Рішення

від 01.08.2018 по справі 808/2583/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2018 року Справа № 808/2583/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

до Любимівської сільської ради (70245, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Любимівка, вул. Шкільна, 21, код ЄДРПОУ 26373262)

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (надалі – позивач) до Любимівської сільської ради (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації глядацької зали Любимівського сільського будинку культури Любимівської сільської ради, розташованого за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Любимівка, вул. Шкільна, 26, шляхом зобов'язання Любимівской сільської ради зупинити експлуатацію глядацького залу Любимівського сільського будинку культури за вказаною адресою, окрім робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

02 листопада 2018 року ухвалою судді відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та призначено перше судове засідання на 18 липня 2018 року.

За вимогами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином останній день розгляду справи є 30 серпня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено численні порушення вимог правил пожежної та техногенної безпеки при експлуатації будівлі, споруди, приміщення та територія Любимівського сільського будинку культури, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації вищевказаного складського приміщення до усунення виявлених порушень. На підставі вищевикладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Гуляйпільським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 21 травня по 25 травня 2018 року проведено позапланову перевірку Любимівського сільського будинку культури Любимівської сільської ради, та складено за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки акт № 19 від 25 травня 2018 року.

В ході перевірки встановлено, що об'єкт Любимівського сільського будинку культури Любимівської сільської ради, будівля, споруди, приміщення та територія Любимівського сільського будинку культури розташованих за адресою: Запорізька обл., Гуляйпільський район, с. Любимівка, вул. Шкільна 26 експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

Приміщення закладу не обладнано системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей, яка відповідає чинним стандартам відповідно до Додатку А (обов'язковий), Додатку Б (обов'язковий) ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог пункту 1.4 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи пожежної сигналізації, унеможливлює оповіщення людей і ускладнює управління евакуацією людей при пожежі що в разі пожежі може призвести до травматизму та (або) загибелі людей, тобто може загрожувати здоров'ю та життю людей.

Дерев'яні конструкції даху будівлі не оброблено вогнезахисним розчином з складанням відповідного акту.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Дерев'яні конструкції сцени, декорацій не оброблено вогнезахисним розчином з складанням відповідного акту.

Відповідно до вимог пункту 2.3 глави 2 розділу VI «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, дерев'яні конструкції сценічной коробки повинні бути оброблені вогнезахисними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Не забезпечено захист будівель та споруд закладу та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд».

Відповідно до вимог пункту 1.21 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд". Блискавкозахист потрібен для забезпечення безпеки людей, збереження будинків і споруджень, устаткування і матеріалів від можливих вибухів, руйнувань і пожеж, що виникають від удару блискавки. А його відсутність може призвести до загрози здоров'ю та життю людей.

Встановленні електророзетки в на горючій основі.

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31 липня 2017 року), електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра. Для уникнення загорання горючих поверхонь від електрообладнання, яке встановлено на горючих основах, під це електрообладнання потрібно підкладати суцільний негорючий матеріал, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

За відсутності негорючого матеріалу є ризик загорання горючого облицювання в наслідок короткого замикання або іншого аварійного режиму роботи, що є загрозою для життя людини.

Допускається експлуатацію світильників без захисних ковпаків.

Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31 липня 2017 року), забороняється підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками.

При порушенні експлуатації світильників та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту світильника, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей. Експлуатація світильника без ковпака з суцільним захисним склом при пошкоджені призводить до того, що пошкоджені нагріті елементи електролампи можуть лопнути та розлетітися по приміщенню, що може стати причиною виникнення пожежі, що є загрозою для життя та здоров'я людини.

Не вивішено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Відповідно до вимог пункту 5 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, на об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

У випадку пожежі, відсутність плану евакуації може призвести до неправильної та не своєчасної евакуації людей з приміщення, через що збільшує вірогідність травмування, отруєння людей токсичними продуктами горіння, що становить загрозу для життя та здоров'я людей.

Приміщення об'єкту не забезпечено відповідними знаками безпеки, відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір».

Відповідно до вимог пункту 8 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697 територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

В разі пожежі відсутності відповідних знаків безпеки призводить до відсутності можливості знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, що може призвести до неправильної та несвоєчасної евакуації людей, що в разі пожежі несе загрозу життю та здоров'ю людей.

На пожежному щиті відсутні два вогнегасники.

Відповідно до вимог пункту 3.11, глави 3, Розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» затверджені наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31 липня 2017 року. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - З шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами. Може призвести до швидкого розповсюдження вогню без можливості гасіння. Пожежний щит служить для локалізації та ліквідації пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. Його відсутність унеможливлює гасіння пожежі на етапі її виявлення та розвитку, що може призвести до швидкого розповсюдження вогню що відповідно несе загрозу життю та здоров'ю людей.

Не забезпечено проведення технічного обслуговування вогнегасників відповідно до норм, правил (настанови з технічного обслуговування вогнегасників), установлених їх виробником, та нормативних документів у сфері пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, керівники об'єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування.

При невиконанні даного заходу, технічно не придатних до використання первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників), які розраховані на припинення горіння на початковому етапі розвитку пожежі може призвести до більш швидкого розвитку пожежі та призвести до більших надзвичайних подій, які несуть загрозу життю або здоров'ю населення.

Не забезпечено приміщення залу для глядачів необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння, згідно з вимогами типових нормам належності.

Відповідно до вимог пункт 3.8, 3.9 глави 3 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» затверджені наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31 липня 2017 року Наказ МВС України № 25 від 15 січня 2018 року «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників». Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які ч використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння унеможливлює оперативне гасіння пожежі, а її розповсюдження несе загрозу для здоров'я та життя людей.

Допущено в залі для глядачів забивання евакуаційних дверей наглухо.

Відповідно до пункту 2.37 розділ III глави 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, не допускається забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель.

Зачинення дверей з середини на ключ унеможливлює евакуацію людей, що несе для здоров'я і життя людей.

Не забезпечені евакуаційним освітленням коридори, проходи та інші шляхи евакуації».

Відповідно до пункту 2.31 глави 2 розділ III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Під час гасіння пожежі вимикається світло.

Евакуаційне освітлення слугує для безпечної евакуації людей при пожежі. Через вимкнення світла можлива паніка та відсутність орієнтації людей у просторі, що несе загрозу для життя та здоров'я людей.

Допущено захаращення евакуаційних дверей на першому поверсі різними будівельними матеріалами.

Відповідно до вимог пункту 2.37, глави 2, розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні» затверджені наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31 липня 2017 року.

Не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами. Захаращення шляху евакуації в разі пожежі або іншої надзвичайної ситуації може призвести до ускладнення та не своєчасної евакуації людей, що тягне за собою загрозу для здоров'я та життя людей.

Посадові особи не пройшли навчання з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому КМУ від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Відповідно до вимог пункту 16 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі). Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

Не проведення інструктажу не забезпечує знання персоналу про безпеку при поводженні і використанні обладнання та речовини що використовуються в господарчі діяльності, та алгоритм дій в разі виникнення надзвичайної ситуації, що створю загрозу для життя та здоров'я людей.

Пожежні кран-комплекти несправні (відсутнє водопостачання).

Відповідно до вимог підпункту 2.2 глави 2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697 пожежні кран- комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Не справність внутрішнього протипожежного водопроводу не дає можливості гасіння пожежі а розповсюдження вогню загрожує здоров'ю та життю людей.

Не укомплектовано пожежний кран-комплект відповідно до норм належності.

Відповідно до вимог пункт 2.2, підпункту 2, глави 2, Розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» затверджені наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31 липня 2017 року. Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.

Неукомплектованість пожежного кран-комплекту пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля унеможливлює роботу пожежних кран-комплектів та не дає змоги гасіння пожежі а розповсюдження вогню загрожує здоров'ю та життю людей.

Не проведено ідентифікацію об'єкту та не узгоджено її з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 3.1.1 «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», затверджених наказом МНС України від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за №1006/14273, керівники потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів повинні забезпечити проведення ідентифікації та паспортизації відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС від 18.12.2000 N 338, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за N 62/5253. Відповідно до вимог пункту 10 «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», затвердженої наказом МНС України від 23.02.2006р.№ 98, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року за N 286/12160, відповідальні особи об'єктів господарської діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту. Відсутність ідентифікації не дає можливості визначення необхідності заходів пожежної та техногенної безпеки, що при надзвичайної ситуації несе загрозу для здоров'я і життя людей.

Відсутність журналу реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки для працівників які приймаються на роботу та за місцем роботи, свідчить про відсутність проведення даного виду інструктажу, що обумовлює незнання персоналом правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, та унеможливлює дотримання персоналу цих правил, що несе загрозу для життя та здоров'я працюючого персоналу та відвідувачів.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю людей, орган ДСНС зобов'язаний скласти припис за допомогою якого зобов'язати підконтрольний об'єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням виявлених в ході проведення перевірки порушень Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15 серпня 2007 року №557, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, подальша експлуатація глядацької зали Любимівського сільського будинку культури Любимівської сільської ради, розташованого за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Любимівка, вул. Шкільна, 26, без усунення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, створює реальну небезпеку для життя та здоров'я співробітників та відвідувачів, що є підставою для заборони його експлуатації.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи наявні підстави для заборони експлуатації глядацької зали Любимівського сільського будинку культури Любимівської сільської ради, розташованого за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Любимівка, вул. Шкільна, 26, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Любимівської сільської ради (70245, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Любимівка, вул. Шкільна, 21, код ЄДРПОУ 26373262) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації – задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації глядацької зали Любимівського сільського будинку культури Любимівської сільської ради, розташованого за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Любимівка, вул. Шкільна, 26, шляхом зобов'язання Любимівской сільської ради зупинити експлуатацію глядацького залу Любимівського сільського будинку культури за вказаною адресою, окрім робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено 01 серпня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов