніше 30 червня 2018 року до сплати у встановленому законом порядку не пред'являвся, а сам напис щодо зміни строків пред'явлення був нанесений вже після лютого 2018 року, що підтверджує шахрайські дії з боку колишнього керівництва відповідача.

Позивач власну правову позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклав.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді С.В. Таран, суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної від 16.07.2018 за апеляційною скаргою ТОВ "Парус-Буд-2017" відкрито апеляційне провадження.

В подальшому ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2018 справу №923/173/18 призначено до розгляду на 14.08.2018 об 11:00 год.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №1037 від 13.08.2018 у зв`язку з перебуванням суддів Л.О. Будішевської та М.А. Мишкіної у відпустці, відповідно до підпункту 17.4, підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в Одеському апеляційного господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/173/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 для розгляду апеляційної скарги по справі №923/173/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя С.В. Таран, судді: Л.В. Поліщук, Т.А. Величко.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 справу №923/173/18 прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 14.08.2018, в якому брав участь представник скаржника, який апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, оголошувалась перерва до 10 год 30 хв 05.09.2018.

В засіданні суду 05.09.2018 представники сторін участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 156, 159-162).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.06.2012 Tовариством з обмеженою відповідальністю "ABC Інтер-Інвест", новим найменуванням якого відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003753180 від 19.03.2018 є ТОВ «Парус-Буд-2017» , було емітовано простий вексель №0198548 номіналом 671900 грн (далі-простий вексель №0198548). Зазначений вексель був виданий на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоц-капітал (далі- ТОВ Укрсоц-капітал ).

Відповідно до простого векселя №0198548 в ньому встановлено строк оплати - за пред'явленням, але не пізніше 30 червня 2018 року, місце сплати - ПАТ «Укрсоцбанк» р/р 26005000063328 МФО 300023 код ЄДРПОУ 33511154.

На вказаному векселі проставлено індосамент: Сплатити наказу ТОВ ХАПК , який підписаний генеральним директором, головним бухгалтером та скріплений печаткою ТОВ Укрсоц-капітал .

ТОВ "ХАПК" 20.02.2018 за місцем сплати за простим векселем №0198548 на адресу ПАТ "Укрсоцбанк" супровідним листом направлено заяву про намір пред'явити вексель до платежу з доданими до неї документами, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та відповідною поштовою квитанцією №9169 від 20.02.2018.

Відповідно до електронного відстеження поштового відправлення №7304200704244, вказаний лист отримано ПАТ «Укрсоцбанк» 27.02.2018, що підтверджується витягом з сайту Укрпошти.

Позивач також надіслав 20.02.2018 за місцезнаходженням відповідача ТОВ "Парус-Буд-2017" лист, в якому просив оплатити зазначений вексель. До вказаного листа було додано акт про пред'явлення цього векселя до оплати та його копію, про що свідчать опис вкладення у цінний лист та поштова квитанція №9168 від 20.02.2018.

Однак зазначений лист повернувся на адресу відправника у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошти.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з ТОВ "Парус-Буд-2017" на користь ТОВ ХАПК заборгованості за простим векселем №0198548 від 21.06.2012.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт оплати заборгованості за простим векселем № 0198548, як і не надав обґрунтованих заперечень щодо поданого позову.

В силу частини першої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відповідач викладає заперечення проти позову у відзиві.

Відповідно до частини четвертої статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач в силу приписів частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України був належним чином сповіщений про час та місце проведення судових засідань по даній справі в суді першої інстанції, проте відзив на позов не надав, проти позову заперечень не висловив, натомість такі заперечення ним викладені у апеляційній скарзі. Отже, заперечення проти позову фактично викладені ТОВ "Парус-Буд-2017 лише в апеляційній скарзі та оцінка їм судом першої інстанції не надавалась з незалежних від місцевого господарського суду обставин, який вжив всіх залежних від нього заходів, направляючи ухвали про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого засідання, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до розгляду за місцезнаходженням відповідача.

Згідно з приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Херсонської області щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Частиною першою статті 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" визначено, що вексель - це папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Закон України "Про обіг векселів в Україні" визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).

Простий вексель - це вексель, що містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після збігу встановленого терміну певну суму грошей векселедержателю (кредиторові). Таке зобов'язання надає векселедержателю (власнику чи пред'явникові) безумовне право вимагати з особи, яка видала вексель, сплати зазначеної у тексті векселя грошової суми.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Національного банку України від 16.12.2002р. № 508, векселедавець - юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель; векселедержатель - юридична або фізична особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або індосований на пред'явника, або шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав.

Статтею 77 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

Статтею 34 Уніфікованого закону встановлено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Відповідно до статей 2, 76 Уніфікованого закону вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя.

Пред'явлення векселя до платежу відбувається у місці, яке зазначене в ньому. Якщо воно не зазначене, то вексель презентується у місці перебування платника.

Прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред'явлення до платежу, а також документів, виданих боржником.

Скаржник, заперечуючи проти стягнення заборгованості за векселем, посилається на те, що в балансовому обліку ТОВ Парус-Буд-2017 вексельна заборгованість не обліковується та що жодних договорів з ТОВ Укрсоц-капітал на поставлення товарів, виконання робіт, надання послуг ним не укладалося.

Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження недійсності виданого скаржником векселя №0198548 від 21.06.2012, зазначені вище доводи апелянта не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення вексельної заборгованості.

