Рішення

від 30.08.2018 по справі 826/6937/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2018 року 16:29 № 826/6937/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Багрій М.В., за участі: представників позивача - Недашківського І.М., Мальцевої А.М., представника відповідача - Кунди А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Меридіан доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2018, - На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 серпня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Меридіан" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2018 №0000601401, № 0000591401, № 0000611401 прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не надає конкретні факти невідповідності первинних документів позивача, а виходить з того, що відсутня можливість підтвердити факт здійснення господарських операції, що свідчить про відсутність реальності здійснення операцій в зв'язку з тим, що відсутній виробник або імпортер продукції по ланцюгу постачання та немає підстав для включення позивачем до складу витрат суми по взаємовідносинам з цими контрагентами.

Представник Головного управління ДФС у місті Києві проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду у підготовчому провадженні.

В судовому засіданні 30 серпня 2018 року представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІІ квартал 2017 року, проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства Меридіан з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017.

За результатами проведеної перевірки складено Акт Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства Меридіан (код 24941196), тел./факс: (044) 242-78-65, податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 від 26.10.2017 № 462/26-15-14-01-01/24941196 (далі - Акт перевірки).

За висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем:

1. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, редакція до 01.01.2015), п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, редакція з 01.01.2015 р.) в результаті чого занижено податок на прибуток в загальному розмірі 982 883,00 грн.;

2. п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, редакція до 01.01.2015) та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, редакція з 01.01.2015), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 992 221,00 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього в загальному розмірі 13 866,00 грн.;

З урахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, редакція з 01.01.2015) Строки давності та їх застосування :

3. п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, редакція до 01.01.2015) та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, редакція з 01.01.2015), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється, на загальну суму 890 531,00 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього в загальному розмірі 13 866,00 грн.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, ГУ ДФС у м. Києві під час перевірки встановлено, що ПП Меридіан мало взаємовідносини з ТОВ Хай-Тек Технолоджі (укладено договір купівлі-продажу від 17.02.2014 №17/02/14), ТОВ Роял Пропертіс (укладено договір купівлі-продажу від 01.04.2014 №01/04/2014), ТОВ Далас (укладено договір купівлі-продажу від 31.03.2014 №31/03/14), ТОВ Колтон (укладено договори купівлі-продажу від 30.06.2015 №20072015, від 02.07.2015 №21072015, від 28.08.2015 № 02092015), ТОВ Флагман-РМ (укладено договір купівлі-продажу від 14.07.2015 №140715), ТОВ ВК Вінер (укладено договір купівлі-продажу від 16.03.2015 №1603015), ТОВ Екоопт.- (укладено договір купівлі-продажу від 10.08.2015 №100815), TOB Нотагруп (укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2016 №0108), TOB Кераміккомпані (укладено договір купівлі-продажу в:д 01.05.2016 №010516), TOB Хеленн Маркет (укладено договір купівлі-продажу від 01.02.2017 №01022017).

На виконання умов договору TOB Хай-Тек Технолоджі на адресу ПП Меридіан виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 210 144,00 грн., у т. ч. ПДВ на суму 35 024,00 грн.

За результатами проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) неможливо встановити походження товару, реалізованого TOB Хай-тек технолоджі на адресу ПП Меридіан за період з 01.02.2014 по 31.03.2014, оскільки у TOB Хай-тек технолоджі не прослідковується по ланцюгу постачання та придбання відповідних товарів а саме: піддони дерев'яні б/у.

На виконання умов договору купівлі-продажу від 01.04.2014 №01/04/2014 TOB Роял Пропертіс на адресу ПП Меридіан виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 440 988 грн., в т.ч. ПДВ на суму 73 498 грн.

Відповідно до наданих ПП Меридіан до перевірки платіжних доручень та оборотно- сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.01.2014 - 31.07.2014, операції з TOB Роял Пропертіс за піддони б/в 1200x800, та цв'яхи будів. 3.5x90 на загальну суму 440 988 грн., в т. ч. ПДВ 73 498 грн., дебіторська/кредиторська TOB Роял Пропертіс заборгованість відсутня.

За результатами проведеного аналізу ЄРПН, неможливо встановити походження товару, реалізованого TOB Роял Пропертіс на адресу ПП Меридіан за період з 01.02.2014 по 31.07.2014, оскільки у TOB Роял Пропертіс не прослідковується по ланцюгу постачання придбання піддонів б/у.

