Рішення

від 31.08.2018 по справі 911/1304/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1304/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета Трейдінг» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантаун» , Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 878 694 грн. 89 коп.

Представники:

позивача -ОСОБА_1;

відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 878 694 грн. 89 коп., з яких: 358 923 грн. 70 коп. - борг; 377 538 грн. 28 коп. - пеня; 102 384 грн. 14 коп. - штраф; 8 250 грн. 46 коп. - 3% річних; 31 598 грн. 21 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно укладеного між сторонами договору відповідач як покупець був зобов'язаний оплатити позивачу поставлений товар, проте належним чином не виконав свої зобов'язання.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, вимоги суду не виконав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Мета Трейдінг , в особі директора ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Сантаун , в особі директора ОСОБА_2, був укладений договір поставки № 11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар в асортименті, у кількості й у терміни, визначені в заявці покупця, яка може бути дана в усній формі, письмово або електронною поштою, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму (ціну).

Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару здійснюється відповідно до замовлення Покупця, за формою, встановленою Постачальником. Замовлення оформлюється в письмовому вигляді та направляється Постачальнику по телефону, факсу, електронною поштою або через представника Постачальника. Поставка Товару здійснюється на умовах DDР - склад Покупця, місцезнаходження якого зазначається у накладних та заявках. Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції "Інкотермс" 2010 року.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що загальна ціна договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав частково, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 358 923 грн. 70 коп. боргу.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 358 923 грн. 70 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 31 598 грн. 21 коп. - інфляційних втрат та 8 250 грн. 46 коп. - 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 31 598 грн. 21 коп. - інфляційних втрат та 8 250 грн. 46 коп. - 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 358 923 грн. 70 коп. - пені та 102 384 грн. 14 коп. - штрафу.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 6.3 договору в разі порушення термінів оплати товару, передбачених в п.5.2. даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в вищезгаданий період. В разі затримки оплати товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів. Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від простроченої суми коштів за кожен випадок затримки по оплаті товару. Строк нарахування пені у разі невиконання зобов'язань обмежений двома роками після закінчення терміну оплати відповідної партії товару.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 102 384 грн. 14 коп. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Щодо заявленої суми пені, то враховуючи положення ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» судом здійснено розрахунок суми пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару, яка складає 64 544 грн. 35 коп., в решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сантаун (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6, кім. 11, код 38260190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мета Трейдінг (01030, м. Київ, вул. Івана Сергієнка, буд. 18, код 39872894) - 358 923 (триста п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 70 коп. - боргу, 31 598 (тринадцять одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 21 коп. - інфляційних втрат, 8 250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 46 коп. - 3% річних, 64 544 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 35 коп. пені, 102 384 (сто дві тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 14 коп. штрафу, 8 485 (вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 51 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 10.09.2018 року.

Суддя Л.Я. Мальована