Саме таку правову позицію щодо відхилення аналогічних доводів викладено Верховним Судом у постанові від 17.05.2018 у справі №904/1169/17.

Крім того, відповідно до статті 16 Уніфікованого закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим, тобто особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть, якщо останній із них є бланковим. Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Із змісту протоколу судового засідання від 05.06.2018 вбачається, що судом першої інстанції проведено огляд оригіналу простого векселя №0198548, що свідчить про те, що вексель фактично знаходиться у позивача.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем (пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 №5).

Наступним доводом апеляційної скарги скаржник зазначає те, що засновник ТОВ «ХАПК ОСОБА_1 під час звільнення з посади директора ТОВ АВС Інтер-Інвест шляхом внесення змін до строків сплати за простим векселем №0198548 і під час придбання його фірмою зазначеного векселя діяв свідомо на шкоду векселедавцю.

Колегією суддів враховується, що у разі пред'явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов'язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов'язання, крім випадків, передбачених статтею 17 Уніфікованого закону.

Згідно із цією статтею особи, до яких пред'явлено позов за переказним векселем, не можуть протиставляти вимогам держателя заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах із трасантом або з попередніми держателями, якщо держатель при придбанні векселя не діяв свідомо на шкоду боржнику. На свої особисті відносини з іншими особами, у тому числі з попередніми векселедержателями, боржник вправі посилатися лише в тому разі, коли векселедержателями при придбанні векселя діяв свідомо на шкоду боржникові, тобто якщо він знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання. Наявність обставин, що свідчать про недобросовісність власника векселя, доводиться особою, до якої пред'явлено позов . Зобов'язана за векселем особа звільняється від платежу, якщо доведе, що кредитор, який пред'явив вимоги, знав або повинен був знати в момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов'язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя, або отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 №5).

Посилання апелянта на те, що держатель, яким є позивач, при придбанні векселя діяв на шкоду боржнику, тобто знав про відсутність законних підстав для видачі векселя, не доведено належними в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами. До того ж чинне законодавство не містить будь-яких заборон або обмежень щодо кола осіб, на користь яких може бути проставлено індосамент. Доказів притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності "за вчинення шахрайських дій", про які стверджує апелянт, матеріали справи не містять. Відсутні в матеріалах справи і докази на підтвердження недобросовісності дій попереднього векселедержателя векселя №0198548- ТОВ "Укрсоц-капітал".

Той факт, що колишній керівник підприємства відповідача ОСОБА_1 є засновником підприємства позивача не свідчить про недійсність векселя №0198548. Враховується колегією суддів і той факт, що ОСОБА_1 на час внесення останніх змін щодо строку пред'явлення векселя був директором ТОВ «Парус-Буд-2017 , що вбачається із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004198473 від 30.06.2018, а відтак мав відповідні повноваження на внесення змін до векселя.

Твердження скаржника про те, що останній напис щодо строків сплати за векселем за пред'явленням, але не пізніше 30 червня 2018 року вчинений від імені його підприємства ОСОБА_1 після лютого 2018 року грунтується на нічим не підтверджених припущеннях, хоча відповідач мав можливість заявити як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції клопотання про проведення відповідної судово-технічної експертизи документа.

Доводи апелянта про те, що вексель №0198548 ТОВ ХАПК у встановленому законом порядку до сплати не пред'являвся спростовуються матеріалами справи (а.с.29-38).

Частиною першою статті 11 Уніфікованого закону передбачено, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Згідно зі статтею 13 вказаного Закону індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Як зазначалося вище, на звороті простого векселя №0198548 проставлено індосамент: Сплатити наказу ТОВ ХАПК .

Одним із доводів апеляційної скарги відповідач зазначає те, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що напис Сплатити наказу ТОВ ХАПК має відношення до позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонська Агропромислова компанія , код ЄДРПОУ 38480734, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості за простим векселем не базується на безперервному ряді індосаментів і як наслідок задоволенню не підлягає.

Зазначені доводи до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки відповідно до пункту 1.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонська Агропромислова компанія скороченим найменуванням позивача є ТОВ ХАПК . Враховується Одеським апеляційним господарським судом також і те, що позивач є законним фактичним векселедержателем.

Безпідставними є також посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що на простому векселі №0198548 не зазначено дати внесення змін до написів щодо строків сплати за векселем, і, як наслідок, вважає апелянт, зміни до векселя внесено не було.

Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України Про обіг векселів в Україні зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем-трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону. Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.

Як вбачається із тексту простого векселя №0198548 до нього декілька разів вносилися зміни щодо строків оплати, останній запис «за пред'явленням, але не пізніше 30 червня 2018 року вчинений скаржником 04.04.2017, про що свідчить відповідна згода заставодержателя на зворотньому боці векселя, при цьому попередні реквізити стосовно строків сплати за векселем закреслені, що в цілому відповідає приписам статті 13 Закону України Про обіг векселів в Україні .

Враховуючи викладені вище обставини та норми права, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати ТОВ «Парус-Буд-2017 за простим векселем №0198548, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (див. рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 п.58). Інші доводи скаржника не спростовують наведених вище висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив наявні у матеріалах справи докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог. Твердження апелянта про порушення Господарським судом Херсонської області норм права при прийнятті рішення від 05.06.2018 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування цього рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Буд-2017" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 05.06.2018 у справі №923/173/18- без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Парус-Буд-2017".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.09.2018.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Т.А. Величко

Суддя Л.В. Поліщук