На підставі вищевикладеного не підтверджено факт придбання по ланцюгу постачання ідентифікованих ТМЦ у TOB Роял Пропертіс .

На виконання умов договору купівлі-продажу від 31.03.2014 №31/03/14 TOB Далас на адресу ПП Меридіан виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 524 928 грн., в т.ч. ПДВ на суму 87 488 грн.

Відповідно до наданих ПП Меридіан до перевірки платіжних доручень та оборотно- сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.04.2014 - 31.08.2014, операції з TOB Далас за піддони дерев'яні б/у 1200x800 на загальну суму 524 928 грн., в т.ч. ПДВ 87 488 грн. дебіторська/кредиторська TOB Далас , заборгованість відсутня.

За результатами проведеного аналізу АІС Податковий блок встановлено, розбіжність по податковим зобов'язанням TOB Далас та податковим кредитом ПП Меридіан за період з 01.04.2014 по 31.08.2014 ПДВ на суму 87 488 грн.

За результатами проведеного аналізу ЄРПН, неможливо встановити походження товару, що був реалізований TOB Далас на адресу ПП Меридіан за період з 01.04.2014 по 31.08.2014, оскільки у TOB Далас не прослідковується по ланцюгу постачання придбання піддонів б/у.

На підставі вищевикладеного не підтверджено факт придбання по ланцюгу постачання ідентифікованих ТМЦ у TOB Далас .

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу від 30.06.2015 №20072015, від 02.07.2015 №21072015, від 28.08.2015 №02092015 ПП Меридіан отримало від TOB Колтон акти прийому- передачі, видаткові та податкові накладні на загальну суму 460 500 грн., у т. ч. ПДВ на суму 76 750 грн.

В акті перевірки вчинено запис, що операції здійснені TOB Колтон за період липень та вересень 2015 року не мали реального товарного характеру, не встановлено наявності у контрагента власних або орендованих виробничих/обслуговуючих приміщень, основних засобів, персоналу.

На виконання умов договору від 14.07.2015 №140715, TOB Флагман-РМ на адресу ПП Меридіан виписано наступні податкові та видаткові накладні на загальну суму 1 215 010 грн., в т. ч ПДВ на суму 202 501,67 грн.

Відповідно до наданих ПП Меридіан до перевірки платіжних доручень та оборотно- сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.07.2015 - 30.09.2015, операції з TOB Флагман- РМ за піддони б/в на загальну суму 1 215 010 грн., в т. ч. ПДВ 202 501,67 грн. дебіторська/кредиторська TOB Флагман-РМ заборгованість відсутня.

За результатами проведеного аналізу ЄРПН, неможливо встановити походження товару, що був реалізований TOB Флагман-РМ на адресу ПП Меридіан за період з 01.07.2015 по 30.09.2015, оскільки у TOB Флагман-РМ не прослідковується по ланцюгу постачання та придбання піддонів б/в.

На виконання умов договору від 16.03.2015 №1603015 TOB ВК Віннер на адресу ПП Меридіан виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 382 800 грн., у т. ч. ПДВ на суму 63 800 грн.

Відповідно до наданих ПП Меридіан до перевірки платіжних доручень та оборотно- сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.03.2015 - 30.05.2015, операції з TOB ВК Вінер за піддони б/в на загальну суму 382 800 грн., у т. ч. ПДВ 63 800 грн. дебіторська/кредиторська TOB ВК Вінер заборгованість відсутня.

За результатами проведеного аналізу ЄРПН, неможливо встановити походження товару, реалізованого TOB ВК Вінер на адресу ПП Меридіан за період з 01.03.2015 по 31.05.2015, оскільки у TOB ВК Вінер не прослідковується по ланцюгу постачання придбання піддонів.

На виконання умов договору від 10.08.2015 №100815, TOB Екоопт.- на адресу ПП Меридіан виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 1 797 720 грн., в т. ч. ПДВ на суму 299 620 грн.

Відповідно до наданих ПП Меридіан до перевірки платіжних доручень та оборотно- сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.08.2015 - 31.12.2016, операції з TOB Екоопт.- за піддони б/в на загальну суму 1 797 720 грн., у т. ч. ПДВ на суму 299 620 грн. дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

За результатами проведеного аналізу ЄРПН, неможливо встановити походження товару, що був реалізований TOB Екоопт.- на адресу ПП Меридіан за період з 01.08.2015 по 31.12.2016, оскільки у TOB Екоопт.- не прослідковується по ланцюгу постачання та придбання піддонів б/в.

