Рішення

від 12.09.2018 по справі 911/1724/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2018 р.           м. Київ Справа № 911/1724/18

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічної інформації» (03062, м. Київ, Святошинський район, просп. Перемоги, буд. 67, корпус АПК-3, офіс 402, код 32110006)

до відповідача          публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код 20578072)

про                              стягнення 83 752,95 грн.

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Центр технічної інформації» звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про виконання робіт по технічному обслуговуванню радіостанцій в розмірі 83 752,95 грн., з яких: 74 097,00 грн. основний борг, 7 335,60 грн. інфляційні втрати, 2 320,35 грн. 3 % річних, та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2017 між позивачем та відповідачем був укладений договір №-2017- про виконання робіт по технічному обслуговуванню радіостанцій, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботи з технічного обслуговування радіостанцій аварійно-диспетчерських та експлуатаційних служб філій по експлуатації газового господарства відповідача, а відповідач зобов'язався оплатити ці роботи. Позивач зазначає, що відповідно до п.2.2 договору, розрахунок за виконаний обсяг робіт відповідач здійснює на підставі акту виконаних робіт, який складається і подається заявником на затвердження відповідачу. Розрахунки за договором відповідач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 100% вартості виконаних робіт протягом 15 календарних днів з дати підписання позивачем і відповідачем акту виконаних робіт. Так, позивач вказує, що відповідно до акту №А-0630-1 здачі-прийняття робіт від 30.06.2017 загальна вартість проведених робіт складає 74 097 грн. Термін у 15 календарних днів для оплати виконаних робіт стік 15.07.2017, однак позивач не отримав грошових коштів від відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховані у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання 7 335,60 грн. інфляційних втрат та 2 320,35 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 08.08.2018 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1724/18; постановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Цією ж ухвалою постановлено, що відповідач має право подати відзив протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі, встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву, встановлено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відповіді.

22.08.2018 від товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічної інформації» до господарського суду Київської області надійшли пояснення щодо розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат та процентів річних.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки станом на 11.09.2018 відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення відповідачу 11.08.2018 ухвали про відкриття провадження від 08.08.2018 у справі №911/1724/18, відзив на позов не подав, не заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

У ч. 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, 03.01.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр технічної інформації» (виконавець) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (замовник) укладено договір №-2017- про виконання робіт по технічному обслуговуванню радіостанцій, відповідно до умов якого:

- замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з технічного обслуговування радіостанцій аварійно-диспетчерських та експлуатаційних служб філій по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (пункт 1.1 договору);

- загальна вартість договору становить 148428,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 24738,00 грн., згідно з додатком №1 до цього договору (пункт 2.1 договору);

- розрахунок за виконаний обсяг робіт замовник здійснює на підставі акту виконаних робіт, який складається і подається виконавцем на затвердження замовнику. Акт виконаних робіт перевіряється і затверджується уповноваженими особами замовника в термін, що не перевищує 5 діб, або в цей же строк замовник направляє виконавцеві мотивовану відмову в підписанні цього акту (пункт 2.2 договору);

- розрахунки за цим договором замовник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі 100% вартості виконаних робіт протягом 15 календарних днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (пункт 2.3 договору);

- цей договір є чинним з моменту його укладення і діє до 31.12.2017. Закінчення троку договору не звільняє виконавця і замовника від виконання своїх зобов'язань, а також від відповідальності за невиконання або неналежне їх виконання, за даним договором (пункт 4.1 договору).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за правовим змістом сторін є договором надання послуг.

Згідно визначення частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором, позивач подав до суду підписаний обома сторонами акт приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) №А-0630-1 від 30.06.2017 по рахунку №0630-3 від 30.06.2017 по договору №-2017- про виконання робіт по технічному обслуговуванню радіостанцій на суму 74 097,00 грн. (копія залучена до матеріалів справи).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що послуги заявленою вартістю позивачем були надані, а відповідачем прийняті без зауважень, відтак належать до оплати.

В умовах договору сторони погодили, що розрахунки за цим договором замовник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі 100% вартості виконаних робіт протягом 15 календарних днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (пункт 2.3 договору).

Позивач твердить, що відповідач надані йому та прийняті ним без зауважень послуги за договором №-2017 - про виконання робіт по технічному обслуговуванню радіостанцій не оплатив, у зв'язку з чим у публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» утворилась заборгованість у розмірі 74 097,00 грн.

Суду не подано доказів того, що відповідач відповідно до своїх обов'язків, передбачених пунктами 2.3 договору, здійснив оплату наданих йому послуг з технічного обслуговування радіостанцій аварійно-диспетчерських та експлуатаційних служб філій по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз».

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов'язок доведення факту оплати наданих послуг, покладається саме на відповідача.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 74 097,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

Крім того, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 16.07.2017 по 01.08.2018 у розмірі 7 335,60 грн. та 3 проценти річних у сумі 2 320,35 грн. за період з 16.07.2017 по 01.08.2018.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за період серпень 2017 по липень 2018, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 6 603,73 грн., а відтак вказану вимогу слід задовольнити частково.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних (за заявлений позивачем період), суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних становить 2 326,44 грн., однак суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 320,35 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічної інформації» частково, приймає рішення про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» 74 097,00 грн. основного боргу, 2 320,35 грн. 3% річних, 6 603,73 грн. інфляційних втрат.

У зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі в повному обсязі.

керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічної інформації» задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код 20578072)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічної інформації» (03062, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, буд. 67, корпус АПК-3, офіс 402, код 32110006)

74 097,00 грн. (сімдесят чотири тисячі дев'яносто сім гривень нуль копійок) основного боргу,

6 603,73 грн. (шість тисяч шістсот три гривні сімдесят три копійки) інфляційних втрат,

2 320,35 грн. (дві тисячі триста двадцять гривень тридцять п'ять копійок) 3% річних,

1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення 12.09.2018.

Суддя                     О.В. Конюх