Рішення

від 12.09.2018 по справі 225/1666/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1666/18

Номер провадження: 2/225/616/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Ткач Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панаслюк Є.В.,

прокурора - Яковенка А.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Кучеренка Р.В. в інтересах держави до Залізної міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сесії міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Залізної міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування п. 1.1 рішення 47 сесії 6 скликання Залізної міської ради (колишня назва Артемівської міської ради) № 6/47-5 від 17.12.2015 Про передачу земельних ділянок в оренду , визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 22.12.2015 та зобов'язання повернути земельну ділянку за актом прийому - передачі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в ході вивчення стану дотримання вимог земельного законодавства України було встановлено, що в грудні 2015 року відповідачу ОСОБА_2 з категорії земель житлової та громадської забудови, що є у комунальній власності, Залізною міською радою (колишня назва Артемівська міська рада) було передано в оренду строком на десять років земельну ділянку площею 0,0032га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану АДРЕСА_1, для функціонування та обслуговування торгівельного кіоску. На підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування 22 грудня 2015 року Артемівська міська рада в особі міського голови Наумова В.О. уклала з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки. Однак, вважає пункт рішення, відповідно до якого прийнято рішення про передачу відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду, незаконним, як такий, що суперечить чинному земельному законодавству України, зокрема відповідним органом не була дотримана спеціальна процедура, а саме всупереч ст. 124 Земельного кодексу України не проведено земельні торги. У зв'язку з цим, просить скасувати пункт рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду. Відповідно до цього, просить визнати недійсним договір оренди від 22.12.2015 та зобов'язати відповідача ОСОБА_2 повернути земельну ділянку згідно акту прийому - передачі.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача Залізної міської ради - ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що обставини підготовки та прийняття оскаржуваного рішення їй не відомі, вважає, що договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки в 2015 році земельні торги не проводились. Позицію щодо визнання або заперечення позовних вимог не висловила.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала. Зазначила, що нею не використовуються вказана земельна ділянка з 2015 року, а кіоск, що на ній розміщено, вона не заперечує прибрати. Разом з цим пояснила, що оскаржуваний договір вона не укладала та не підписувала, із заявою про передачу земельної ділянки в оренду не зверталася. Раніше, з 2010 року на підставі договору, строк якого закінчився, на вказаній земельній ділянці здійснювала господарську діяльність, однак з початком воєнних дій, у зв'язку з перебуванням кіоску на території обстрілів, діяльність було припинено. В 2015 році вона взагалі перебувала за межами міста Торецька, однак для вирішення особистих питань, що виникали, надала своїй матері (ОСОБА_7) довіреність. Так, їй відомо, що її матері в 2015 році зателефонували з міської ради та повідомили, що необхідно прийти та підписати договір з метою продовження дії оренди землі. Її мати є особою похилого віку, через захворювання не може розуміти особливості оформлення документів, потребує стороннього догляду. За таких підстав, вважає, що нею не було порушено вимог законодавства, її мати через оману підписала документи, що надали відповідальні особи ради.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи відповідача ОСОБА_2, не заперечував по суті задоволення позовних вимог, разом з тим, просив судовий збір покласти на відповідача - Залізну міську раду, оскільки саме з вини службових осіб ради виник зазначений спір.

Вислухав учасників справи, дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору оренди, що регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26 листопада 2015 року ОСОБА_7 звернулася до Артемівської міської ради після перейменування Залізної міської ради про передачу їй в оренду земельної ділянки площею 0,0032 га, розташованої в АДРЕСА_1 для ведення підприємницької діяльності.

Разом з тим, за результатами розгляду заяви ОСОБА_7, яка, як зазначено в рішенні, діє на підставі довіреності від СПД ОСОБА_2 виконавчий комітет Артемівської міської ради рішенням № 43 від 25.11.2015 присвоїв земельній ділянці, кадастровий номер якої НОМЕР_1, поштову адресу: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 1.1 рішення Артемівської міської ради № 6/47-5 від 17.12.2015, відповідачу ОСОБА_2 передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,0032 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану в АДРЕСА_1, для функціонування і обслуговування торгівельного кіоску.

На підставі зазначеного рішення між Артемівською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки від 22.12.2015, що в установленому законом порядку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2015 за № 816937114112.

Зазначена вище земельна ділянка була передана ОСОБА_2 в строкове платне користування для обслуговування торгівельного кіоску на строк дії договору оренди земельної ділянки, відповідно до акту приймання - передачі спірної земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,0032 за кадастровим номером № НОМЕР_1 знаходиться у комунальній власності Артемівської міської ради.

З огляду на це, суд зазначає наступне.

Відповідно до поняття земельні відносини , визначеному в ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV (надалі Закон України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV).

Згідно зі ст. 4 цього Закону орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до п. в) ч. 2 ст. 5 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV орендарями земельних ділянок можуть бути, зокрема, громадяни і юридичні особи України.

Згідно зі ст. 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

В приписах ст. 16 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV зазначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

В частині другій цієї статті зазначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. 3 ст. 78 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема,

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до статті 25 цього закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. І згідно зі статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Так, частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

В частині третій цієї статті зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В частині другій цієї статті визначено вичерпний перелік підстав, у разі яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Статтею 135 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Зокрема, главою 12 Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах Земельного кодексу України визначено підстави, умови і порядок проведення земельних торгів.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що в даному випадку передбачені законом земельні торги з приводу передачі спірної земельної ділянки, Залізною міською радою (колишня назва Артемівська міська рада) не проводились, що суперечить вимогам ст. 124 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 210 Земельного кодексу України, угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлена відповідальність, зокрема юридичних осіб відповідно до законодавства за такі порушення земельного законодавства, як укладення угод з порушенням земельного законодавства.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, проаналізувавши всі обставини справи, суд доходить висновку про те, що Залізною міською радою було порушено порядок вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2, рішення про передачу спірної земельної ділянки органом місцевого самоврядування було прийнято передчасно, а тому є всі підстави для визнання вчиненого правочину недійсним, відтак, вказане рішення в частині п.1.1 підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині повністю доведеними.

Також підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 22.12.2015, укладеного між Артемівською міською радою та ОСОБА_2, оскільки ці вимоги є похідними від позовних вимог, що повністю доведені в судовому засіданні, тому задоволені судом.

В частині повернення спірної земельної ділянки у комунальну власність Залізної міської ради (колишня назва Артемівська міська рада), суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (ч. 1 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до частини третьої цієї статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема:

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи) (ч. 1 ст. 2 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений ч.2 ст.16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

В даному випадку способом захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме повернення спірної земельної ділянки, що є у комунальній власності Залізної міської ради шляхом підписання акту прийому - передачі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги в цій частині є також доведеними, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення визнала позов повністю, представник відповідача - Залізної міської ради жодних заперечень не надав, тому відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги повністю доведеними, а тому, такими, що підлягають задоволенню.

Прокурором при зверненні до суду сплачено судовий збір, що підтверджено документально: платіжним дорученням № 762 від 03.04.2018 в розмірі 5286 грн.

Відповідно до ч.9 ст. 141 ЦПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд зазначає, що згідно з встановлених фактичних обставин справи зазначений спір виник саме внаслідок неправильних дій відповідача - Залізної міської ради. Так, відповідно до матеріалів справи до Артемівської міської ради 26.11.2015 із заявою про передачу земельної ділянки в оренду звернулася СПД ОСОБА_7, вказана заява не містить зазначення про те, що ОСОБА_7 діє в інтересах ОСОБА_2, натомість рішення сесії ради прийнято щодо передачі земельної ділянки СПД ОСОБА_2, тобто земельну ділянку передано взагалі не той особі, яка зверталася із заявою. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 06.02.2015 припинила підприємницьку діяльність, тобто на час прийняття рішення та укладення договору оренди статусу фізичної особи - підприємця не мала. До того ж, саме Залізною міською радою порушено процедуру передачі земельної ділянки в оренду. Відтак, з огляду на повноваження міської ради щодо розгляду заяв осіб, що звертаються з метою отримання земельних ділянок та підготовки саме службовими особами відповідного органу документів на розгляд сесії ради, суд вбачає суттєвими зазначені порушення, як такі, що потягли виникнення спору.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним, сплачений судовий збір покласти на відповідача - Залізну міську раду в повному обсязі.

Керуючись статтями 258, 259, 268, 273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Залізної міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сесії міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п.1.1 рішення 47 сесії 6 скликання Артемівської міської ради від 17.12.2015 № 6/47-5 Про передачу земельних ділянок в оренду .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0.0032 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений 22.12.2015 між Артемівською міською радою (Залізна міська рада, юридична адреса: вул. Піонерів, 14, м. Торецьк, м. Залізне, Донецька область, 85290, код ЄДРПОУ 05420681) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2).

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути до Залізної міської ради земельну ділянку площею 0.0032 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом підписання акту прийому - передачі.

Стягнути з Залізної міської ради (юридична адреса: вул. Піонерів, 14, м. Торецьк, м. Залізне, Донецька область, 85290, код ЄДРПОУ 05420681) на користь прокуратури Донецької області (код ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: вул. Університетська,6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, р/р №35216066016251 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) суму судового збору, що був сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Повний текст рішення складено 12.09.2018.

Суддя Г.В. Ткач