На виконання умов договору від 01.08.2016 №0108, TOB Нотагруп на адресу ПП Меридіан виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 897 000 грн., в т. ч. ПДВ на суму 149 500 грн.

Відповідно до наданих ПП Меридіан до перевірки платіжних доручень та оборотно- сальдової відомості по рахунку 631 за період 01.08.2016 - 30.09.2016, операції з TOB Нотагруп за піддони на загальну суму 897 000 грн., в т. ч. ПДВ на суму 149 500 грн. дебіторська/кредиторська TOB Нотагруп заборгованість відсутня.

За результатами проведеного аналізу ЄРПН, неможливо встановити походження товару, реалізованого TOB Нотагруп на адресу ПП Меридіан за період з 01.08.2016 по 30.09.2016, оскільки у TOB Нотагруп не прослідковується по ланцюгу постачання придбання піддонів.

В акті перевірки зазначено, що враховуючи вимоги норм законодавчих актів, первинні документи, укладені між ПП Меридіан з TOB Хай-тек технолоджі , TOB Далас та TOB Роял Пропертіс складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ПП Меридіан до складу витрат суми по взаємовідносинам з TOB Хай-тек технолоджі , ТOB Далас , TOB Роял Пропертіс .

На підставі Акту перевірки та його висновків відповідачем винесено наступні податкові- повідомлення рішення:

від 15 січня 2018 року № 0000601401 про сплату податку на прибуток на загальну суму 1148409 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням 982 883,00 грн., за штрафними санкціями 165 526 грн. (Форма Р );

від 15 січня 2018 року № 0000591401 про сплату податку на додану вартість 1 335 797 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням 890 531,00 грн., за штрафними санкціями 445 266 грн. (Форма Р );

від 15 січня 2018 року № 0000611401 на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 13 866,00 грн. (Форма Б4 ).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та у відповідності до п.56.3 ст. 56 Податкового кодексу України позивач подав до Державної фіскальної служби України скаргу (вих. № 7 від 26.01.2018).

Рішенням ДФС України від 26.03.2018 № 10649/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 15.01.2018 №№ 0000601401, 0000591401, 0000611401 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Незгода позивача із даними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ПП Меридіан та ТОВ Хай-Тек Технолоджі , ПП Меридіан та ТОВ Роял Пропертіс , ПП Меридіан та ТОВ Далас , ПП Меридіан та ТОВ Колтон , ПП Меридіан та ТОВ Флагман-РМ , ПП Меридіан та ТОВ ВК Вінер , ПП Меридіан та ТОВ Екоопт, ПП Меридіан та TOB Нотагруп , ПП Меридіан та TOB Кераміккомпані , ПП Меридіан та TOB Хеленн Маркет мету придбання послуг, обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано копії договорів ТОВ Хай-Тек Технолоджі (договір купівлі-продажу від 17.02.2014 №17/02/14), ТОВ Роял Пропертіс (договір купівлі-продажу від 01.04.2014 №01/04/2014), ТОВ Далас (договір купівлі-продажу від 31.03.2014 №31/03/14), ТОВ Колтон (договори купівлі-продажу від 30.06.2015 №20072015, від 02.07.2015 №21072015, від 28.08.2015 № 02092015), ТОВ Флагман-РМ (договір купівлі-продажу від 14.07.2015 №140715), ТОВ ВК Вінер (договір купівлі-продажу від 16.03.2015 №1603015), ТОВ Екоопт.- (договір купівлі-продажу від 10.08.2015 №100815), TOB Нотагруп (договір купівлі-продажу від 01.08.2016 №0108), TOB Кераміккомпані (договір купівлі-продажу в:д 01.05.2016 №010516), TOB Хеленн Маркет (договір купівлі-продажу від 01.02.2017 №01022017).

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів позивач надав видаткові накладні, податкові накладні та товаро-транспортні накладні.

Транспортування здійснювалось позивачем власними силами за допомогою орендованих транспортних засобів, що підтверджується:

- копією договору найму (оренди) автомобіля укладений з Сорочинським Р.О. від 29.09.2014

- копією договору оренди автомобіля укладеного з Шмагун Н.Б. від 19.04.2013;

- копією договору короткострокової оренди транспортного засобу № 08/04-1 від 08.04.2016;

- копією договору короткострокової оренди транспортного засобу № 08/04 від 10.01.2017;

- копією договору короткострокової оренди транспортного засобу № 08/04 від 08.04.2016.

