Рішення

від 11.09.2018 по справі 910/8844/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.09.2018Справа №  910/8844/18   Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСС Інтернешнл” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медікел Клінік “Столиця” про стягнення 161 257, 21 грн. без  повідомлення учасників справи В С Т А Н О В И В: До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ТСС Інтернешнл” (далі – ТОВ “ТСС Інтернешнл”, позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медікел Клінік “Столиця” (далі - ТОВ “Медікел Клінік “Столиця”, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 161 257, 21 грн. У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна № 2/06 від 10.05.2016 р. в частині своєчасної сплати орендних та комунальних платежів. У позові ТОВ “ТСС Інтернешнл” просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 161 257, 21 грн., яка складається з боргу по орендній платі у сумі 104 717,86 грн., компенсації комунальних платежів у сумі 17 272,74 грн., пені у сумі 27 026,64 грн., інфляційної складової боргу у сумі 9 544,52 грн. та 3 % річних у сумі 2 695,45 грн. Провадження за вказаними вимогами було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2018 р., розгляд справи в суді вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Суд, розглянувши позовні вимоги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 10.05.2016 р. між ТОВ “ТСС Інтернешнл” (орендодавець) та - ТОВ “Медікел Клінік “Столиця” (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 2/06. Відповідно до цього договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежилі приміщення з № 1 по № 11 (групи приміщень № 224 (літ. А), загальною площею 201,4 к.м., що знаходиться на 2 поверсі у будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Олександра Мишуги, № 8 (п. 1.1 договору). Строк оренди починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди і закінчується в момент підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди та фактичного повернення орендодавцю об'єкта оренди (п. 2.2 договору). Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується сторонами не пізніше 10.05.2016 р., а акт повернення – не пізніше 30.01.2019 р. При достроковому припиненні (розірванні) дії даного договору сторони зобов'язані підписати акт приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди в останній день строку дії даного договору (п. 2.2 договору). Відповідно до п. 3.3.7 договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, здійснювати компенсацію комунальних платежів, передбачених цим договором, та сплачувати інші платежі. Сторони домовились, що з 10.05.2016 р. розмір орендної ставки за 1 кв.м. площі об'єкту оренди становить 146,41 грн. за 1 календарний місяць, що еквівлентно 11 доларів США, а також про те, що орендна плата не індексується (п. 5.1 договору). Орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 15 числа місяця, що передує оплачуваному на підставі рахунків, виставлених орендодавцем (п. 5.3 договору). Сторони домовились про те, що починаючи з 3 календарного місяця та кожні наступні 12 місяців, розмір орендної плати збільшується на 7 % від розміру орендної плати за останній місяць попереднього періоду (п. 5.5 договору). Орендна плата не включає комунальні платежі, плату за теплопостачання, водовідведення, водопостачання, електроенергію, плату за землю. З моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди, орендар зобов'язаний протягом 7 банківських днів з моменту отримання рахунків від орендодавця, компенсувати витрати на комунальні послуги, які орендар фактично спожив протягом календарного місяця використання об'єкта оренди. До суми компенсації вищевказаних витрат додається 3 %, які компенсують банківські послуги (п.п. 5.8.1 – 5.8.2 договору). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.01.2019 р. (п. 2.1). З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору оренди надав відповідачу в оренду нежилі приміщення з № 1 по № 11 (групи приміщень № 224 (літ. А), загальною площею 201,4 к.м., які знаходяться на 2 поверсі у будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Олександра Мишуги, № 8, що підтверджується актом приймання-передачі від 10.05.2016 р. У подальшому додатковою угодою № 6 від 30.10.2017 р. сторони дійшли згоди про розірвання договору оренди нерухомого майна № 2/06 від 10.05.2016 р. з 30.10.2017 р. та того ж дня об'єкт оренди був повернутий відповідачем ТОВ “ТСС Інтернешнл”, про що свідчить акт повернення майна від 30.10.2017 р. Також судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати платежів за договором оренди, а саме - у період з липня 2017 р. по жовтень 2017 р. не сплатив орендну плату у сумі 104 717,86 грн., а також у період з серпня 2017 р. по 30.10.2017 р. не відшкодував витрати на використані комунальні послуги у сумі 17 272,74 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період. При цьому наявність у відповідача вказаної заборгованості була зафіксована сторонами у додатковій угоді № 6 від 30.10.2017 р. про розірвання договору оренди № 2/06 від 10.05.2016 р., копія якої наявна в матеріалах справи. Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Крім того, пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” закріплений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” одним з видів житлово-комунальних послуг є комунальні послуги, до яких відносяться централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів тощо. Таким чином, зобов'язання відповідача з оплати оренди, вартості спожитих комунальних послуг виникли на підставі вказаних нормативних актів, а також укладеної між сторонами угоди. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 7 вказаної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Відповідач доказів, які підтверджують сплату ним заборгованості за оренду з липня 2017 р. по жовтень 2017 р., а також спожитих комунальних послуг за період з серпня 2017 р. по 30.10.2017 р. суду не надав, доводів позивача не спростував. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 104 717,86, а також витрат на комунальні послуги у сумі 17 272,74 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаних розмірах. Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача також пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у сумі 27 026,64 грн. Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Як вбачається з п. 10.2 договору оренди, у випадку прострочення орендної плати та/або інших платежів орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу. Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому, передбачений приписом ч. 6 ст. 232 ГК України 6-місячний період нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 Постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"). Провівши власний розрахунок заявленої позивачем суми пені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 27 026,64 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 9 544,52 грн. та 3 % річних у сумі 2 695,45 грн., нарахованих на суму орендних платежів. Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно. Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 9 544,52 грн. та 3 % річних у сумі 2 695,45 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСС Інтернешнл” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медікел Клінік “Столиця” про стягнення заборгованості у сумі 161 257, 21 грн. задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Медікел Клінік “Столиця” (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 22, ідентифікаційний код 40208496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСС Інтернешнл” (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 38, ідентифікаційний код 35140735) заборгованість з орендної плати в сумі 104 717 (сто чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн. 86 коп., компенсацію комунальних платежів у сумі 17 272  (сімнадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 74 коп., пеню у сумі 27 026 (двадцять сім тисяч двадцять шість) грн. 64 коп., інфляційну складову боргу у сумі 9 544 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 52 грн., 3 % річних у сумі 2 695 (дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн. 45 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 86 коп. Повне судове рішення складено 11 вересня 2018 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                   Головіна К.І.