Придбані товари були використані позивачем у власній господарській діяльності. Так, піддони б/у були відреставровані (перероблені тощо) з метою подальшого перепродажу третім особам, а цвяхи, дошки палетні, заготовки пилені хвойні були використані позивачем у виробництві дерев'яної тари.

Суд звертає увагу на те, що позивачем до суду надано копії первинних документів (копії договорів та контрактів, копії рахунку-фактури, копії митних декларацій, копії видаткових накладних та копії товаро-транспортних накладних), на підтвердження здійснюваних господарських операцій з реалізації перероблених піддонів ПП Меридіан з I.S. Fabrica de sticla din Chisinau , LLC Texforum-interhandel e. K. , IM RIKIPAL SRL, ТОВзП Хенкель Баутехнік (Україна) , Спільне Українсько-італійське ТОВ МАНУЛІ УКРАЇНА ЛТД , ТОВ СлаВа , ТОВ Сквирський комбінат хлібопродуктів , НВПП Анєг , ТОВ ФІГЕ УКРАЇНА , ТОВ Клуб сиру , ТОВ Траспортна компанія САТ , ТОВ Торговий Дім Калинівка-Преміум , ТОВ Саркара груп , ТОВ ВІВО-ХЕЛСВЕЙ , ТОВ ДЕЛАНА , ТОВ Інтерагропак , ТОВ Еталон-К , ТОВ Київський фурнітурний завод , ТОВ Науково-виробнича фірма Пластмодерн .

З наданих документів вбачається, що позивачем перероблені піддони були в подальшому реалізовані з очевидною економічною вигодою.

Отже, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем суду надано докази фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ Хай-Тек Технолоджі , ТОВ Роял Пропертіс , ТОВ Далас , ТОВ Колтон , ТОВ Флагман-РМ , ТОВ ВК Вінер , ТОВ Екоопт.- , TOB Нотагруп , TOB Кераміккомпані , TOB Хеленн Маркет , складення за їх результатами первинних бухгалтерських документів, які відображають реальність операцій, а також фактичного спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

У своєму листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України зазначив, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції. Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11).

Зважаючи на викладене суд ще раз зауважує, що у ході судового розгляду справи позивач надав суду докази на підтвердження реальності здійснення ним господарських операцій та правомірне формування позивачем показників податкової звітності.

Окрім того, відповідач посилається на дані Єдиного державного реєстру судових рішень щодо наявності вироків та порушених кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача.

Проте суд зазначає, що вирок стосовно контрагента не є беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій платника податку і може бути прийнятий до уваги тільки в тому разі, якщо ним дійсно встановлено безпосередньо безтоварність спірних господарських операцій.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 по справі № 813/1974/17.

Крім того, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім цього, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. (Постанова ВС КАС від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17).

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Окрім того, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами частини другої статті 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Суд зауважує, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи відповідача про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат.

Відсутність у розпорядженні відповідача документів суб'єкта господарювання або необізнаність відповідача про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченням про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Сам по собі факт допущення, за переконанням контролюючого органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. (06.05.2011 р.) №742/11/13-11 зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Аналогічні висновки відображені і у рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 18.01.2018 р. № К/9901/2964/18, № 2а-44807/09/1670.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Викладений висновок підтверджено у рішенні у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 р., заява №6689/03), у п. 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б .

З аналізу викладеного вбачається, що Європейський суд з прав людини чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема у Шостій Директиві від 17.05.1977 р. №77/388/EU щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а також доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкових повідомлень-рішень від 15.01.2018 № 0000601401, № 0000591401, № 0000611401 протиправними та їх скасування, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 77, 139, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов приватного підприємства "Меридіан" (03087, м. Київ, вул. Іскрівська, буд. 5, кв. 48, код ЄДРПОУ 24941196) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2018 № 0000601401, № 0000591401, № 0000611401 прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Стягнути на користь приватного підприємства "Меридіан" (03087, м. Київ, вул. Іскрівська, буд. 5, кв. 48, код ЄДРПОУ 24941196) судові витрати у розмірі 37 471,08 грн. (тридцять сім тисяч чотириста сімдесят одна гривня 08 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 вересня 2018 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа